Ентерит являє собою запальний процес, що розвивається в тонкій кишці. Він рідко виникає сам по собі, частіше поєднується з гастритом (і ця форма називається гастроентеритом) або запаленням товстої кишки (ентероколіт). Ентерит може мати різну природу, він розвивається і у дорослих, і у дітей.
Захворювання протікає в двох формах – гострою і хронічною. Вони досить добре вивчені, хоча медики продовжують дискутувати щодо їх причин. Гострий ентерит зазвичай має інфекційний характер. Його збудниками є холерний вібріон, сальмонела, віруси грипу та гепатиту.
1 Гострий ентерит
Основні симптоми гострої форми захворювання зводяться до наступного:
При гострому перебігу захворювання велика ймовірність зневоднення. Його ознаками є сухість губ і ротової порожнини, слабкість, порушене сечовипускання (причому часто сеча має темний відтінок). У людей з зневодненням починаються головні болі. У важких випадках виникає гіповолемічний шок, який призводить навіть до летального результату. Ось чому так важлива регідратація.
Гостра форма хвороби триває зазвичай один-два дні, в рідкісних випадках – тиждень. У дітей протягом гострого ентериту вважається більш важким, але прогноз все одно сприятливий.
2 Хронічний
Хронічний ентерит – захворювання, яке викликане різними причинами. Дуже часто є результатом неправильного харчування протягом тривалого часу (коли людина зловживає жирної і гострої їжею). Але є й інші причини розвитку – перенесені гострі бактеріальні та вірусні кишкові інфекції (дизентерія, ротавірус, сальмонельоз), паразитарне зараження, грибкове захворювання. У деяких людей розвивається хронічний ентерит з-за впливу шкідливих речовин (отрути або солей важких металів), що буває на деяких виробництвах.
У дітей хронічний ентерит розвивається із-за вроджених вад розвитку кишечника, харчової алергії, порушення імунітету (природний захист організму у малюків ще слабка).
Хронічний ентерит часто виникає з-за системних захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Тому його симптоми можуть бути такими ж, як у цих патологій. Картина виглядає більш розмитою порівняно з гострою формою.
Оскільки функціональні порушення виникають у слизовій оболонці тонкої кишки, то розвивається синдром мальдигестии, при якому порушується пристінкове травлення, а також синдром мальабсорбції, коли знижується інтенсивність процесів всмоктування. Виникають в результаті клінічні ознаки об’єднуються в ентеральної синдром.
Класичні симптоми ентерального синдрому – здуття живота, викликане підвищеним газоутворенням, бурчання, нудота, а ось блювота з’являється не завжди. Метеоризм може давати хворобливі відчуття, але іноді з’являється відчуття тяжкості. Якщо ж болі є, вони носять переймоподібний характер. Всі ознаки посилюються після вживання незбираного молока навіть у невеликій кількості.
Пронос при цій формі ентериту носить осмотичний характер (погано переварені речовини не всмоктуються повністю), що обумовлено недостатнім всмоктуванням. Кількість дефекацій збільшується до 4-6 разів на добу. Калові маси водянисті, відрізняються світло-жовтим відтінком. Це відбувається з-за того, що жири не перетравлюються і виходять разом з цими масами. А от слідів крові і гною в них немає.
Ознаками ентерального синдрому є зниження маси тіла, яке при важкому і тривалому перебігу захворювання становить до 30 кг. З-за того, що в організм, всмоктується менше поживних речовин, виникають сильні набряки, розвивається анемія, всі ознаки гіповітамінозу – це теж викликає слабкість. Порушуються мінеральний і вітамінний обмін, що негативно позначається і на зовнішньому вигляді – шкіра стає сухою, волосся і нігті – ламкими.
3 Лікування
Лікування ентериту можливо і в домашніх умовах. Але для початку все одно необхідно звернутися до лікаря, щоб фахівець зміг поставити точний діагноз і встановив причину захворювання – важливо, оскільки від цього залежать і застосовувані в тому чи іншому випадку методи. Як правило, лікар призначає проведення лабораторних досліджень – аналізу крові та посіву калу. Якщо ентерит викликаний бактеріальною інфекцією, ці методи дозволять встановити збудника захворювання і визначити його стійкість до тих чи інших антибіотиків.
На початковій стадії ентериту, якщо він протікає в легкій формі, ніяких особливих заходів вживати не потрібно. У такому випадку пропонується раціональне харчування і дотримання питного режиму, щоб заповнити організму втрату рідини. У важких випадках, коли втрата рідини велика, можлива регідратація організму шляхом введення інфузійних розчинів через крапельницю. Але в таких ситуаціях все одно необхідна госпіталізація, в домашніх умовах контролювати стану людини не вийде.
Якщо говорити про медикаментозної терапії, то при ентериті призначаються такі препарати:
Прогноз при такому підході буде виключно сприятливим. При правильному лікуванні гострий ентерит проходить буквально за кілька днів. Але в запущених випадках на це може піти 2-3 тижні.
При хронічному ентериті пацієнт часто буває змушений переглянути свій спосіб життя і систему харчування. Йому може знадобитися пропити цілий курс штучних ферментів. Іноді показано санаторне лікування. У найбільш важких випадках проводиться хірургічна операція, при якій здійснюється видалення ушкодженого кишкового ділянки.
Науковою медициною допускається і лікування ентериту народними засобами. Такі рецепти не можуть повністю замінити фармацевтичних препаратів і не виключають дотримання лікувальної дієти, а доповнюють ці форми терапії. Перед тим, як почати приймати подібні рослинні засоби, хворий повинен проконсультуватися з лікарем, щоб не погіршити перебіг захворювання.
Найбільш ефективними народними рецептами є настої:
Поряд з перерахованими методами хворий повинен стежити за своїм харчуванням.
4 Дієта
На початку гострої фази захворювання призначається дієта № 4 по М. Певзнером. Її дотримуються протягом 2-5 днів. Обмежуються вуглеводи і жири. Калорійність раціону – 2000 ккал. Основа харчування – протерті каші (рис, гречка, вівсянка). Дозволяється нежирне м’ясо, риба у відвареному вигляді.
Якщо спостерігається сильне бродіння і роздратування кишечника, то потрібна ще більш щадна дієта № 4а. Калорійність раціону – 1600 ккал (100 г жиру, 120 г білка і 200 г вуглеводів). Дозволяється вживати нежирний сир, м’ясо і рибу, яйця (на пару або у вигляді омлету, некруто).
Після закінчення зазначеного строку потрібна інша дієта. У ній частково зберігають обмеження, властиві зазначеним режимів харчування, але збільшується кількість білків – до 130-150 г на день для дорослої людини (а для дітей воно буде трохи меншим). Причому в цьому обсязі не менше половини повинно доводитися на білки тваринного походження – нежирні сорти м’яса і риби, вершкове масло, твердий негострий сир, яйця. Кількість вуглеводів має становити до 400 г на день. Але в цьому кількість провідна роль відводиться не солодощів, а цільнозерновим продуктам.
З раціону повністю виключають їжу, яка могла б дратувати кишечник. Не можна їсти чорний хліб, будь-які сирі овочі, газовані напої, жирні сорти м’яса, оскільки вони занадто довго перетравлюються. Можна вживати розварені каші з гречки, рису, вівсяної крупи (але не пластівців). При ентериті організм добре переносить протертий сир, можна у вигляді суфле або пудингу.
Незбиране молоко, тим більше сире, пити не рекомендується. Шоколад, какао, кава і міцний чай – все виявляється під забороною. Енергетична цінність раціону повинна відповідати способу життя та фізичної активності. Харчування має бути дробовим.
При хронічному ентериті періодично можна вживати продукти, які дієтичними назвати не можна, – картопляне пюре, нежирні сосиски або ковбасу.
