Ефективні таблетки для лікування дітей від глистів: список препаратів

Глисти, або гельмінти – це багатоклітинні мікроорганізми, що відносяться до паразитів. Вони здатні паразитувати в організмі людини, викликаючи різні недуги. Зараження найбільш схильні діти у віці від 5 до 14 років. Відсутність специфічних симптомів, наявність прихованих форм, маскування під більш відомі захворювання, такі як гастроентероколіт, панкреатит, холецистит, бронхіальна астма, атопічний дерматит, ускладнюють розпізнавання гельмінтозів.

У всьому світі налічується близько 300 видів гельмінтів. Вони поділяються на три класи: нематоди (круглі черв’яки), трематоди (плоскі), цестоди (стрічкові).

1 Загальні відомості

Основний механізм передачі гельмінтів людині – фекально-оральний, тобто заковтування яєць або личинок. Це відбувається при вживанні немитих овочів, фруктів, термічно необробленого м’яса або риби, при питті сирої некип’яченої води, купання у водоймах зі стоячою водою. Також зараження може передаватися контактним шляхом, тобто при контакті із зараженим грунтом, інфікованою людиною або твариною.

Кожен гельмінт має своє улюблене місце в організмі. Найчастіше це кишечник. Однак, потрапляючи в загальний кровотік, паразити можуть поширюватися по всім органам і системам.

Основою профілактики гельмінтозів є дотримання правил гігієни. Діти, не до кінця не розуміють сенс гігієнічних процедур, а часто просто ігнорують їх, становлять основну групу ризику. На їх частку припадає близько 80% всіх глистових інвазій. Найбільш поширеними серед дітей залишаються аскариди і гострики.

2 Клінічні прояви

Можна виділити 3 основних механізму дії гельмінтів на організм людини:

• Механічні ушкодження — кровотечі, роздратування нервових закінчень, некроз кишечнику, здавлювання печінки, підшлункової залози, закупорка жовчних протоків, просвіту кишечника.
• Конкуренція за поживні речовини — гельмінти поглинають значну кількість вітамінів, мікроелементів, глюкози. Деякі живляться кров’ю через пошкоджену стінку кишечника. Для дітей дана ситуація особливо небезпечна і може призводити до затримки росту, розумового і фізичного розвитку.
• Токсико-алергічне вплив обумовлено виділенням токсинів і алергенів.

Враховуючи загальні механізми дії гельмінтів на організм, можна виділити основні синдроми:

• Інтоксикаційний – слабкість, млявість, зниження працездатності, зниження маси тіла, підвищення температури.
• Неврастенічний – дратівливість, плаксивість, мінливий настрій, порушення сну.
• Алергічний – шкірний свербіж, висипання, свербіж і печіння в очах, сльозотеча, кашель, задишка, напади ядухи, підвищення еозинофілів та імуноглобуліну Е (IgE).
• Диспепсичний – зниження апетиту, слинотеча, біль в животі, нудота, блювання, діарея, запор.
• Анемічний – блідість шкіри, сухість волосся, ламкість нігтів, запаморочення, прискорене серцебиття, зниження артеріального тиску.
• Холестатичний – біль у правому підребер’ї, гіркота у роті, жовтяниця, знебарвлення калу.
• Гепатолієнальний – збільшення печінки і селезінки.

Також спостерігаються лімфаденопатія (збільшення лімфатичних вузлів), симптоми перианальної свербіння, зміни в аналізі крові (зниження рівня еритроцитів і гемоглобіну).

Так як гельмінти стимулюють реакції гіперчутливості, алергічний синдром в тій чи іншій мірі присутній при будь-якому гельмінтозі. Іноді він є єдиним проявом глистової інвазії.

Гельмінти пригнічують клітинний імунітет, тим самим знижуючи ефективність профілактичних щеплень. В результаті не досягається захисний рівень дитячого імунітету при вакцинації від таких захворювань, як кір, коклюш, дифтерія, правець та багато інших.

3 Класифікація

У таблицях нижче описані основні характеристики найбільш поширених гельмінтозів.

Нематодозы викликані круглими хробаками:

Назва гельмінтозуПоширеність у РосіїДжерело зараженняОсновний орган поразкиОсновні симптомиЕнтеробіоз (остриця)ВисокаХвора людина, самозараженняТонкий кишечникСвербіж в області заднього проходу, особливо виражений ввечері або вночі. Диспепсичний, неврастенічний синдромиАскаридозОвочі, фрукти, сира водаДиспепсичний синдромТрихоцефальоз (волосоголовець)СередняОвочі, фрукти, хвора людинаТовстий кишечникДиспепсичний синдром, анеміяАнкілостомідоз (кривоголовка)РідкіснаОвочі, фрукти, сира вода, контактне зараженняТонкий кишечникСтронгілоїдоз (вугриця кишкова)СередняВерхній відділ тонкого кишечникаДиспепсичний синдром, кашель, задишка, напади ядухи. Зниження смакової чутливостіТрихінельозРідкіснаТермічно оброблене м’ясо, самозараженняТонкий кишечник, легені, м’язиЛихоманка, м’язові болі, виражений набряк повік і обличчя, диспепсичний синдромТоксокарозОвочі, фрукти, грунтПечінка, головний мозок, легені, м’язи, серце, очіЛихоманка, кашель, задишка, ядуха, збільшення печінки, селезінки, лімфатичних вузлів; епілептиформні припадки, порушення зору аж до сліпоти

Цестодозы – недуги, викликані стрічковими черв’яками:

Назва гельмінтозуПоширеність у РосіїДжерело зараженняОсновний орган поразкиОсновні симптомиДифілоботріоз (широкий лентец)СередняТермічно необроблена рибаТонкий кишечникДиспепсичний синдром, дефіцит вітаміну В12, анеміяТеніаринхоз (бичачий ціп’як)Дуже низькаТермічно оброблене м’ясоДиспепсичний синдром, виражена біль у животі, анеміяТеніоз (свинячий ціп’як, цистицеркоз)Тонкий кишечник, печінка, головний мозок, легені, м’язи, серце, очіНеврастенічний синдром, диспепсичний синдром, виражена біль у животі, анеміяГіменолепідоз карликовий ціп’як)Овочі, фруктиТонкий кишечникДиспепсичний, неврастенічний, виражений алергічний синдроми, епілептичні припадки, анеміяЕхінококозСобаки, вовки, лисиці, овочі, травиПечінка, легені, головний мозокВиражений алергічний синдром. Кіста печінки: біль у правому підребер’ї, жовтяниця. Кіста легені: задишка, кашель, кровохаркання. Кіста в головному мозку: епілептиформні припадки. При розриві кісти – ризик анафілактичного шоку

Трематодозы викликаються плоскими червами:

Назва гельмінтозуПоширеність у РосіїДжерело зараженняОсновний орган поразкиОсновні симптомиОпісторхоз (котячий сосальщик)ВисокаТермічно необроблена рибаПечінка, жовчні протоки, підшлункова залізаНепереносимість жирної їжі, болі в правому підребер’ї, жовтяниця, абсцес печінки. При хронічному перебігу – ризик розвитку раку жовчного міхураКлонорхоз (китайська двуустка)СередняНепереносимість жирної їжі, болі в правому підребер’ї, жовтяниця, абсцес печінкиBilharziaНизькаХвора людина, забруднена вода, контактне зараженняТонкий кишечник, сечовий міхур, головний мозок, печінкуДиспепсичний синдром, біль при сечовипусканні, кров у сечі. Ризик розвитку раку сечового міхура

У 70% випадків гельмінтозів у дітей зараження відбувається двома і більше видами гельмінтів. Найчастіше поєднуються:

• аскаридоз і ентеробіоз;
• аскаридоз і трихоцефальоз;
• токсокароз і ентеробіоз.

Основними методами діагностики є виділення яєць і личинок гельмінтів у калі або в зіскобі заднього проходу, а також виявлення специфічних антитіл у крові.

4 Лікування

Після підтвердження глистової інвазії проводиться дегельмінтизація, тобто заходи для виведення гельмінтів з організму людини. Головним їх ланкою є прийом противогельминтных ліків.

Механізм дії всіх противогельминтных препаратів в цілому схожий. Блокуючи нервово-м’язову провідність або порушуючи метаболізм глюкози, вони викликають параліч гельмінтів. Після цього відбувається їх загибель, і вони виводяться з організму природним шляхом – найчастіше з калом.

Противогельминтными засобами з найбільш широким спектром дії є Альбендазол, Мебендазол, Пірантел. Це найкращі і ефективні таблетки від глистів для дітей.

Для повного виліковування при ентеробіозі всієї сім’ї або колективу обов’язково потрібно приймати протигельмінтні препарати.

Реакції гіперчутливості – свербіж шкіри, кропив’янка, лихоманка, – які можуть виникати в процесі лікування, обумовлені загибеллю гельмінтів і вивільненням алергенів. Тому в доповнення до терапії може знадобитися застосування антигістамінних препаратів або глюкокортикоїдів.

В таблиці нижче представлена характеристика противогельминтных лікарських засобів:

ПрепаратВид гельмінтозуДозування для дітейПобічні ефектиАльбендазол (Немозол, Саноксал)ЕнтеробіозПрийом жирної їжі збільшує всмоктування у 5 разів. Препарат протипоказаний у віці до 2 років. Старше 2 років: 6 мг/кг маси тіла одноразово; старше 10 років: 400 мг одноразовоБолі в животі, нудота, блювання, пошкодження печінки, зменшення в крові лейкоцитів, тромбоцитівАскаридозАнкілостомідозНекаторозТрихоцефальозСтронгілоїдоз1 раз на добу протягом 3 днів. При гіменолепідозі і стронгілоїдозі повторний курс лікування – через 2 тижніТеніозГіменолепідозКлонорхоз2 рази на добу протягом 3 днівОпісторхозМебендазол (Вермокс, Вормин)ЕнтеробіозДворазово, з інтервалом 2 тижні. До 3 років: 25 мг; 3-6 років: 50 мг; старше 7 років: 100 мгТакі ж, як у альбендазолу, але зустрічаються рідшеАскаридозОдноразово протягом 3 днівАнкілостомідоз2 рази на добу протягом 3 днівТрихоцефальозТрихінельоз3 рази на добу протягом 7-14 днівТоксокароз2 рази на добу протягом 5-10 днівЕхінококоз3 рази на добу протягом декількох місяцівПірантелЕнтеробіозОдноразово з інтервалом 10 днів. У дітей 6 місяців – 2 роки: 62,5 мг; 2-6 років: 125 мг; 6-12 років: 250 мг; старше 12 років: 375 мгБолі в животі, нудота, блювання, сонливість, шкірний висипАскаридозОдноразовоАнкілостомідозОдноразово протягом 3 днівТрихоцефальозПразиквантель (Більтріцід)ОпісторхозДо 4 років препарат протипоказаний. Після 4 років: 75 мг/кг на добу в 3 прийоми, 1 деньБолі в животі, нудота, блювання, сонливість. Алергічні реакції – шкірний свербіж, кропив’янка, лихоманкаКлонорхозBilharzia40-75 мг/кг на добу в 2-3 прийоми, 1 деньГіменолепідоз20-25 мг/кг дворазово, з інтервалом в 10 днівДифілоботріоз20-25 мг/кг одноразово, 1 деньТеніозТеніаринхозНиклозамид (Нікс, Нимбекс)ГіменолепідозУ віці до 2 років препарат протипоказаний. Таблетку слід подрібнити і розчинити в 1/4 склянки теплої води. Перед прийомом препарату вжити питну соду. Після 2 років: 0,5 г на добу, 3-5 років: 1 г на добу, 5-12 років: 1,5 г на добу. Добова доза приймається в 4 прийоми. Курс – 4 дні. Повторюється через тижденьБолі в животі, нудота, блювання, шкірний свербіж, світлобоязньДифілоботріозДо 2 років: 0,5 г на добу, 3-5 років: 1 г на добу, 5-12 років: 1,5 г на добу. Приймається одноразовоТеніозТеніаринхозІвермектин (Стромектол, Мектизан)СтронгілоїдозДо 5 років препарат протипоказаний. Після 5 років: 0,2 мг/кг одноразовоБолі в животі, нудота, блювота, лихоманка, висип, шкірний свербіж, хворобливе збільшення лімфатичних вузлів, біль у суглобахОнхоцеркозПісля 5 років: 0,15 мг/кг одноразовоЛевамізол (Декарис)ЕнтеробіозДо 3 років препарат протипоказаний. 3-6 років: 25-50 мг; 6-10 років: 50-75 мг; 10-14 років: 75-100 мг одноразово з інтервалом в 10 днівБолі в животі, нудота, блювання, шкірний висип. Рідко: судоми, зменшення кількості лейкоцитів у кровіАскаридоз3-6 років: 25-50 мг; 6-10 років: 50-75 мг; 10-14 років: 75-100 мг одноразовоПіперазинЕнтеробіозПриймати протягом 2 днів з інтервалом 10 діб. До 1 року: по 0,2 г, 1-3 роки: 0,3 г, 4-5 років: 0,5 г, 6-8 років-0,75 г, 9-12 років-1 г, 13-15 років-1,5 гБолі в животі, нудота, блювотаАскаридозПриймати протягом 2 днівДіетілкарбамазінФиляриозДо 6 років препарат протипоказаний. У дітей старше – 6 мг/кг на добу в 3 прийоми. Курс: 10-28 днівГоловний біль, запаморочення, пропасниця, кропив’янка, бронхіальна астма, ослаблення або втрата зору