Народна медицина        20 Лютого 2018        816         Коментарі Вимкнено до Дуоденіт: що це таке, симптоми і лікування

Дуоденіт: що це таке, симптоми і лікування

Дуоденіт – хвороба запального характеру, яка вражає дванадцятипалу кишку. Це досить поширена серед дорослого населення патологія, але найчастіше вона зустрічається у чоловіків середнього віку, іноді виникає і у дітей.

Дуоденіт супроводжується не тільки запальними, але дистрофічними і дегенеративними процесами, які охоплюють слизову і всі шари кишкової стінки. Призначити адекватну терапію патології зможе тільки фахівець. В основному застосовується медикаментозне лікування.

1 Види і форми

Запалення слизової оболонки при дуоденіті носить неоднорідний характер. Це стосується як локалізації процесу, так і ступеня його виразності. Виділяють наступні види захворювання:

  • 1. Бульба, при якому запальний процес зачіпає переважно цибулину дванадцятипалої кишки.
  • 2. Дуоденіт дистального відділу – цибулина зазвичай не порушена.
  • 3. Дифузний дуоденіт – запалення охоплює всю слизову.
  • 4. Локальний (обмежений) дуоденіт. Це ціла група патологій, яка включає види з різною локалізацією запалення кишки.
  • Виділяють дві основні форми дуоденіту – гостру і хронічну. Вони мають різні симптоми та причини виникнення. Гострий дуоденіт найчастіше поєднується із запаленням шлунка і кишечника, що протікають в гострій формі. Його поділяють на катаральний, ерозивно-виразковий та флегмонозний, в залежності від ступеня ураження слизової. Але зустрічається такий дуоденіт відносно рідко, його поширеність не перевищує 10% від загального числа випадків.

    2 Причини розвитку

    Гострий дуоденіт найчастіше розвивається внаслідок харчових отруєнь і кишкових інфекцій, коли токсини надають подразнюючу дію на слизову оболонку кишечника. Іноді причиною можуть бути разові погрішності в харчуванні – вживання дуже гострої їжі, особливо в поєднанні з алкогольними напоями. У деяких випадках гострий дуоденіт виникає із-за травми, коли стінки кишечника пошкоджені потрапили туди стороннім предметом. Гострий катаральний вважається легкою формою, він часто закінчується самовилікування протягом декількох днів. Іноді те ж відбувається і з ерозивно-виразковому дуоденіт. При флегмонозно формі патології показано виключно хірургічне лікування.

    Причини розвитку хронічного дуоденіту більш різноманітні. Вони залежать і від його форми: хронічний буває первинним і вторинним. Перший варіант зустрічається значно рідше і розвивається під впливом таких факторів:

  • 1. Нерегулярне харчування.
  • 2. Надмірне вживання міцного чаю або кави.
  • 3. Їжа на ходу з недостатнім пережовуванням їжі, що веде до підвищеного вироблення шлункового соку.
  • 4. Захоплення спиртними напоями.
  • 5. Надмірне вживання кислих або гострих страв. Під їх впливом підвищується кислотність шлунка, що призводить до пошкодження слизової оболонки дванадцятипалої кишки.
  • Деякі фахівці вважають, що розвитку первинного дуоденіту сприяє і куріння, оскільки тютюновий дим сприяє секреції шлункового соку, але в той же час з-за нього знижується вироблення бікарбонатів соку підшлункової залози, і це запускає запальний процес. Іноді розвитку первинного хронічній формі патології сприяє повторно перенесена гостра.

    Вторинний дуоденіт протікає трохи інакше. Однією з її причин є хелікобактерна інфекція. Ця форма захворювання розвивається на фоні гастриту, супроводжує виразкову хворобу шлунка, хронічний панкреатит, харчову алергію і ряд інших патологій.

    3 Симптоми

    Гострий і хронічний дуоденіт відрізняються клінічними проявами. Симптоми першої форми патології:

  • 1. Болі в епігастральній області. При флегмонозно різновиди відчувається напруження м’язів у цій області. При пальпації відзначається виражений больовий синдром в будь-якій формі дуоденіту.
  • 2. Нудота і блювання.
  • 3. Ознаки загальної інтоксикації – слабкість, деяке підвищення температури.
  • 4. Іноді виявляються ознаки кишкової кровотечі – сліди крові в калових масах.
  • Хронічне запалення слизової оболонки дванадцятипалої кишки може протікати в декількох варіантах – виділяють гастритоподобный, язвенноподобний, нервово-вегетативний дуоденіт. Найбільш поширеним є гастритоподобный вид патології. Для нього характерні пізні, нічні або голодні болі. Вони відносно легко знімаються прийомом їжі або антацидних препаратів. Додатковими симптомами є відрижка кислим і запори, які набувають хронічного характеру.

    При холецисто – і панкреатитоподобном варіантах хвороба маскується під запалення жовчного міхура або підшлункової залози. Тому болі відчуваються в правому або лівому підребер’ї, іноді мають оперізують характер і більше нагадують печінкову кольку, в роті з’являється відчуття гіркоти, як це буває при захворюванні відповідних органів. Часто ситуація супроводжується нудотою. Блювота буває рідше, містить домішки жовчі. Стілець стає нестійким, діарея чергується з запором. Через запалення кишечника порушується нормальний відтік жовчі і панкреатичного соку.

    Хоча дуоденіт частіше буває у дорослих чоловіків, нервово-вегетативний варіант більше поширений серед жінок. Він проявляється астено-невротичними порушеннями, загальною слабкістю, пітливістю, задишкою, тремором рук.

    4 Лікування

    Лікування захворювання залежить від його форми. При гострому катаральному та ерозивно-виразковому дуоденіт можливо самовилікування, але це не означає, що не треба приймати ніяких терапевтичних заходів. Рекомендоване лікування зводиться до 1-2-денного голодування, дотримання постільного режиму, промивання шлунка. В ідеалі остання процедура проводиться з використанням слабкого розчину перманганату калію. У наступні дні після нападу дотримується дієта, що передбачає максимальне щадіння кишок, тобто виключається будь-яка їжа, дратує слизові – жирні сорти м’яса, копченості, свіжі овочі і т. д. При болях приймають спазмолітики начебто Але-Шпи, в’яжучі та обволікаючі засоби (Маалокс). При флегмонозно формі показана операція. Часто вона поєднується з прийомом антибіотиків.

    Хронічний гастрит, викликаний хелікобактерної інфекцією, вимагає так званої ” потрійної терапії. Спочатку приймають інгібітор протонної помпи Омепразол у призначеній лікарем дозі (спеціаліст може прописати Пантопразол або Лансопразол), потім Кларитроміцин, Амоксицилін або Метронідазол.

    Антибіотики призначаються на 7-14 днів, це вирішує лікар за станом пацієнта. Всі кошти можна приймати в домашніх умовах, але бажаний контроль спеціаліста.

    Антацидні та гастропротективные кошти (до останніх відносяться сукральфат, препарати вісмуту) використовуються в якості додаткової терапії. Причому антациди часто застосовуються для епізодичних випадків, пов’язаних з погрішностями харчування, їх не призначають одночасно з гастропротективными медикаментами.

    Лікування дуоденіту народними засобами самостійного значення не має. Але в якості додаткового методу допускається терапія травами. Наприклад, добре допомагає відвар звіробою (2 ст. л. висушеної сировини на склянку води, суміш нагрівають півгодини на водяній бані і приймають кожний день по третині склянки за 30 хвилин до основного прийому їжі).

    Іноді використовують сік подорожника, його змішують в рівних пропорціях з медом і приймають по 1 ст. л. тричі на день перед їжею. Цей засіб більше допомагає при ерозивно гастриті.

    5 Харчування

    При хронічному дуоденіт призначається дієта: з раціону виключають всі трудноперевариваемые продукти, щоб не підвищувати кислотність шлункового соку. Жирні сорти м’яса, їжа, багата грубою клітковиною, крупи начебто пшона або перловки – під забороною. Виключаються прянощі, соуси, бобові культури. Не можна пити незбиране молоко, оскільки воно може викликати метеоризм та надавати дратівливу дію на кишечник. Певні обмеження дотримуються щодо кулінарної обробки їжі. Її можна варити або готувати на пару, але не смажити. Харчування має бути дробовим, добовий раціон рекомендується поділити на 5-6 частин.

    Хоча жири при захворюванні можна їсти тільки в обмеженій кількості, в раціон включають вершкове і рослинне масло. Виключити треба маргарин, різні спреди та напівфабрикати на їх основі, кулінарні жири.

    М’ясо і рибу можна вживати тільки нежирних сортів. Їх відварюють або готують на пару. Можна є слабкі бульйони з цих видів м’яса. Але перевагу варто віддати супів на овочевому бульйоні з добре розвареними крупами (краще вибирати гречку або вівсянку). Цільнозернові каші при захворюванні теж можна. Можна їсти вермішель і добре розварені макарони. На стадії ремісії з них можна робити запіканки. Пити дозволяється відвар шипшини або чисту воду без газу.

    Конкретні рекомендації щодо дієти зможе дати тільки лікар з урахуванням особливостей перебігу захворювання.