Народна медицина        20 Лютого 2018        151         0

Дизентерія: що це таке, симптоми, лікування

Дизентерія – інфекційне захворювання шлунково-кишкового тракту, яке виникає у дітей і дорослих. Існує велика кількість його видів, кожен з яких відрізняється своїми симптомами. Діагностика хвороби здійснюється за допомогою лабораторних методів досліджень. Лікування включає в себе медикаментозну терапію і призначення дієти. Можна використовувати народні засоби в якості допоміжної терапії. Прогноз сприятливий за відсутності ускладнень.

1 Опис захворювання

Дизентерія – гостра кишкова інфекція. Причиною хвороби є бактерії роду Shigella. Ця патологія локалізується в слизовій оболонці товстого кишечника. Дизентерія передається харчовим або водним шляхом.

Джерелом інфекції є людина – хворий або безсимптомний носій. Шигели виділяються з організму інфікованої людини, починаючи з перших днів симптомів, а заразність зберігається протягом 7-10 днів. Люди володіють високою природною сприйнятливістю до інфекції, а після перенесення хвороби формується імунітет.

Шигели потрапляють з їжею або водою у травну систему і досягають товстої кишки, проникаючи в її слизову і викликаючи запальну реакцію. Вони часто після потрапляння в організм гинуть під впливом кислотного вмісту шлунка. Уражена шигелами слизова оболонка схильна до утворення ділянок ерозій, виразок, крововиливів. Виділяються шигелами токсини порушують травлення, також присутність цих бактерій руйнує природний біобаланс кишкової флори.

2 Основні прояви, ускладнення та види

Виділяють велику кількість видів і симптомів дизентерії:

ВидХарактеристикаГостраТипова колітіческогоСпостерігається блювота і нудота, різноманітні болі в області живота переймоподібного характеру. Відзначається підвищення температури тіла до 39 °C, головні болі і відчуття ознобу. Відбувається зниження апетиту, у кале спостерігаються велика кількість слизу і кров’яні прожилки. Процес дефекації супроводжується болями, які виникають в прямій кишці. У пацієнтів можуть з’являтися і помилкові позиви до дефекації. Відзначається тахікардія (прискорене серцебиття) і зниження артеріального тиску. Вираженість симптомів починає згасати через тиждень, а повне одужання виникає через 3-4 тижні. Язик сухий з нальотомАтипова гастроентероколітіческомТривалість інкубаційного періоду – 8 годин. Спостерігається підвищення температури, нудота, блювання та біль в області живота (ліва клубова область). Виникає і рясний рідкий стілець, тахікардія і гіпотонія. Об’єм калових мас невеликий, в них можна побачити слиз і кров’яні прожилкиАтипова гастроэнтеритическаяРідкий стілець, постійна блювота. Розвивається зневоднення організмуХронічнаРецидивуючаВідзначаються болі і спазми в животі. Спостерігається субфебрильна температура тіла (до 38 °C)БезперервнаБолі в животі, щоденна діарея. Стілець кашоподібний і має зеленуватий відтінок. Відзначається зниження ваги, підвищена дратівливістьБактеріовиділенняРеконвалесцентноеВиникає після перенесення гострої інфекціїСубклінічнийРозвивається при перенесенні дизентерії в стертій формі.

Інкубаційний період гострої дизентерії у дорослих людей триває 1-10 днів, але найчастіше становить 2-3 дні. Крім гострого і хронічного перебігу, спостерігається стертий перебіг дизентерії. При цій формі захворювання спостерігаються болі в животі, кашоподібний стілець 1-2 рази на добу без домішок. Хронічна форма дизентерії виникає, якщо це захворювання триває більше трьох місяців.

Крім цього, існує амебна форма дизентерії (амебіаз). Ця патологія характеризується тим, що інкубаційний період триває від 1 тижня до трьох місяців (в основному 3-6 тижнів). Кишкова форма цього захворювання характеризується наявністю діареї, рідкого рясного стільця. Спочатку стілець носить каловий характер з домішкою слизу (5-6 разів на добу), а потім набуває вигляд желеподібної маси з домішкою крові і має частоту до 10-20 разів на день.

Відзначаються болі в правій клубовій області. Відзначається наявність підвищеної температури тіла, дратівливість і стомлюваність. Клінічні прояви стихають через 4-6 тижнів, а після цього протягом тривалого часу спостерігається ремісія.

Внекишечная форма амебіазу характеризується наявністю надмірного потовиділення і болю в правому підребер’ї, що посилюються при кашлі та зміні положення тіла. Відзначається збільшення печінки. Шкіра пацієнта стає землистого кольору.

Існують ускладнення дизентерії, але вони зустрічаються рідко:

  • інфекційно-токсичний шок (стан організму, при якому виникає гостра недостатність кровообігу і запальний процес);
  • перфорація кишечнику (пошкодження стінки товстої кишки, яке супроводжується потраплянням вмісту органу в черевну порожнину);
  • перитоніт (запальний процес очеревини);
  • парези кишечника (поступове зниження тонусу кишкової стінки і параліч мускулатури кишечника);
  • геморой;
  • анальні тріщини;
  • випадіння прямої кишки;
  • дисбактеріоз (стан мікробного дисбалансу в кишечнику).

2.1 Особливості захворювання в дитячому віці

Дизентерія у дітей супроводжується своїми особливостями. Інкубаційний період триває від декількох годин до тижня. У перші добу інфекція проявляється у вигляді нездужання і високої температури тіла (від 37,5 до 40 °С).

Відзначається нудота, блювання. У деяких випадках виникають судоми, посиніння шкірних покривів, пригнічення свідомості, прискорене серцебиття і зниження артеріального тиску. Спостерігається прискорений рідкий стілець (5-25 разів на добу) з домішками слизу, зелені і прожилок крові.

Виникають бурчання і хворобливі і помилкові позиви на дефекацію. Постійне напруження призводить до випадіння слизової оболонки прямої кишки. У дітей у віці одного року дизентерія виникає при рахіті (порушення мінерального обміну і кісткоутворення), анемії (недокрів’ї), діатезі (спадкова схильність до певних захворювань) і штучному вигодовуванні.

У немовлят спостерігається схильність до появи пневмонії (запалення легеневої тканини) і отитів (запальні процеси у вусі). Одужання наступає через 2-3 тижні, а повне відновлення роботи шлунково-кишкового тракту триває близько 2-3 місяців. Важкі форми дизентерії можуть ускладнитися формуванням токсичного мегаколона (збільшення товстої кишки), перфорацією товстої кишки і перитонітом. Іноді розвивається гемолітико-уремічний синдром (патологічний стан, що супроводжується нудотою, блювотою, болями і підвищеною температурою), ниркова або серцева недостатність, летальний результат і токсико-інфекційний шок.

Хронічна форма хвороби характеризується наявністю рідкого або напіврідкого стільця, іноді зі слизом або прожилками крові. Тривалий перебіг цієї недуги призводить до авітамінозу (недолік вітамінів в організмі) та анемії (недокрів’ї). Ці ускладнення потребують додаткового лікування.

3 Діагностика та лікування

Діагностика здійснюється лікарем-інфекціоністом. Активно застосовується бактеріологічна діагностика, тобто виявлення збудника з крові. Проводять аналіз калу на дисбактеріоз та копрограму (розширений аналіз калу, який дозволяє вивчити швидкість, якість перетравлення їжі й ефективність травлення).

Легкі форми дизентерії лікуються в амбулаторних умовах, а стаціонарне лікування необхідно людям, у яких відзначаються ускладнені форми. Госпіталізації підлягають діти у віці до 1 року, літні люди, пацієнти, які мають супутні хронічні патології. Призначається дієтичне харчування і постільний режим, а також медикаментозна терапія.

Пацієнтам призначають антибіотики та антибактеріальні препарати у вигляді таблеток (ципрофлоксацин, офлоксацин, фуразолідон, Бісептол). Курс лікування становить 5-7 днів. Іноді застосовують еубіотики протягом 3-4 тижнів (Ентерол, Лінекс, Ацилакт).

Дизентерія: що це таке, симптоми, лікування

Іноді проводять дезінтоксикаційну терапію. Корекцію порушень роботи шлунково-кишкового тракту проводять за допомогою ферментних препаратів (панкреатин). Призначаються фізіопроцедури і лікувальні клізми.

3.1 Дієта у дорослих

Харчування повинно включати в себе поживні речовини, вітаміни і мікроелементи. Якщо дизентерія спостерігається у важкій формі, то в перший день потрібно пити міцно заварений чай, мінеральну воду без газу або рисовий відвар. На наступний день можна їсти суп з геркулесом, рисом або манною крупою на слабкому бульйоні, а також пити відвар шипшини і їсти терті сирі або печені яблука.

Пацієнтам рекомендується сісти на два дні на яблучну дієту: по 200 г свеженатертых яблук без шкірки 5 разів на добу. Слід пити у добу велику кількість рідини (до двох літрів). Їжа приймається дрібно і часто (не менше 5 разів на добу). До дозволених продуктів при дизентерії відноситься:

  • цукор;
  • сир;
  • триденний кефір;
  • киселі;
  • желе з ягід;
  • сухарі з пшеничного білого хліба;
  • м’ясні і рибні котлети (з яловичини, кролика, курки, тріски, щуки, судака);
  • яйця некруто і омлети на пару;
  • вершкове масло;
  • каші, зварені на воді (рисова, гречана, вівсяна, манна);
  • супи на рибному або знежиреному м’ясному бульйоні.

3.2 Дієта у дітей

Дієта призначається в залежності від віку дитини і тяжкості патології. Якщо відзначається блювота, то призначають водно-чайну паузу до її припинення. Дітям до року необхідно застосовувати яблучний відвар, відвар родзинок або рису. Можна пити підсолоджений міцний чай з лимоном.

Немовлят можна годувати зцідженим материнським молоком, а дітям на штучному вигодовуванні – кефіром. Обсяг порцій призначає лікар. Відсутню за обсягом кількість їжі доповнюють рідинами (овочевих, фруктових відваром, чаєм, Регидроном і розчином глюкози). При відсутності блювоти на третій день дитини можна прикладати до грудей.

Малюкам старше року після проведення водно-чайної паузи призначають годування з 50 мл кисломолочної суміші через кожні дві години. При відсутності блювання порції збільшують за обсягом і подовжують перерви між годуваннями. Через 3-4 дні дитині дозволяють вживати в їжу такі продукти:

  • сухарі з пшеничного хліба;
  • вершкове масло;
  • риба і м’ясо у вигляді фрикадельок і суфле;
  • сир;
  • картопляне пюре;
  • протерта каша, яка зварена на овочевому відварі або воді.

Якщо відзначається легкий перебіг дизентерії у немовляти, то треба пропустити два грудних годування, потім давати зціджене грудне молоко або кефір не більше 2/3 обсягу його звичайного дозування, і додати рідину (1/3). У міру поліпшення стану об’єм доводять до фізіологічної дози. З харчування слід виключити продукти, які посилюють газоутворення і бродіння: молоко, чорний хліб, плавлений сир і продукти з великим вмістом клітковини. Переходити на звичайне харчування потрібно поступово протягом двох місяців після повного одужання.

3.3 Терапія в домашніх умовах

Щоб позбутися від проносу, потрібно вживати чорний або зелений чай наступним чином: половину чайної ложки сухої заварки жувати пару хвилин і запити її невеликою кількістю води. Так потрібно робити 1-3 рази на добу.

Можна їсти кашу з рису або пити відвар. Для приготування відвару потрібно залити ложку чистої крупи склянкою холодної води і варити протягом п’яти хвилин. Потім засіб слід процідити і приймати будинку по 100 мл 2-4 рази на день.

Ефективним засобом від проносу є листя ожини. Для цього необхідно столову ложку листя залити склянкою окропу, поставити на вогонь. Після того як ліки закипіло, його потрібно прибрати з вогню, настояти протягом 40 хвилин і процідити. Схема прийому: три рази на добу по одній склянці.

Можна використовувати картопляний крохмаль. Для приготування цього засобу потрібно чайну ложку крохмалю розвести в 100 мл холодної води. Потім необхідно ліки розмішати і пити невеликими ковтками.

Позбутися від дизентерії можна з допомогою горобини:

  • 1. Потрібно половину склянки ягід є натщесерце за 30 хв до прийому їжі тричі на день.
  • 2. Сік горобини готується наступним чином: слід вичавити ягоди з допомогою соковижималки. Схема прийому: 50 мл три рази на добу натщесерце.
  • Для лікування цієї недуги можна використовувати збір з чебрецю, кореня аїру і листя волоського горіха. Для приготування настою потрібно чайну ложку збору настояти протягом 6 годин у склянці окропу, потім його нагріти, остудити і процідити. Пити ліки слід по 100 мл три рази на добу.

    4 Профілактика і прогноз

    При своєчасному лікуванні дизентерія рідко переходить в хронічну форму. Прогноз хвороби сприятливий. У деяких випадках можуть залишитися наслідки у вигляді невеликих порушень в роботі товстого кишечника.

    Профілактика захворювання полягає в дотриманні гігієнічних норм у побуті, на виробництві і підприємствах громадського харчування. При появі перших ознак недуги слід звернутися до лікаря за допомогою. Пацієнтів зі стаціонару виписують через три дні після одужання і при відсутності клінічних проявів.