Дистальний езофагіт – запальне захворювання, яке виникає на тлі постійного роздратування стінок стравоходу. Поступово на тих ділянках слизової стравоходу, які знаходяться ближче до шлунку, розвивається запальний процес. Він супроводжується набряком і гіперемією тканини, тобто її почервонінням.
Початкові стадії захворювання протікають практично без виражених симптомів. В результаті, людина не звертає уваги на легкий дискомфорт, і замість гострої форми розвивається хронічний дистальний езофагіт.
1 Причини виникнення
Існують як внутрішні, так і зовнішні причини розвитку дистального езофагіту. Це цілий ряд механічних, хімічних та термічних чинників. Так, захворювання може бути наслідком алергічної реакції, гормональних змін в організмі, загального зниження імунітету. Деякі фахівці виділяють неврологічні причини виникнення захворювання (сильні стреси і психоемоційні перевантаження).
Але основним провокуючим фактором вважається недостатність кардії. Це кругова м’яз, яка перекриває вхід в шлунок. Якщо сфінктер з якихось причин не закритий повністю, то кислий вміст шлунка потрапляє в нижній відділ стравоходу і викликає запалення (в медицині подібне явище відоме як рефлюкс). Воно може бути викликане вживанням гострих страв, надто гарячої або холодної їжі, їжею на бігу (коли людина ковтає майже без пережовування). Крім того, розвитку патології сприяють газовані напої та деякі продукти.
Рефлюкс пов’язаний з гастритом, іншими хворобами ШКТ, при яких підвищується рівень кислотності шлункового соку. А сам езофагіт, крім описаних причин, може розвиватися як ускладнення після грипу та різних інфекційних захворювань.
2 Основні симптоми
Часто протягом тривалого часу дистальний езофагіт протікає без виражених ознак. Оскільки він розвивається на тлі інших патологій органів ШКТ, відзначаються явища, характерні для цих захворювань, до числа яких належать гастрит, ентероколіт, гастродуоденіт, дисбактеріоз кишечника і т. д.
У самого дистального езофагіту є деякі характерні симптоми:
- нудота, іноді блювота;
- сухий кашель, який не має видимої причини (голос стає хрипким);
- утруднене ковтання;
- болі в епігастральній області, які віддають в спину;
- печія, відрижка гірким або кислим;
- підвищене слиновиділення (особливо турбує вночі);
- поява нальоту на язиці;
- неприємний присмак у роті;
- гикавка.
Коли виникає дистальний езофагіт, відбувається загальне погіршення самопочуття – часто турбують головні болі, знижується працездатність, з’являються безсоння і дратівливість.
3 Ступеня
Дистальний езофагіт розвивається поступово. Залежно від тяжкості ураження слизової, виділяють кілька ступенів захворювання. Вони характеризуються різними ознаками:
Ступінь
Особливості
1
Для 1-го ступеня характерно слабо виражене осередкове ураження, коли зачеплені окремі ділянки слизової. Сама оболонка поблизу шлунка стає рихлою. Ознак набряклості або деформації немає
2
На поверхні стравоходу, в його нижній частині, з’являються невеликі ерозії, але суттєві пошкодження відсутні
3
Уражених ділянок так багато, що ерозії можуть зливатися в одне велике пляма. Ураження становить до 50% площі дистальної частини. Деякі ділянки тканини відмирають, стінки деформуються
4
Вражається більше 50% дистальної частини стравоходу. Все це супроводжується хворобливими відчуттями
Якщо при 1-ої ступені захворювання практично не турбує людину, то в міру його прогресування з’являються нудота, блювання і болі.
4 Види і форми
Існують дві основні форми захворювання – гостра і хронічна. Перша обумовлена і погрішностями в харчуванні. Якщо її не лікувати, то захворювання перейде в хронічну форму. Вона зазвичай супроводжується частими рецидивами, спровокованими дратівливими чинниками.
В залежності від морфологічних змін, виділяють наступні види дистального езофагіту:
Вид
Особливості
Катаральний
При ньому запалення є поверхневим, морфологічних змін не спостерігається
Набряковий
Супроводжується почервонінням і набряком слизової. Симптоми є помірними, захворювання добре піддається лікуванню
Ерозивний
На стінках стравоходу з’являються червоні вогнищеві рани – ерозії. Найчастіше езофагіт є наслідком інфекційних захворювань, але може бути викликаний і попаданням дратівливих речовин
Геморагічний
Ця різновид часто з’являється як ускладнення після грипу та інших вірусних захворювань. Характеризується масштабним запальним процесом, при якому на стінках стравоходу з’являються крововиливи
Псевдомембранозний
Є ускладненням скарлатини або дифтериту
Некротичний
Супроводжується відмиранням тканин
Флегмонозний
Пов’язаний з механічними травмами слизової оболонки
Алергічний
Розвивається при бронхіальній астмі. Ця форма частіше зустрічається у дітей, але лікується так само, як і інші, тільки з додатковим прийомом антигістамінних препаратів
Варто виділити і професійні причини езофагіту, пов’язані з тим, що людина працює на виробництві, на якому постійно вдихає пари шкідливих речовин.
5 Медикаментозне лікування
Терапія езофагіту має бути комплексною, включаючи усунення причини захворювання. Застосовуються препарати декількох груп, у тому числі знижують рівень кислотності шлункового соку і впливають на тонус м’язового кільця. Багато лікарі рекомендують приймати засоби для зміцнення імунітету.
При дистальному езофагіті застосовують такі препарати:
Кошти
Характеристика, назви препаратів
Антациди
Це ліки, які нейтралізують кислоту, що міститься в шлунковому соці. Вони обволікаючу дію, тобто створюють свого роду захисний бар’єр на стінках стравоходу.
До найбільш популярних засобів цієї групи відносяться Алмагель, Ренні, Маалокс, Гастал. Виробляються вони як у вигляді суспензії, так і у формі таблеток для розсмоктування
Антисекреторні препарати, блокатори Н2-гістамінових рецепторів
Вони покликані знизити кислотність, усунути саму причину неправильної роботи сфінктера. Це такі засоби, як ранітидин, роксатидин, Омез
Спазмолітики
Їх застосовують для того, щоб зняти больові відчуття. Найчастіше призначаються Але-шпа і дротаверин. Але при сильних болях можуть використовуватися і більш серйозні препарати – наприклад, Спазмалгон
Пробіотики
Препарати представляють собою культури корисних бактерій. Їх застосовують для нормалізації травлення, зміцнення імунітету. Це такі засоби, як Хілак Форте, Біфідумбактерин та інші. Їх приймають одночасно з кисломолочними продуктами
Коли запальний процес пов’язаний з бактеріальною інфекцією, призначають антибіотики. Якщо він викликаний збільшенням активності дріжджових грибків, то призначають такі препарати, як флуконазол і ністатин. Після їх застосування рекомендується пропити курс пробіотиків. Схему прийому таких ліків, так само як і дозування визначає лікар.
Для зміцнення імунітету фахівець може прописати вітамінні комплекси, настоянку ехінацеї, інші імуномодулятори.
6 Особливості харчування
Дієта при дистальному езофагіті є важливою частиною терапії. У цей час рекомендується дробове харчування – весь добовий обсяг потрібно розділити на 6 прийомів їжі. Порції повинні бути маленькими, щоб не було переїдання.
Виключаються:
- смажені і гострі страви;
- консерви;
- напівфабрикати;
- соуси і спеції;
- випічка з дріжджового тіста;
- солодощі.
Їжа повинна варитися, готуватися на пару або запікати без грубої скориночки. Страви подають комфортної температури, тобто теплими, але не гарячими.
Рекомендується включити в раціон:
- овочеві супи-пюре;
- кисломолочні продукти;
- нежирні сорти м’яса і риби;
- каші (в період загострення – зварені на воді і перетерті).
Можна готувати парові омлети, запіканки з локшини, сиру, овочів. З обережністю слід вживати овочі і фрукти в сирому вигляді. Від винограду, капусти, перцю слід відмовитися. Рекомендуються кабачки, гарбуз, моркву, некислі яблука.
7 Народні засоби
Допускається лікування дистального езофагіту народними засобами. Але тільки попередньо потрібно проконсультуватися з лікарем. Зазвичай, така терапія зводиться до прийому трав’яних відварів і настоїв, які володіють протизапальними або обволікаючі властивості, тобто в певному сенсі діють так само, як і антацидні препарати.
Ефективні рецепти представлені в таблиці.
Інгредієнти
Рецепт
Схема прийому
Насіння льону
Приймають засіб по 1 ст. л. тричі на день
Суцвіття ромашки, трава звіробою, меліси, чебрецю, плоди шипшини
П’ють як чай (за 20 хвилин до їди або через 20 хвилин після)
Рекомендується також обліпихову олію, оскільки вона має не просто обволікаючі, але і протизапальні і ранозагоювальні властивості. Вживати його потрібно 3 рази в день, по 1 ч. л. за півгодини до їди.
Непогано себе зарекомендував сік алое, який вважається натуральним антибактеріальним засобом. Його приймають по 1 ч. л. перед їжею. Якщо в будинку немає цієї рослини, можна купити фітопрепарат Хлорофіліпт, який повністю його замінює.
