Народна медицина        07 Лютого 2018        304         0

Диспепсія кишечника і шлунка: що це таке, симптоми і лікування

Диспепсія – це синдром, що виявляється як порушення нормальної функції шлунка і травної системи. Симптомами є дискомфорт і больові відчуття, які локалізуються в епігастральній області. Відчуття важкості, переповнення шлунка, раннє насичення – все це диспепсія.

Раніше цей синдром носив іншу назву – нетравлення шлунка. Але за ним можуть маскуватися і більш серйозні захворювання. Основні симптоми цього синдрому, крім вже перерахованих – це нудота, відрижка та печія. Причому вони не завжди пов’язані з прийомом їжі, а можуть з’являтися і самі по собі. Проведені дослідження показали, що синдром диспепсії можна діагностувати у 25% населення планети.

1 Форми захворювання

У сучасній медицині виділяють дві форми диспепсії: органічна і функціональна. При цьому перша форма зазвичай виникає не як самостійне порушення, а як симптом іншого захворювання шлунка. При проведенні обстеження можна точно встановити причину, яка провокує диспепсію. Це можуть бути такі захворювання, як виразка шлунка, ГЕРХ, жовчнокам’яна хвороба, панкреатит в хронічній формі. Але якщо подібних порушень ШКТ виявлено не було, то, швидше за все, це функціональна диспепсія. Іноді використовують інший термін – невиразкова диспепсія. В деяких джерелах її називають есенціальною. Але завжди йдеться про однієї і тієї ж хвороби.

Згідно з Римським критеріям, висунутим міжнародною робочою групою фахівців, для того щоб можна було поставити такий діагноз, як функціональна диспепсія, повинні дотримуватися 3 умови:

  • симптоми диспепсії у хворого або відзначаються постійно або часто повторюються, і по своїй тривалості перевищують 12 тижнів у році;
  • ендоскопічне дослідження не виявило органічних захворювань;
  • симптоми не зникають навіть після спорожнення кишечника, і не пов’язані з характером стільця, що дозволяє виключити синдром роздратованого кишечника.

Існують різні види такого розладу шлунково-кишкового тракту. Це язвенноподобная, рефлюксоподобная, дисмоторная і неспецифічна диспепсії. У першому випадку біль локалізується в надчеревній області і зменшується після прийому їжі або антацидів – засобів, що знижують кислотність шлунка. Також для цього виду характерні голодні болі, що найчастіше виникають в нічний час. Її симптомом є і печія.

Для дисмоторной диспепсії характерні ознаки, пов’язані з порушенням травних процесів відразу після їжі. Це нудота, блювота, посилення дискомфорту після будь-якого прийому їжі. До цих симптомів відносяться і раннє насичення, відчуття переповнення шлунка. Причому від кількості з’їденого це не залежить.

Рефлюксоподобная диспепсія окремо виділяється не завжди, оскільки її симптоми практично повністю збігаються з ГЕРХ. Є неспецифічна форма цього синдрому. Вона проявляється різними симптомами, тому її можна назвати змішаною.

2 Причини виникнення

Якщо цей синдром не є ознакою якогось захворювання, то необхідно встановити причини його розвитку, щоб усунути їх. Медики виділяють наступні фактори, що провокують диспепсію:

  • 1. Кваплива їда. У людей, які їдять на ходу, часто виникає диспепсія. Справа в тому, що при такому підході до харчування травні соки не встигають виділятися. А оскільки їжа ще й погано пережовується, то її шматочки майже не перемішуються з ферментами, що містяться в слині.
  • 2. Переїдання.
  • 3. Вживання певних продуктів харчування і напоїв, у тому числі і тих, які викликають підвищене газоутворення. Це чорний хліб, практично всі види капусти, дріжджова випічка. Кава не викликає газоутворення. Але міститься в ньому кофеїн підвищує кислотність шлункового соку і викликає роздратування запалених ділянок слизової оболонки. Так само діє і алкоголь. Іноді досить виключити з раціону якісь продукти, і симптоми диспепсії досить швидко зникнуть.
  • 4. Фізичне навантаження відразу після їжі. Дія цього чинника пояснюється тим, що після прийому їжі органи ШКТ працюють гірше, оскільки кров приливає до м’язів.
  • 5. Прийом нестероїдних протизапальних препаратів протягом тривалого часу.
  • 6. Стреси. У такому разі говорять, що це захворювання невротичного генезу. Дійсно, в стресовій ситуації із-за виділення гормонів кортизону і адреналіну погіршується травлення, оскільки кровотік перерозподіляється від органів ШКТ до м’язів. Це і пояснює роль психоемоційних факторів в розвитку диспепсії. Хоча є ще і чисто механічний аспект. Стрес з порушенням дихання сприяє заковтуванню повітря – так званої аэрофагии. Звідси – метеоризм і здуття живота.
  • Диспепсія кишечника і шлунка: що це таке, симптоми і лікування

    Є й інші причини. Наприклад, у вагітних диспепсія може бути викликана тим, що зростаюча матка тисне на внутрішні органи, погіршуючи їх функції. У першому триместрі токсикоз і гормональна перебудова організму теж призводять до порушення травних процесів.

    3 Лікування

    При органічної диспепсії необхідно лікувати викликало її основне захворювання. При функціональній формі підхід буде дещо іншим. Незалежно від того, якою причиною викликана диспепсія, лікування повинно бути спрямоване на усунення всіх провокуючих факторів.

    Терапевтична програма для функціональної диспепсії включає в себе наступні заходи:

  • 1. Усунення нервово-психічних факторів і антистресову терапію, яка передбачає нормалізацію відносин в сім’ї та на роботі, правильний режим праці і відпочинку, повноцінний сон, різні методи психологічної розрядки.
  • 2. Помірні фізичні навантаження.
  • 3. Дробове харчування невеликими порціями, іноді з обмеженням енергетичної цінності раціону, якщо необхідно позбавитися від зайвої ваги.
  • 4. Виключення з меню будь-яких жирних, смажених, гострих страв, труднопереваріваемий продуктів. Від рослинних і тваринних жирів відмовлятися не потрібно, важливо просто дотримуватися їх баланс, а ось маргарин і кулінарний жир потрібно виключити повністю. Це стосується і продуктів, що викликають підвищене газоутворення. Бобові або капусту потрібно обмежити, а від газованих напоїв повністю відмовитися.
  • 5. По можливості припинити прийом нестероїдних протизапальних препаратів або вибрати лікарську форму останніх, яка не впливає безпосередньо на шлунок. П ри захворюваннях хребта часто прописують Диклофенак. Його випускають не тільки в таблетках, але і в супозиторіях, і у вигляді мазі для місцевого застосування. При цьому ніяких побічних ефектів з боку ШКТ не спостерігається.
  • 6. Медикаментозна терапія залежить від того, як саме проявляється диспепсія.
  • Диспепсія кишечника і шлунка: що це таке, симптоми і лікування

    Існує кілька категорій препаратів, які допомагають боротися з проявами цього синдрому. Це антациди, антисекреторні ліки і прокінетики. Будь-який з цих коштів можна приймати тільки за призначенням лікаря. Антациди, що знижують кислотність шлунка, призначаються при язвенноподобной формі. Це стосується і антисекреторних препаратів, до яких відносяться Н2-блокатори і так звані блокатори протонного насоса. Ці препарати призначають і при рефлюксоподобной формі. А ось при дисмоторной диспепсії зазвичай обмежуються прокинетиками, які нормалізують моторику травного тракту. Одним з найбільш ефективних препаратів в цій категорії є Цизаприд, який не тільки посилює перистальтику стравоходу, але і зменшує прояви гастроезофагеального рефлюксу.

    При лікуванні диспепсії можуть використовуватися і інші препарати. Для зменшення газоутворення приймають Симетикон. Це так званий піногасник, який послаблює поверхневий натяг газових бульбашок в ШКТ. Він нейтральний і не впливає на травлення, але усуває здуття живота і відрижку. Зменшити газоутворення і вивести продукти бродіння допомагає активоване вугілля. Але його не можна приймати протягом тривалого часу. Для поліпшення вироблення ферментів застосовується препарат Юниэнзим з МПС. Не варто недооцінювати і роль вітамінотерапії. Наприклад, вітамін РР добре впливає на обмін вуглеводів, нормалізує перистальтику стравоходу, покращує вироблення ферментів.

    4 Аліментарна диспепсія у дітей

    У медицині виділяють і алиментарную диспепсію. Вона розвивається у дітей у віці до 12 місяців. Це гостре порушення травлення. Часто воно з’являється у немовляти через занадто швидкого введення прикорму або різкого переходу на штучні суміші. Причиною можуть бути і інші дефекти харчування: недотримання режиму годування, переїдання і т. д. Алиментарную диспепсію провокує нестача вітамінів і мікроелементів або занадто велику кількість білків. Все це призводить до порушення секреторної функції травних залоз.

    У нормі слизова оболонка тонкої кишки повинна швидко оновлюватися, зазвичай за 2-3 доби. Тому при нестачі певних речовин спостерігається гостра реакція кишечника на виниклий дефіцит. Порушується його рухова функція, виникають процеси гниття і бродіння. З-за цього відбувається подальше погіршення травлення, з’являються біль і діарея. До симптомів диспепсії у дітей можна віднести також блювання, часте зригування, метеоризм. Дитина стає неспокійним. Його може турбувати занадто частий стілець, до 6-8 разів за добу.

    Аліментарна диспепсія у дітей буває декількох видів – бродильна, гнильна, змішана форма і стеаторея. У першому випадку організму не вистачає панкреатичної амілази, їжа в кишечник поступає в недорасщепленном вигляді, бактерії мігрують по травному тракту, і починаються процеси бродіння. Гнильна форма диспепсії пов’язана з бактеріальним розщеплення білка. Стеаторея – це реакція органів ШКТ на такі елементи, як натрій, кальцій, магній і т. д.

    Основне лікування аліментарної диспепсії у дитини полягає в дотриманні дієти. Щоб ліквідувати посилене бродіння, малюка позбавляють їжі на 6-12 годин, пропонуючи йому в цей час тільки підсолоджений чай, приблизно близько склянки. При грудному вигодовуванні кілька днів зменшують кількість молока. Якщо ж дитина перебуває на штучному вигодовуванні, то з раціону прибирають суміші з високим вмістом жирів. Рекомендується в цей час годувати малюка концентрованим рисовим відваром, кефіром і подкисленными сумішами. Це робиться після консультації з лікарем, який розпише схему живлення на тиждень, виходячи з віку дитини і стану його здоров’я.