Дисфагія стравоходу: що це таке, симптоми і лікування

Дисфагією називається порушений процес акту ковтання і переходу грудки їжі з ротової порожнини у стравохід. Пацієнти з подібною проблемою зустрічаються в практиці лікарів будь-яких спеціальностей у зв’язку з широким розмаїттям її вихідних причин. Дисфагія вимагає ретельного обстеження хворого, зважаючи на необхідність своєчасного відновлення нормального прийому їжі та води та профілактики можливих ускладнень.

1 Класифікація дисфагії

У медицині дисфагія являє собою серйозний симптом, оскільки в деяких випадках він може свідчити про злоякісному процесі стравоходу або прилеглих органів середостіння. На проходження харчової грудки впливають його величина, просвіт стравоходу, цілісна моторика і функціональний стан сфінктерів – верхнього і нижнього.

Перешкода для руху їжі з ротової порожнини в шлунок виникає на різних рівнях. Для зручності первинної діагностики в самому початку потрібно встановити локалізацію дисфагії, що можна з’ясувати вже під час розпитування пацієнта:

1. Ротоглоточная — характерні симптоми почуття застрягання їжі в глотці, що супроводжується нападами утрудненого дихання, кашлем, виливанням рідкої частини через ніс. Найчастіше причинами служать м’язова дискоординація на тлі розладу нервової системи (невроз, інсульт, міастенія). Дещо рідше в основі лежать механічні фактори у вигляді травм, пухлин голови та шиї, абсцесів і сторонніх предметів глотки (наприклад, риб’яча кістка), збільшення щитовидної залози.

2. Стравохідна — проковтування в нормі, але порушено проходження по стравоходу, що виявляється відповідним почуттям дискомфорту, болем за грудиною, зригуванням, необхідністю запивати з’їдене. Поширеними причинами є ахалазія кардії, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, грижа стравохідного отвору діафрагми, рак стравоходу.

За давністю виникнення симптомів розрізняють наступні варіанти дисфагії:

гостру — раптово розвинулася внаслідок стороннього тіла або травми (риб’ячі кістки, термічні та хімічні опіки слизових та ін);
хронічну — поступово прогресуючу на тлі хвороб стравоходу і прилеглих органів грудної клітки.

По механізму виникнення патології бувають:

Функціональна — на фоні нейрогенного порушення стравохідної моторики і тонусу сфінктерів. Її різновидом є парадоксальна дисфагія, коли рідка їжа проходить важче твердої, а великі шматки проковтують легше дрібних (характерно для грижі отвору діафрагми).
Органічна (механічна) — обумовлена збільшеним розміром харчової грудки по відношенню до діаметру стравоходу, поява чого пов’язано із захворюваннями, звужують його просвіт. Цей вид дисфагії може розвиватися через його зменшення за рахунок його патологій (пухлина, ахалазія кардії) або здавлення його ззовні. Стінка цій області еластична і сприяє розтягуванню просвіту до 4 см в діаметрі. Якщо діаметр стравоходу в такому стані не перевищує 2,5 см, то дисфагія виникне при вживанні виключно твердої їжі. Зменшення до 1,3 см призведе до патології при прийомі будь-якої їжі, в тому числі і рідкої. Поразка всій окружності швидше викличе цей симптом, оскільки здорова стінка стравоходу здатна взяти на себе значну частину компенсаторного розтягування.

Існує кілька ступенів тяжкості дисфагії, який притаманні специфічні прояви:

1-я — характеризується періодами утруднення проходження харчової грудки, почуттям дискомфорту за грудиною;
2-я — щільна їжа проходить з працею, з’являється потреба запивати її;
3-я – пацієнт в змозі ковтати тільки рідина;
4-я — найбільш небезпечно для життя, тому що проходження повністю утруднено.

2 Методи обстеження і лікування

Методи обстеження:

Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС) повинна проводитися кожного пацієнта з дисфагією, оскільки лише вона дозволяє візуалізувати органічні причини захворювання та оцінити стан стравоходу і шлунка.
Поліпозиційна рентгеноскопія стравоходу з контрастуванням — хворий приймає барій всередину, після чого в положенні стоячи і лежачи на екрані рентгенівського апарату простежується процес його евакуації, що дає можливість побачити ділянки його звуження і швидкість проходження вмісту.
Скринінговий хронологічний тест проковтування води — пацієнт швидко випиває близько склянки води, лікар реєструє час і кількість ковтків.
Манометрія — в стравохід вводиться катетер, з датчиками, які розташовані на однаковій відстані один від одного і записують тиск на кожному рівні. Цей метод в основному використовується в західних країнах, у той час як на території СНД більш поширені перші два.

Будь-яка дисфагія має бути приводом для обстеження на предмет злоякісного новоутворення шиї та органів грудної клітки

Лікування слід починати з корекції режиму харчування, дієти, зміни способу життя і усунення основної причини:

1. Дробовий прийом м’якої їжі невеликими порціями кілька разів на добу, з прийнятною позою. Після їжі потрібно уникати горизонтального положення як мінімум протягом 2 годин.

2. Гімнастика для відновлення порушеного ковтання – вона включає зміцнюючі вправи, термічну і смакову стимуляцію. Додавання в їжу лимонної кислоти поліпшує рефлекси за рахунок активізації певних чутливих зон.

3. Консервативне лікування проводиться в залежності від вихідної патології, в основному застосовуються прокінетики (Домперидон, Мотіліум), спазмолітики (Дротаверин, Но-Шпа), які розслаблюють спазмированный стравохідний ділянку і нормалізують його моторику.

4. Хірургічне втручання здійснюється зазвичай тільки у випадках органічного порушення і проводиться у вигляді фундоплікації, ваготомії, балонної пластики. Найчастіше застосовується бужування — розширення діаметра ураженої ділянки стравоходу пацієнта спеціальними еластичними зондами або балонами.