Дифузні зміни печінки і підшлункової залози: що це таке, як лікувати?

Дифузні зміни печінки і підшлункової залози – структурні порушення у тканинах органів, які можуть бути спровоковані як неправильним харчуванням і зловживанням алкогольними напоями і курінням, так і патологічними станами та захворюваннями.

Лікування дифузних змін призначається в залежності від першопричини порушень. Виявляються дифузні зміни шляхом проведення діагностики – ультразвукового дослідження. Лікування проводиться оперативним шляхом або призначенням медикаментів. Також хворому необхідно дотримуватися спеціальної дієти.

1 Причини дифузних змін

Дифузія – термін, який в анатомії означає взаємопроникнення і заміщення одних клітин тканин іншими. Дифузні зміни органу – це порушення його нормальних розмірів (розміру, форми) та/або рівномірне зниження/збільшення ехогенності.

Ехогенність – швидкість поширення ультразвуку, яка залежить від складу органу, його наповненості рідинами і щільності тканин, наявності патологічних утворень.

Дифузні зміни можуть бути викликані як незначними відхиленнями, так і серйозними патологічними дисфункціями.

1.1 Печінку

При дифузних змін печінки відбуваються відхилення в розмірах паренхіми часткою органу, рівномірності і межі країв, просвіті жовчних проток і міхура, вен і артерій. Паренхіма печінки – це нещільна, однорідна, гипоэхогенная тканина, до складу якої входять гепатоцити, що утворюють систему жовчовиділення.

Дифузні зміни печінки можуть спостерігатися в будь-якому віці.

Причини дифузних змін печінки:

• порушення харчування;
• вроджені патології печінки;
• зловживання алкогольними напоями та/або тютюнопалінням;
• вживання біодобавок, спрямованих на зниження ваги;
• інтоксикація, яка виникла після тривалого прийому деяких груп лікарських препаратів (антибіотики, снодійні, транквілізатори, знеболюючі);
• хвороботворні вплив бактерій, вірусів, паразитів;
• утворення каменів в органах видільної системи;
• наявність супутніх хвороб травної та/або інших систем організму (цироз, гепатит, гемохроматоз, хронічна серцево-судинна недостатність та інші).

1.2 Підшлункова заліза

Дифузні зміни підшлункової залози не є захворюванням як таким. Це ознаки трансформації органу, що відбувається внаслідок захворювання або патологічного впливу на орган в цілому.

Дифузні зміни в підшлунковій відбуваються в основному в осіб літнього віку і характеризуються заміщенням здорових тканин органу сполучною чи жировою тканиною.

Причинами змін, що відбуваються в результаті дифузії, підшлунковій залозі є:

• Гострий або хронічний панкреатит. Це найбільш поширена причина. При гострому панкреатиті спостерігається збільшення розмірів органу, а також зниження її ехогенності. Хронічний панкреатит викликає зниження щільності органу, не змінюючи при цьому його обрисів.
• Порушення в режимі харчування. Дифузні зміни викликає надмірне вживання борошняних, жирних, солоних, гострих, солодких продуктів.
• Генетична схильність. Схильність до змін як результат вроджених патологій органу, а також внаслідок спадкової схильності до розвитку патологічних станів підшлункової залози.
• Залежність від алкоголю і/або нікотину. Шкідливі звички негативно діють на стан всього організму.
• Стреси і нервове перенапруження. Негативний психологічний стан знижує захисні сили організму.
• Захворювання органів системи травлення. Хвороби сусідніх органів або самої підшлункової залози можуть мати на неї вплив. Також може відбуватися передача хвороботворних бактерій і вірусів (цукровий діабет, муковісцидоз, атрофія (ліпоматоз) підшлункової залози, фіброз та інші).
• Тривале вживання сильнодіючих лікарських препаратів (антибіотики, транквілізатори, снодійні, знеболюючі).

2 Діагностичні заходи

Найпоширенішим методом дослідження і виявлення дифузних змін в печінці та підшлунковій залозі є ультразвукове ехографіческое дослідження (УЗД).

УЗД – найбільш економний і безпечний метод збору інформації про наявність дифузних змін у тканинах органу. За допомогою ультразвуку можна точно визначити розвиток структурних змін в органі, наявність порушень кровотоку, каміння або інших утворень.

Для проведення точного УЗД хворому слід підготуватися. За добу до дослідження пацієнту необхідно виключити з раціону продукти, що викликають підвищене газоутворення (бобові, капуста, молочні продукти, випічка та інші), поставити очисну клізму і прийняти спазмолітичний засіб (ліки, знімає спазм гладкої мускулатури внутрішніх органів – Но-Шпа, Папаверин).

2.1 УЗД печінки

УЗД паренхіми печінки виявляє трансформацію гепатоцитів. В ході проведення діагностичної процедури можна відзначити щільність, набряклість і/або ущільнення клітин, неоднорідність, рубцювання, формування вузлів, вогнища глистових поразок, патологічні утворення, накопичення продуктів метаболізму, крововиливи.

УЗД печінки добре визначає ехогенність ділянок органу, на яких відбуваються дифузні зміни. Ехогенність при цьому може бути знижена, підвищена або дуже висока. Такі показники можуть говорити про наявність таких захворювань:

• гепатит (вірусний, атиповий);
• жировий гепатоз;
• гельмінтоз;
• рак;
• амілоїдоз печінки.

Якщо хвороба уповільнена, то ніяких зовнішніх ознак у хворого не виявлено. При гострій формі якого-небудь захворювання печінки пацієнт буде скаржитися на больові відчуття в правому боці, випинання органу, пожовтіння очних склер і шкірних покривів, різні диспепсичні розлади (нудота, блювота, розлади травлення та інші).

2.2 УЗД підшлункової залози

УЗД підшлункової залози показує розростання, зменшення або збільшення щільності тканин органу, зміна структури, запальні процеси і їх локалізацію. УЗД визначає розміри і контури підшлункової, стан протоки, наявність патологічних утворень пухлин та/або пухлин.

Ультразвук допомагає виявити наявність гепатомегалії. Гепатомегалія – дифузні зміни печінки та підшлункової залози, при яких печінка сильно випирає над ребрами. Виникає це явище як ознаку супутнього захворювання.

Гепатомегалія печінки і підшлункової залози утворюється внаслідок наявності таких захворювань:

• хвороби серцево-судинної системи;
• цироз печінки;
• глистні інвазії;
• новоутворення, що локалізуються в черевній порожнині;
• сифіліс;
• нариви;
• туберкульоз;
• інфекційні захворювання;
• інтоксикація організму.

Помірна, не яскраво виражена гепатомегалія спостерігається при неправильному харчуванні, простудних і легких формах інфекційних захворювань.

Додатково до ультразвукового дослідження для отримання найбільш точної клінічної картини лікар призначає:

• рентгенографію черевної порожнини;
• загальний і біохімічний аналізи крові та сечі;
• біопсію (при необхідності).

3 Лікування

Терапія дифузних змін, що відбуваються в печінці та/або в підшлунковій залозі залежить від причини, яка спричинила за собою структурні зміни. Від початкового або супутнього захворювання залежить вибір медикаментів і дієти.

Якщо дифузні зміни викликані погрішностями в харчуванні, перевантаженням органів травлення жирними, гострими, солоними, копченими стравами, то серйозне лікування не призначається. В цьому випадку слід лише скорегувати своє щоденне меню та режим харчування. Далеко не всі структурні зміни потребують госпіталізації, проходження курсу лікування медикаментами та дотримання суворої дієти.

В залежності від причин, що викликали структурні зміни, призначається оперативне втручання або проходження лікувального курсу лікарськими препаратами.

Показаннями до хірургічного втручання є:

• портальна гіпертензія печінки (порушення кровотоку);
• кісти, що утворилися в органі;
• пухлини;
• метастази та інше.

Лікування лікарськими препаратами включає в себе:

• Гепатопротектори. Терапія, відновлююча і очищає клітини печінки. Для цієї мети застосовують засоби-гепатопротектори: Ессенціале форте, Гепар композитум, Гепатохилин, Карсил та інші. Препарати цієї групи приймають тривалими курсами.
• Вітаміни. Прийом вітамінних комплексів, обов’язковими складовими яких є вітаміни А, Е і С.
• Антибіотики. Призначаються антибіотики широкого спектру дії, якщо дифузні зміни були викликані впливом патогенних мікроорганізмів. Також антибіотики застосовують для лікування ускладнень при цирозі. Препарати даної групи: Амоксиклав, Ципрофлоксацин, Метронідазол, Цефотаксим, Неоміцин та інші.
• Противірусні препарати. Застосовують при вірусних ураженнях печінки, що призводять до структурних змін. Найчастіше призначають комбінацію Рибаверина і Інтерферону.
• Знеболюючі засоби. Широко застосовуються в лікуванні захворювань печінки та підшлункової залози. Анальгетики: Анальгін, Аспірин. Спазмолітики: Дротаверин. Але-Шпа, Спазмалгон. Нестероїдні протизапальні препарати: Індометацин, Моваліс, Вольтарен.
• Препарати, що регулюють процеси травлення. При дифузних змін печінки і підшлункової залози, викликаних хворобами травної системи, можливі прояви цих захворювань у вигляді неприємних симптомів, таких як нудота, здуття живота, розлади шлунка. Для усунення подібної симптоматики застосовують: Еспумізан, Імодіум, Церукал, Мотилак, Метоклоперамид та інші.
• Ліки, що мають жовчогінну дію. У лікуванні хвороб печінки часто призначають препарати, що стимулюють вироблення жовчі: Урсосан (знижує синтез холестерину в печінці), Никодин (відновлює тканини печінки), Холосас (чинить протизапальну та діуретичну дію), Лиобил (підсилює моторику кишечнику, прискорює всмоктування і розщеплення жирів), Хофитол (усуває підвищене газоутворення, диспепсія, відрижка).

4 Дієта

Крім регулярного прийому ліків, пацієнти, у яких виявляються структурні зміни у печінки і/або підшлункової залозі, повинні дотримуватися дієти.

Основні правила дієти включають в себе дотримання водного режиму (необхідно пити достатню кількість чистої негазованої води щодня – близько двох літрів) і прийняття їжі невеликими порціями не менше п’яти разів на день. Дуже важливо повністю відмовитися від куріння і вживання алкоголю.

У меню повинні бути включені наступні продукти:

• нежирне м’ясо і риба (приготоване на пару або відварне);
• черствий хліб (не можна вживати свіжу випічку);
• овочі (все, крім часнику, шпинату, цибулі, редиски, редьки);
• нежирний сир;
• яйця (зварені не круто);
• супи, зварені на легкому курячому або овочевому бульйоні без піджарки;
• каші на воді.

Продукти, від яких потрібно відмовитися, наваристі бульйони, жирне м’ясо і сало, жирна риба, гриби, бобові, копчені та консервовані страви. Дотримання приписів лікаря і своєчасне лікування дозволять максимально зберегти працездатність органу.