Народна медицина        07 Лютого 2018        945         Коментарі Вимкнено до Бульба шлунка: що це таке, симптоми, причини, лікування в домашніх умовах

Бульба шлунка: що це таке, симптоми, причини, лікування в домашніх умовах

Бульба шлунка – це не зовсім коректне назва запального захворювання, яке є різновидом дуоденіту. Іноді його так і називають обмеженим дуоденитом, оскільки воно вражає тільки один відділ – слизову цибулини дванадцятипалої кишки.

У нормі кислий вміст шлунка потрапляє в зазначений відділ дванадцятипалої кишки та практично зразу нейтралізується. В цибулині відкривається також виводить протоку жовчного міхура і підшлункової залози. Тому в цьому відділі відбувається складна реакція з участю травних ферментів. Іноді під впливом бактерій, що викликають виразку шлунка, функція відділу порушується. Так і виникає запальний процес – бульба кишечника. Оскільки одночасно розвивається гастрит, то використовують поняття “бульба шлунка”, іноді його замінюють терміном “гастробульбит”.

1 Форми

Існують різні форми бульбита шлунка, які виділяються з урахуванням характеру змін та перебігу патології. Недавня поява симптомів вказує на те, що це гострий бульба, при якому процес розвивається різко, в короткі терміни, причому протікає досить швидко. Форма захворювання може тривати як кілька тижнів, так і більше місяця, і навіть до півроку, після чого, якщо не було вжито адекватних заходів, виникає хронічний бульба.

В залежності від характеру патологічного процесу, яка площу ураження, класифікують дифузний і вогнищевий бульба. В останньому випадку можна чітко виділити місце локалізації запальних процесів. При дифузній формі в них залучені всі тканини. Виділяють також:

  • 1. Поверхневий бульба. Є кілька ділянок з помірно вираженим набряком і почервонінням внутрішніх оболонок. Один або кілька вогнищ запалення чергуються зі здорової слизової оболонки.
  • 2. Атрофічний. Існує відразу кілька набряклих ділянок з истончением блідої слизової. При проведенні ендоскопічного дослідження через епітелій візуалізуються дрібні судини. В кишковому просвіті слизу не спостерігається.
  • 3. Гіперпластичний. Можна вважати повною протилежністю атрофічній формі. Спостерігається дифузна набряклість слизової, на деяких ділянках можливе виникнення точкових крововиливів. Всередині кишки дослідження покаже велику кількість слизового вмісту. Іноді з’являються поліпи.
  • 4. Геморагічний. Супроводжується як незначною кровотечею, так і серйозним – аж до просочування крові у травну трубку.
  • 5. Еритематозна бульбопатия. Діагностується при появі характерного виду червоних округлих плям на слизовій. При прогресуванні цієї форми захворювання відбувається відшаровування її поверхневих клітин, в результаті чого утворюються ерозії і виразки.
  • Найважчою формою захворювання вважається виразковий бульба, для якого характерно глибоке ураження органів шлунково-кишкового тракту аж до м’язового шару.

    2 Причини

    Захворювання може розвиватися у дітей, в тому числі із-за вроджених аномалій. У дорослих воно зазвичай є наслідком неправильного харчування. Хоча на стан слизової оболонки впливають й інші внутрішні та зовнішні фактори. Причини виникнення запальних процесів в цибулині дванадцятипалої кишки вельми різноманітні. До їх числа відносяться:

  • 1. Інфікування бактерією Helicobacter pilori (хелікобактер пілорі). Вона зазвичай заселяє шлунок і стає причиною гастриту, а на його тлі розвивається і гастробульбит.
  • 2. Глистова інвазія, лямбліоз.
  • 3. Наявність інших захворювань органів ШКТ (хвороби Крона).
  • 4. Попадання чужорідних тіл в бульбарний відділ.
  • 5. Вроджені аномалії кишечника.
  • 6. Систематичне вживання продуктів, які сприяють підвищеного вироблення кислоти. Це жирні і гострі страви, спиртні напої.
  • 7. Регулярне вживання деяких лікарських препаратів. В основному мова йде про нестероїдних протизапальних засобах – диклофенаке, ибупрофене і т. д.
  • 8. Уповільнення кишкової моторики за рахунок спазму артерій.
  • 9. Стреси і психоемоційний перенапруження. Спочатку вони призводять до гострого бульбиту, а потім він переходить в хронічний стан.
  • Причиною запалення можуть стати травми, впливають і на стан кишечника.

    3 Симптоми

    Основною ознакою захворювання є біль. Причому вона носить як ниючий, так і переймоподібний характер. Болі виникають в подложечной області, але можуть віддавати в зону навколо пупка або праворуч в підребер’ї. Їх поява прив’язане до прийому їжі – вони виникають через 2-3 години після їжі, хоча буває, що і натщесерце. Болі можна купірувати прийомом антацидів або вживанням незбираного молока. Ні в якому разі не можна пити нестероїдні протизапальні препарати, вони тільки погіршать ситуацію за рахунок підвищення кислотності шлункового соку. Інтенсивність болю може бути різною. Вона залежить не тільки від стану слизової та перебігу запального процесу, але і від чутливості хворого. Хоча зрозуміло, що виразкова форма більш болюче, ніж поверхнева.

    Больовий синдром – не єдина ознака захворювання. Симптоми бульбита зазвичай неспецифічні. При ньому з’являються нудота і блювота з домішкою жовчі, виникає гірка відрижка. Це пояснюється тим, що вміст кишечника закидається назад в шлунок через порушення рухової функції. При загостренні бульбита пацієнт відчуває загальне нездужання. У нього з’являється головний біль, підвищується пітливість, спостерігається постійна втома. Якщо він неправильно харчується, з великими проміжками між прийомами їжі, це викликає тремтіння в тілі і м’язову слабкість.

    4 Діагностика та лікування

    Для того, щоб поставити такий діагноз, використовуються методи інструментальної діагностики. Золотим стандартом у даному випадку є дуоденоскопия. Існує і рентгенологічна методика, але вона є менш інформативною.

    Лікування бульбита, особливо хронічної його форми, являє собою комплексний процес, що протікає протягом тривалого часу. Будь-яка терапія в таких випадках, незалежно від форми бульбита, передбачає зміну способу життя. Пацієнту доведеться відмовитися від алкоголю та куріння. Дуже важливим моментом є усунення психоемоційних перевантажень.

    Бульба можна лікувати в домашніх умовах. Особливості медикаментозної терапії залежать від того, яка причина викликала захворювання. Якщо має місце бактеріальна інфекція, викликана хелікобактер пілорі, то потрібно пройти курс антибіотикотерапії. Такі таблетки призначає тільки лікар після проведення повного обстеження, яке виявить стійкість патогенного мікроорганізму до тих чи інших діючих речовин. Часто в таких випадках призначають кларитроміцин, амоксицилін, метронідазол, деякі антибіотики тетрациклінового ряду. Потрібно повністю пропити курс, призначений лікарем, навіть якщо пацієнт відчуває поліпшення.

    Якщо є глистяна інвазія, приймають протипаразитарні препарати. При гострій формі захворювання сильні болі рекомендується знімати з допомогою спазмолитика начебто Але-шпи або Баралгіну.

    Що стосується лікування самого запалення, то тут потрібні кошти трьох видів:

  • 1. Для зниження кислотності використовуються Н2-гістамінові антагоністи і блокатори протонного насоса (омепразол, пантопразол та інші). Конкретний вид препарату, так само як і його дозування, призначає лікар з урахуванням віку пацієнта та його стану.
  • 2. Препарати вісмуту для поліпшення захисту слизової оболонки.
  • 3. Засоби для прискорення регенерації тканин (Солкосерил або Актовегін).
  • Іноді додатково призначають седативні засоби, коли бульба викликаний неврологічними причинами. Прийом того чи іншого засобу повинен призначити лікар. Самолікування в таких випадках неприпустимо.

    При бульбите обов’язково потрібно дотримувати певну дієту. При гострій формі захворювання в перші два дні призначають постільний режим і лікувальне голодування. Проводиться промивання кишечника за допомогою розчину сульфату магнію. Потім можна поступово переходити до лікувального харчування. Пацієнту доведеться відмовитися від жирної, гострої і смаженої їжі. Це стосується жирних сортів м’яса і риби, ковбас, різних напівфабрикатів. Всі продукти потрібно варити, готувати на пару або запікати в духовці без утворення скоринки.

    На початку захворювання страви додатково перетирають і подають в напіврідкому вигляді, але поступово таку обробку припиняють, подаючи продукти більш щільної консистенції або навіть тверді, але вже нарізані невеликими шматочками.