При больових відчуттях в животі і наявності додаткових симптомів начебто порушення травлення потрібно звернутися за допомогою до лікаря.
Не завжди людина може розпізнати болю саме в кишечнику. Найчастіше пацієнти скаржаться на дискомфорт саме в животі. Якщо болить шлунок, то зазвичай відчуття пов’язані з прийняттям їжі. При гастриті з підвищеною кислотністю біль виникає після їжі. Виняток становлять тільки запальні процеси в поперечно-оболочной кишці, які проявляються болями в процесі їжі або відразу після. Це відбувається з-за рефлекторних скорочень кишки.
1 Причини болю
Якщо запальні процеси залучений кишечник, то біль посилюється перед актом дефекації, але потім настає полегшення. Характер відчуттів може багато сказати про їх істинної причини виникнення. Кишкова коліка з короткими повторюваними нападами зазвичай проявляється ниючим болем, який посилюється при кашлі.
Найчастіше больові відчуття, викликані захворюваннями кишечника, носять спастичний характер з-за різкого скорочення гладкої мускулатури органу. Таке явище характерне для коліту або ентериту, але виникає і при харчових отруєннях.
Ниючі болі притаманні синдрому роздратованого кишечника і метеоризму. Але іноді вони супроводжують і кишкову непрохідність. Носять постійний характер.
Іноді при кишкової непрохідності розтягуються стінки органу, і виникає гостра або переймоподібний біль. Це дуже небезпечний стан, оскільки великий ризик летального результату. При появі подібних симптомів слід негайно звертатися до лікаря.
2 Можливі захворювання
Для того щоб зрозуміти, чим викликані болю, потрібно розглядати не тільки його характер, але і локалізацію. У багатьох дітей буває нудота вранці і крутить живіт, але такі симптоми можуть бути викликані не тільки захворювання органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, але і різними неврологічними порушеннями, включаючи ознаки високого внутрішньочерепного тиску. Можливі наступні патології:
З’являються спазми і з інших причин – бо ліві відчуття в кишечнику виникають через оперативних втручань, наприклад, після пологів, якщо проводилося кесарів розтин. Під час самої операції жінці вводять препарат, який уповільнює роботу кишечника. Це викликає так званий атонічний запор, з-за якого виникає здуття. З такою проблемою потрібно обов’язково звернутися до лікаря, оскільки сильні болі в животі можуть говорити і про розрив матки.
Якщо ніяких пошкоджень не було і проблема полягає лише в сповільненій роботі кишечника, лікар призначить м’який проносний препарат, наприклад, Дюфалак на основі лактулози.
2.1 Синдром роздратованого кишечника
Слід відзначити, що синдром роздратованого кишечника – це не захворювання, а так зване функціональне стан. Часто воно виникає у відповідь на стрес і виявляється нестійким стільцем – пронос чергується з запорами. Для нього характерні такі симптоми, як здуття живота, метеоризм і болі, що не мають чіткої локації. Хоча стрес є однією з найбільш значущих причин захворювання, спровокувати синдром може і неправильне харчування, особливо коли в ньому переважають жирні або гострі страви, продукти, що викликають підвищене газоутворення (капуста, чорний хліб, бобові, солодощі). Іноді СКР розвивається під час подорожей, коли порушується звичний раціон.
Такий стан називається також ведмежою хворобою. Іноді вона є симптомом серйозних захворювань, включаючи пухлини, неспецифічний виразковий коліт або схожу на неї з проявами хвороба Крона. Для того щоб виключити дані патології потрібно регулярно проходити профілактичні обстеження. Лікар проведе діагностику за допомогою спеціального обладнання (ірігоскопії) або ректороманоскопію.
Для СКР немає існує специфічного лікування, проводиться тільки симптоматична терапія. Тобто болі знімають спазмолітиками (це єдино можливі знеболюючі засоби, оскільки інші препарати тільки маскують симптоми і заважають постановці точного діагнозу), а при метеоризмі і здутті живота беруть вітрогінні препарати, наприклад, Еспумізан, який допомагає швидше вивести гази з організму. Якщо має місце запор, то можна приймати проносне. Воно містить пребіотик, тому заодно дозволяє вилікувати дисбактеріоз, який часто супроводжується синдромом роздратованого кишечника. При необхідності застосовують пробіотики і ферментні препарати, іноді можуть знадобитися протизапальні засоби. Лікар призначає і заспокійливі пігулки, які нівелюють руйнівний вплив стресу на організм.
Більш важливу роль в лікуванні синдрому відіграє дієта. Необхідно виключити з раціону сирі овочі і фрукти (їх можна є тільки у відварному або тушкованому вигляді), копченості, соління, шоколад і кава, газовані напої і міцні бульйони, різні солодощі. Потрібно прибрати з меню продукти, що містять у великій кількості ефірні масла – гриби, редис, часник, редьку і т. д. Рекомендується дробове харчування – 4-5 разів на день. Потрібно пити достатню кількість води – 1,5-2 літри на добу, щоб не провокувати запор.
2.2 Ентерит
Запалення тонкого кишечника (ентерит) також є причиною болів в животі. Воно може бути гострим або хронічним. Перша форма часто має інфекційну природу. Болі в кишечнику виникають на тлі таких захворювань, як холера, сальмонельоз або стафілококова інфекція, але можуть бути і наслідком харчового отруєння. У більш рідкісних випадках виникає гострий ентерит алергічного або аліментарного характеру (останній пов’язаний з переїданням або вживанням алкогольних напоїв).
Хронічний ентерит являє собою запальне захворювання і часто є самостійною патологією. Але може бути і симптомом системних порушень – розвивається при гепатиті або ревматичних хворобах.
Терапія ентериту – комплекс заходів, який в загальних рисах схожий на тактику лікування будь-яких інших запальних патологій в органах ШКТ. Якщо захворювання має інфекційну природу, то найчастіше його причиною є патогенні мікроорганізми. У таких випадках найбільш дієві ліки – антибіотик, який бореться з усіма потенційними збудниками захворювання (Еритроміцин і Левоміцетин). Лікарі часто призначають сульфаніламідні препарати (Сульгин). В останні роки широке поширення одержали похідні оксихинолона – Ентеросептол.
При ентериті проводять детоксикаційну терапію – внутрішньовенно вводять розчин глюкози. Якщо є пронос, застосовують в’яжучі засоби. Призначають вітаміни групи В, А, аскорбінову кислоту.
В домашніх умовах допускається використання і засобів народної медицини, в основному трав’яних настоїв. Але вони не можуть виступати основним методом лікування. Добре допомагає настій трави звіробою (1 ст. л. рослинної сировини на склянку окропу). Суміш настоюють протягом 45 хвилин, потім проціджують і п’ють по 0,5 склянки 3-4 рази на добу.
Важливу роль у лікуванні ентериту грає спеціальна дієта. Спочатку пацієнтові призначається лікувальне голодування, потім дієта №1а – з раціону вилучають продукти, які могли б дратувати кишечник. Її дотримуються протягом тижня, а потім ще близько місяця менш строгу – дієту №1, яка також передбачає дробове харчування, приготування страв на пару або в духовці (але без скоринки), відмова від їжі, яка містить грубу клітковину, жирних сортів м’яса і риби, прянощів і готових соусів.
