Народна медицина        20 Лютого 2018        141         0

Блювання і пронос у дорослої без температури: причини, лікування

Блювання і пронос не є самостійними захворюваннями. Це – симптомокомплекс, що сигналізує про неполадки роботи не тільки шлунково-кишкового тракту, але і всього організму. Спровокувати стан, що проявляється проносом і блювотою, можуть як фізіологічні, так і психогенні впливу. Тому виникнення цих симптомів у дорослої людини не є показанням для термінового початку прийому медикаментозних засобів.

Щоб правильно підібрати лікування, необхідно визначитися з причиною патології.

1 Причини

Симптомокомплекс у вигляді блювання та проносу, не супроводжується підвищенням температури тіла, у дорослої людини може виникати в наступних випадках:

  • Інтоксикації, мають невисоку ступінь вираженості, що виникли в результаті харчового отруєння.
  • Інфікування організму ротавирусом. Для цього різновиду характерним є поява нудоти, блювоти, діареї і слабкості без підвищення температури тіла.
  • Неінфекційні захворювання органів шлунково-кишкового тракту: гастрит, панкреатит, ентероколіт, холецистит, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, дисбактеріоз кишечника. У цих випадках блювота і пронос супроводжуються болями в животі, які локалізуються у відповідному відділі черевної порожнини.
  • Психоемоційні розлади і нервові стреси. Порушення роботи травного тракту в цьому випадку характерно як для того дня, коли людина пережила стрес, так і для наступних.
  • Збій нормальної функції ендокринної системи.
  • Реакція на прийом деяких медикаментів.

2 Лікування

Лікування станів, що супроводжуються блювотою і проносом у дорослої людини без температури, здійснюється одночасно за декількома напрямами:

Напрямок терапії

Опис

Етіотропна

Цей етап лікування можливий лише після детального обстеження пацієнта, оскільки передбачає вплив безпосередньо на причину розвитку патології.

Проведення етіотропної терапії є обов’язковим, в іншому випадку велика ймовірність виникнення рецидиву

Патогенетична

Цей етап лікування розрахований на поповнення об’єму втраченої рідини з метою запобігти порушення, що виникають в організмі у випадку гіповолемії (зневоднення).

Для цього використовуються спеціальні лікарські розчини, призначені для інфузійної терапії. Це пов’язано з тим, що при розвитку блювоти поповнення втраченої рідини за допомогою рясного пиття неефективно.

Лікування починається з інфузії кристалоїдних сольових розчинів під обов’язковим систематичним контролем систолічного артеріального тиску, яке не повинно опускатися нижче 70 мм ртутного стовпа.

Якщо їх введення не має достатньої ефективності, то показані препарати на основі желатину і крохмалю, а також лікарські засоби, що підвищують тонус кровоносних судин (адреналін, Допамін, Норепінефріну).

Згідно з сучасними клінічними рекомендаціями, обсяг введеної рідини повинен бути дорівнює обсягу втраченої

Симптоматична

Цей напрямок передбачає корекцію всіх проявів, що виникають в організмі внаслідок підвищеної втрати рідини внаслідок блювання і проносу. Починати симптоматичну терапію слід якомога швидше, так як гіповолемія здатна викликати незворотні порушення

Поряд з усуненням симптомів слід лікувати основне захворювання.

Тактика ведення пацієнта при різних причини розвитку патології:

Причина

Комплекс заходів

Харчове отруєння

  • Виключення з раціону продукту, вживання якого призвело до отруєння.
  • Промивання шлунка.
  • Прийом ентеросорбенту.
  • Рясне питво (при звичайній блюванні – невеликими порціями, дрібними ковтками); при сильній блювоті з великою втратою рідини показано внутрішньовенне введення інфузійних розчинів.
  • Обмеження раціону невеликою кількістю рідкої їжі.

Ротавірусна інфекція

  • Корекція раціону: виключення молочних продуктів, здоби, сирих овочів і фруктів і вживання рідкої і легкої їжі.
  • Рясне пиття: вода, рисовий відвар, Регідрон.
  • Прийом противірусних препаратів (Кагоцел, Цитовир).
  • Застосування сорбентів для детоксикації організму (між вживанням сорбенту та інших препаратів повинно проходити не менше години).
  • У тяжких випадках показане введення інфузійних розчинів (Реополіглюкін, Ентеродез).
  • Протидіарейні препарати (Лоперамід, Імодіум).
  • В разі приєднання бактеріальної інфекції – антибіотикотерапія.
  • Пре – і пробіотики для відновлення нормальної мікрофлори товстого кишечника

Панкреатит

  • Спазмолітики.
  • Препарати, що мають м-холіноблокуючу дію.
  • Антиферментативная терапія, спрямована на усунення процесів, що руйнують паренхіму органу (цитостатичні лікарські засоби і блокатори протонної помпи).
  • Панкреатичні ферменти (для зниження навантаження на уражений орган).
  • Ліки, які нормалізують кислотно-лужний баланс (Гастал, Альмагель, Фосфалюгель).
  • Вітамінотерапія (особливо актуальна при лікуванні загострення хронічного панкреатиту).
  • Стимулятори кишкової моторики.
  • Дієтотерапія

Ентероколіт

  • Водно-чаевая дієта, рисовий відвар, каші на воді.
  • Симптоматична терапія у вигляді спазмолітиків.
  • При бактеріальної природи захворювання підключають антибіотикотерапію і сульфаніламідні препарати, які доведеться приймати до зникнення ознак інфекційного захворювання.
  • Нормалізація біоценозу товстого кишечника

Гастрит і виразка шлунку

  • Препарати-інгібітори протонної помпи.
  • Антихелікобактерна терапія.
  • За показаннями – антацидні препарати

Холецистит

  • При відсутності конкрементів – жовчогінні засоби.
  • Спазмолітики.
  • Мінеральні води з високим ступенем мінералізації.
  • Дієтотерапія

Дисбактеріоз кишечника

  • Для пригнічення росту патогенної флори: бактеріофаги, антибактеріальні препарати, кишкові антисептики.
  • Для активації розвитку нормальної мікрофлори: пробіотики і пребіотики.
  • Дієта з обмеженням препаратів, що викликають газоутворення і роздратування слизової оболонки стінок кишечника

Психоемоційне перенапруження

  • Нормалізація режиму праці та відпочинку.
  • Повноцінний сон (при необхідності – снодійні засоби).
  • Психотерапія, аутогенні тренування.
  • Усунення тривожного компонента за допомогою препаратів, анксіолітиків.
  • За показаннями – курс прийому антидепресантів

Ендокринні порушення

В залежності від рівня порушень, виявлених в ході обстеження, проводиться корекція роботи відповідної ендокринної залози або гіпофіза