Біліарний рефлюкс гастрит: що це таке, причини, симптоми захворювання, дієта, лікування

Біліарний рефлюкс-гастрит – патологія шлунково-кишкового тракту, яка полягає в запаленні слизової оболонки шлунка. Захворювання виникає у дорослих людей. Існує кілька видів хвороби, кожен з яких відрізняється своїми симптомами. Діагностика та лікування здійснюється гастроентерологом. У лікуванні використовується дієта і медикаменти. Прогноз захворювання сприятливий. При появі перших симптомів захворювання необхідно звертатися за допомогою до лікаря.

Зміст

1 Біліарний рефлюкс-гастрит: опис захворювання

Біліарний рефлюкс-гастрит – запалення слизової оболонки шлунка з-за її пошкодження жовчю, яка надходить з кишечника. Це захворювання виникає переважно у осіб середнього віку. Серед усіх захворювань шлунково-кишкового тракту патологія зустрічається в 5% випадків. До причин розвитку недуги відноситься вживання спиртних напоїв, ожиріння, тютюнопаління і стреси.

У період вагітності на тлі зміщення органів черевної порожнини вгору підвищується ризик розвитку біліарного рефлюкс-гастриту. Це захворювання виникає внаслідок вживання лікарських засобів. Вони послаблюють тонус сфінктера і створюють умови для закидання жовчі.

До інших причин появи хвороби можна віднести:

захворювання шлунково-кишкового тракту (дуоденіт, гастрит, онкологічні патології шлунка і дванадцятипалої кишки) – викликають підвищений тиск в кишечнику із-за постійного підняття тягарів або напруження, в результаті чого відбувається потрапляння жовчі в порожнину органу;
операції на шлунку та жовчних шляхів;
хворобливі стану жовчовивідних шляхів.

Під час травлення хімус (вміст шлунка і кишечника) рухається в зворотньому напрямку, тобто зі шлунка в дванадцятипалу кишку, потім з тонкого кишечнику в товстий. За рахунок роботи кишечника і злагодженої роботи сфінктерів забезпечується нормальне переварювання їжі. У нормі при надходженні їжі в тонку кишку пілоричний сфінктер (розташований в нижньому відділі шлунка) змикається, а в дванадцятипалу кишку через сфінктер Одді надходить жовч.

При біліарному занедбаності вмісту ДПК потрапляє у шлунок, викликає роздратування і запалення слизової оболонці. До складу рефлюксата (вміст, який рухається у зворотному напрямку) входить жовч, полупереваренная їжа, яка просякнута лужним середовищем кишки, і ферменти підшлункової залози. Жовчні кислоти впливають на розчинення мембран епітелію. В результаті запалення, з’являється набряк власної пластинки слизової органу.

2 Основні ознаки і види патології

Існує два типи перебігу хвороби: гострий і хронічний. За обсягом ураження виділяють осередкову і дифузну форму біліарного рефлюкс-гастриту. При осередкової запалення охоплює окремі ділянки шлунка, а при дифузній – всю слизову оболонку органу.

За типом ушкодження існує три виду недуги:

1. Поверхневий. Відбувається поступове ураження епітелію шлунка. Пошкоджені клітини органу заміщуються епітелієм кишечника (кишкова метаплазія). Ця форма має хронічний тривалий перебіг з можливим переродження в рак шлунка.

2. Ерозивний. Характеризується появою поверхневих дефектів (ерозій), які не виходять за межі слизової оболонки. Вони можуть збільшуватися і вражати підслизовий і м’язовий шари органу.

3. Атрофічний. Дана форма є найбільш небезпечною. Відбувається витончення слизової оболонки і підвищення чутливості до агресивних середовищ, наприклад, до шлункового соку.

Основним симптомом біліарного рефлюкс-гастриту є больовий синдром, який розташовується в правому підребер’ї або епігастрії. Біль поширюється в область хребта. Цей синдром з’являється під час або після прийому їжі, має тупий, ниючий характер.

Пацієнти скаржаться на відчуття важкості і переповнення шлунка після їжі. Спостерігається нудота, метеоризм (скупчення газів), відрижка кислим і блювота з домішками шлункового соку. У деяких випадках відзначається нестабільність стільця, тобто запор змінюється діареєю.

Через порушення процесу засвоєння речовин з їжі виникає зниження маси тіла і з’являються «заїди» в куточках рота. Відзначається анемія (недокрів’я), сухість і блідість шкірних покривів. Якщо ця недуга має тривалий перебіг, то спостерігається слабкість, порушення сну (переривчастий і неспокійний сон) і підвищена дратівливість.

«Заїди»

Тривалий перебіг недуги може призвести до забросу вмісту шлунку в стравохід з розвитком езофагіту (запалення слизової оболонки стравоходу). Якщо шлунковий сік потрапляє на голосові зв’язки чи трахею, то виникає ларингоспазм (неконтрольоване скорочення гортані), який при відсутності своєчасної медичної допомоги може призвести до асфіксії (задухи). По мірі прогресування захворювання можливий розвиток виразкової хвороби шлунка, вона здатна ускладнитися:

шлунково-кишковою кровотечею;
перфорацією стінки органу (поява наскрізного дефекту);
перитонітом (запалення очеревини).

3 Діагностика

Діагностика біліарного гастриту-рефлюксу здійснюється гастроентерологом з допомогою фізикального огляду, збору анамнезу і скарг хворого. Активно використовуються інструментальні та лабораторні методи дослідження. ФГДС (фіброгастродуоденоскопія) дозволяє оцінити ступінь запалення і набряклості. За допомогою цього методу можна виявити почервоніння (гіперемію) слизової шлунка.

Іноді для уточнення діагнозу вдаються до біопсії оболонки шлунка (взяття невеликої ділянки органу) для морфологічного дослідження, тобто вивчення структури.

4 Лікування

Терапія хвороби проводиться з метою відновлення роботи травної системи, нормального тонусу сфінктерів і жовчного міхура, а також зменшення запалення та запобігання ускладнень. Пацієнтам призначається дієтичне харчування. Лікарі рекомендують не приймати горизонтальне положення відразу після прийому їжі.

Необхідно уникати переїдання, підняття тягарів, сильних емоційних стресів. Рекомендується під час сну перебувати в положенні з піднятим узголів’ям. Крім цього, хворим призначається медикаментозна терапія. Щоб відновити нормальне переміщення хімусу по шлунку і тонкому кишечнику пацієнтам прописують прокинетические препарати (Церукал, Гастропом).

З метою зменшення подразнення слизової органу застосовують інгібітори протонної помпи (Омепразол, Нольпаза, Золиспан). Якщо у пацієнта спостерігається підвищена кислотність, то використовують антацидні ліки (Викаир, Альмагель). Щоб позбутися від болю, застосовують спазмолітики, знеболюючі засоби.

4.1 Дієта

Дієта полягає у вживанні невеликих порцій по 5-6 разів у день. Потрібно їсти свіжі, варені і тушковані страви:

овочеві бульйони;
парові котлети;
запечені овочі;
нежирний сир, каші на воді;
мед;
макарони.

Слід виключити з раціону смажену та гостру їжу, газовані та алкогольні напої, білий і житній хліб. Якщо у хворого спостерігаються яскраво виражені симптоми, то слід на добу відмовитися від прийому їжі.

Не рекомендується часто пити каву і какао. Не можна вживати шоколад і кислі фрукти, ягоди, страви з наваристого м’ясного, рибного і грибного бульйону. Кожний прийом їжі повинен бути через 3-4 години після попереднього. Дієта дозволяє відновити слизові оболонки шлунку і кишечника.

4.2 Терапія народними засобами

Допускається вдаватися до народних засобів в домашніх умовах в якості доповнення до основної терапії. Можна пити настій з кульбаби:

1. У трилітрову каструлю покласти квіти рослини і посипати їх цукром. Повторити шар. Кількість цукру не повинна перевищувати 500 р.

2. Суміш розтовкти до отримання в’язкого сиропу.

3. Потім його потрібно злити і пити по 1 чайній ложці, розведеною в 0,5 склянки води. Приймати засіб треба три рази на добу.

Щоб купірувати больовий синдром, рекомендується пити відвар з ромашки або сік селери по 1 чайній ложці за 30 хвилин до прийому їжі. Рекомендується застосовувати відвари з відвареного і сирої картоплі:

1. Один плід картоплі промити і варити в шкірці до готовності.

2. Відфільтрувати відвар і пити його 6 разів на день перед прийомом їжі. Сік із сирої картоплі приймати по 100 мл на добу.

Корисно пити суміш з трав: анісу, м’яти, зніту, календули і кореня аиры:

1. Трави потрібно змішати і залити 500 мл окропу.

2. Наполягати засіб протягом 120 хвилин.

3. Потім на водяній бані ліки потрібно тримати до кипіння і настоювати 2 години під кришкою.

4. Процідити через марлю. Схема вживання: 6 разів на день по 125 мл

5 Прогноз і профілактика

Прогноз захворювання сприятливий при своєчасному виявленні хвороби і правильному лікуванні. При дотриманні всіх призначень лікаря можна домогтися зменшення кількості загострень.

Профілактика патології полягає в необхідності відмовитися від частого вживання спиртних напоїв і куріння. Слід щоденно здійснювати прогулянки на свіжому повітрі. Рекомендується дотримуватися дієти і уникати стресових ситуацій. Дотримуватися режиму сну і відпочинку, а також проходити щорічні профілактичні огляди.