Народна медицина        06 Серпня 2018        1004         Коментарі Вимкнено до Біліарний панкреатит: форми захворювання, симптоми і непрямі ознаки патології, лікування, дієта

Біліарний панкреатит: форми захворювання, симптоми і непрямі ознаки патології, лікування, дієта

Біліарний панкреатит – хронічна патологія підшлункової залози. Характерні симптоми: біль, диспепсичні розлади, жовтяниця, підвищення або зниження рівня цукру в крові. Діагностика та лікування проводяться гастроентерологом з допомогою препаратів і призначення дієти. Терапія здійснюється в амбулаторних умовах. Прогноз захворювання сприятливий, у разі розвитку ускладнень вдаються до операції.

1 Опис та причини виникнення

Біліарний (билиарнозависимый) панкреатит – хронічне запалення підшлункової залози, яке виникає на фоні ураження печінки та жовчовивідних протоків. Ця недуга зустрічається і у дорослих, і у дітей.

Біліарний панкреатит формується через поширення інфекції з жовчовивідних шляхів на підшлункову залозу по лімфатичних шляхах.

Іноді панкреатит розвивається, якщо у пацієнта спостерігаються камені в жовчному протоці, які приводять до набряку підшлункової залози. Поява хвороби провокує закид жовчі в панкреатичні протоки при наявності патології Фатерова соска (великого сосочка дванадцятипалої кишки). З-за цього відбувається пошкодження проток і тканин залози і розвиток запалення, яке ускладнюється при наявності соматичних захворювань нирок.

При холециститі і порушення роботи жовчного міхура відбувається зміна фізіологічного і хімічного стану жовчі, а деякі її компоненти випадають в осад, формуючи микрокамни (біліарний сладж). При русі по желчевыводящим шляхами вони травмують слизову оболонку підшлункової залози, відбувається звуження проток і Фатерова соска.

Звуження соска негативним чином впливає на виділення жовчі в дванадцятипалу кишку і її закид у панкреатичні протоки. Виникає застій секрету в протоках підшлункової залози. З-за цього відбувається пошкодження захисного бар’єру, і інфекція легко проникає в тканину залози. Великі камені жовчного міхура можуть привести до закупорки жовчного протоку і сфінктера Одді.

На виникнення патології панкреато-біліарної системи впливають прийом їжі або лікарських засобів, які володіють жовчогінним ефектом, а також різке зменшення маси тіла.

Біліарний панкреатит може сформуватися при таких захворюваннях, як:

  • жовчокам’яна хвороба;
  • цироз печінки;
  • холецистит;
  • дискінезія жовчовивідних шляхів;
  • аномалії будови жовчних і панкреатичних проток.

2 Основні клінічні прояви і види

Основною ознакою біліарного панкреатиту, згідно з історій хвороби, є больовий синдром. Болі виникають в області живота і поширюються (іррадіюють) в підребер’ї, праве плече або спину. Вони з’являються через кілька годин після прийому їжі або в нічний час доби, іноді – після вживання газованих напоїв.

Виділяють дві форми біліарного панкреатиту – гостру і хронічну, – які відрізняються один від одного характером болю і її тривалістю:

  • 1. При хронічній формі болю мають ниючий характер і тривають тривалий час.
  • 2. Гострий біліарний панкреатит характеризується наявністю різких, гострих болів, які проходять після купірування спазму м’язів.
  • В основному больовий синдром виникає при неправильному харчуванні або порушення дієти (вживання смаженої та гострої їжі). Одночасно спостерігаються наступні симптоми:

    • підвищення температури тіла;
    • нудота;
    • відчуття гіркоти у роті.

    Якщо у пацієнта відбувається закупорка Фатерова соска, відзначається жовтяниця – пожовтіння шкіри і слизових оболонок.

    При розвитку запального процесу спостерігаються ендокринні і екзокринні розлади. До перших відноситься порушення обміну вуглеводів (гіперглікемія або гіпоглікемія – збільшення або зменшення вмісту глюкози в крові). При екзокринних порушення відбуваються збої у функціонуванні травної системи.

    Спостерігається поява рідкого випорожнення 3-4 рази на день, калові маси набувають сірого забарвлення і смердючий запах. Пацієнти скаржаться на метеоризм (скупчення великої кількості газів) і бурчання в животі, а також відрижку, печію і зниження апетиту.

    До непрямих ознак належать ламкість волосся і нігтів, погіршення зору. Через діарею і втрати жирів відбувається зниження ваги.

    При відсутності правильного лікування спостерігається поява ускладнень. Можливо розвиток:

    • печінкової та дихальної недостатності;
    • енцефалопатії;
    • шлунково-кишкових кровотеч;
    • непрохідності кишечнику;
    • панкреонекрозу.

    До пізніх ускладнень відносяться асцит (скупчення рідини в черевній порожнині), нориці (освіта порожнистих каналів у внутрішніх органах) і звуження кишечника.

    3 Діагностика

    Діагностика хвороби проводиться гастроентерологом на основі збору скарг, лабораторних та інструментальних методів обстеження:

    • За результатами біохімії крові відзначається підвищення білірубіну, холестерину і лужної фосфатази (ферменту печінки). Рівень амілази (речовина, яка бере участь у процесі метаболізму вуглеводів) перевищує норму в крові і в сечі у 3-6 разів (при нормі 10-124 од/л або 10-64 од/л у залежності від віку).
    • За результатами копрограми (дослідження калу) спостерігається наявність неперетравлених волокон м’язів і крохмалю.
    • З допомогою ультразвукового дослідження можна оцінити наявність каменів у жовчовивідних шляхах і панкреатичних протоках, а також стан підшлункової залози.
    • Іноді використовують комп’ютерну томографію (КТ) жовчовивідних шляхів з застосуванням контрастної речовини.

    4 Лікування

    Терапія захворювання здійснюється під наглядом гастроентеролога, ендоскопіста і хірурга. Щоб вилікувати біліарний панкреатит, необхідно усунути основну патологію. Іноді вдаються до видалення каменів.

    Для усунення больового синдрому необхідно приймати анальгетики та спазмолітичні препарати (Папазол, Дротаверин, Вікалін). В цілях профілактики інфекційних ускладнень використовують антибіотики (Вібраміцин, Доксициклін).

    Пацієнтам призначають соматостатин, інгібітори протонної помпи (Омепразол). Для відновлення роботи підшлункової залози слід приймати микросферические ферменти, а для нормалізації рівня глюкози в крові – цукрознижувальні засоби (Глипизид, Гликвидон).

    До оперативного втручання вдаються у разі виявлення каменів і патології сфінктера Одді.

    5 Дієта

    У перші три дні загострення призначається голодування. Можна пити негазовану мінеральну воду. Після відновлення живлення необхідно знизити вживання жирів. Прийом їжі повинен бути частим, невеликими порціями (по 5-6 разів у день).

    У перші 3-4 тижні вживають протерті фрукти і овочі без шкірки. Їх рекомендується варити, тушкувати або запікати в духовці. З раціону виключають дуже стиглі м’які ягоди, фрукти і їх кислі сорти.

    До заборонених продуктів відносяться:

    • виноград;
    • фініки;
    • банани;
    • інжир;
    • компот;
    • муси і желе;
    • бобові;
    • білокачанна капуста;
    • маринади;
    • консерви.

    Не можна їсти баранячий і свинячий жир: це негативно впливає на підшлункову залозу. Рекомендується знизити вживання вуглеводів, які легко засвоюються: цукерки, мед, цукор.

    Пацієнту дозволяється вживати нежирні сорти м’яса, так як вони допомагають швидко відновити пошкоджені органи шлунково-кишкового тракту:

    • індичка;
    • курка без шкіри;
    • телятина;
    • кролик.

    З каш слід вживати в їжу гречану, перлову або манну. Можна вводити в раціон у великій кількості буряк, моркву, кабачки і цвітну капусту. Для того щоб відновлення організму відбувалося швидше, рекомендується їсти супи, пшеничний підсушений хліб.

    6 Профілактика і прогноз

    Прогноз біліарної форми панкреатиту при правильному лікуванні і ранньому виявленні сприятливий. Якщо пацієнт не дотримується дієти, вживає алкоголь і палить, можливий розвиток ускладнень.

    Профілактика хвороби полягає в регулярних профілактичних оглядів з метою своєчасного виявлення біліарного панкреатиту на ранніх стадіях. Також потрібно позбутися від шкідливих звичок і займатися лікувальною фізичною культурою. При виявленні патології – обов’язково дотримуватися дієти і призначення лікаря.