Народна медицина        07 Лютого 2018        1289         Коментарі Вимкнено до Біль у животі зліва від пупка: причини і лікування

Біль у животі зліва від пупка: причини і лікування

Біль у животі зліва від пупка зазвичай виникає при захворюваннях кишечника. Як правило, це симптом серйозної патології. Діагностика такого захворювання складна навіть для фахівця, оскільки клінічна картина є стертою.

Часто больові відчуття виникають через запального процесу, хоча іноді механізм розвитку недуги буває іншим. Але в будь-якому випадку мова йде про патології ШКТ: від непереносимості вуглеводів, глютену або лактози до онкології. І тому для консультації рекомендується звернутися до гастроентеролога.

1 Основні причини

Больові відчуття в цій області бувають і у жінок, і у чоловіків, хоча причини можуть бути різними. Характерна колючий, переймоподібний або ниючий біль.

Прийнято виділяти наступні причини болю в животі в районі пупка у лівій клубової області:

  • 1. Ентерити різної етіології (бактеріальної, паразитарної, вірусної). У цю групу входять захворювання тонкого кишечника.
  • 2. Ентероколіт (хвороба товстого кишечника), який може поєднуватися з хронічним ентеритом.
  • 3. Скупчення газів, викликані непереносимістю лактози або глютену (зазвичай супроводжуються метеоризмом і здуттям живота).
  • 4. Грижа в області пупка. Біль носить гострий характер. Все залежить від стадії захворювання. Цей стан часто супроводжується нудотою і блювотою. Можуть виникати запори. Пульс частішає, а в місці локалізації грижі з’являється щільне утворення. Воно має круглу або довгасту форму. Потрібне хірургічне втручання.
  • 5. Абдомінальна мігрень (зустрічається в основному у дітей та підлітків). В такому випадку напади болю тривають від однієї години до трьох діб. Між ними ніякого дискомфорту пацієнт не відчуває. Біль носить тупий характер, часто супроводжується нудотою і блювотою, а у деяких дітей – анорексією. З часом абдомінальна мігрень проходить, але вона часто трансформується в головні болі мігренозного типу.
  • 6. Захворювання підшлункової залози.
  • 7. Дивертикуліт. Ця патологія полягає в випинанні слизової оболонки через м’язовий шар кишки. Ці утворення можуть бути різного розміру – від 3 мм до 3 см в діаметрі. Частіше носять множинний характер. З’являються вони з віком і рідко зустрічаються у людей молодше 40 років. Клінічна картина, крім болю з лівої сторони пупка, включає підвищення температури. Іноді відчувається хворобливість внизу живота, а також при пальпації.
  • 8. Захворювання товстої кишки (виразковий коліт, хвороба Крона). Про це свідчать додаткові симптоми: підвищення температури, зміна кольору випорожнень (якщо він набуває темний, майже чорний відтінок, то це вказує на наявність кровотечі). Ці захворювання супроводжуються порушенням випорожнення кишечника, в калових масах можуть з’являтися сліди слизу або крові.
  • Багато хто боїться, що біль у лівому боці і біля пупка пов’язана з апендицитом, але при цій патології вона відчувається праворуч. Спочатку дійсно виникаючи близько пупка, поступово больові відчуття дають про себе знати внизу, теж у правій частині живота. Хоча іноді можуть бути й інші місця їх локалізації, необов’язково там, де знаходиться сам апендикс. Такі болі виникають і в стані спокою, а при підніманні і опусканні рук, при рухах ноги і при натисканні вони посилюються. У разі їх появи потрібно звернутися до лікаря.

    2 Болю близько пупка при вагітності

    У майбутніх мам можуть бути різні дискомфортні відчуття на рівні пупка. І не завжди це свідчить про те, що у жінки є серйозне захворювання. Іноді при вагітності це навіть абсолютно нормальне явище. Через гормональної перебудови організму відбувається розтягування тканини матки, вона збільшується в розмірах. Можуть трохи зміщуватися внутрішні органи. Це викликає короткочасні поколює болю, які зазвичай починаються вже після 20-го тижня.

    Відбувається поступове розтягування шкіри. Особливо воно помітно близько пупка. Частіше виникає свербіж, але це може проявлятися легким поколюванням або короткими болючими відчуттями. З ростом плода на шкірі в цій області з’являться стрії (розтяжки). Після пологів при правильному догляді вони зблякнуть або навіть повністю зникнуть.

    У жінок під час вагітності з описаних вище причин знижується перистальтика кишечника. В результаті – здуття живота, метеоризм і запори. Все це викликає дискомфорт в кишечнику через скупчення газів, а якщо їх буде багато, то і больові відчуття.

    Якщо біль навколо пупка несильний і вона не супроводжується ніякими патологічними виділеннями або високою температурою, то про неї можна повідомити лікарю під час планового огляду. Але якщо болі сильні, носять гострий, різкий, переймоподібний характер, то потрібно негайно звертатися до фахівця. У ряді випадків такі симптоми можуть свідчити про захворювання тонкої або товстої кишки, про харчове отруєння або інфекції, защемленні пупкової грижі і т. д. Вони можуть бути ознаками гінекологічних проблем, свідчити про відшарування плаценти або пошкодженні її кровоносних судин.

    Якщо біль у пупку зліва супроводжуються нудотою, високою температурою, прискореним серцебиттям, потрібно обов’язково викликати швидку допомогу. Адже навіть харчове отруєння при вагітності є дуже небезпечним. Так, пронос підвищує тонус кишечника, це провокує тонус матки, з-за чого на ранніх термінах можливий викидень. Висока температура призводить до інтоксикації організму, може вплинути на синтез білка, до того ж вона негативно діє на плаценту.

    На ранніх термінах болі зліва від пупка можуть говорити і про позаматкової вагітності. Вони можуть проявлятися і з правого боку – в залежності від локалізації ураження маткової труби. Больовий синдром є не єдиним симптомом цього стану. Одночасно з’являються кров’янисті виділення. Біль посилюється при зміні положення тіла, майже при будь-якому русі. В такому випадку теж треба викликати швидку допомогу.

    При вагітності часто виникають проблеми з нирками. Біль локалізується справа або зліва від пупка, але часто віддає в спину. Про це потрібно своєчасно повідомити лікаря. Лише спеціаліст призначить відповідне лікування, оскільки при вагітності ряд препаратів протипоказаний.

    3 Ентерит в гострій формі

    Гострий ентерит частіше виникає в результаті інфекційного захворювання. Це будь-яка стафілококова або вірусна інфекція, включаючи холеру. Він може бути наслідком харчової токсикоінфекції, яку викликають ботулотоксини і сальмонела. Ентерит розвивається при отруєннях хімічними речовинами. Рідше гостра форма носить аліментарний характер, тобто з’являється після переїдання, зловживання алкоголем та гострими стравами. Іноді гострий ентерит має навіть алергічне походження. Лікування буде залежати від того, які чинники спровокували це захворювання.

    Головний принцип терапії – її комплексність. Вона багато в чому схожа на тактику лікування будь-якого іншого захворювання ШКТ, пов’язаного із запальними процесами. Якщо ентерит викликаний бактеріальною інфекцією, то спочатку потрібен короткий курс прийому антибіотиків (добре зарекомендував себе еритроміцин). Часто призначають такі препарати, як Фуразолідон або інші сульфаніламідні ліки. Для того щоб провести детоксационную терапію, часто потрібно провести промивання шлунка. Це можна зробити з допомогою содової води. Інколи для детоксикації використовується 5%-ний розчин глюкози, що вводиться внутрішньовенно.

    При сильній діареї можуть бути призначені препарати вісмуту (Деоматол і Танальбін), але доцільність їх застосування повинен оцінити лікар на основі індивідуальних показань, самостійно приймати такі ліки не можна.

    Ентерит розвивається і в ротавірусної формі. Заразитися їм можуть і діти, і дорослі – досить контакту з хворою людиною або купання у водоймі, де є носій інфекції.

    Для цієї форми характерна сильний розлад шлунку. При пальпації живота спостерігається болючість пупкової зони – як справа, так і зліва. Розрізняється грубе бурчання в клубової області. Але селезінка і печінка не збільшені.

    При ротавирусном ентериті комплексна терапія передбачає:

  • 1. Попередження зневоднення організму (пронос, що супроводжує захворювання, може бути дуже сильним). Для регідратації використовують сольові розчини. При важкій формі захворювання внутрішньовенно вводять ізотонічний розчин хлориду натрію.
  • 2. Використання ентеросорбентів (активованого вугілля або Ентеросгелю).
  • 3. Прийом ферментних препаратів начебто Креону або Панкреатину.
  • 4. Дотримання певної дієти. Конкретний режим харчування залежить від ступеня вираженості симптомів, але далеко не завжди потрібен відмова від їжі. Основу раціону частіше складають рідкі каші на воді, сухарі з пшеничного хліба і міцний несолодкий чай. Овочі та фрукти в сирому вигляді, молоко і хліб темний потрібно виключити, оскільки вони тільки підсилюють навантаження на кишечник.
  • 4 Хронічний ентерит

    Хронічний ентерит може бути як самостійним захворюванням, так і проявом інших серйозних патологій органів черевної порожнини. Він розвивається і при гепатиті і цирозі печінки. Цьому сприяють різні інфекції, збудниками яких є стафілококи, сальмонели та віруси, інтоксикації при тривалому вживанні деяких лікарських препаратів. Іноді хронічний ентерит розвивається при неправильному харчуванні і зловживання гострими соусами і спеціями. В інших випадках він супроводжує захворювання, пов’язані з порушеннями обміну, в тому числі і хронічний панкреатит, означає запальний процес у підшлунковій залозі.

    При загостренні хронічного ентериту симптомом є нерізко тупий біль в області пупка. Вона зазвичай з’являється після їжі. Спостерігається відчуття важкості або розпирання в цій частині живота і в подложечной області, які посилюються до вечора. До цього додаються кровоточивість ясен, сухість шкіри, відчуття втоми.

    Лікування хронічного ентериту повинно бути комплексним . При ньому дотримання дієти грає настільки ж важливу роль, що і прийом лікарських препаратів. Це можуть бути спазмолітичні засоби начебто Папаверину гідрохлориду. А якщо це захворювання супроводжується дуоденитом і шлункової гіперсекрецією, то і антацидів, і Н2-блокаторів рецепторів.

    Що стосується дієти, то в період загострення призначається лікувальний стіл №1а, який прописують хворим і в післяопераційному періоді. З раціону повністю виключаються білий хліб, кисломолочні продукти, хоча молоко і вершки пити можна, тільки в невеликій кількості. Допускаються нежирні сорти риби і м’яса. Всі продукти варять або готують на пару. Рекомендується подавати їх в протертому вигляді. Можна готувати з них суфле. Вимоги до такої кулінарній обробці зберігаються і при застосуванні дієти №16, яку призначають після закінчення нападу. Вона від першого раціону відрізняється лише трохи менш суворими обмеженнями – хліб і випічку можна, за винятком пшеничних сухарів.