Ахалазія – захворювання шлунково-кишкового тракту, яке виникає у дітей і дорослих, характеризується наявністю больового синдрому та порушень ковтання. Діагностика проводиться лікарем-гастроентерологом за допомогою інструментальних методів дослідження. Лікування здійснюється шляхом хірургічного втручання, застосування медикаментозного курсу та дотримання дієти. Після проведення терапії, іноді можливі рецидиви.
1 Опис захворювання і причини виникнення
Ахалазія стравоходу – нервово-м’язове захворювання, яке виникає із-за змін стравохідної перистальтики та тонусу. Ця недуга може з’являтися у чоловіків і жінок і зазвичай розвивається в віці 20-40 років. Хвороба становить від 3 до 20% всіх випадків патологій стравоходу.
Ахалазія розвивається на тлі безлічі різних причин, таких як:
- вроджені дефекти нервових сплетень стравоходу;
- інфекційні та вірусні захворювання;
- недолік вітаміну В;
- нервово-психічні травми;
- ураження відділів парасимпатичної нервової системи, яка регулює моторику стравоходу і шлунка;
- злоякісні пухлини.
2 Основні клінічні прояви, стадії та види
Виділяють 4 стадії у розвитку ахалазії стравоходу:
- На першій виникає спазм кардіального відділу шлунка. Яких-небудь інших змін не спостерігається.
- Друга стадія характеризується тим, що відбувається невелике розширення стравоходу.
- На третьому етапі виникає деформація м’язів кардії.
- На четвертій стадії спостерігається стеноз (звуження судин) кардіального відділу і яскраво виражене збільшення стравоходу.
Існує два види ахалазії:
Основними симптомами захворювання є:
- дисфагія (труднощі в акті ковтання);
- регургітація (швидкий рух рідин або газів в напрямку, протилежному нормальному);
- болі за грудиною.
Іноді порушення акту ковтання виникає швидко і протікає стабільно. Часто цього симптому передує грип, вірусні захворювання або стресові ситуації.
У деяких хворих дисфагія спочатку носить епізодичний характер, а потім стає регулярною. Іноді порушення акту ковтання несе виборчий характер і розвивається при вживанні певного виду їжі. У деяких хворих розвивається парадоксальна дисфагія, характеризується тим, що більшою мірою утруднюється проходження рідкої їжі, ніж твердої. Коли пацієнти пристосовуються до цього порушення, вони самостійно регулюють проходження харчових мас:
- затримують дихання;
- заковтують повітря;
- запивають їжу водою.
Неправильний рух рідин або газів виникає з-за зворотного закидання харчових мас у рот при скороченні м’язів стравоходу. Вираженість цього розладу проявляється у вигляді відрижки (проявляється на першій і другій стадії) або стравохідної блювоти (характерна для третьої та четвертої).
Регургітація буває періодичною – в процесі їжі, одночасно з дисфагією, або через 2-3 години після прийому їжі. Іноді занедбаність відбувається уві сні, і їжа потрапляє в дихальні шляхи, що супроводжується кашлем.
Характерним проявом цієї недуги є больовий синдром. Болі виникають натще або в процесі їжі при ковтанні, розташовуються за грудиною і поширюються в щелепу, шию і між лопатками.
Якщо на першій і другій стадії больовий синдром розвивається через спазми м’язів, то на третій і четвертій виникає із-за появи запалення слизової оболонки стравоходу. Болі носять приступоподібний характер, виникають на фоні стресу або надмірного фізичного активності. Ночами вони можуть тривати від декількох хвилин до години. Больовий напад іноді зникає самостійно після блювоти або проходження харчових мас в шлунок, в інших випадках хворим доводиться застосовувати спазмолітичні лікарські препарати.
2.1 Особливості захворювання в дитячому віці
Ахалазія стравоходу у дітей зустрічається рідше, ніж у дорослих. Ця недуга виникає в більшості випадків у дітей старше 5 років. Перші симптоми патології зазвичай не привертають уваги батьків, тому діагноз встановлюється з запізненням.
Основними і найбільш частими проявами ахалазії є блювота під час або після їжі і дисфагія. У новонароджених під час годування виникає блювота молоком без домішок шлункового вмісту. Дитина давиться, тому що перистальтика стравоходу не супроводжується відкриттям його м’язів.
Після прийому їжі і під час сну можливі зригування і кашель. Хворі діти відчувають, як їжа проходить по стравоходу, і скаржаться на болі за грудиною. Відзначається нічна регургітація, часті бронхіти та пневмонії.
3 Діагностика
Діагностика здійснюється гастроентерологом на основі скарг пацієнта та інструментальних методів дослідження. При підозрі на наявність ахалазії вона починається з рентгена грудної клітки. Рентгенологічними ознаками хвороби є:
- звуження кінцевого відділу стравоходу;
- розширення верхнього ділянки;
- S-подібна форма органу.
За допомогою езофагоскопа (ендоскопічного дослідження стравоходу за допомогою оптичного приладу, який вводиться через рот) відбувається уточнення стадії та типу захворювання, наявність/відсутність запальних процесів слизової оболонки стравоходу.
Щоб виключити рак, потрібно провести ендоскопічну біопсію (дослідження фрагментів стравоходу) з подальшим гістологічним дослідженням, під час якого відбувається оцінка будови тканин і органів. Для вивчення скорочувальної функції і тонусу кардіального сфінктера проводиться езофагеальна манометрія – дослідження за допомогою катетерів, які забезпечені датчиками і реєструючим пристроєм. Якщо відсутній рефлекс розкриття кардії при ковтанні, це свідчить про наявність ахалазії.
Рекомендується проводити фармакологічні проби з ацетилхоліном. При його введенні виникають хаотичні скорочення м’язів в грудному відділі стравоходу і посилення тонусу нижнього стравохідного сфінктера. Це також може говорити про наявність захворювання у пацієнта.
4 Лікування
Лікування патології полягає в усуненні спазму м’язів і проводиться за допомогою хірургічного втручання або медикаментозної терапії. Щоб усунути захворювання, застосовується пневмокардиодилатация – баллонное розширення кардіального сфінктера з поступовим збільшенням тиску. Завдяки цьому методу відбувається перерозтягання харчового сфінктера і зниження його тонусу. Іноді можуть виникнути тріщини і розриви стравоходу.
Крім цього, активно застосовується езофагокардіоміотомія – розсічення м’язового шару, який забезпечує нормальне проходження їжі із стравоходу в шлунок. Якщо захворювання супроводжується у пацієнта на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, то застосовується проксимальна ваготомія (перетин стовбура або гілок блукаючого нерва). Це сприяє зниженню негативного впливу на слизову шлунка.
Ліки застосовуються додатково до основного лікування – операціях – для досягнення тривалої ремісії. Призначають спазмолітики (Папаверин, Дроверин, Ниаспам, Иберогаст) і антидофаминергические препарати (Домперидон, Цизаприд).
Лікарі рекомендують пацієнтам уникати стресів і виключати перенапруги.
Важливо дотримуватися дієти і правильний режим харчування. Необхідно ретельно і повільно пережовувати їжу, після прийому їжі не можна нахилятися вперед і приймати горизонтальне положення тіла. Слід виключити з раціону:
- смажену, солону, копчену, гостру їжу;
- хліб;
- хурму, яблука і персики;
- варену картоплю;
- жирне м’ясо;
- кефір.
Харчування пацієнтів повинне бути дробовим (5-6 разів на день) і містити невеликі порції.
5 Профілактика і прогноз
Протягом ахалазії кардії – повільно прогресуюче. При несвоєчасному лікуванні можлива поява кровотеч і загального виснаження організму. Ця недуга впливає на розвиток раку стравоходу.
Після проведення операції можливе повторне виникнення захворювання через 6-12 місяців. Ахалазія стравоходу призводить до схуднення і втрати працездатності. Іноді розвиваються неврози та афективні (емоційні) розлади. Необхідно кожні півроку проходити обстеження у гастроентеролога з метою раннього виявлення ахализии кардії і проведення своєчасного лікування.
