Антральний гастрит – термін, яким позначають запальне захворювання відповідного відділу шлунка (антрума). Воно може розвиватися в гострій і хронічній формі. До 1990-х років в медицині використовувалася класифікація, включала терміни “поверхневий гастрит”, “атрофічний гастрит” і т. д. Але потім Міжнародний конгрес гастроентерологів в Сіднеї прийняв нову класифікацію, яка дозволила оцінити прояви та ступінь тяжкості недуги. Замість терміна “антральний гастрит” вживають назву “хронічний гастрит типу В”. Суть від цього не змінюється – все залежить від того, яку класифікацію використовує лікар при постановці діагнозу.
1 Морфологічні форми антрального гастриту
При діагностиці захворювання важливу роль відіграє стан слизової оболонки. В залежності від того, які зміни в ній відбуваються, виділяють наступні форми антрального гастриту, що відрізняються інтенсивністю процесу:
Гастрит антрального відділу шлунка може охоплювати всю поверхню слизової оболонки. Виділяють також вогнищевий гастрит, при якому уражаються тільки окремі її ділянки, але саме ця форма часто протікає з атрофією слизової.
2 Особливості розвитку
До недавнього часу вважалося, що основні причини розвитку захворювання пов’язані з неправильним харчуванням. Але потім вченими було доведено, що переважна більшість випадків антрального гастриту – результат інфікування патогенними мікроорганізмами Helicobacter pylori.
Інфікування відбувається оральним або фекально-оральним шляхом, причому навіть у розвинених країнах з високим рівнем дотримання гігієни бактерії знаходять у 30-40% людей. Дослідження показали, що зараження відбувається в основному в дитячому або підлітковому віці.
Важливим моментом у профілактиці антрального гастриту є не тільки правильне харчування, але і дотримання правил особистої гігієни. Погіршити ситуацію можуть:
- зловживання спиртними напоями;
- куріння.
3 Симптоми
Симптоми антрального гастриту вельми різноманітні. Вони поділяються на:
- місцеві;
- загальні розлади.
Місцеві ознаки включають в себе прояви шлункової диспепсії. Це біль спазматичного характеру, яка з’являється і посилюється або під час їжі або відразу після прийому їжі, а також печія, відрижка кислим, нудота. Блювота розвивається не завжди, але часто виникає печіння в епігастральній області.
У деяких хворих з антральным гастритом, який характеризується підвищеним рівнем кислотності, можуть з’являтися й інші ознаки:
- нестійкий стілець;
- запори;
- здуття живота, викликане надмірним газоутворенням.
Вони далеко не завжди супроводжуються синдромом роздратованого кишечника. Іноді виникають такі симптоми і больові відчуття, як при виразці шлунка.
До загальних розладів відноситься астено-невротичний синдром, який проявляється слабкістю, дратівливістю, перепадами артеріального тиску, аритмією.
Антральний гастрит іноді супроводжується іншими шлунково-кишковими захворюваннями. Часто йому супроводжує дуоденіт, а точніше така його форма, як бульба. При підвищеній кислотності частина шлункового соку потрапить в цибулину дванадцятипалої кишки і сприяє розвитку її запалення, що супроводжується болями.
4 Лікування
Лікування цього виду гастриту включає медикаментозну терапію, так і дотримання спеціальної дієти.
Оскільки в більшості випадків гастрит має бактеріальну (хелікобактерну) природу, для лікування призначають курс антибіотиків. Антибактеріальну дію мають не тільки власне антибіотики, але і такий препарат, як Цисагаст, хоча він відноситься до групи інгібіторів протонної помпи.
Важливу роль в терапії грають антисекреторні засоби. Це антациди – препарати, які використовуються для зниження кислотності. Кращим вибором у цій групі є антациди, що містять алюміній. Такі препарати не просто знижують кислотність шлункового соку, але і володіють цитопротекторным дією – захищають слизову шлунка від агресивних впливів, запускають процеси її регенерації.
Найбільш ефективним типом таких ліків є невсасывающиеся антациди. Це такі препарати, як Алма-гель, Гастал, Ренні. Їх прийом призначають через годину або два після кожного основного прийому їжі і ще один раз – перед сном.
Деякі лікарі призначають неселективні м-холіноблокатори. До числа таких речовин відносяться Бускопан і Атропін. Ці засоби володіють деякими антисекреторным ефектом, але дія їх короткочасно, часто виникають різні побічні ефекти:
- сухість у роті;
- запори;
- утруднене сечовипускання;
- підвищення внутрішньочерепного тиску.
Є й більш сучасні засоби – так звані селективні м-холіноблокатори. Вони діють не на всі рецептори, а тільки на ті, які беруть участь у секреції шлункового соку. У таких препаратів набагато менше побічних ефектів.
В якості прикладу можна навести Пирензепин (представлено під торговою назвою Гастроцепін), який призначають курсом на 2-3 тижні, з урахуванням основної симптоматики.
Якщо антральний гастрит викликаний харчовою алергією, можуть застосовувати блокатори Н2-рецепторів гістаміну. У цій групі найбільш ефективними засобами вважаються Фамотидин та Ранітидин.
Швидкий результат може дати і Циметидин. Але його призначають украй рідко із-за великої кількості побічних ефектів, оскільки він призводить до серйозного порушення функцій ЦНС, може стати причиною розвитку жирового гепатозу і навіть імпотенції.
Ефективними вважаються блокатори протонної помпи: Омепразол і його численні аналоги. Вони чинять пригнічувальну дію на секреторну функцію шлунка.
Важливу роль відіграють препарати, що мають обволікаючі властивості (Сукральфат), які зв’язують жовчні кислоти і мають цитопротективний дією.
При лікуванні гастриту застосовуються методи фізіотерапії. Деякі фахівці радять голкорефлексотерапію, хоча щодо її ефективності точаться суперечки.
Лікування народними засобами в даному випадку не має самостійного значення, тим не менш настої і відвари можуть посилити дію звичайних лікарських засобів.
Для цього рекомендується пити теплий настій ромашки (1 ст. л. квіток на склянку окропу, настоювати протягом півгодини). Засіб проціджують і п’ють в теплому вигляді три рази в день по 0,5 склянки. У квітках ромашки міститься речовина азулен, яке допомагає позбутися від метеоризму, зняти біль, має протизапальну дію.
За таким же рецептом (1 ст. л. сировини на склянку окропу) готують відвари звіробою, м’яти, деревію, що володіють схожими властивостями. Якщо знижений апетит, готують настій трави полину або кореня кульбаби. Основну медикаментозну терапію народні рецепти не замінюють.
Важливу роль відіграє санаторно-курортне лікування. Поза періоду загострення рекомендується з’їздити в Єсентуки, П’ятигорськ або Желєзноводськ. Мінеральні води можна приймати і вдома, але вибирати ті, які продаються в аптеках.
При підвищеній кислотності рекомендуються бикарбонатные води, які приймають за годину до їжі або безпосередньо під час нападу печії. У газированном вигляді їх пити не можна, тому пляшку з купленої мінеральною водою залишають на якийсь час відкритої, щоб газ вивітрився.
5 Харчування
Дієта при антральному гастриті грає найважливішу роль в процесі лікування. Правила харчування є такими ж, як і при будь-якому іншому захворюванні органів ШКТ.
В даному випадку основним принципом є максимальне щадіння шлунка. Це означає, що все подаються страви повинні бути не гарячою і не холодною, а теплими. Обмежуються види кулінарної обробки. Всі продукти варять, готують на пару, у крайньому випадку – запікають без скоринки. Подавати їх до столу потрібно спочатку в протертому вигляді – це стосується і каш і супів. В період ремісії, у міру поліпшення ситуації, можна вживати страви, нарізані дрібними шматочками, без перетирання.
Забороняються смажені, гострі, солоні страви, копченості і маринади. Не можна вживати пряні соуси і приправи. На час загострення дієта стає ще більш суворою. В період ремісії показано повноцінне харчування, в якому виключаються тільки трудноперевариваемые продукти:
- жирні сорти м’яса;
- вершки, сметана, незбиране молоко;
- свіжа випічка (викликає процеси бродіння).
Харчування має бути дробовим, рекомендується не менше 5-6 прийомів їжі в день, причому в один і той же час (особливо важливо дотримуватися цю умову, коли гастрит протікає з підвищеним рівнем кислотності).
