Антацидні препарати (антациди) – це з’єднання лужної природи, що нейтралізують соляну кислоту (СК) у шлунку, тобто надають місцеву дію. Оскільки вони не впливають на продукцію СК, то їх ефективність при виразковій хворобі значно менше порівняно з лікарськими засобами, які пригнічують синтез кислого вмісту шлункового соку. Застосування цієї групи ліків спрямоване на усунення печії, часто супроводжує будь-яке захворювання з гіперсекрецією шлунка (гастрит, виразка шлунка та/або дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіт).
1 Загальна інформація та класифікація
Антацидні препарати поділяються на такі групи:
Препарати, що містять сполуки:
- алюмінію – Фосфолюгель, Алюфос, Алюсан, Компенсан, Гастринал та ін;
- магнію – як однокомпонентний препарат практично не застосовується
Ліки цієї групи однотипні і взаємозамінні.
Препарати з цього списку можуть призначатися всім, в тому числі дітям, а також жінкам під час вагітності та лактації. Механізм дії засобів полягає в локальному зниженні кислотності шлунка за рахунок нейтралізації СК. Тому вони мають короткочасним ефектом. Використовуються ці препарати переважно у боротьбі з печією.
Переважно призначення антацидів у вигляді гелю, тому що така форма сама по собі має адсорбуючих (по відношенню до токсинів, газів) і в’язким дією.
Препарати алюмінію також адсорбують в шлунку, жовчні солі, що важливо для запобігання їх закидання (рефлюксу) з дванадцятипалої кишки.
Багато антациди містять комбінацію сполук алюмінію і магнію, що сприяє усуненню їх побічних реакцій (алюміній викликає важкі запори, а магній – діарею). Прикладами таких ліків є Альмагель, Маалокс, Гастал, Алюмаг. Також є комбіновані препарати, що включають системні і несистемні види – Ренні, Сетлерс та ін.
Всі антациди зменшують всмоктування що приймаються разом з ними ліків, оскільки за своїми властивостями вони є ще і адсорбентами за рахунок утворення комплексів. Тільки деякі речовини (пропранолол, хлорпромазин і інші слабкі підстави) навпаки всмоктуються в шлунку краще.
2 Побічні ефекти і коротка характеристика
Кожний лікарський засіб цієї групи володіє певними побічними або небажаними ефектами. Людина перед прийомом того чи іншого препарату повинен знати про можливості їх розвитку.
Системні засоби – бікарбонат натрію і кальцію карбонат – на сьогоднішній день практично не використовуються із-за побічних реакцій, викликаних їх частковим всмоктуванням в кров. До них відносяться наступні:
- всмоктування натрію може викликати підвищення затримки води в організмі, що збільшує артеріальний тиск і обважнює серцеву недостатність;
- всмоктування кальцію здатне спровокувати гіперкальціємію, важкий алкалоз, ризик нефролітіазу.
Бікарбонат (гідрокарбонат) натрію іноді застосовується для екстреного купірування печії, особливо в домашніх умовах у вигляді столової соди з водою.
Характеристика основних ліків з групи антацидів:
2.1 Деякі особливості
Препарати магнію можуть спричинити гіпокаліємію, аритмії і енцефалопатію, особливо при нирковій недостатності.
Не слід поєднувати гідрокарбонат натрію з молочними продуктами, тому що розвивається молочно-лужний синдром (гіперкальціємія, алкалоз і нефрокальциноз).
Невелика кількість іонів алюмінію при застосуванні гідроксиду алюмінію всмоктується в кров і при нирковій недостатності може викликати появу різних симптомів:
- остеодистрофії;
- міопатії;
- енцефалопатії.
На сьогоднішній день однією з теорій розвитку хвороби Альцгеймера (ознак енцефалопатії) вважається накопичення алюмінію в організмі. Це не означає, що треба уникати вживання будь-яких препаратів, які містять цей хімічний елемент. Причини розвитку хвороби до кінця так і не вивчені, тому обмеження стосуються пацієнтів з порушенням функції нирок.
До препаратів алюмінію часто додають фосфати, щоб усунути зниження рівня цих речовин в крові і патологія кісткової тканини (остеомаляція).
Антациди не можна використовувати при станах, що супроводжуються зниженою кислотністю шлунка (атрофічний гастрит).
