Аневризма черевної аорти є смертельно небезпечним захворюванням для людини. Проблема патології полягає в її безсимптомному перебігу на ранньому етапі розвитку. Хвороба розвивається повільно. Аневризма роками збільшується і розширюється в розмірах. Тканини аорти на цій ділянці стають тонше, і в самому тонкому місці патології відбувається розрив. Вилікувати захворювання медикаментозними препаратами на даний момент неможливо, для його усунення застосовується хірургічне втручання.
1 Опис захворювання
Аневризма черевної аорти – це дифузне розширення стінок аорти в її черевної порожнини. Випинання стінки судини відбувається на висоті 8-6-го поперекового хребця. В кардіологічній практиці аневризма аорти, черевної порожнини зустрічається в 95% всіх випадків аневризматических хвороб.
Захворювання зустрічається в більшій мірі у літніх людей, особливо у чоловіків старше 60 років. Захворювання діагностується у 2,5% пацієнтів похилого віку, які звертаються за медичною допомогою. Патологія має схильність до довгого розвитку. У рік аневризма збільшується в розмірах на 10%. Через 8 років перебігу хвороби настає розрив.
Класифікація аневризми черевної аорти:
Локалізація
Форма випинання
Етіологічний чинник
Варіант клінічного перебігу
- Инфраренальные. Розташовуються нижче ниркової аорти. Зустрічаються в 95% всіх випадків.
- Супраренальные. Локалізуються вище ниркової аорти
- Мешетчатые.
- Веретеноподібні.
- Дифузні
- Придбані.
- Вроджені
- Неускладнене.
- Ускладнений (аневризма, аневризма, тромбированная, розірвана)
Поступовий розвиток аневризми
Патологія вважається малою, якщо її розміри не перевищують 3-5 див. Середня становить 5-7 см, а велика – понад 7. Людина стає на облік при виявленні аневризми маленьких розмірів. Слід проходити обстеження кожні 6 місяців.
2 Причини виникнення
Більше 80-90% випадків розвитку аневризми аорти, черевної порожнини відбувається через атеросклерозу. Це захворювання, при якому через відкладення холестерину, кальцію та фіброзної тканини в судинах формується тромб.
Інші причини розвитку аневризми аорти, черевної порожнини:
- запальні процеси, пов’язані з такими захворюваннями, як сифилисное ураження судин, туберкульоз, сальмонельоз, мікоплазмоз, ревматизм і неспецифічний аортоартериит;
- фіброзно-м’язова дисплазія стає причиною формування вродженої аневризми;
- технічні похибки під час проведення дилатації аорти, реконструктивної операції, ангіографії або протезування;
- куріння сприяє розвитку патологій судин;
- вік старше 60 років;
- хронічне артеріальний тиск 140/80;
- зайва вага і відсутність фізичних навантажень.
Ймовірність розвитку патології підвищується у людей, страждаючих артеріальною гіпертонією і хронічними хворобами легенів. Великий вплив справляє форма і розмір аневризми. Відомо, що асиметричні аневризми більш схильні до розриву. Якщо патологія перевищує 9 см, то шанс на розрив судини становить понад 75% протягом року.
3 Симптоми
Симптоматика зазвичай відсутня при неускладненому перебігу хвороби. Патологія виявляється випадково під час пальпації живота, УЗД, рентгена черевної порожнини або лапароскопії. Симптоматика з’являється після збільшення аневризми до 3-5 см:
- Пульсація черевної аорти – це перша ознака, що вказує на розвиток патології. З часом з’являється періодичний ниючий біль у лівій половині живота або мезогастріі. Больові відчуття пов’язані з тиском зростаючої патології на нервові закінчення в ретроперитонеальному просторі. Біль часто іррадіює в поперек або пахову область.
- Тяжкість і відчуття розпирання живота. Подібний симптом з’являється внаслідок механічного здавлення аневризми черевної аорти шлунком і дванадцятипалої кишки. З’являється нудота, запор, метеоризм, відрижка та блювання.
- Урологічний синдром. Обумовлений підвищенням компресії в сечоводі і зміщенням нирки. З’являється гематурія з дизуричними розладами. При здавлюванні вен яєчок спостерігається тягнучий біль в паховій області у чоловіків.
- Тиск на корінці спинного мозку і хребців, призводить до відчуття болю у попереку і нижніх кінцівках.
- Кульгавість на ліву або праву ногу з-за хронічної ішемії судин нижніх кінцівок.
4 Розрив аневризми
Розрив аневризми черевної аорти призводить до швидкого летального результату. Ситуація супроводжується клінікою гострого живота. Перші ознаки розриву аорти:
- різка біль живота в поперековому відділі;
- посилена пульсація в області очеревини;
- колапс, падіння артеріального тиску;
- втрата свідомості;
- блідість шкірних покривів;
- здуття живота.
Клінічна картина буде відрізнятися в залежності від локалізації розриву:
- Зачеревний розрив. Спостерігається больовий синдром постійного характеру. Якщо гематома поширюється в область малого тазу, то біль іррадіює в стегно. При формуванні високо розташованої гематоми біль буде схожа з кардіальної. Зазвичай при заочеревинному розриві аневризми кількість витікаючої крові не перевищує 200 мл.
- Внутрішньочеревна локалізація розриву. Розвивається клініка масивного гемоперитонеума. Симптоматика наростає стрімко. Шкірні покриви бліднуть, з’являється холодний піт, слабкість, пульс стає ниткоподібним і частим, формується гіпотонія. Живіт буде великим і болючий у всіх відділах. Перкусія виявляє наявність зайвої рідини в животі. При даній локалізації розриву смерть настає дуже швидко.
- У нижню порожнисту вену. З’являється задишка, тахікардія, набряк нижніх кінцівок, біль у животі і попереку. Прослуховування черевної області виявляє систоло-діастолічний шум. Симптоматика наростає поступово, і у підсумку призводить до серцевої недостатності.
- Розрив у дванадцятипалу кишку. Спостерігається шлунково-кишкова кровотеча. Спершу хворого буде блювати кров’ю, а потім настає колапс.
При розриві аневризми призначається екстрене хірургічне втручання. Шанси на порятунок людини збільшуються, якщо це сталося в умовах стаціонару. Проте навіть після операції врятувати людину вдається тільки в 10% всіх випадків, решта 90% пацієнтів гинуть від внутрішньої кровотечі.
5 Діагностика
Діагностувати аневризму досить важко. Її симптоматика або відсутня, або схожа з захворюваннями черевної порожнини або серця. Слід звернутися до терапевта при підозрах на аневризму. Лікар проводить збір анамнезу, де пацієнт вказує скарги на здоров’я. Після цього складається первинна картина захворювання, яка потребує підтвердження. Для цього проводиться ряд досліджень, що дозволяють диференціювати аневризму черевної аорти з іншими захворюваннями.
Діагностика полягає в наступних дослідженнях:
- огляд пацієнта;
- рентгенологічне обстеження;
- ультразвукове дослідження черевного відділу аорти;
- магнітно-резонансна томографія;
- електрокардіографія;
- лабораторні аналізи.
5.1 Фізикальний огляд
Метою даного огляду є збір інформації про фізичний стан організму. Виявляються видимі порушення норм здоров’я.
Фізикальне дослідження включає в себе такі методи дослідження:
- Візуальний огляд. Дана методика надає мінімальну кількість інформації при аневризмі. Збільшення патології до середніх і великих розмірів можна спостерігати пульсацію, яка передається на черевну стінку. На животі з’являються фіолетові плями при розриві аневризми.
- Перкусія. Дозволяє визначити приблизний розмір патології та її локалізацію. Вислуховується притуплення перкуторного звуку.
- Пальпація. При аневризмі черевної аорти прощупується пульсує в такт серцю новоутворення. Відмінності між частотою пульсу на лівій і правій руці свідчать про наявність аневризми дуги аорти. Слабшанню або відсутність пульсу на стегновій артерії говорить про инфраренальной аневризмі.
- Аускультація. Методика проводиться за допомогою стетофонедоскопа. Приклавши апарат до ділянки аневризми, можна почути шум струму крові.
- Вимірювання тиску. Виявляється підвищення тиску.
Фізикальний огляд проводиться лікарем на прийомі. Цей метод діагностики не є підставою для постановки діагнозу. Він лише дозволяє оцінити стан пацієнта і зробити попередні висновки. Для підтвердження діагнозу необхідно пройти ряд досліджень, спрямованих на оцінку стану безпосередньо аорти черевної порожнини.
5.2 Рентген
Рентгенологічне дослідження дозволяє отримати чітку картину стану органів черевної порожнини. Для виявлення аневризми використовується контрастна речовина, яка вводиться прямо в аорту.
Таким чином стає можливим визначити не тільки локалізацію аневризми, але і її розмір. Рентгенологічне дослідження є досить інформативним методом, але по можливості слід використовувати МРТ-діагностику.
5.3 Ультразвукове дослідження
УЗД аневризми черевної аорти – це один з високоінформативних методів, що дозволяють визначити локалізацію, розмір і стан патології.
У режимі реального часу проводиться оцінка стану судин. УЗД – більш поширений метод діагностики, ніж рентгенологічне дослідження. Це пов’язано з високою швидкістю і безболісністю проведення процедури. Ультразвукове дослідження дозволяє проводити огляд аорти на предмет ускладнень після операції.
5.4 Магнітно-резонансна томографія
Це найбільш інформативне дослідження, що дозволяє отримати інформацію про розмір аневризми, її локалізацію, дізнатися товщину судин в ділянці патології. Для проведення МРТ використовується ядерно-магнітний резонанс. Пацієнта поміщають у спеціальне устаткування, що створює електромагнітне поле. Тому для проведення діагностики є ряд протипоказань:
- електронні імплантати;
- слуховий апарат;
- наявність кардіостимуляторів;
- протези клапанів серця.
Магнітно-резонансна томографія при аневризмі черевної аорти є дорогим методом діагностики. Для цього потрібне спеціальне обладнання, яке є не у всіх клініках і лікарнях. Тим не менше результати дослідження мають високу точність. Тому вкрай рекомендується пройти МРТ перед операцією.
5.5 Електрокардіограма
Електрокардіограма при аневризмі черевної аорти необхідна для оцінки працездатності серця. Дослідження диференціює аневризму від ангінних хвороб, які мають схожу симптоматику.
Воно дозволяє виявити такі відхилення:
- ураження коронарних судин;
- виявляються ішемічні відхилення;
- зміни в роботі серця.
Збої в показниках кардіограми зазвичай бувають при патології аорти серця. Електрокардіограма дозволяє відсіяти підозри на розвиток аневризми серцевих судин.
5.6 Лабораторний аналіз
Сам по собі аналіз крові або сечі не покаже серйозних відхилень від норми. Діагностика призначається з метою виявлення причин, які призвели до формування аневризми.
Лабораторний аналіз крові при аневризмі черевної аорти показує наступні зміни:
- Збільшення рівня лейкоцитів. Відбувається при наявності інфекційних процесів в організмі.
- Збільшення кількості тромбоцитів. Збільшується згортання крові.
- Підвищення холестерину. Відхиленням від норми вважається підвищення його рівня до 5 ммоль/л і вище.
6 Лікування
Лікарські препарати здатні вилікувати аневризму черевної аорти. Медикаменти використовуються для усунення симптомів, але не самої причини хвороби.
Призначаються наступні групи препаратів:
- кардіотропну.
- антикоагулянти та антиагреганти;
- липидоснижающие;
- антибіотики і протигрибкові;
- коректори глюкози і цукру до крові.
Лікування аневризми черевної аорти здійснюється хірургічним методом. Використовується планова або екстрена операція. Показанням для проведення операції є збільшення патології до 5 див.
Операція з видалення аневризми черевної аорти проводиться таким чином:
На проведення однієї операції йде від 2 до 4 годин. Після цього пацієнта переводять в реанімаційне відділення для спостереження в наступні 7 днів. Хворого виписують через 3 тижні, якщо після хірургічного втручання не сталося ускладнень.
Протипоказання до операції:
- інфаркт;
- інсульт;
- хронічна серцева або ниркова недостатність;
- тяжкі порушення працездатності нирок;
- гострі інфекційні хвороби;
- цукровий діабет;
- гострі запалення в черевній порожнині.
Протипоказань до екстреної операції не існує, так як користь від її проведення перевищує будь-які можливі ризики.
7 Ускладнення
При відсутності своєчасного лікування існує ризик розвитку таких ускладнень:
- Відрив тромбу. Він формується в самій порожнині аневризми і являє собою масу склеившихся тромбоцитів. На ранніх етапах свого формування він не буде заважати току крові. Існує ймовірність міграції тромбу, що призводить до закупорки більш тонких судин. Це може бути артерія мозку або капіляри серця. Передбачити міграцію тромбу неможливо. Збої в кровообігу через тромб призводять до порушень трофіки тканин і подальшому їх відмирання.
- Пережиму жовчовивідних каналів. Відбувається при аневризмі черевної аорти верхніх ділянок. Пережимаються жовчовивідні канали, які ведуть від жовчного міхура до дванадцятипалої кишки. Порушується відтік жовчі і циркуляція крові. Зростає ризик розвитку холециститу і панкреатиту.
Ускладнення після операції:
- набряк легенів та мозку;
- ниркова недостатність;
- порушення згортання крові у внутрішніх органах;
- відрив тромбу.
Смертність після хірургічного втручання становить 34%.
8 Профілактика
Лікарі до проведення операції спостерігають за прогресією патології. Якщо зростання аневризми черевної аорти становить більше 0,5 см за півроку, то буде призначена операція. До проведення хірургічного втручання рекомендується дотримуватися профілактичні правила:
- Дотримуватися здорового харчування. Виключити жирні, смажені, гострі і солоні продукти. Обмежити вживання жирів тваринного походження. Скласти меню з овочів, злаків, фруктів, кисломолочних продуктів, риби і нежирного м’яса птиці. Розділити прийом їжі на 4-6 раз на добу. Їжу краще вживати у відвареному вигляді.
- Контролювати артеріальний тиск. Зменшити психоемоційні навантаження і стреси. Приймати препарати, що знижують тиск.
- Відмовитися від алкоголю і сигарет.
- Обмежити фізичні навантаження.
- Коригувати симптоматики таких хвороб, як цукровий діабет, захворювання печінки, нирок і серця.
Вкрай не рекомендується виконувати важку фізичну роботу. Будь-яка діяльність, пов’язана з підвищенням кровоносного тиску, є фактором прискорення зростання аневризми.
