Діагностика        13 Березня 2018        903         Коментарі Вимкнено до Великий (крупноочаговы) інфаркт міокарда

Великий (крупноочаговы) інфаркт міокарда

Серед частих серцевих патологій сучасного людину медики виділяють великовогнищевий інфаркт міокарда. Проблема наздоганяє пацієнтів вікової групи 45+. Рідше серцева патологія відмічається у більш молодих пацієнтів. При виникненні великого крупноочагового інфаркту вкрай необхідно надати пацієнтові першу допомогу. Для цього важливо знати клінічну картину хвороби в обличчя. Як проявляє себе обширний інфаркт, чого він починається і як його лікують, розбираємо у матеріалі нижче.

Зміст

  • Що таке великовогнищевий (великий) інфаркт міокарда?
  • Причини появи патології
  • Симптоми залежно від періоду патології
  • Діагностика серцевої патології
    • ЕКГ (електрокардіограма)
    • УЗД серця
    • Коронароангіографія
    • Аналіз крові
  • Лікування
    • Медикаментозне лікування
    • Оперативне втручання
  • Прогноз
  • Ускладнення
  • Профілактика

Що таке великовогнищевий (великий) інфаркт міокарда?

Важливо розуміти, що міокард являє собою основну м’яз серця, завдяки якій і формується здоровий серцевий ритм, а також відбувається періодичне розслаблення головного органу. Саме здоровий міокард забезпечує нормальну роботу серця, а отже, і всього організму.

Інфарктом основний м’язи серця (міокарда) називають різке порушення прохідності коронарних судин, при якому міокард недоотримує кровопостачання. Тобто таким чином проявляє себе ІХС (ішемічна хвороба серця). У свою чергу звуження коронарної артерії відбувається з кількох причин:

  • спазм артерії;
  • її закупорка тромбом.

В результаті такого порушення кровопостачання у пацієнта спостерігаються некрози серцевих м’язів. І чим більше їх число відмирає протягом інфаркту, тим більшим він вважається. При крупноочаговом (великому) інфаркті у пацієнта гине від некрозу максимальне число серцевих м’язів.

Важливо: при малому обсязі загиблих від некрозу м’язів головного органу інфаркт називають дрібновогнищевий. Одужання у цьому разі настає швидше і легше.

Причини появи патології

Варто розуміти, що сам по собі обширний інфаркт міокарда — це лише гостре прояв ішемічного ураження серця. В цілому ж причинами різкого розвитку серцевої патології з великим некрозом м’язів можуть стати:

  • надмірна в’язкість крові і схильність до тромбоутворення;
  • атеросклероз;
  • стенокардія;
  • гіпертонія.

Факторами, що провокують подібні патології, є:

  • пристрасть до нікотину і алкоголю;
  • постійні психоемоційні навантаження і стреси;
  • ревматизм;
  • любов до жирної та смаженої їжі;
  • наявність в організмі стафілококової або стрептококової інфекції;
  • малорухливий спосіб життя;
  • цукровий діабет;
  • надмірна маса тіла;
  • аутоімунні процеси;
  • хвороби серця (нижнього та верхнього відділів);
  • перенесені раніше інфаркти.

Симптоми залежно від періоду патології

Клінічна картина інфаркту проявляється в залежності від періоду протікання патології. Сам по собі серцевий інфаркт поділяють на кілька періодів. Звідси вимальовується певна симптоматика:

  • Гострий період інфаркту. Характеризується різкою і дуже інтенсивної болем в області серця з лівого боку грудини. Біль може мати різний характер — ріжуча, стискаючий, що давить, тягне. Як правило, біль віддає в ліві кінцівки, спину, шию і навіть шлунок. Тут варто знати, що біль тим ширше розливається по тілу, чим більша кількість серцевих м’язів відмирають. Больовий синдром може тривати від 120 хвилин до доби і більше. Найчастіше не допомагає навіть нітрогліцерин.
  • Гострий. Ця стадія інфаркту характеризується тим, що в серце пацієнта утворюється вогнище некрозу. Потім омертвілі м’язи розм’якшуються. Біль стає менш інтенсивною. Гострий період інфаркту може тривати 3-10 діб. У пацієнта на цій стадії патології відзначаються зниження артеріального тиску, підвищення температури тіла, всі ознаки серцевої недостатності, повна відсутність болю.
  • Підгострий період. На цій стадії температура у пацієнта спадає, біль відступає. Пацієнт відчуває помітне поліпшення стану. Однак на рівні постраждалих м’язів серця відбувається рубцювання відмерлих тканин. Триває період близько 25-30 днів.
  • Післяінфарктний період. Відмерлі м’язи рубцюються повністю, а міокард пристосовується до роботи в нових умовах. Як правило, пацієнт відчуває значне поліпшення стану. Процес остаточного рубцювання займає від 2 до 5 місяців.
  • Діагностика серцевої патології

    Поставити точний діагноз може тільки лікар-кардіолог в умовах клініки, оскільки основні зміни в роботі серця можна побачити за результатами ЕКГ та інших інструментальних досліджень.

    ЕКГ (електрокардіограма)

    Електрокардіограма дає можливість оцінити зону ураження серця (задня/передня стінки, шлуночок тощо), обсяг відмерлих м’язів і стадію інфаркту. В цілому виділяють такі зміни в результатах кардіограми в залежності від періоду серцевої патології:

  • Гострий період. Відзначається швидким утворенням зубця Q, який вважається патологічним, або ж комплексу під назвою QS. Також відбувається зміщення важливого сегмента RS–Так Він тепер буде розташовуватися вище відносно ізолінії. Крім того, на стрічці буде відзначений негативний зубець Т, який буде зливатися з сегментом RS–Т. Причому спочатку зубець буде позитивним, а пізніше — негативним. Приблизно через 14 днів від початку інфаркту сегмент RS–Т зміщується в бік ізолінії.
  • Підгострий період. Сегмент RS–Т тепер локалізується на ізолінії. Це означає, що пройшло 25-35 діб від початку серцевої патології. При цьому негативний Т-зубець змінює свою амплітуду в меншу сторону.
  • Постінфарктний період. У цьому випадку у пацієнта тривало зберігаються комплекс QS або зубець Q, а Т-зубець є або згладженим, або слабоотрицательным, або позитивним.
  • УЗД серця

    Ультразвукове дослідження дає можливість оцінити роботу органу, роботу мітральних клапанів, а також зону ураження серцевих тканин. При цьому УЗІ дозволяє виявити і більш ранні серцеві патології.

    Коронароангіографія

    Це метод діагностики дає кардіолога повну і достовірну картину стану серця пацієнта. Проводиться коронароангіографія шляхом введення водорозчинної рентгеноконтрастної речовини в коронарні артерії (ліву і праву) послідовно з допомогою спеціальних ангиографических катетерів.

    Потім шляхом рентгенівських променів вдається відстежити відсоток заповнюваності артерій через відкинуту у разі звуження просвіту артерій тінь на датчик апарату. Знімок можна робити в кількох проекціях, що дає більш повну картину ураження серцевих судин і м’язів. За результатами такого обстеження лікар приймає рішення про тип хірургічного втручання (при необхідності).

    Аналіз крові

    Тут при обширному інфаркті у пацієнта буде завищена концентрація лейкоцитів. Також лаборант і лікар відстежують ферментативну активність плазми крові та ШОЕ.

    Лікування

    Лікувати обширний інфаркт слід чим раніше, тим краще. Найважливішим моментом при такій патології є надання пацієнту першої допомоги. Тому при перших же ознаках стенокардії або інфаркту слід якомога швидше викликати швидку допомогу, забезпечити пацієнту сидяче положення з упором ніг в підлогу, зняти всі задушливі предмети одягу (краватку, шарф, сорочку, бюстгальтер) і забезпечити приплив повітря в кімнату. Також показана таблетка аспірину (розжувати) і таблетка нітрогліцерину (під язик).

    Медикаментозне лікування

    Якщо причиною спазму коронарної артерії став тромб, що в деяких випадках його можна нейтралізувати медикаментозно. Але рішення про це приймає тільки лікуючий лікар. В цілому медикаментозна терапія виявляється пацієнтові тільки в стаціонарі. Виконуються наступні дії:

    • Розрідження крові. Тут дають аспірин.
    • Зняття болю і нормалізація серцевого ритму. Показаний нітрогліцерин.
    • Прийом пацієнтом заспокійливих препаратів для купірування панічного стану (корвалол, валеріана та ін).
    • Прийом знеболюючих препаратів (панангін тощо).
    • Використання бета-блокаторів, які дозволяють серцю працювати оптимально навіть при зниженому кровопостачанні (атенолол, метопролол).

    Важливо: у разі зупинки серця показане штучне дихання і непрямий масаж серця аж до приїзду швидкої допомоги.

    Оперативне втручання

    При відсутності належного ефекту на тлі лікарської терапії фахівець приймає рішення про проведення операції. Для поліпшення роботи серця пацієнта використовують кілька методик в залежності від причини та перебігу серцевої патології:

  • Балонна ангіопластика (стентування). Дозволяє штучно розширити просвіт коронарних артерій, поліпшивши тим самим приплив крові до серця. В ході операції в звужений просвіт артерії хірург имплантирует спеціальний стент.
  • Аортокоронарне шунтування. Дає можливість повністю відновити кровообіг у коронарних артеріях з допомогою спеціальних шунтів.
  • Прогноз

    Для пацієнтів, що перенесли великовогнищевий серцевий інфаркт міокарда, прогноз буде сприятливим тільки в тому випадку, якщо перша допомога була надана грамотно і якщо надалі пацієнт перебуває на диспансерному обліку у грамотного кардіолога, дотримуючись при цьому всі рекомендації лікаря.

    В цілому період реабілітації після інфаркту міокарда може зайняти до півроку. В ході відновлення і протягом подальшого життя пацієнт повинен кардинально переглянути свої звички (харчування, фізичні навантаження, емоційний стан).

    Доведеться відмовитися від жирної і смаженої їжі, алкоголю і сигарет. Потрібно буде проводити помірні кардионагрузки щодня у вигляді ходьби або легкого бігу підтюпцем. Також стабільна робота серця буде підтримуватись певною групою препаратів, призначених лікарем.

    В іншому випадку неминучий рецидив. Інвалідність присвоюється пацієнту після перенесеного інфаркту в більшості випадків на весь реабілітаційний період.

    Ускладнення

    Що стосується ускладнень після перенесеного інфаркту, то їх глибина і важкість залежать від стадії і форми серцевої патології. Як правило, основними обтяжуючими наслідками такої патології є:

    • аритмія і тахікардія;
    • гостра серцева недостатність;
    • різні аутоімунні серцеві процеси;
    • запальні стани серцевих тканин;
    • збої в роботі мітральних клапанів;
    • перикардит і аневризма;
    • пристінковий тромбоэндокардит.
    • розрив серцевого міокарда.

    Важливо: будь-який з перерахованих ускладнень чинить негативний вплив на всі органи і системи, але в першу чергу на легені. У пацієнта може відзначатися набряк легенів.

    Профілактика

    З метою запобігання серцевих патологій будь-якого характеру дуже важливо стежити за своїм здоров’ям і вести правильний спосіб життя. Профілактикою інфаркту є такі принципи і правила:

  • Повна відмова від тютюну та алкоголю.
  • Регулярні фізичні кардионагрузки на свіжому повітрі (ходьба, біг, їзда на велосипеді та ін).
  • Правильне харчування (більше рослинної їжі, кисломолочної продукції, відвареного нежирного м’яса або риби, введення в раціон продуктів, багатих калієм та магнієм).
  • Нормалізація АТ.
  • Контроль над рівнем глюкози в крові.
  • Завжди варто пам’ятати, що здоров’я серця в першу чергу залежить від вас самих і вже потім від спеціаліста-кардіолога. Тому так важливо жити з турботою про нормальну роботу всіх органів і систем. І тоді довге життя, повна яскравих фарб, буде радувати вас.