Кардіологія        21 Березня 2018        2241         Коментарі Вимкнено до Збільшене серце – причини великої шлуночка, лікування і наслідки для дорослих і дітей

Збільшене серце – причини великої шлуночка, лікування і наслідки для дорослих і дітей

Серед поширених серцевих патологій не так часто зустрічається збільшене серце. Причини цього у дорослої людини можуть бути різними. Такий патологічний стан не розглядається як окреме захворювання, оскільки розвивається наслідком уже наявної хвороби серцево-судинної системи.

Зміст статті

  • Причини розвитку патології
  • Симптоми
  • Наслідки захворювання
  • Збільшення серця у дітей

Причини розвитку патології

Збільшення серця у дорослої людини також називають синдромом гіпертрофії міокарда. Протікаючи на тлі основного серцевого захворювання, такий стан може посилювати загальну клінічну картину та погіршувати прогнозування основної патології. Збільшення правого шлуночка серця зустрічається рідше, ніж лівого, в окремих випадках має місце зміни в розмірах обох шлуночків. Згідно з даними статистики, на тлі супутніх серцевих патологій, гіпертрофія міокарда призводить до смертності в 75-80% випадків. Тому своєчасне виявлення і лікування захворювань серцево-судинної системи стане запорукою стабільного стану здоров’я.

Середньостатистична вага серця у дорослих чоловіків – близько 330 грамів, у жінок – близько 250 грамів, щоб визначити зовнішній розмір власного серця, достатньо подивитися на свій стиснутий кулак – об’єм серця приблизно такий же.

Дана патологія може бути виявлена як у дитинстві, так і в більш зрілому віці. Схильні гіпертрофії міокарда спортсмени, оскільки під час активних тренувань серце піддається неадекватно зростаючому навантаженні, активно перекачуючи кров. Серцеві м’язи перенапружуються, відбувається збільшення шлуночка, а то й двох, виникає стан гіпертрофії міокарда.

При ішемічній хворобі серця проявляється зменшений приплив крові до органу. Клітини головною м’язи не отримують достатнього харчування, внаслідок чого вони починають активно скорочуватися, починається процес їх переродження в сполучну тканину. Вона вже не володіє здатністю до розтягування або скорочення, тому збільшення підлягають тільки порожнини серця.

Найбільшу вираженість таке явище має під час інфаркту міокарда – певна частина м’язової тканини стінки стає бездіяльною, що призводить до утворення рубця в цьому місці.

Найбільш частими факторами, що приводять до збільшення міокарда в розмірах, є надмірні навантаження на серце в час важкої фізичної роботи, занадто високої активності під час занять спортом, шкідливі звички, а також супутні патології серцево-судинної системи. Підсумовуючи, можна виділити основні причини:

  • вади серця (вроджені, спадкові, так і придбані протягом життя);
  • фізична праця і різні важкі види спорту, які надають велике навантаження на серце;
  • ішемія;
  • артеріальна гіпертензія;
  • зловживання тютюновими виробами та алкогольними напоями;
  • надлишкова маса тіла;
  • різкі, несподівані навантаження на серцевий м’яз, на тлі неактивного, малорухливого способу життя.

Цей стан може мати спадкову етіологію, тобто передаватися поколіннями від родичів, що страждають серцево-судинними захворюваннями. При наявності такого придбаного «у спадок» захворювання як аортальний стеноз, артеріальна гіпертензія, стеноз мітрального клапана, велике серце – не таке рідкісне явище. Збільшення шлуночка, або обох відбувається при надмірних навантаженнях, коли орган запускає механізм компенсації для того, щоб убезпечити себе. Як результат – збільшено розмір міокарда.

Кардит, ревмокардит – це захворювання серця, також здатні призвести до того, що воно стає збільшено на тлі в’ялості м’язів міокарда, при цьому шлуночки ростуть в розмірах, серце поперечно розширюється. Бували випадки, коли такий гіпертрофований орган займав обидві сторони грудної клітки.

Міокардит – патологія серця, яка виникає як наслідок перенесеної важкої вірусної інфекції. Коли хвороба загострюється, пацієнт відчуває задишку, стає млявим, з’являється картина загального нездужання, серце б’ється в прискореному темпі. Відбувається збільшення правого шлуночка серця на фоні гострої серцевої недостатності. Такий стан також викликає гіпертрофію міокарда.

Септичний ендокардит вважається небезпечним захворюванням, оскільки протікає на тлі зараження внутрішньої поверхні серця мікробної середовищем. В результаті інфікування, істотні зміни зазнають клапани, м’язи, лівий і правий шлуночок. Пацієнт страждає від лихоманки, ломоти в суглобах, підвищення температури тіла (що часто плутають з симптомами застуди), відбувається збільшення міокарда в розмірах.

Симптоми

Будь-які прояви патології можуть довго бути відсутнім, ось чому цей синдром вважається дуже небезпечним. Хворий може не підозрювати про те, що у нього велике серце, як і про причини, що викликали цей стан. Патологія може виявитися на рентгені, під час звичайного профілактичного огляду, в найгірших випадках – під час розтину після раптово настала смерть. Гіпертрофія міокарда може проявлятися наступними ознаками:

  • Задишка незрозумілої етіології, що виникає при фізичних навантаженнях, так і в стані спокою.
  • Больовий синдром у грудях, схожий з симптомами стенокардії.
  • Порушення ритму серцевих скорочень.
  • Набряклість тканин, погіршення виведення рідини і солей з організму.
  • Запаморочення, непритомні стани.

Перераховані симптоми повинні стати приводом для обов’язкового візиту до терапевта, який після ретельного огляду і вивчення скарг пацієнта відправить його до кардіолога, для проходження обстеження.

Діагностують гіпертрофію міокарда за допомогою УЗД, воно показує себе найбільш інформативним у плані виявлення серцевих патологій.

При їх виявленні рекомендується проведення ЕКГ (запис електрокардіограми), а для уточнення супутніх захворювань – проведення магнітно-резонансної томографії.

Наслідки захворювання

При посиленому режимі роботи міокарда і подальшому його збільшенні, потрібно обов’язково спостерігатися у досвідченого кардіолога і проходити регулярні курси обстеження. Важливою частиною медикаментозної терапії стане перегляд свого способу життя. Зокрема, потрібно:

  • Відмовитися від шкідливих звичок – зловживання алкоголем і сигаретами.
  • Позбутися від ожиріння і зайвих кілограмів для зниження навантаження на серцевий м’яз.
  • Зменшити кількість споживаної солоної, копченої, багатої холестерином їжі.
  • Збалансувати харчування, збагатити мікроелементами і речовинами для нормалізації роботи серця.
  • Знизити неадекватні навантаження на серце.

Якщо не вжити заходів по підтримці міокарда в здоровому стані, це загрожує розвитком інсульту, інфаркту, серцевої недостатності і навіть летальним результатом.

У особливій групі ризику знаходяться люди з алкогольною залежністю. На тлі постійної інтоксикації, серце питущої людини іноді досягає дуже великих розмірів. Відновлення розмірів міокарда може відбутися тільки у разі повної відмови від алкоголю.

Медицина пропонує сучасні препарати і способи лікування, які при своєчасному застосуванні допоможуть знизити рівень артеріального тиску, нормалізувати кровообіг м’язи міокарда і повернути серце до попередніх розмірів. Головне для успішного лікування – вчасно виявити патологію.

Збільшення серця у дітей

Основними причинами збільшення розмірів міокарда у дітей можна назвати:

  • Вроджений порок серця.
  • Бактеріальні інфекції, викликали ревматизм або ендокардит серця.
  • Міокардит – запалення серцевого м’яза.
  • Гіпертрофічна кардіоміопатія – генетична патологія з розширенням порожнин серця на тлі потовщення стінок.
  • Наслідки операції на серці.
  • Злоякісного новоутворення або доброякісного характеру серцевих тканинах.
  • Внесердечные фактори – недостатнє харчування, реакція на медикаменти, токсоплазмоз, саркоїдоз та інші.

Збільшене серце у дитини супроводжується уповільненням в наборі ваги і загальному розвитку, набряком тканин, частими простудними захворюваннями, задишкою, порушенням серцевого ритму, блідістю або синюшністю шкіри.

Запідозривши подібний стан у дитини, педіатр відправить його на рентгенографію, біопсію серцевої тканини, ехокардіографію та ЕКГ. Такі заходи допоможуть своєчасно виявити можливу патологію і почати лікування.

Методи терапії гіпертрофованого міокарда полягають у налагодженні нормального функціонування шлуночків і серцевих клапанів, поліпшення живлення тканин і проникності судин.

Зменшення об’єму рідини, що циркулює по організму, також знизить навантаження на міокард і стабілізує стан пацієнта.

Люди з синдромом гіпертрофованого міокарда повинні в обов’язковому порядку бути на обліку у кардіолога і систематично проходити медикаментозну терапію. Показано регулярне обстеження серця для контролю ситуації в динаміці.