Інфаркт міокарда – це одне з найнебезпечніших ускладнень ішемічної хвороби серця, яке виникає внаслідок спазму коронарних артерій і супроводжується некрозом, тобто омертвінням ділянки серцевого м’яза. Це одна з найбільш поширених причин смерті в нашій країні.
Тим не менш попередження інфаркту під силу кожному. Переважну частину чинників, які викликають це захворювання можна контролювати. Всі можуть вести здоровий спосіб життя, а саме він є запорукою успіху.
Зміст статті
- Як запобігти розвитку інфаркту міокарда?
- Поняття про групи ризику
- Заходи первинної профілактики ЇМ
- Що таке вторинна профілактика інфаркту міокарда?
- Як часто потрібно відвідувати лікаря пацієнтам різних груп ризику?
- Які обстеження з метою ранньої діагностики потрібно проходити?
- Висновки
- Відео по темі
- Коментарі
Як запобігти розвитку інфаркту міокарда?
Відомо, що ІХС, як і її наслідок, інфаркт міокарда, є хворобами цивілізації. У країнах третього світу серцеві патології зустрічаються значно рідше. Це пов’язано зі значною зміною способу життя, які принесла індустріальна та інформаційна ера. Тим не менш, це не означає смертельного вироку. Кожен здатний вплинути на своє здоров’я.
Поняття про групи ризику
Далеко не у всіх людей однакові шанси розвитку ІМ. Існують певні чинники, які хоча і не викликають безпосередньо серцевий напад, проте значно підвищують ризик. До них можна віднести:
- підлога – уникнути інфаркту у чоловіків куди складніше, ніж у жінок;
- вік –більше характерно для літніх людей;
- надмірна вага;
- зловживання спиртними напоями та куріння;
- гіподинамія;
- постійні емоційні стреси;
- обтяжена спадковість – якщо в родині вже були подібні випадки, то ризик ЇМ вище;
- супутні захворювання – артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, атеросклероз, пороки серця, ревматизм та інші.
На деякі з цих факторів ми не можемо вплинути, але інші, наприклад малорухливий спосіб життя або шкідливі звички, цілком доступні нашому контролю.
Заходи первинної профілактики ЇМ
Первинна профілактика показана тим, хто ще не стикався з цією проблемою, але вони входять в будь-яку з перерахованих вище груп ризику. Зазвичай рекомендації включають зміна способу життя і лікування вже існуючих захворювань:
регулярні фізичні навантаження – не менше 2-х разів на тиждень, краще всього підходять аеробні тренування;- раціональне харчування повинно бути 4-5 прийомів їжі в день, в один і той же час. Необхідно обмежити продукти з високим вмістом вуглеводів і жирів, вживати більше фруктів і овочів;
- відмова від вживання алкоголю і куріння – безпечна доза спиртних напоїв (у перерахунку на чистий спирт) становить близько 30 мл для чоловіків та 20 – для жінок на добу;
- уникнення емоційних перевантажень – в цьому вам допоможе повноцінний відпочинок, здоровий сон, фізичні навантаження, медитація, аутотренінг і консультації психотерапевта;
- періодичні профогляди – наблюдайтеся у лікаря хоча б раз на рік, це дозволить виявити патологічні зміни на ранніх стадіях;
- лікування супутніх захворювань – дуже важливо контролювати діабет, підвищений тиск і інші хвороби, що призводять до інфаркту.
Не менш важливо, щоб ваше оточення знало, як надати першу допомогу при інфаркті. Ви можете знайти докладні пам’ятки в інтернеті.
Що таке вторинна профілактика інфаркту міокарда?
Вторинна профілактика необхідна тим пацієнтам, які вже пережили інфаркт міокарда. У таких людей навіть після успішного лікування і реабілітації ризик повторного нападу дуже високий, оскільки в серці вже розвинулися незворотні зміни.
Вторинна профілактика включає всі перераховані вище заходи первинної, проте тепер все повинно проходити під суворим лікарським контролем. Занадто старанні заняття спортом можуть лише погіршити ситуацію. Крім немедикаментозних засобів, у цьому випадку показаний прийом ліків.
Виділяють наступні препарати для профілактики інфаркту міокарда:
- антиангінальні (нітрогліцерин, сустак) – дозволяють попередити напади стенокардії ;
- антиагреганти (аспірин, клопідогрель) – з їх допомогою запобігають тромбоз;
- антиаритмічні (новокаїнамід, аміодарон) –для лікування аритмій ;
- гіпотензивні препарати (бета-блокатори, інгібітори АПФ, діуретики) – для зниження артеріального тиску;
- кардиотоники (дигоксин, корглікон) – для поліпшення діяльності серця;
- статини (аторвастатин) –знижують синтез холестерину.
Також хворим з ІХС показана періодична диспансеризація для проведення додаткового обстеження та проходження курсу лікування. Звертатися до лікаря потрібно і самостійно, коли ви помітили, що симптоми з’являються частіше.
Як часто потрібно відвідувати лікаря пацієнтам різних груп ризику?
Все залежить від функціонального класу серцевої недостатності, який визначається лікарем за допомогою навантажувальних тестів.
Хворим перших двох класів потрібно бувати у кардіолога не менше одного разу на 4-6 місяців. Пацієнтам з третім і четвертим – кожен місяць.
Для тих же, хто вже переніс ЇМ – існує наступна схема:
- перший місяць після нападу – щотижня;
- другий-шостий місяці -1 раз в 2 тижні.
- наступні 6 – 1 раз на місяць;
- другий рік і далі – щоквартально.
Які обстеження з метою ранньої діагностики потрібно проходити?
Крім стандартних аналізів, ЕКГ, рекомендується використовувати такі діагностичні процедури:
- ехокардіографія;
- функціональні навантажувальні тести;
- холтерівське ЕКГ-моніторування;
- глікемічний профіль;
- біохімічний аналіз крові на холестерин, маркери ішемії.
Також рекомендується щодня контролювати тиск і пульс самостійно. При появі будь-яких тривожних симптомів (гостра біль, задишка, безпричинний кашель, раптова слабкість) потрібно відразу ж викликати швидку допомогу.
Висновки
Незважаючи на широке поширення даного захворювання, запобігти інфаркт не так вже складно. Здоровий спосіб життя також є важливою умовою профілактики інших патологій. Своєчасна діагностика дозволить виявити хворобу на ранніх стадіях.
Дуже важливою є вторинна профілактика після перенесеного інфаркту. Доведено, що навіть одна таблетка аспірину в день значно покращує прогноз. Пам’ятайте, що здоров’я залежить тільки від вас.
