Інфаркт міокарда є термінальною стадією розвитку ішемічної хвороби серця. Це гострий стан, що характеризується вираженим порушенням прохідності однієї з коронарних артерій, що призводить до гіпоксії відповідної ділянки серця і його наступної загибелі. В залежності від об’єму ураження та гемодинаміки залежить тривалість життя після інфаркту.
На прогноз впливають і інші фактори – вроджена схильність до серцево судинних захворювань, наявність супутньої патології, вже перенесені інфаркти або інсульти. Тому підхід до лікування та реабілітації повинен бути строго індивідуальним. Навіть своєчасне і успішне лікування інфаркту в гостру фазу не може повністю захистити пацієнта від повторних нападів, так як основні фактори ризику залишаються. Від довгострокової терапії залежить, скільки зможе прожити пацієнт надалі.
Причини виникнення інфаркту
Інфаркт є наслідком гострої недостатності кровообігу в судинах серця. Це може бути наслідком таких причин:
Важливо! Потрібно відзначити, що найбільш часто має місце саме інфаркт внаслідок атеросклерозу та тромбозу коронарних судин, інші форми даної патології зустрічаються набагато рідше.
Атеросклеротичне ураження артерій є хронічним захворюванням серцево-судинної системи людини, яке виникає із-за накопичуються з часом порушень обміну жирів. При цьому протягом декількох років поступово порушується функціонування ендотелію – внутрішньої оболонки судин. У поєднанні зі збільшенням кількості циркулюючих в крові ліпопротеїнів це призводить до формування ліпідних плям.
Це провокує міграцію лейкоцитів і подальшу ліпідну інфільтрацію, що призводить до формування атеросклеротичних бляшок, частково перекривають просвіт судини. Якщо цей процес відбувається в коронарних судинах, то це призводить до порушення кровопостачання серця. Бляшки є сприятливим місцем для формування тромбів, які в подальшому можуть відриватися і, рухаючись з током крові, повністю закупорювати більш вузькі ділянки судини, викликаючи інфаркт.
Аналіз факторів ризику
Оскільки найважливішим етапом у виникненні ішемічної хвороби серця є атеросклероз, фактори, що сприяють його прогресування, також збільшують ризик розвитку інфаркту міокарда. Єдиної причини атеросклерозу не існує, але були визначені фактори зовнішнього середовища і особливості організму, які можуть провокувати його. На ймовірність появи та швидкість прогресування атеросклерозу впливають багато факторів:
- Вживання великої кількості жирів тваринного походження, гіперліпопротеїнемія.
- Гіпертонічна хвороба.
- Ожиріння, метаболічний синдром.
- Порушена толерантність до глюкози, цукровий діабет.
- Нервове і емоційне перенапруження, неврози.
- Гіподинамія.
- Патології щитоподібної залози.
- Період постменопаузи у жінок.
Зверніть увагу! Жири рослинного походження належать до класу поліненасичених, тому не є атерогенними.
Методика оцінки ризику серцево-судинних подій
Згідно з даними статистики, патологія серцево-судинної системи займає провідне місце серед всіх причин смертності, тому проблема профілактики і лікування таких захворювань вкрай актуальна.
Для більш точного визначення ймовірності розвитку ускладнень ішемічної хвороби були розроблені спеціальні формули і таблиці.
Вони дозволяють визначити ймовірність смерті від подібних причин протягом певної кількості часу в залежності від наявності або відсутності певних факторів ризику.
У групу високого ризику потрапляють люди, які мають в анамнезі такі хвороби:
- Перенесений раніше інфаркт міокарда.
- Нестабільна прогресуюча стенокардія або стенокардія напруги.
- Ішемічний інсульт або раніше перенесена транзиторна ішемічна атака.
- Аневризма черевних відділів аорти.
- Цукровий діабет.
- Має місце стеноз сонних артерій більше ніж на 50%.
- Пацієнт скаржиться на переміжна кульгавість або інші ознаки вираженого периферичного атеросклерозу.
Це цікаво! Дані патології вважаються еквівалентними ішемічної хвороби в процесі оцінки ризиків.
Також для визначення ризику враховується вік і стать пацієнта, його вага, наявність або відсутність шкідливих звичок, зокрема, куріння і вживання спиртних напоїв. На основі отриманих результатів лікарі визначають тактику ведення пацієнта та оптимальну схему лікування. Пацієнти з більш високим ризиком потребують активного лікування, в тому числі і хірургічних втручань з метою відновлення прохідності коронарних судин.
Зверніть увагу! У чоловіків ризик інфаркту помітно вище. Однак, після менопаузи у жінок також підвищується ймовірність небажаних серцево-судинних подій.
Не медикаментозні методи впливу
Таким чином, ризик виникнення ішемічної хвороби серця і, як наслідок, інфарктів, багато в чому залежить від того способу життя, який веде пацієнт. Встановлено, що навіть модифікація способу життя позитивно впливає на передбачувану тривалість життя хворих. Тому відмова від куріння і вживання спиртних напоїв, перехід на правильне харчування і регулярні нормовані фізичні навантаження (ходьба, їзда на велосипеді, ранкова зарядка) рекомендуються всім пацієнтам, що мають серцево-судинний ризик. Однак, потрібно враховувати функціональний стан хворих та їх переносимість фізичних навантажень.
Адже після обширного інфаркту може розвинутися виражена серцева недостатність, що призведе до значного зниження можливої рухової активності і навіть інвалідизації хворого. Таким пацієнтам слід уникати навантажень.
Це цікаво! На ранніх етапах відновлення пацієнтам не рекомендується літати на літаку, так як це може спровокувати погіршення їх стану.
Терапевтична тактика у хворих з інфарктом
Після того як в стаціонарі досягається стабілізація стану, і лікарі переконуються в тому, що основні ризики гострого періоду залишилися позаду, пацієнта готують до виписки і подальшого амбулаторного лікування. Йому рекомендується постійно приймати певний перелік препаратів. В їх число входять блокатори ?-адренорецепторів, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та антиагреганти. В залежності від наявності супутніх хвороб, наприклад – аритмії або ревматичної хвороби серця, можуть призначатися і додаткові ліки.
Дана схема дозволяє нормалізувати рівень артеріального тиску і уповільнити процеси ремоделювання в міокарді, які призводять до прогресування серцевої недостатності. Антиагреганти покращують реологічні параметри крові та запобігають формування нових тромбів, тим самим зменшуючи ризик виникнення повторного інфаркту або інсультів. Статини дозволяють зменшити кількість атерогенних ліпідів в крові, тим самим уповільнивши або зупинивши прогресування атеросклерозу.
Інфаркт серцевого м’яза — це важке захворювання, що є однією з основних причин смертності. І навіть у сприятливих випадках пацієнта чекає складна реабілітація та наслідки, що йдуть далеко вперед. Люди, що перенесли інфаркт, відносяться до групи високого ризику серцево-судинних подій, тому їм показаний довічний прийом певних препаратів. З їх допомогою вдається нормалізувати основні показники крові та серцевої функції.
Однак, крім прийому медикаментів хворим також слід переглянути свої звички та спосіб життя. Це сприяє серйозному поліпшенню прогнозу щодо ішемічної хвороби серця та ймовірності повторних інфарктів. Крім того, здоровий спосіб життя допомагає серцю швидше відновлюватися. Тому після інфаркту не можна зневірятися. Людям слід, навпаки, серйозно переглянути ставлення до власного здоров’я, а не питати, скільки живуть після інфаркту, передбачаючи негативну відповідь.
