Вадою називається патологічний будова серця, що призводить до порушення функціонування клапанного апарату або його стінок порожнин. Все це в кінцевому підсумку призводить до виражених порушень струму крові і розвитку серцевої недостатності. Прояви залежать від типу вади та його вираженості, так, деякі люди живуть з пороком серця багато років і не відчувають його до певного періоду.
Дана патологія є хронічною, тому постійно прогресує, медикаментозна ж терапія здатна лише сповільнити або ненадовго призупинити цей процес. Нормалізація стану можлива лише при своєчасному виконанні хірургічного втручання, яке усуне основну причину і дозволить нормалізувати кровообіг.
При цьому оперативне лікування добре відпрацьовано, існують способи замінити пошкоджений клапан на штучний. Розроблені також методи медикаментозного лікування, що дозволяють стабілізувати стан і сповільнити прогресування хвороби.
Класифікація серцевих вад
Всі серцеві вади ділять на вроджені і набуті. У першу групу входять стану, причиною яких є порушення ембріогенезу. Тому діти народжуються, вже маючи неправильне будова серця.
Зверніть увагу! Найчастіше уражаються безпосередньо сам міокард і прилеглі до серцевого м’яза великі судини (аорта, легеневої стовбур, порожнисті вени).
Вроджені вади діляться на дві великі групи:
Така хвороба зустрічається відносно рідко, приблизно у 1% новонароджених. Іноді вади настільки виражені, що діти не доживають до року. В інших випадках, навпаки, хвороба протікає безсимптомно, і може залишатися не діагностованою. Проте з часом навантаження на серце зростає, з’являються інші хронічні захворювання, які сприяють прояву прихованих раніше вад. Це може бути як раптовий початок хвороби, так і поступове погіршення стану.
Набуті вади з’являються у дорослих внаслідок впливу інших хвороб, які в своєму розвитку пошкоджують клапанний апарат серця, в результаті чого розвивається їх стеноз або недостатність. Іноді зустрічається і їх поєднання. Уражатися може будь-клапан – аортальний, мітральний, або трикуспідального клапан легеневої артерії.
Клінічна картина
Симптоми даної патології вкрай різноманітні. Все залежить від того, який саме порок має місце бути, його гемодинамічної значущості і від наявності у пацієнта інших хвороб серцево-судинної системи. Однак, існує ряд неспецифічних ознак, що можуть вказувати на наявність пороку.
Найчастіше хворі скаржаться на задишку, яка виникає при фізичних навантаженнях. Вираженість і рівень викликає її навантаження залежать від типу вади і стану серцево-судинної системи. Внаслідок перевантаження об’ємом великого кола кровообігу у пацієнтів виникають набряки нижніх кінцівок, черевної стінки.
Зверніть увагу! У разі пороку з скиданням крові справа наліво шкіра пацієнта буде мати синюватий, ціанотичний відтінок. Це є наслідком гіпоксії, яка викликана змішуванням венозної і артеріальної крові.
Оскільки дуже часто пороки серця не мають специфічних симптомів, важливе значення набуває обстеження пацієнта в умовах лікарні. Саме тому потрібно обов’язково звертатися до лікарів при появі скарг з боку серцево-судинної системи або при погіршенні стану. Так можна виявити проблему на ранніх етапах, коли вона ще не встигла стати причиною серйозних органічних змін в міокарді і периферичних органах.
Передбачувана тривалість життя
Незважаючи на всю серйозність цього захворювання, пацієнтам не варто зневірятися. Сьогодні існує досить багато методик, що дозволяють стабілізувати стан, полегшити симптоми і сповільнити прогресування патології.
Важливо! Цей час може бути використано для детального обстеження організму і підготовки до оперативного лікування, яке забезпечує повну нормалізацію струму крові та гемодинаміки, і сприяє значному поліпшенню самопочуття.
Прогноз пацієнтів також залежить від виду пороку та його вираженості. Вроджені вади, як правило, протікає гірше і можуть бути причинами ранньої смерті. Однак при своєчасному їх виявленні та хірургічному лікуванні вдається досягти нормалізації роботи серця. Але без операції пацієнти не живуть довго, так як вже на початкових етапах у них спостерігаються значні порушення в організмі.
У разі набутих вад ситуація інакша. Дана патологія не призводить до швидкого погіршення стану і різкого підвищення ризику смерті. Однак наявність пороку означає, що у пацієнта є порушення гемодинаміки. До того ж певну роль відіграє і захворювання, що стало причиною розвитку пороку. Адже навіть при заміні клапана хронічні патології серцево-судинної системи нікуди не зникають і можуть стати причиною інших небезпечних станів.
Все це призводить до того, що серцю доводиться працювати в несприятливих умовах, вона виснажується, і у хворих розвивається або посилюється серцева недостатність та ішемічна хвороба серця.
Запам’ятайте! В результаті цього величезну роль відіграє те, наскільки швидко буде встановлений правильний діагноз.
Якщо почати лікування на ранніх етапах можна значно уповільнити або зупинити прогресування патології. До того ж високу ефективність має хірургічне лікування. Але якщо згаяти час, навіть після операції пацієнт буде страждати від різноманітних ускладнень, викликаних тривалою перевантаженням серця.
Реабілітація
Важливе значення має післяопераційна реабілітація і довгострокове лікування. Пацієнтам рекомендується постійно приймати медикаменти, що поліпшують різноманітні параметри роботи серцево-судинної системи, наприклад:
Це дозволяє знизити навантаження на міокард і нормалізувати роботу серця, що в кінцевому підсумку зменшує ризик небажаних ускладнень. Також важливо стежити за водно-сольовим балансом. Пацієнтам рекомендується використовувати якомога менше солі. Слід також нормалізувати вагу.
Якщо перед цим мали місце набряки та виражена серцева недостатність – кількість випивається рідини теж слід обмежити. Крім того, пацієнтам рекомендується відмовитися від паління і вживання алкоголю, перейти на здорове харчування, знизити вагу (якщо необхідно) і стежити за рівнем цукру в крові.
Серцевий порок — це серйозне захворювання. Незалежно від типу та етіології він значною мірою впливає на роботу ССС і порушує нормальний струм крові в організмі, що призводить до перевантаження міокарда та прогресуванню ішемічної хвороби та серцевої недостатності. Тому не можна залишати цю патологію без уваги. При відсутності адекватного лікування вона може призвести до смерті досить швидко, особливо якщо має місце декомпенсація вродженого пороку.
При цьому на ранніх етапах хірургічне лікування дозволяє повністю вилікувати пацієнта і нормалізувати гемодинаміку. Навіть при тривалому прогресуванні патології після операції вдається досягти значного поліпшення стану, нормалізації роботи серця і регресії неприємних симптомів. Тому при своєчасному зверненні до лікаря і відповідальному підході пацієнта до власного здоров’я прогноз сприятливий, і люди з пороком серця живуть досить довго.
