Медична допомога при інфаркті міокарда спрямована в першу чергу на збереження життя пацієнта. Потім лікарі намагаються обмежити зону ураження, запобігти появі серцевої недостатності. Виділяють такі фази лікування:
При сприятливому перебігу подій пацієнт потрапляє в госпіталь вже на етапі невідкладних заходів.
Зміст статті
- Які процедури в стаціонарі роблять пацієнту з НИМ?
- Як довго знаходиться хворий з інфарктом в умовах лікарні?
- Від чого залежить тривалість госпіталізації?
- Коли пацієнта можна готувати до виписки?
- Висновки
- Відео по темі
- Коментарі
Які процедури в стаціонарі роблять пацієнту з НИМ?
Вид процедури
Суть маніпуляції
Очікуваний результат
З описаних процедур обов’язковими є запис ЕКГ та внутрішньовенні ін’єкції, інші проводяться тільки при наявності показань.Згідно з клінічними рекомендаціями, лікування інфаркту міокарда у стаціонарі повинно проводитися з обов’язковим використанням наступних препаратів:
тромболітиків (руйнують утворилися в судинах згустки);
- ацетилсаліцилової кислоти (профілактика надмірної згортання крові);
- антитромбоцитарних засобів (при постінфарктної стенокардії, непереносимості аспірину);
- гепарину (якщо не планується перкутанна реваскуляризація міокарда);
- блокаторів ?-адренорецепторів (забезпечують «щадний режим» для ураженої серцевого м’яза);
- нітратів (у разі появи ознак ішемії міокарда);
- статини (для зниження рівня ліпідів крові, показані всім пацієнтам).
(Хворим з рівнем холестерину менше 4,5 ммоль/л – призначаються за рішенням лікуючого лікаря).
Додаткові призначення препаратів роблять при інфаркті в лікарні. Але тільки в тому разі, якщо цього вимагає стан пацієнта.
Такими медичними засобами є:
- наркотичні та ненаркотичні анальгетики (при вираженому больовому синдромі);
- інгібітори АПФ (лікування артеріальної гіпертензії);
- діуретики (при гострої лівошлуночкової недостатності, набряку легенів);
- антиаритмічні засоби (при блокадах і тахіаритміях);
- пероральні антикоагулянти тривалим курсом (при наявності тромбів у порожнині лівого шлуночка).
Як довго знаходиться хворий з інфарктом в умовах лікарні?
Логічним закінченням стаціонарного етапу лікування повинно стати відновлення фізичної активності пацієнта. Виділяють кілька ступенів розширення режиму:

Обов’язкове лікування в стаціонарі має становити щонайменше 10-14 днів.
Від чого залежить тривалість госпіталізації?
Швидше рекомендованого стандартами терміну виписати пацієнта не можна. Час лікування може тривати при наявності одного з ускладнень:
- серцевої недостатності;
- важких аритмій;
- стенокардії, яка розвинулася після інфаркту;
- порушення проведення імпульсу в серце.
Коли пацієнта можна готувати до виписки?
Умовами виписки є:
здатність пацієнта до самообслуговування;
- вільний підйом по сходах на висоту першого поверху;
- прогулянки протяжністю 2 км у день (за два прийоми) без негативних наслідків;
- сприятливий прогноз при оцінці ризику.
Висновки
Історії хвороб пацієнтів, які лежать у лікарні з інфарктом міокарда, різні. Кожен випадок індивідуальний. У кого-то – обширне ураження серцевого м’яза, а хтось відбувся микроинфарктом. Однак принципи лікування даної патології однакові.
В основі стаціонарного лікування інфаркту лежать такі завдання: обмежити зону некрозу, купірувати симптоми, не допустити ускладнень. Для якнайшвидшого одужання хворий повинен дотримувати визначений режим.
Пацієнтам, що перенесли інфаркт міокарда, рекомендовано перебувати під наглядом лікаря з поліклініки до кінця життя. Обов’язкові візити один раз в рік.