Термін дисгормональної кардіоміопатії (ДКМП) передбачає наявність ураження незапального характеру в серці, обумовлене ендокринними порушеннями в організмі. Це веде до змін в обміні речовин в міокарді, погіршення його механічної та електрофізіологічної функцій. Більш схильні до цього захворювання жінки і лише іноді від ДКМП страждають чоловіки.
Зміст статті
- Етіологія патології
- Клінічні прояви
- Діагностика ДКМП
- Лікування та прогноз
- Прогноз
- Висновки
- Відео по темі
- Коментарі
Етіологія патології
Дисгормональна кардіоміопатія з’являється з-за порушень у функціонуванні залоз внутрішньої секреції, які продукують біологічно активні речовини (БАР). Останні виконують життєво важливу роль в організмі – регулюють метаболізм. Тому будь-який дисбаланс у рівні гормонів призводить до порушення роботи органів. Залучення в цей процес серця має назву міокардіодистрофії.
Дисбаланс в гормональному рівні може розвиватися за:
- новоутворень в передміхуровій залозі;
- патологій щитовидної залози (ЩЗ);
- клімаксу;
- зниженою вироблення тестостерону у чоловіків старше 50 років;
- патології яєчок та яєчників;
- захворювань надниркових залоз.
Крім того, в ряді випадків ДКМП може діагностуватися як самостійне захворювання.
Клінічні прояви
Симптоми дисгормональної кардіоміопатії можуть з’являтися поступово або гостро. Суб’єктивно пацієнти завжди відчувають наявність важкого захворювання, що не відповідає дійсності при обстеженні.
Основними симптомом при ДКМП є кардіалгія. Біль локалізується в області верхівки серця, виникає раптово, може тривати довгий час. Прийом знеболюючих засобів дозволяє ненадовго купірувати больовий синдром, з подальшим поверненням. Пацієнти також відзначають, що неприємні відчуття посилюються в нічний час, не пов’язані з фізичним навантаженням і можуть з’являтися в спокої.
Крім того, такі пацієнти скаржаться на:
підвищене потовиділення;- задишку;
- часті перепади артеріального тиску;
- проблеми з пам’яттю;
- запаморочення.
При кардіоміопатії тиреотоксичного генезу (розвивається при надлишку гормонів ЩЗ) скарги пацієнтів будуть відрізнятися. Для цієї форми захворювання характерні:
- тахікардія (висока частота серцевих скорочень);
- неможливість зосередитися;
- інсомнія (безсоння);
- головні болі;
- сухість у роті.
При залученні в процес передміхурової залози чоловіки будуть скаржитися на зниження потенції і лібідо. З-за гіперплазії останньої з’являються проблеми з сечовипусканням, іноді спостерігається олигоурия (зниження добового об’єму сечі).
Діагностика ДКМП
Слід зазначити, що діагноз «Кардіоміопатія» (код за МКХ 10 — I42) в більшості випадків виставляється методом виключення. Враховуючи те, що ДКМП по симптомах може нагадувати стенокардію або інфаркт міокарда, спочатку необхідно діагностувати саме ці захворювання. Лікар, спираючись на скарги, проводить огляд хворого, збирає анамнез, і призначає додаткові методи дослідження.
Діагностичний алгоритм:
загальний і біохімічний аналізи крові;- дослідження гормональної панелі – в залежності від етіологічного фактора захворювання;
- рентгенографія органів грудної клітки – для визначення розмірів серця і наявності патології;
- електрокардіограма (ЕКГ). З її допомогою реєструється зниження сегмента ST та інверсія зубця Т. Дослідження дозволяє виявити наявність аритмії, екстрасистолії та тахікардії пароксизмального характеру;
- магнітно-резонансна томографія (МРТ) дозволяє встановити достовірний діагноз. Використовується рідко через високу вартість;
- консультацію ендокринолога та гінеколога.
У результаті комплексного дослідження можна не тільки точно встановити причину миокардиострофии, але і вибрати оптимальну тактику лікування.
Лікування та прогноз
В основному, лікування ДКМП зводиться до симптоматичної терапії, яка передбачає прийом:
- коштів, купирующих кардиалгию (Верапаміл, Анаприлін);
- седативні засоби;
- вітамінні комплекси;
- імуностимулятори;
- метаболічні коректори (Актовегін, Мілдронат).
Якщо вищеописані рекомендації не дали позитивного ефекту, необхідно використовувати гормональне лікування. В цьому випадку призначають препарати, що містять естрогени, гестагени або андрогени. Застосування гормонів називають «терапією розпачу», адже навіть одна доза цих речовин може призвести до порушення в роботі всіх ендокринних залоз організму.
Тому при призначенні гормональної терапії при ДКМП потрібно враховувати ряд факторів:
- терапія повинна проводитися довгостроковими циклами і тільки під контролем лікаря;
- підбір дози індивідуальний у кожному конкретному випадку;
- про ефективність лікування судять по стану хворого, а не ґрунтуються на результатах обстежень, які завжди трохи запізнюються.
Немедикаментозна терапія включає:
- повне виключення шкідливих звичок;
- заняття спортом;
- дієтичне харчування;
- збалансований розпорядок дня;
- чергування роботи і відпочинку.
Психологічна підтримка – ще один невід’ємний компонент лікування ДКМП. Пацієнт повинен бути проінформований про те, що його стан не є критичним і не загрожує життю.
Прогноз
У більшості випадків прогноз при ДКМП сприятливий. Пацієнту необхідно пояснити, що больовий синдром не загрожує його життю і не пов’язаний із серцевою діяльністю. Дане захворювання не вимагає постільного режиму, потрібно навпаки вести звичайний активний спосіб життя для якнайшвидшого одужання. У більшості випадків після закінчення ендокринної перебудови всі негативні прояви усуваються самостійно. Якщо ж цього не сталося, то правильно підібране лікування, призначена компетентним фахівцем, допоможе позбутися від докучають симптомів і уникнути неприємних наслідків.
Висновки
ДКМП — це порушення серцевої діяльності, що з’являються з-за дисфункції ендокринної системи. Захворювання може виникати в клімактеричний і передменструальний період, внаслідок тиреотоксикозу, а також інших станів з гормональним дисбалансом в організмі людини. Все це веде до появи структурних і функціональних змін в серці, які будуть проявлятися відповідною симптоматикою. Лікування даного захворювання консервативне, і спрямоване на усунення фактора, що призводить до дистрофічних порушень. Щоб уникнути негативних наслідків, необхідно виключити самолікування і при перших же симптомах звертатися до лікаря.
