Кардіологія        21 Березня 2018        1271         Коментарі Вимкнено до Щитовидна залоза і високий артеріальний тиск: що це таке, лікування

Щитовидна залоза і високий артеріальний тиск: що це таке, лікування

Провівши численні дослідження, вчені встановили, що існує первинна і вторинна гіпертонія. Друга форма є найбільш небезпечною для людського організму, адже спровокована порушеннями внутрішніх органів і неправильним викидом гормонів. Щитовидна залоза, провокує підвищений артеріальний тиск, здатна викликати різного роду захворювання, порушуючи гормональний баланс в організмі, тому потрібно розглянути, як пов’язана щитовидка і внутрішньосудинне тиск, і як вирішити проблему.

Зміст статті

  • Як пов’язано внутрішньосудинне тиск зі щитовидною залозою?
  • Який гормон підвищує внутрішньосудинне тиск?
  • Діагностика гіпертензії щитовидної залози
  • Лікування гіпертонії щитовидної залози

Щитовидна залоза здатна скорочувати життя на десятиліття, якщо триваліший строк не звертати уваги на симптоми, які свідчать про збої в її функціональності. Щоб запобігти передчасну смертність, слід знати, що це таке – гіпертензія щитовидної залози.

Гіпертензія щитовидної залози – порушення гормонального балансу в організмі, що супроводжується підвищеним тиском. При відхиленнях працездатності цієї системи, можуть з’явитися серйозні патологічні захворювання, які проявляються не тільки клінічно, але і зовні.

Як пов’язано внутрішньосудинне тиск зі щитовидною залозою?

Щитовидна залоза є невід’ємною складовою ендокринної системи. Вона впливає на всі координуючі з нею органи, залози і системи організму.

Щитовидна залоза взаємодіє з:

  • Апудоцитами.
  • Гіпоталамусом, гіпофізом, епіфізом.
  • Яєчниками у жінок і яєчками у чоловіків.
  • Наднирковими та їх залозами.
  • Підшлунковою залозою.

В результаті збою її функціональності, виникають порушення у всіх вищевикладених органів і систем. Найбільше страждають надниркові залози, тому вони починають виділяти неправильна кількість тиреоїдних гормонів, провокуючи патологічні захворювання.

Тироїдні гормони відповідають за рівень кисню у кров’яній плазмі, роботу внутрішніх органів, залоз, розвиток і ріст тканин, тому хвороби, що виникли на тлі щитовидної залози і надниркових залоз, не проходять безслідно.

Коли щитовидна залоза і наднирники починають неправильно функціонувати, збільшується вироблення гормонів: катехоламіну, альдостерону, кортизолу, адреналіну і норадреналіну. Вони здатні впливати на регуляцію внутрішньосудинного тиску, внаслідок чого і виникає високий артеріальний тиск, без видимих на те причин.

Якщо тривалий строк ігнорувати гормональні порушення, то в результаті може з’явитися не тільки симптом підвищеного тиску, але і фатальний результат, викликаний захворюваннями, що з’явилися на тлі гормонального дисбалансу. Тому лікування проблем, пов’язаних зі щитовидною залозою, має здійснюватися своєчасно.

Який гормон підвищує внутрішньосудинне тиск?

Коли щитовидна залоза та інші важливі системи починають неправильно функціонувати, з’являються різні гормональні відхилення. Крім того, фолікулярні клітини щитовидної залози починають виробляти активні елементи, іменовані трийодтиронін (Т3) і тироксин (Т4). В нормальній кількості вони допомагають людині пристосуватися до несприятливої середовища (холоду, спекотної погоди), але при збільшеному чи зменшеному їх кількості порушують природну терморегуляцію, викликають тремтіння кінцівок.

У нормі рівень цих елементів повинен підвищуватися виключно при фізичних навантаженнях і несприятливих умовах життєдіяльності, але якщо відхилення фіксують без видимих на те причин – це прийнято називати гіпертиреозом.

При гіпертиреозі тироїдні гормони починають звужувати внутрішньосудинний просвіт і приводити судини в тонус, провокуючи підвищений тиск, створюючи навантаження на серцево-судинну систему, порушуючи роботу серця.

При цьому хворий втрачає працездатність внаслідок таких нездужань:

  • Частих мігреней.
  • Непритомності.
  • Кружлянь голови.
  • Загальної слабкості.
  • Болю в загрудном просторі.
  • Підвищення тілесної температури.
  • Неврозів.

Виявивши у себе подібні проблеми, потрібно негайно проходити професійну діагностику з метою виявлення причин, що провокують збій функціональності щитовидної залози. Самолікування в даному випадку категорично не припустимо, адже медикаментозна терапія повинна бути спрямована на блокування рецептора, неправильно виконує свої функції.

Діагностика гіпертензії щитовидної залози

Для виявлення відхилень, що провокують високий тиск, застосовують інструментальні і лабораторні дослідження, спрямовані на виявлення гормонів, що провокують внутрішньосудинні відхилення.

Інструментальна діагностика

До інструментальним методам дослідження гіпертензії щитовидної залози відноситься УЗД. Проводячи процедуру, фахівці оцінюють такі фактори:

  • Розміри щитоподібної залози, структуру і її форму.
  • Щільність і рівномірність.
  • Чи є на ній новоутворення або пухлини.
  • В якому стані знаходяться лімфатичні і кровоносні судини щитовидної залози.

Дані заходи дозволяють візуально розглянути щитовидку, і скласти характеристику з’явилися порушень.

Іноді лікарі вдаються до МРТ-дослідження щитовидної залози. Прийняття даних заходів говорить про складність виявлення причини гормонального дисбалансу, адже УЗД не показує пухлини розміром менше 1 див.

Лабораторна діагностика

Лабораторна методика дослідження дозволяє дізнатися, що призвело до виникнення гормонального дисбалансу і підвищило тиск. Для цього потрібно здати кров у лабораторію, і дочекатися результатів. Важливо здавати зразок для дослідження правильно, інакше діагностика дасть помилкові результати. Все про правила здачі аналізів розповість лікар при призначенні лабораторного дослідження.

Побачивши порушення в отриманих результатах, не слід трактувати самостійно, адже лабораторії можуть використовувати різні реактиви, одиниці виміру, внаслідок чого результати аналізів можуть відрізнятися.

Аналіз
Норма
Розшифровка (при збільшенні показників)

ТТГ (тиреотропний гормон) 0,5-4 мкМЕ/МЛ Збільшення даних значень свідчить про маніфестний, субклінічний або вторинному гіпертиреозі Т4 (Вільний тироксин) 0,9-1,7 пг/мл (11-22пмоль/л) Підтверджує маніфестний тиреотоксикоз Т3 (Вільний трийодтиронін) 3,6-8,1 пг/мл (5,5-12,2 пмоль/л) Маніфестний тиреотоксикоз Дослідження на тиреоглобулін 1-2 нг/млВ Підвищення свідчить про аденомі щитовидної залози або тиреоїдиті. При ремісії раку, говорить про поновлення хвороби або виникнення онкологічного процесу АТ-ТПО (антитіла до тироїдної пероксидази) 31-99 МО/мл Хвороби Грейвса, тиреоїдиті Хашимото, тироиде, спровокований пологами АТ-ТГ (антитіла до тиреоглобуліну) Понад 99 мЕД/л Відхилення виникають при виникненні аутоімунних процесів щитовидної залози

Також, під час дослідження враховують вік і вага пацієнта. Під час оцінки стану здоров’я лікар може встановити наступні ендокринні захворювання, спровоковані щитовидною залозою:

  • Феохромоцитома – хвороба, викликана збільшеної ниркової виробленням катехоламінів.
  • Гіперальдостеронізм – з’являється в результаті збільшення розмірів наднирників. Дане захворювання викидає в судини збільшену кількість альдостерону, і тиск підвищується.
  • Акромегалія – виникає внаслідок пухлини гіпофіза. Тоді в організм потрапляє багато гормону росту.
  • Гіперкортицизм або синдром Іценко-Кушинга, характеризується збільшеною кількістю вироблення кортизолу. Виникає внаслідок пухлини надниркових залоз або гіпофіза.
  • Гіперпаратиреоз – збільшення кальцію в системі кровотворення. З’являється внаслідок неправильного транспортування мінералу по організму (замість проникнення в кісткову тканину, фермент потрапляє в кровоносну систему).
  • Гіпертиреоз – виникає внаслідок збільшення вироблення гормонів щитовидної залозою.

Кожне захворювання, що потрапляє в вищезгаданий список, підлягає негайному лікуванню, адже більшість хвороб з цього переліку не тільки впливають на системи і внутрішні органи людини, але і змінюють його зовнішній вигляд: змінюють риси обличчя, форму статури. Відмова від лікувальної терапії або ігнорування ознак хвороби призводить до передчасної смерті.

Лікування гіпертонії щитовидної залози

Щоб знизити високий тиск, спровоковане щитовидною залозою, потрібно проходити дослідження під наглядом спеціаліста і прислухатися до кожної лікарської рекомендації.

Лікування щитовидної залози спрямовано на блокування рецепторів, що виділяють надмірну кількість гормонів. Для цього лікар призначає спеціальні медикаменти, підібрані відповідно.

Правильна медикаментозна терапія дозволить прибрати джерело порушень щитовидної залози, і тиск прийде в норму. В результаті цього нормалізується подача гормонів.

Для відновлення функціональності щитовидної залози, хворому рекомендується йодсодержащая дієта. Рекомендовано вживати:

  • Морепродукти.
  • Волоські горіхи.
  • Фейхоа.
  • Перець (болгарський).
  • Морську капусту.
  • Хурму.

Ці продукти багаті різними мікро – і макроелементами, вітамінами, а також йодом. Завдяки регулярному їх вживання, відновлюється оптимальний йодовий баланс, сприяє відновленню функціональності щитовидки.

Рекомендується не зловживати цими продуктами, і не замінювати їх йодовыми розчинами. Ці дії можуть призвести до накопичення в організм корисними речовинами, що так само негативно позначиться на загальному самопочутті, гормональному збої і внутрішньосудинному тиску.

При вживанні продуктів, що містять йод, слід контролювати йодовий баланс. Щоб дізнатися, чи потребує організм в таких продуктах, потрібно провести тест:

  • Намастити йодом на руці коло, розміром з яйце і спостерігати, як скоро йодна фігура зникне.
  • Якщо йод не вбрався за 24 години, то людині не слід робити упор на відновлення йодового балансу.

Отже, щитовидна залоза бере активну участь у працездатності внутрішніх органів, а її відхилення можуть порушувати їх роботу. Щоб знизити ризик збою в функціональності щитовидки, рекомендується регулярно контролювати наявність йоду в організмі, а при виявленні відхилень – терміново вживати заходів. Проводити лікування потрібно виключно під наглядом лікаря. Вчасно встановлений гормональний збій і правильне призначення ліків дозволять знизити витрати на лікування, а також швидше зняти симптоми, що свідчать про гормональних розладах, включаючи гіпертензію щитовидної залози.