Кардіологія        21 Березня 2018        2345         Коментарі Вимкнено до Регургітація трикуспідального клапана 1 і 2 ступеня

Регургітація трикуспідального клапана 1 і 2 ступеня

Поява симптомів серцево-судинних захворювань прямо пов’язано з порушенням кровообігу з-за неспроможності внутрішньосерцевої гемодинаміки або васкулярної патології. Нормальне функціонування клапанів забезпечує адекватний викид крові в магістральні судини, в разі розладу виникають вторинні зміни в камерах серця. Набуті вади найчастіше характеризуються ураженнями структур «лівої половини» (мітральний і аортальний), однак функціональна недостатність правого атріовентрикулярного клапана веде до не менш серйозних наслідків.

Зміст статті

  • Що призводить до регургітації крові через трикуспідального клапан?
  • Симптоми, що виникають у пацієнта
  • Діагностика і лікування патології
  • Висновки
  • Відео по темі
  • Коментарі

Що призводить до регургітації крові через трикуспідального клапан?

Нормальне пересування крові по правих відділів серця забезпечується здатністю стулок трикуспідального клапана рухатися синхронно з фазами систоли і діастоли міокарда.

Клапанні вади, залежно від морфологічного субстрату і функціонального порушення, поділяють на:

  • стеноз, який розвивається через кальцинозу, запального ураження. Патологія характеризується звуженням просвіту отвори, що зменшує об’ємну швидкість кровотоку з передсердя в шлуночок;
  • регургітація (в старій термінології – недостатність) – подовження хорд, пошкодження клапанних структур інфекційними процесами сприяє розширенню просвіту і патологічного переміщенню крові під час систоли шлуночків не тільки в легеневу артерію, але і в передсердя;
  • комбінований порок.

Патології тристулкового клапана відносяться до рідкісних придбаних пороків і найчастіше розвиваються в якості вторинних змін на тлі декомпенсації стану.

Найбільш часті причини трикуспідального регургітації:

  • інфекційний ендокардит – бактеріальна патологія, що характеризується попаданням збудника в крові та виборчим ураженням тканини ендокарда. Залучення в процес клапанів правої половини серця найчастіше розвивається у споживачів ін’єкційних наркотиків;
  • хронічна ревматична хвороба серця – наслідок перенесеної інфекції бета-гемолітичним стрептококом, що мають перехресні антигени з клапанними структурами;
  • системні патології сполучної тканини: синдром Эллесра-Данло, Марфана, синдром недиференциированной дисплазії;
  • аномалія Ебштейна – вроджений порок формування клапана, при якому стулки розвиваються не з сполучної тканини фіброзного кільця, а міокарда правого шлуночка. Перші ознаки порушень діагностуються при огляді новонародженого в пологовому будинку;
  • дилатаційна кардіоміопатія. Виникла регургітація вважається відносною, оскільки збільшення розміру правого атріовентрикулярного отвору пов’язано з патологічним розширенням порожнин серця;
  • карциноїдний синдром – специфічна реакція організму при злоякісних пухлинах різної локалізації. Формується у відповідь на потрапляння продукту обміну ракових клітин у кровотік: діарея, нудота, припливи (як при клімаксі), болі в животі.

Найчастіше регургітація трикуспідального клапана 1 ступеня діагностується у пацієнтів з декомпенсованим вадою мітрального. Порушення відтоку крові з лівого передсердя підвищує тиск у малому колі (судини легенів), і вдруге – в правому шлуночку.

Симптоми, що виникають у пацієнта

Ураження тристулкового клапана супроводжується неспецифічними ознаками, вираженість яких залежить від стадії патології та рівня декомпенсації функцій. У клінічній практиці виділяють 3 ступеня придбаного пороку клапанного апарату:

  • регургітація 1 ступеня на трикуспідального клапані («м’яка») відрізняється незначними проявами застою крові у великому колі (помірні набряки на ногах до кінця дня);
  • при регургітації трикуспідального клапана 2 ступеня спостерігається розширення просвіту правого передсердно-шлуночкового отвору до 10 см2, з помірним порушенням кровотоку в портальній вені печінки, набуханням шийних вен, вираженими набряками на нижніх кінцівках;
  • регургітація 3 ступеня («гостра») з розширенням порожнин правих камер, підвищенням тиску в порожнинних венах, збільшенням печінки і селезінки, вираженими набряками в кінцівках, накопиченням рідини в грудній і черевній порожнині.

Функціональна недостатність розвивається при стрибку зростання у дитини (в 7-9 та 14-17 років) і пов’язана з пролапсом стулок клапана під час систоли шлуночків в передсердя. Патологія не вимагає спеціального лікування, тільки динамічного спостереження.

Основні скарги у пацієнта пов’язані з застоєм крові і представлені:

  • болями в правому підребер’ї (порушення відтоку крові від печінки розтягує капсулу органу і викликає больові відчуття);
  • задишкою, тяжкістю в грудях через накопичення рідини;
  • набухання шийних вен (видима пульсація останніх при огляді);
  • набряки на ногах, розвиваються ближче до вечора, ціанотичний, холодні, щільні;
  • збільшення в об’ємі живота (через вільної рідини).

До вторинних симптомів відноситься відчуття здавлювання в грудях, перебоїв в роботі серця, завмирання.

Діагностика і лікування патології

Постановка діагнозу трикуспідального регургітації проводиться за даними:

  • клінічного огляду: набряки, асцит, збільшення в розмірах печінки, гепатоюгулярный синдром (пульсація печінки). При аускультації визначається систолічний шум по лівому краю грудини, ослаблення основних тонів;
  • електрокардіограма (ЕКГ): ознаки гіпертрофії правих відділів, часто – фібриляція передсердь, блокада правої ніжки пучка Гисса;
  • рентгенографія органів грудної порожнини – розширення серцевої тіні за рахунок правих відділів;

Верификационным методом вважається ехокардіографія (ехо-КГ), з допомогою якої встановлюється ступінь і стадія порушень, вимірюється тиск у порожнинах, швидкість кровотоку і об’єм регургітації.

Ехокг використовується для безпечної діагностики аномалії Ебштейна у плода на третьому триместрі вагітності.

Для корекції стану пацієнта використовується консервативні і хірургічні методи лікування.

Фармакологічна підтримка спрямована на усунення ознак правошлуночкової недостатності:

  • діуретики (сечогінні) – Фуросемід, Торсид для виведення надлишку рідини з організму;
  • гіпотензивні препарати для зниження системного тиску в судинах;
  • серцеві глікозиди – Дигоксин, Корглікон – для підтримки сили і частоти скорочень міокарда;

Хірургічна корекція призначається пацієнтам при помірній регургітації і передбачає повну заміну клапана з постановкою протеза (біологічного або механічного) або пластику правого атріовентрикулярного отвору (звуження просвіту за допомогою швів). Хворі, у яких проведено операційну корекцію регургітації, не придатні до служби в армії.

Висновки

Недостатність тристулкового клапана – рідкісна патологія, яка супроводжується значним зниженням якості життя людини. Діагностика порушень частіше всього проводиться в комплексі досліджень з приводу інших захворювань. Для військової експертизи пацієнти з м’якою формою придатні для служби в армії, з помірною і важкою – ні. Своєчасна хірургічна корекція пороку повністю позбавляє хворого від ознак серцевої недостатності.