Серцево-судинні захворювання за масштабністю поширення серед населення цілком заслуговують статусу епідемій. Протягом кількох останніх десятиліть вони стають причиною передчасної смерті та інвалідизації мільйонів людей в розвинених країнах. Тому профілактика інфаркту міокарда стоїть на першому місці серед загальних заходів попередження серцево-судинних захворювань.
Залежно від змісту попереджувальні заходів, виділяються два види профілактики ЇМ:
- первинна;
- вторинна.
Особливості первинної профілактики
Її мета – зниження факторів ризику, які стають причиною розвитку серцево-судинних захворювань і збільшення смертності. Їх можна виділити кілька груп.
Біологічні:
- літній вік;
- приналежність до чоловічої статі;
- генетична складова, предрасполагающая до розвитку АГ, цукрового діабету, дисліпідемії;
Анатомо-фізіологічні та метаболічні відмінності організму:
- дисліпідемія;
- гіпертонія;
- надмірна вага;
- особливості розосередження жиру в організмі;
- цукровий діабет.
Належність до певної моделі поведінки, способу життя:
- харчові пристрасті;
- куріння;
- відсутність постійної рухової активності;
- зловживання алкоголем.
Актуальними чинниками ризику щодо розвитку інфаркту міокарда є: АГ, куріння, дисліпідемія, надмірна вага, зловживання алкоголем, гіподинамія.
Артеріальна гіпертензія
Небезпека розвитку цього стану в тому, що воно довгий час проходить безсимптомно. Тому так важливо контролювати своє ПЕКЛО людей, які мають генетичну схильність до цього захворювання, а також людям, які купують схильність до нього протягом життя за рахунок високої маси тіла, стресових ситуацій, гіподинамії, важких фізичних навантажень і т. д.
Важливо! Близько 40% дорослого населення країни має артеріальну гіпертензію.
Ефективними складовими, що допомагають коригувати АГ, є зниження маси тіла, відмова від солі або зниження її споживання до мінімуму (5 г на добу), контроль над кількістю і якістю вживаного алкоголю, фізична активність, збільшення обсягу калію в їжі і ін.
Куріння
За даними ВООЗ 23% смертних випадків від ІХС пов’язано з курінням. На жаль, життя у прихильників шкідливої звички коротше, ніж у некурящих. Серед кинули куріння ризик розвитку серцево-судинних захворювань скорочується в кілька разів.
Дисліпідемія
Цей термін використовується для визначення стану дисбалансу в крові «поганих» і «хороших» жирів, зі зміщенням у бік перших. Тобто, в крові збільшується кількість холестерину і ліпідів, які отримали назву «поганий холестерин». Це речовини, що здійснюють транспортування холестерину з печінки до всіх клітин організму через кров. При їх підвищеній кількості виникає загроза утворення холестеринових бляшок і закупорки просвіту судини. Якщо така закупорка відбувається в коронарному посудині, то відбувається ішемія ділянки серцевого м’яза з подальшим інфарктом.
Усунути потенційний ризик розвитку цих захворювань та ускладнення у вигляді інфаркту міокарда можна, в першу чергу, відкоригувавши харчування. Ця коригування пов’язана з жировим складом харчування, загальний обсяг якого не повинен перевищувати 30% від усього енергетичного обсягу. Кількість насичених жирів не повинна перевищувати 30% від всіх споживаних жирів. Знизити ризик дисліпідемії можна, вживаючи омега-3 поліненасичені жирні кислоти, що містяться в жирних сортах морських риб, або у вигляді біодобавок риб’ячого жиру.
Надлишкова маса тіла
Зайва вага призводить до групи ризику ІХС та інфаркту. Найбільш небезпечно у відношенні розвитку інфаркту міокарда відкладення жиру на животі (за чоловічим типом).
Важливо! Потенційний ризик розвитку інфаркту можна визначити за розміром талії і стегон. Якщо окружність талії перевищує 102 см у чоловіків та 88 жінок, а відношення довжини кола до окружності стегон, відповідно, у чоловіків більше 1, а у жінок більше 0, 85, то це є приводом для того, щоб прийняти заходи по зниженню ваги і жирових відкладень.
Цукровий діабет
Цукровий діабет першого і другого типу – один з факторів ризику розвитку інфаркту міокарда, інсульту мозку та інших ССЗ. Діабету часто супроводжують підвищена маса тіла, ожиріння, АГ, дисліпідемія, що помітно впливає на можливість розвитку інфаркту міокарда.
Зловживання алкоголем
Фактор ризику, пов’язаний із зловживанням алкоголем важливий в першу чергу для тих людей, у яких вже є такі захворювання, як АГ та цукровий діабет. І, навіть якщо помірне вживання якісного алкоголю надає сприятливу дію на судини, рекомендувати його в якості профілактики ІХС буде неправильно.
Фізична діяльність
Недолік фізичних навантажень є передумовою розвитку ССЗ, поряд з іншими факторами ризику. І навпаки, фізичні вправи, в яких задіяні м’язи в рівномірному скорочення, можуть знизити можливість розвитку інфаркту в два рази. Це – енергійна ходьба, біг підтюпцем, їзда на велосипеді, лижі, плавання. Визначати інтенсивність фізичних навантажень необхідно в кожному конкретному випадку, виходячи зі стану людини, його віку та статевої приналежності.
Стрес
Безперечним негативним фактором для людей, що мають ССЗ, є стрес. Він часто буває причиною стенокардії, аритмії і може викликати раптовий напад інсульту або інфаркту міокарда.
Рекомендації для первинної профілактики ЇМ
Ефективна первинна профілактика інфаркту міокарда пов’язана з основними правилами-рекомендаціями:
- здійснення постійного контролю артеріального тиску і рівня холестерину і цукру в крові;
- правильне харчування;
- фізичні вправи;
- відмова від куріння і зловживання алкоголем;
- виключення по можливості стресових ситуацій;
- здійснення контролю маси тіла.
У загальнодержавних масштабах профілактика ССЗ ведеться в двох напрямках:
- масова популяризація здорового способу життя;
- виявлення людей, схильних до факторів ризику розвитку ССЗ, з метою їх зниження методами профілактики.
Вторинна профілактика
Мета вторинної профілактики – попередження повторних нападів у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда. Вона має дві стратегії: медикаментозну та фізичну.
Медикаментозна профілактика ЇМ спрямована на підтримку функціональності серцевого м’яза, поліпшення метаболічних процесів і кровообігу.
Для підтримки обсягу холестерину на допустимому рівні (5,22 ммоль/л) пацієнту призначаються статини. Також необхідно стежити за харчуванням, складом продуктів у раціоні. Пацієнти з надмірною вагою повинні під контролем лікаря знизити вагу за допомогою спеціально підібраної дієти. Післяінфарктним хворим необхідно відмовитися від куріння і алкоголю. Підвищений АТ вимагає призначення гіпотензивних препаратів, ?-адреноблокаторів та препаратів з групи інгібіторів АПФ.
Профілактичні лікарські засоби підбираються з урахуванням наявних діагностичних досліджень, стану серцевого м’яза після реабілітаційного періоду, віку і статі пацієнта.
Фізичні методи
Фізичні методи профілактики ССЗ мають на меті повернути постінфарктного хворого до посильної праці.
Важливо! У підгострому періоді хворому призначається комплекс ЛФК. Через два місяці проводиться ЕКГ-тест з мінімальним фізичним навантаженням. За його результатами призначається комплекс вправ.
Комплекс починається з ходьби, зі швидкістю 100 кроків на хвилину. При цьому ведеться контроль АТ і ЧСС. Поступово відстань для ходьби збільшується до 3 км.
Для ЛФК підбираються спеціальні вправи, які рекомендується розучувати на групових заняттях, а потім застосовувати для самостійного виконання в домашніх умовах.
У профілактиці інфаркту міокарда велике значення повинне надаватися просвітницькій роботі, інформованості населення про небезпечні наслідки неправильного способу життя, неуважного та байдужого ставлення до свого здоров’я. Розуміння цінності здоров’я часто приходить із запізненням, коли хвороба у вигляді інфаркту міокарда завдає йому величезної шкоди.
