Пароксизмальна миготлива аритмія — це одна з найбільш часто виявляються патологій, яка в більшості випадків діагностується на пізніх стадіях розвитку. Обгрунтовано це невираженою симптоматикою хвороби, внаслідок чого протягом кількох місяців хворий може навіть не здогадуватися про своїх кардіологічних проблеми.
Щоб краще зрозуміти особливості протікання пароксизму, розглянемо етіологію, причини, а також лікарські поради для боротьби з цим небезпечним недугою.
Що це таке пароксизмальна аритмія?
Пароксизм мерехтіння передсердь являє собою патологічний стан, який супроводжується гострим порушенням серцевого ритму. У більшості випадків першопричиною даного захворювання є ішемічна хвороба, яка не була своєчасно вилікувана.
Аритмія в миготливої фазі може бути хронічної і пароксизмальної. Останній вид захворювання характеризується нападоподібний протіканням. У свою чергу, напад у людини починається раптово і завдає хворому масу дискомфорту. Тривалість одного нападу може становити 5-7 хвилин.
Якщо говорити простими словами, то пароксизмальна аритмія — це не що інше, як гострий напад тахікардії (порушення ритму серця), під час якого у людини може спостерігатися більш 140 серцевих скорочень на хвилину, що є життєво небезпечним станом.
Причини
Основними причинами розвитку пароксизмальної аритмії є:
Сприяючими факторами розвитку недуги є:
- куріння і вживання спиртних напоїв;
- гострий дефіцит калію і магнію;
- інфекційні патології у важкій формі;
- різні ендокринні порушення (тиреотоксикоз);
- стан після недавнього хірургічного втручання;
- стрес та нервове перенапруження;
- прийом низки медикаментозних препаратів.
У тому разі, якщо конкретна причина хвороби не була встановлена, такий тип аритмії називається ідіопатичним. Цей стан часто спостерігається у пацієнтів молодого віку.
Пам’ятаєте! Перед тим як проводити лікування, важливо точно виявити, що саме викликало захворювання. Це допоможе лікарю правильно підібрати курс терапії та знизити ризик розвитку небезпечних ускладнень, в тому числі, запобігти повторні напади тахікардії.
Симптоми хвороби
Характер прояву захворювання напряму залежить від частоти шлуночкових скорочень. Таким чином, невеликі відхилення від норми (100 ударів за хвилину) можуть ніяк не виявляти себе. При цьому скорочення в 120 ударів і більше зазвичай супроводжується такими ознаками:
При критичному порушення серцевих скорочень у людини спостерігається погіршення мозкового кровообігу. Хворий непритомніє. Також може виникнути зупинка дихання. Цей стан вимагає негайної реанімаційної допомоги.
Невідкладна допомога
При раптовому розвитку нападу миготливої аритмії людині варто надати наступну допомогу:
У тому випадку, якщо не вдається відновити синусовий ритм, хворому потрібно внутрішньовенно ввести розчин Новокаїнаміду. Даний препарат є ефективним при черговому нападі аритмії у більшої частини пацієнтів.
Лікувальна тактика
Лікування такого захворювання залежить від його причини і ступеня занедбаності. Традиційно використовуються терапевтичні методи, електроімпульсна терапія та хірургічне втручання.
Головними ліками, які призначають пацієнтам, є:
- Кордарон.
- Новокаїнамід.
- Дигоксин.
Конкретна дозування і спосіб прийому препарату підбирається для кожного пацієнта індивідуально лікарем. Тривалість терапії залежить від ступеня занедбаності патології.
Якщо медикаментозна терапія не мала успіху, пацієнту пропонується виконання електричного розряду. Дана процедура виконується таким чином:
Під час даної процедури серцева система знову «перезавантаження». Після цього вона починає функціонувати в рівномірному здоровому режимі. Ефективність способу становить майже 100 %.
Що стосується оперативного втручання, то воно виконується при рецидиві миготливої аритмії. В такому випадку використовується лазерне припікання патологічного осередку в міокарді. Процедура виконується через прокол за допомогою катетера. Ефективність методу не перевищує 80 %.
Важливо! Під час лікування пацієнту в обов’язковому порядку варто придежриваться дієтичного харчування. Воно передбачає відмову від спиртного, солоного, кислого і жирного. Потрібно мінімізувати вживання труднопереваріваемий продуктів. Основу раціону повинні складати каші, овочі та фрукти, зелень, горіхи.
Ускладнення
Всі ускладнення від пароксизму при миготливій аритмії можуть бути пов’язані з утворенням тромбу або порушенням кровообігу. Найчастіше у хворих виникають такі типи ускладнень:
Пам’ятаєте! Ризик утворення тромбу сильно зростає через добу після початку пароксизму. Стільки часу цілком достатньо для того, щоб в порожнині функціонуючого передсердя утворився тромб великого розміру. При цьому він може вразити мозок, серце або кінцівки.
Профілактика
Як показує лікарська практика, купірування нападу аритмії набагато складніше, ніж його запобігання. Таким чином, щоб знизити ризик розвитку миготливої аритмії, важливо дотримуватися наступних рекомендацій:
- відмовитися від шкідливих звичок, будь то куріння чи вживання алкоголю;
- придежриваться здорового харчування;
- не допускати ожиріння (якщо дана проблема вже є, людині варто дотримуватися дієти);
- збагатити меню продуктами з великим вмістом калію (кабачки, гарбуз, банани);
- своєчасно лікувати будь-які захворювання міокарда, а також інфекційні патології;
- кожні півроку проходити профілактичний огляд у кардіолога;
- уникати стресів і будь-яких нервових перенапруг, депресивних станів;
- виділяти час для повноцінного сну та відпочинку.
Прогноз
Прогноз при даному захворюванні для кожного пацієнта індивідуальний. Він залежить від історії хвороби, її причини, форми протікання і своєчасного початку лікування. Також не останню роль відіграє вага пацієнта, його вік і наявність супутніх захворювань.
У цілому, прогноз у такому стані сприятливий. Сучасне лікування дозволяє підтримувати стан людини в нормі, не допускаючи розвитку небезпечних нападів. Таким чином, при дотриманні всіх лікарських приписів пацієнт зможе вести звичайний спосіб життя, за винятком кількох обмежень в живленні і фізичної активності.
Діагноз пароксизмальної миготливої аритмії може бути поставлене будь-якій людині, незалежно від його віку. Найважливіше при цьому — вчасно звернутися до лікаря і не займатися самолікуванням. Також варто обов’язково відновити нормальний серцевий ритм протягом перших діб, поки у хворого не виникли небезпечні ускладнення.
