Кардіологія        21 Березня 2018        955         Коментарі Вимкнено до Ознаки і симптоми проблем з серцем

Ознаки і симптоми проблем з серцем

Серцево-судинна патологія займає перше місце у рейтингу смертності від неінфекційних хвороб. Широке поширення кардіоваскулярних захворювань серед молодого населення обумовлено способом життя, постійним стресом і вживанням алкоголю. Особливістю даної патології є високий ризик розвитку ускладнень, що вимагає ранньої діагностики і початку лікування. Знання основних симптомів проблем з серцем дозволить запобігти розвитку небезпечних наслідків і поліпшити якість життя хворих.

Зміст статті

  • Основні групи симптомів захворювання серця і їх базові особливості
  • Алгоритм дій пацієнта при наявності серцевих скарг
  • Сучасні підходи до лікування
    • Традиційна терапія
    • Нетрадиційна медицина
  • Висновки
  • Відео по темі
  • Коментарі

Основні групи симптомів захворювання серця і їх базові особливості

Ішемічна хвороба серця та артеріальна гіпертензія – найбільш поширені варіанти кардіальної патології, які зустрічаються у людей як молодого, так і літнього віку. Клінічна картина захворювань полиморфна і включається наступні ознаки хворого серця:

  • Біль у лівій половині грудної клітки, яка може мати різний характер (колючий, давить), інтенсивність (від помірної до нестерпного) і тривалість.Наприклад, біль при інфаркті міокарда відрізняється високоінтенсивним здавленням тривалістю більше 20 хвилин і відсутністю ефекту від нітрогліцерину.
  • Порушення ритму (аритмія), пацієнти скаржаться на відчуття перебоїв в роботі серця, короткочасних зупинок,
  • Задишка (висока частота дихання)
  • Прискорене серцебиття (тахікардія)

Крім того, у пацієнтів спостерігаються вегетосудинні розлади: підвищена пітливість, запаморочення, слабкість, лабільність артеріального тиску, періодичне почервоніння і блідість шкірних покривів.

Алгоритм дій пацієнта при наявності серцевих скарг

Виникають ознаки проблем із серцем – серйозний привід для звернення до лікаря. Діагностична тактика спрямована на з’ясування морфологічного субстрату патології і визначення ступеня тяжкості. Клінічний огляд кардіолога передбачає:

  • огляд області грудної клітини;
  • оцінку пульсації периферичних артерій (симетричність, частоту, амплітуду, напруження і наповнення);
  • перкусію – визначення меж відносної серцевої тупості. Використовується для діагностики розширення окремих камер, яке є варіантом норми у спортсменів (гіпертрофія лівого шлуночка);
  • аускультацію – вислуховування серцевих тонів за допомогою фонендоскопа.

З метою підтвердження діагнозу використовуються такі інструментальні методи:

  • електрокардіограма (ЕКГ) – метод реєстрації електричних імпульсів в провідній системі, що використовується для діагностики порушень ритму (екстрасистолії, блокад, фибрилляций та інших);
  • ультразвукове дослідження (ехокардіографія – Ехо-КГ) – метод візуалізації стану міокарда, камер серця і магістральних судин під час систоли і діастоли;
  • функціональні проби (велоергометрія, тредміл-тест) – запис кардіограми під час дозованого фізичного навантаження, що використовується для діагностики ішемічної хвороби серця, стенокардії;
  • коронарографія – інвазивний метод візуалізації контрастированного просвіту вінцевих судин за допомогою рентгенівського випромінювання. Метод вважається золотим стандартом для діагностики інфаркту міокарда, особливою у пацієнтів похилого віку зі стертою клінічною картиною;
  • вентрикулографія – дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки з використанням рентгенконтрастної речовини.

Крім того, в практиці використовуються лабораторні аналізи крові для визначення активності запального процесу (міокардит, ендокардит), а також маркери некрозу міокарда (тропонины, КФК-МВ, АСТ).

Сучасні підходи до лікування

Традиційна терапія

Лікування кардіологічних патологій багато в чому визначається особливостями клінічного перебігу в кожного окремого пацієнта. Активно застосовуються методи як консервативної терапії, так і хірургічних втручань.

Медикаментозне лікування передбачає використання наступних груп препаратів:

  • антиагреганти та антикоагулянти (знижують ризик утворення тромбів, особливо у онкологічних хворих, що отримують хіміотерапію);
  • антиаритмічні засоби;
  • антиатеросклеротические – призначаються з метою профілактики розвитку бляшок, як основної причини ішемічної хвороби;
  • антигіпертензивні ліки, дія яких спрямована на зниження артеріального тиску і тривале підтримання нормального рівня;
  • седативні препарати – найчастіше призначаються пацієнтам з безсонням, неврозами, які є причиною появи симптомів.

Оперативне лікування передбачає кардіохірургічні втручання у пацієнтів з вродженими або набутими вадами (перев’язування патологічних шунтів, встановлення штучних клапанів). Крім того, при виражених порушеннях ритму (блокадах) використовується постановка кардіостимулятора.

«Золотим стандартом» лікування гострого коронарного синдрому є черезшкірне втручання з постановкою металевого каркаса в звужений просвіт вінцевого судини (стентировние).

Після перенесених гострих патологій (інфаркт, міокардит та інші) рекомендується проведення реабілітації у санаторіях для закріплення терапевтичного ефекту.

Нетрадиційна медицина

Застосування методів народної медицини, а також інших варіантів лікування, ефективність яких не доведена, супроводжується високим ризиком для здоров’я пацієнта. Рецепти з використанням часнику або глоду при болях за грудиною можуть стати причиною погіршення стану і розвитку ускладнень.

Кардіологи рекомендують правильне харчування, фізичне навантаження і здоровий сон як основні немедикаментозні методи лікування і зміцнення серцево-судинної системи.

З метою поліпшення електролітного балансу і насичення організму калієм застосовується так звана «серцева суміш»: мед, перетертий лимон і сухофрукти (родзинки і курага). Отримане асорті зберігають у холодильнику і приймають по 1 столовій ложці раз на день.

Висновки

Широке поширення кардоваскулярной патології з високим ризиком смерті і інвалідності вимагає відповідального ставлення пацієнтів. З цією метою всі виникаючі симптоми хворого серця (біль, задишка, порушення ритму) повинні мотивувати людину звертатися до лікаря для діагностики і призначення адекватної терапії, яка запобіжить подальше прогресування.