Серцево-судинна патологія займає перше місце у рейтингу смертності від неінфекційних хвороб. Широке поширення кардіоваскулярних захворювань серед молодого населення обумовлено способом життя, постійним стресом і вживанням алкоголю. Особливістю даної патології є високий ризик розвитку ускладнень, що вимагає ранньої діагностики і початку лікування. Знання основних симптомів проблем з серцем дозволить запобігти розвитку небезпечних наслідків і поліпшити якість життя хворих.
Зміст статті
- Основні групи симптомів захворювання серця і їх базові особливості
- Алгоритм дій пацієнта при наявності серцевих скарг
- Сучасні підходи до лікування
- Традиційна терапія
- Нетрадиційна медицина
- Висновки
- Відео по темі
- Коментарі
Основні групи симптомів захворювання серця і їх базові особливості
Ішемічна хвороба серця та артеріальна гіпертензія – найбільш поширені варіанти кардіальної патології, які зустрічаються у людей як молодого, так і літнього віку. Клінічна картина захворювань полиморфна і включається наступні ознаки хворого серця:
- Біль у лівій половині грудної клітки, яка може мати різний характер (колючий, давить), інтенсивність (від помірної до нестерпного) і тривалість.Наприклад, біль при інфаркті міокарда відрізняється високоінтенсивним здавленням тривалістю більше 20 хвилин і відсутністю ефекту від нітрогліцерину.
- Порушення ритму (аритмія), пацієнти скаржаться на відчуття перебоїв в роботі серця, короткочасних зупинок,
- Задишка (висока частота дихання)
- Прискорене серцебиття (тахікардія)
Крім того, у пацієнтів спостерігаються вегетосудинні розлади: підвищена пітливість, запаморочення, слабкість, лабільність артеріального тиску, періодичне почервоніння і блідість шкірних покривів.
Алгоритм дій пацієнта при наявності серцевих скарг
Виникають ознаки проблем із серцем – серйозний привід для звернення до лікаря. Діагностична тактика спрямована на з’ясування морфологічного субстрату патології і визначення ступеня тяжкості. Клінічний огляд кардіолога передбачає:
- огляд області грудної клітини;
- оцінку пульсації периферичних артерій (симетричність, частоту, амплітуду, напруження і наповнення);
- перкусію – визначення меж відносної серцевої тупості. Використовується для діагностики розширення окремих камер, яке є варіантом норми у спортсменів (гіпертрофія лівого шлуночка);
- аускультацію – вислуховування серцевих тонів за допомогою фонендоскопа.
З метою підтвердження діагнозу використовуються такі інструментальні методи:
- електрокардіограма (ЕКГ) – метод реєстрації електричних імпульсів в провідній системі, що використовується для діагностики порушень ритму (екстрасистолії, блокад, фибрилляций та інших);
- ультразвукове дослідження (ехокардіографія – Ехо-КГ) – метод візуалізації стану міокарда, камер серця і магістральних судин під час систоли і діастоли;
- функціональні проби (велоергометрія, тредміл-тест) – запис кардіограми під час дозованого фізичного навантаження, що використовується для діагностики ішемічної хвороби серця, стенокардії;
- коронарографія – інвазивний метод візуалізації контрастированного просвіту вінцевих судин за допомогою рентгенівського випромінювання. Метод вважається золотим стандартом для діагностики інфаркту міокарда, особливою у пацієнтів похилого віку зі стертою клінічною картиною;
- вентрикулографія – дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки з використанням рентгенконтрастної речовини.
Крім того, в практиці використовуються лабораторні аналізи крові для визначення активності запального процесу (міокардит, ендокардит), а також маркери некрозу міокарда (тропонины, КФК-МВ, АСТ).
Сучасні підходи до лікування
Традиційна терапія
Лікування кардіологічних патологій багато в чому визначається особливостями клінічного перебігу в кожного окремого пацієнта. Активно застосовуються методи як консервативної терапії, так і хірургічних втручань.
Медикаментозне лікування передбачає використання наступних груп препаратів:
- антиагреганти та антикоагулянти (знижують ризик утворення тромбів, особливо у онкологічних хворих, що отримують хіміотерапію);
- антиаритмічні засоби;
- антиатеросклеротические – призначаються з метою профілактики розвитку бляшок, як основної причини ішемічної хвороби;
- антигіпертензивні ліки, дія яких спрямована на зниження артеріального тиску і тривале підтримання нормального рівня;
- седативні препарати – найчастіше призначаються пацієнтам з безсонням, неврозами, які є причиною появи симптомів.
Оперативне лікування передбачає кардіохірургічні втручання у пацієнтів з вродженими або набутими вадами (перев’язування патологічних шунтів, встановлення штучних клапанів). Крім того, при виражених порушеннях ритму (блокадах) використовується постановка кардіостимулятора.
«Золотим стандартом» лікування гострого коронарного синдрому є черезшкірне втручання з постановкою металевого каркаса в звужений просвіт вінцевого судини (стентировние).
Після перенесених гострих патологій (інфаркт, міокардит та інші) рекомендується проведення реабілітації у санаторіях для закріплення терапевтичного ефекту.
Нетрадиційна медицина
Застосування методів народної медицини, а також інших варіантів лікування, ефективність яких не доведена, супроводжується високим ризиком для здоров’я пацієнта. Рецепти з використанням часнику або глоду при болях за грудиною можуть стати причиною погіршення стану і розвитку ускладнень.
Кардіологи рекомендують правильне харчування, фізичне навантаження і здоровий сон як основні немедикаментозні методи лікування і зміцнення серцево-судинної системи.
З метою поліпшення електролітного балансу і насичення організму калієм застосовується так звана «серцева суміш»: мед, перетертий лимон і сухофрукти (родзинки і курага). Отримане асорті зберігають у холодильнику і приймають по 1 столовій ложці раз на день.
Висновки
Широке поширення кардоваскулярной патології з високим ризиком смерті і інвалідності вимагає відповідального ставлення пацієнтів. З цією метою всі виникаючі симптоми хворого серця (біль, задишка, порушення ритму) повинні мотивувати людину звертатися до лікаря для діагностики і призначення адекватної терапії, яка запобіжить подальше прогресування.