Нижній інфаркт міокарда: що це таке, ЕКГ нижньої стінки лівого шлунка

Нижній інфаркт міокарда — це гострий патологічний стан, при якому відбувається некроз клітин, розташованих вздовж нижньої стінки серцевого м’яза. Виникає кисневе голодування, спровокованого закупоркою тромбом або атеросклеротичної бляшкою правої коронарної артерії. Якщо після закінчення 30 хвилин кровотік не відновлюється, тоді відбуваються можуть виникнути незворотні наслідки. Даний недуга найчастіше зустрічається у людей середнього і похилого вікової категорії від 40 і старше. Прогноз залежить від фізичного стану організму, наявності супутніх хвороб та вчасно наданої невідкладної медичної допомоги.

Зміст

Механізм розвитку патології

У людей після 40 років спостерігається в анамнезі таке захворювання, як атеросклероз. Він провокує звуження просвіту судин, як наслідок змінюється еластичність оболонок, і на них формуються відкладення. Ці порушення викликають кисневу недостатність органів, тканин, а головне, серця, що призводить до некрозу певних ділянок. Вогнище може розташовуватися в різних місцях, однією з яких є задня стінка міокарда. Вона поділяється на діафрагмальний і базальний відділи, через що і пішли назви інфарктів:

Заднедиафрагмальный — сторона лівого шлуночка прилягає до діафрагми. Перекривається тромбом нижній коронарний кровоносну канал, що призводить до великовогнищевий поразки.
Заднебазальный — виникає в результаті оклюзії дистальних відділів правої коронарної артерії або огинаючої гілки лівої коронарної артерії. Спостерігається такий вид патології при обширному інфаркті.

Всі уражені області серцевої м’язової тканини неможливо реанімувати. Вони покриваються фіброзною тканиною, яка не може виконувати всі необхідні функції. Тому для запобігання рецидиву гострого нападу рекомендується постійно приймати лікарські препарати і вести здоровий спосіб життя.

Особливості захворювання

Серцева стінка складається з трьох шарів:

Эндокард — сполучна тканина товщиною до 0,5 мм Вистилає порожнину головного органу, в точності повторюючи його рельєф.

Міокард — сама товста оболонка, утворена посмугованої поперечно м’язом, що складається з щільно з’єднаних клітин – кардіоміоцитів. Вони пов’язані між собою перемичками, при цьому утворюючи узкопетлистую мережа, яка забезпечує ритмічне скорочення передсердь і шлуночків.

Епікард — гладка і тонка зовнішня оболонка. Побудована з платівки сполучної тканини, яка має колагенові та еластичні волокна. Щільно стикається з міокардом.

Під час ішемії некроз може поширитися не тільки на один шар. Залежно від глибини ураження виділяють кілька видів:

Трансмуральний — в процес втягуються всі шари серця. Некротичний осередок пронизує стінку органу наскрізь.
Нетрансмуральный — площа патології обмежена одним эндокардом або епікардом в поєднанні з міокардом.
Субэндокардиальный — омертвіння розташовується вузькою смужкою біля внутрішньої оболонки лівого шлуночка.
Інтрамуральні — уражені ділянки локалізуються в товщі м’язової стінки. При цьому прикордонні шари некрозом не зачіпаються.

Причини захворювання

Основним фактором розвитку інфаркту міокарда нижньої стінки лівого шлуночка вважається атеросклероз. Але існують ще додаткові провокують мотиви:

Захворювання ендокринної системи.
Гіпертонічна хвороба.
Шкідливі звички.
Гіподинамія.
Підвищена маса тіла.
Незбалансоване харчування.
Генетична схильність.
Психоемоційні перенапруження.

Важливо! Приналежність до чоловічої статі є характерною рисою виникнення ішемії. Небезпека зростає в 3,5 рази.

Прояви патології

Коли відбувається некроз клітин нижнього відділу серця, у хворого спостерігаються такі симптоми:

Неприємні відчуття в області грудей. Больовий синдром при такому вигляді порушення не виражений.
Зміни серцевого ритму.
Холодний липкий піт.
Слабкість, нездужання.
Тремтіння по тілу.
Зниження артеріального тиску.

Важливо! При гострій фазі найчастіше виникає атипова форма хвороби — гастритическая. Проявляється у вигляді болю, що локалізується в надчеревній ділянці, нудоти, блювоти.

Якщо в людини є хоч найменша підозра на розвиток описаних симптомів, необхідно терміново звернутися в лікарню. Наслідки захворювання дуже небезпечні, і чим швидше буде надана допомога, тим кращим стане прогноз.

Діагностика хвороби

Спершу проводиться фізікальне обстеження, яке включає в себе такі пункти:

Збір анамнезу:

Конкретний час початку нападу?
Тривалість больових відчуттів?
Як організм відреагував на прийом Нітрогліцерину?
Погіршується стан при зміні положення тіла?

Огляд хворого.

Пальпація — методом зондування шкірних покривів визначається точка серця, за НИМ вона зміщується. А збільшення лімфовузлів вказує на запальний процес.

Оцінка частоти пульсу та його наповненість.

Перкусія — проводиться з метою визначення розміру, конфігурації та положення серця, а також розмірів судинного пучка.

Аускультація — стетоскопом прослуховуються тони серця.

Вимірювання артеріального тиску і температури тіла.

ЕКГ при нижньому інфаркті

Далі хворий направляється на електрокардіографію — апаратний метод дослідження, який визначає зміни скорочувальної функції міокарда і швидкість кровообігу. Він дає можливість виявити тромб або розрив судини.

Характерні зміни ЕКГ:

Збільшується амплітуда зубця RV1,V2.
Розширюється початковий RV1.
Зменшується глибина SV1,V2.
Знижується ST (V1-2) в гостру фазу із зворотною динамікою.
Третій зубець Q розширюється до 2 мм.
Другий зубець Q підноситься над першим Q.

Даний вид патології важко діагностувати. Прямі ознаки можуть визначатися лише у відведенні Dorsalis по Небу і в додаткових грудних відведеннях V7–V9.А V2– V4 необхідно знімати між ребрами вище. Проводити ЕКГ потрібно кілька разів для уточнення діагнозу.

Рекомендується також провести додаткові методи обстеження:

Ехокардіографію — ультразвукове сканування, яке дозволяє оцінити роботу міокарда, стан клапанного апарату, виміряти товщину стінок, рівень тиску в аорті, легеневій артерії, передсердях і шлуночках.
Рентгенографію — методика променевої діагностики, яка спрямована на виявлення патології серцево-судинної системи.
Здати кров на загальний і біохімічний аналіз.

Надання невідкладної допомоги

Якщо у людини спостерігаються перші симптоми нападу ішемії, необхідно терміново викликати кардіологічну бригаду. Забезпечити потерпілому повний спокій, надати горизонтальне положення тіла під голову покласти подушку — таким чином зменшується навантаження на серцево-судинну систему. Розстебнути затісний одяг і дати одне драже Нітрогліцерину сублінгвально. При наявності Аспірину рекомендується прийняти 300 мг — цей препарат зменшує в’язкість крові і запобігає злипанню тромбоцитів.

Якщо під час нападу людина втрачає свідомість, при цьому серцебиття не чути, і немає дихання — необхідно провести серцево-легеневу реанімацію. Виконувати цю процедуру слід до приїзду лікаря.

Лікування

Мета терапії інфаркту міокарда нижньої стінки лівого шлуночка полягає у з’ясуванні та усуненні причини розвитку хвороби. А саме, всі зусилля спрямовані на відновлення порушеного кровотоку. Для цього призначають:

Тромболітики — їх дія спрямована на розчинення тромбів. Найбільш ефективним препаратом є Тиклопідин — сильний інгібітор агрегації тромбоцитів. Активні компоненти ліки впливають на тривалість кровотеч у сторону збільшення по часу, а також сповільнюють процеси адгезії елементів крові. З цієї ж групи призначають Аспірин для запобігання рецидиву хвороби.

Антикоагулянти — знижують активність згортаючої системи крові. Яскравим прикладом вважається Дикумарин.

Далі лікувальні заходи спрямовані на уповільнення розширення осередку ураження. Для цього використовують:

Бета-адреноблокатори — скорочують зону некрозу, зменшують частоту рецидивів хвороби, аритмій, надають антиангінальний ефект і підвищують толерантність до фізичного навантаження. До них відносяться: Пропранолол, Атенолол.

Анальгетики — усуває больові відчуття, борються з гострою лівошлуночковою недостатністю, кардіогенним шоком, тромбоэмболическими ускладненнями, купируют і попереджають зміни ритму серця і провідності. Застосовують у медичній практиці Морфін.

Антиаритмічні препарати — профілактика і лікування аритмій, внаслідок яких порушується якість життя людини або стоїть загроза розвитку тяжких наслідків. Для відновлення серцевого ритму застосовують Аміодарон.

Важливо! Неправильна комбінація лікарських засобів може призвести до розвитку важких ускладнень. Категорично заборонено займатися самолікуванням.

Якщо терапія не приносить позитивних результатів, тоді пацієнта направляють на операцію. Хірургічне втручання має 3 методики:

Шунтування коронарних судин.

Висічення аневризми.

Установка водіїв ритму.

Після перенесених процедур хворому потрібна тривала реабілітація, яка включає в себе: правильне харчування, дотримання медикаментозного лікування, поступове нарощування інтенсивності фізичних вправ, усунення психоемоційних навантажень.

Нижнім інфарктом називають стан міокарда, коли клітини задньої стінки м’язи відмирають через кисневої недостатності. Шанси на повне відновлення організму залежать від своєчасної діагностики і правильно наданої медичної допомоги. А уникнути рецидивів можливо при строгому виконанні приписів лікаря і дотримання здорового способу життя.