Інфаркт міокарда (ІМ) – гостро виник стан, який характеризується розвитком некротичного осередку в міокарді з причини невідповідності між потребою його в кисні і припливу останнього в міокард.
Гострий коронарний синдром (ГКС) – симптомокомплекс дозволяє запідозрити розвиток ішемічних змін в міокарді (ІМ, нестабільна стенокардія). Діагностується на підставі больового синдрому та патогномонічних ЕКГ-ознак.
Рання діагностика, своєчасна госпіталізація і успішно надана невідкладна допомога при інфаркті міокарда значно знижують показники смертності, інвалідності і покращують результати подальшого лікування.
Зміст статті
- Надання допомоги пацієнту в домашніх умовах до приїзду швидкої допомоги
- Алгоритм долікарської допомоги
- Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі
- Від чого залежить успіх надання першої допомоги хворому з ОКС?
- Висновки
- Відео по темі
- Коментарі
Надання допомоги пацієнту в домашніх умовах до приїзду швидкої допомоги
Здатність вчасно зорієнтуватися, надати адекватну допомогу хворому до приїзду бригади швидкої допомоги в рази збільшує його шанси на виживання.
Перша допомога при інфаркті міокарда повинна бути надана негайно.
Алгоритм долікарської допомоги
Для збільшення шансів хворого вижити необхідно дотримуватися алгоритм дій при інфаркті міокарда:
У разі якщо хворий раптово втратив свідомість, перестав дихати і сталася зупинка серця, необхідно до приїзду лікарів виконувати серцево-легеневу реанімацію:
- Розташувати пацієнта лежачи на спині, закинути голову назад, підкласти під шию валик, висунути нижню щелепу (профілактика обтурації дихальних шляхів мовою);
- Нанести реберної стороною кулака перикардіальний удар (з висоти 30 см над грудною кліткою), перевірити пульс на сонній артерії;
- Проводити непрямий масаж серця і робити штучне дихання з частотою 30:2 якщо процедуру виконує одна людина або 15:1 якщо удвох. Натискання варто проводити швидко (100 в хвилину), ритмічно і з достатньою силою для забезпечення серцевого викиду;
- Через кожних 2-3 хвилини перевіряти не з’явився пульс.
Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі
Стандарт приїзду бригади ЭМД в місті дорівнює 10 хвилинам, за межами міста – 20 хвилин після реєстрації виклику в диспетчерській службі. Якщо брати до уваги метеоумови, эпидситуацию і дорожню ситуацію, можливо перевищення часу (не довше ніж на 10 хвилин).
Згідно протоколу, алгоритм дій бригади по прибуттю до хворого включає:
Пульсоксиметрія (при сатурації нижче 95% – киснева підтримка масочно або через носові канюлі 3-5 л/хв);- Нітрогліцерин 0,5-1 мг кожні 10 хвилин. При вираженому больовому синдромі в/в крапельне введення під контролем САД (не нижче 90 мм. рт.ст.);
- Купірування ангінозного нападу наркотичними анальгетиками. Переважно Морфін по 2-5 мг кожні 10-15 хвилин до припинення больового синдрому (сумарна доза не вище 20 мг);
- АСК 150-325мг розжовуючи, якщо пацієнт не брав її до приїзду швидкої допомоги;
- Проведення подвійної антитромбоцитарной терапії – Тикагрелор 180мг, при його відсутності призначається Клопідогрель в дозі 300мг;
- Бета-блокатори короткої дії – пропранолол, метопролол;
- Знизити навантаження на міокард шляхом зниження АТ та корекції гемодинамічних порушень.
При можливості рекомендовано проведення тромболизисной терапії (стрептокіназа, альтеплаза, актилизе) на догоспітальному етапі. Якщо тромболізис виходить провести протягом 2 годин від початку ішемічних змін (оптимально за 60 хвилин), це може обірвати розвиток некрозу при ІМ, зменшити область некрозу і грунтовно знизити смертність. ТЛТ не ефективно якщо від початку больового нападу минуло більше 12 годин. Також ТЛТ не виконують при наявності абсолютних протипоказань: интракраниальное кровотеча в минулому, ГПМК за останні 3 місяці, злоякісне новоутворення ГМ, аневризма черевного відділу аорти з тенденцією до розшарування, кровотечі з ШКТ протягом місяця, порушення системи гемостазу.
Всі пацієнти імовірно з ОКС госпіталізуються в реанімаційне відділення спеціалізованого стаціонару з можливістю виконання екстреної ангіографії та, при показаннях – репер фузійних втручань.
Від чого залежить успіх надання першої допомоги хворому з ОКС?
Якість надання першої допомоги пацієнтові з можливим розвитком ОКС залежить від безлічі факторів:
- Знання людиною, що надає допомогу, алгоритму дій при ІМ, вміння виконувати СЛР;
- Часу пройшло від початку приступу до проведення реанімаційних заходів;
- Медикаментозного забезпечення та інструментальної підтримки (тонометр, нітрогліцерин, аспірин);
- Доступності до догоспітальної допомоги;
- Укомплектування бригад швидкої допомоги необхідною апаратурою, препаратами, кваліфікації персоналу;
- Віддаленість від спеціалізованих кардіологічних відділень.
Також існують фактори, що збільшують протягом ОКС, і тим самим знижують шанси на успіх:
- Вік старше 70 років;
- Супутня патологія (цукровий діабет, ожиріння, патологія нирок, поширений атеросклероз, гиперхолестеринэмия, гіпертонічна хвороба);
- Безболевое початок ішемії або атипова клінічна картина;
- Великий осередок некрозу (трансмуральний ІМ) з кардіогенним шоком;
- Виникнення важких аритмій і порушень серцевої провідності.
Висновки
Раціонально надана перша допомога хворому з НИМ безпосередньо підвищує шанси пацієнта вижити, і зменшує ймовірність виникнення ускладнень надалі.
Як показала світова практика – причиною більшості смертей від ОКС відбувається ще до прибуття спеціалізованих медичних бригад.
Тому дуже важливо на рівні поліклінік навчати пацієнтів розпізнавати перші ознаки розвитку ВКБ і вміти надати собі допомогу в самому початку нападу. Всі пацієнти з групи ризику повинні дотримувати рекомендації лікаря і дотримуватися принципів здорового способу життя.
Так само важливо проінформувати родичів пацієнта про те, як розпізнати початок розвитку ішемії і, про можливу потреби надання першої допомоги при інфаркті в домашніх умовах.
