Кожен рік медична статистика надає невтішні дані. Кількість людей, у яких діагностують серцеві захворювання, збільшується. Найбільш поширеною патологією є лівошлуночкова недостатність. Вона зустрічається частіше у людей літнього віку. Важливо знати причини її виникнення, симптоми і те, як надати допомогу людині, у якого діагностовано це захворювання.
Зміст статті
- Симптоми патології
- Причини лівошлуночкової недостатності
- Типологія
- Невідкладна допомога: коли вона необхідна?
Симптоми патології
Це захворювання виникає у разі недостатньої роботи серцевого м’яза, яка постачає кров до життєво важливих органів. В результаті цього організм відчуває кисневе голодування, нестачу поживних речовин і мікроелементів, що призводить до розвитку серйозних ускладнень.
У кардіології розрізняють правосторонню і лівосторонню недостатність. Кожній з патологій притаманні свої симптоми і процес розвитку. Лівошлуночкова недостатність виникає на тлі сильного ураження лівого відділу серця. Патологічні застої лімфи в легенів супроводжуються:
- нестачею кисню;
- проблематичним диханням;
- бронхіальну астму;
- набряком легенів.
Розвиток лівошлуночкової недостатності призводить до порушення діяльності мозку і внутрішньочерепного тиску. Прогрес патології спостерігається при таких захворюваннях, як порок серця, ішемія, кардіоміопатія і судинна гіпертензія. Її виникнення є наслідком ураження кровоносних судин, спровокованих інфарктом міокарда, анемією, сильною інтоксикацією організму наркотичними та алкогольними речовинами.
Якщо у пацієнта було діагностовано лівошлуночкова недостатність, дуже важливо виконувати лікування, рекомендований лікарем. Недбале ставлення до здоров’я в такому випадку може стати причиною летального результату.
Всі серцеві захворювання мають схожі симптоми: біль у грудях, яка захоплює ліву руку, лопатку і шию. Гостра лівошлуночкова недостатність, крім основних ознак, може включати:
- лихоманку;
- різке зниження або підвищення температури тіла;
- задишку;
- стрибки артеріального тиску;
- напади аритмії;
- запаморочення, непритомність;
- наявність синюшності на шкірі;
- збільшення печінки;
- сильне збільшення живота в результаті скупчення зайвої рідини.
Хворі з гострою формою цієї недуги відзначають часте потемніння в очах, сильну набряклість кінцівок.
З розвитком захворювання, його симптоми проявляються сильніше і частіше, як в активному, так і пасивному стані людини.
Недостатність лівого шлуночка може супроводжуватися підвищеним пульсом у хворого, сильним кашлем, переривчастим диханням зі свистом. Це відбувається з-за того, що в результаті патології кров надходить тільки в судини малого кола. Це призводить до набряку легенів. Цей стан дуже небезпечно для хворого, так як може спровокувати швидкоплинний летальний результат.
Причини лівошлуночкової недостатності
Гостра недостатність даного типу найчастіше спостерігається у хворих старше 60 років. Але нерідкі випадки, коли хвороба вражає людей 40-річного віку. Розвиток цієї недуги провокують інфаркт міокарда та ішемічна хвороба серця. Менш імовірними причинами захворювання вважаються вади серця та кардіоміопатія. Часто у літніх хворих розвиток хвороби спричинене цукровим діабетом 2 типу в поєднанні з підвищеним артеріальним тиском.
Факторами розвитку захворювання є нервові перенапруження, важка фізична праця, яка супроводжується відсутністю повноцінного відпочинку і перевтомою.
До числа причин, що провокують патологію, можна також віднести:
- гострі вірусні захворювання, які людина переносить на ногах;
- запущені пневмонії;
- прийом препаратів, які можуть бути токсичні для серця і організму в цілому;
- зловживання кавою та енергетиками, у складі яких є великі дози кофеїну.
Людина, що має зайву масу тіла і не дотримується здорового способу життя, перебуває в групі ризику. Крім того, ймовірність виникнення серцевого захворювання висока у людей, які зловживають алкоголем або курінням.
Лівошлуночкова серцева недостатність може бути наслідком інфаркту міокарда, а також тяжкої аритмії. При цій патології різко знижується хвилинний викид і кількість крові, яка повинна надходити в артеріальні судини.
При розвитку захворювання збільшується навантаження на серце, бо воно всіма силами намагається компенсувати відбуваються зміни в судинній системі. Серцевий м’яз починає сильніше скорочуватися, частішає її ритм, розширюються капіляри і артеріоли, підвищуються перфузії тканин. Розвиток патології призводить до розтягування м’язів міокарда. М’язовий шар серця постійно напружується, намагаючись виштовхнути кров в русло судин, що в результаті призводить до його гіпертрофії. Саме так виникає серцева недостатність, яка характеризується:
При лівошлуночкової недостатності пацієнт швидко втомлюється, у нього знижується розумова і фізична активність, порушується сон, він стає дратівливим, схильним до депресивних станів.
Типологія
Гостра лівошлуночкова недостатність – це найбільш часта форма серцевої патології у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда. Також вона зустрічається серед хворих, що страждають пороком серця, гіпертонією, склероз судин головного мозку. Підставою для її розвитку виступають порушення в роботі кровоносної системи лівого шлуночка.
Захворювання характеризується частковим надходженням крові в аорту і лівий шлуночок. За рахунок недостатнього об’єму крові збільшується тиск лівого шлуночка, а це, в свою чергу, призводить до збільшення тиску в лівому передсерді. В цей час правий шлуночок перекачує кров у легеневі судини, а лівий не може впоратися з таким обсягом унаслідок обмеженою роботи. В результаті наступають застійні процеси в легенях.
Рідина проникає в легеневі капіляри і альвеоли, утворюючи набряк легенів. Напад у хворого розвивається швидкоплинний. Характерне для нього час – вечір або ніч. Людина починає відчувати труднощі з диханням, потім стан посилюється нападами задухи. Хворий відчуває сильну слабкість, яка супроводжується нападоподібний кашлем з червонуватою пінистої мокротою.
При прослуховуванні хворого виразно чути глухі серцеві тони, які проявляються зі свистячим видихом і утрудненим вдихом хворого. Всі ці симптоми вказують на розвиток серцевої астми, у слід за якої у людини розвивається ціаноз і відзначається наявність сухих хрипів по всіх відділах легень. З’являються серйозні проблеми з диханням, що призводять до сильного набряку легенів. Гостра лівошлуночкова недостатність – вкрай небезпечний стан хворого, яке може привести до летального результату.
Хронічна форма цієї недуги, так само як і гостра, розвивається на фоні захворювань, які збільшують навантаження на лівий шлуночок. Але відмінністю є те, що хронічна лівошлуночкова недостатність розвивається не так стрімко, а поступово, в менш агресивній формі. Це дозволяє пацієнтові тривалий час не відчувати дискомфорту і больових відчуттів. Захворювання в хронічній формі здатне приводити до венозного застою в тканинах легенів.
Серед ранніх ознак хронічної лівошлуночкової недостатності слід виділити:
Після проведення рентгена і отримання знімка у пацієнта підтверджується наявність застою в легенях, а результати дослідження показників зовнішнього дихання вказують на дихальну недостатність. Стан людини може покращитися після призначення і прийому сечогінних препаратів. Після виконання кардіограми можна побачити горизонтальну лінію серця, його гіпертрофії і перевантаження лівого шлуночка. Нерідко у хворих з хронічним перебігом хвороби відзначається різке розвиток гострої лівошлуночкової недостатності, яка проявляється як серцева астма та набряк легенів.
Невідкладна допомога: коли вона необхідна?
Серцева астма і набряк легень, які виникають на фоні гострої лівошлуночкової недостатності, можуть призвести до інфаркту або летального результату. 
Тому завдання лікаря спрямована, в першу чергу, на полегшення стану хворого, а потім вже на зменшення набряку легенів. Після проведення необхідних маніпуляцій хворий повинен бути негайно доставлений в кардіологічне відділення.
Транспортування хворого в кареті швидкої допомоги можлива тільки після зменшення застою в легенях. Якщо не вдається швидко досягти належного результату, бригада швидкої допомоги повинна залишатися у хворого вдома до поліпшення його стану.
Медикаменти для боротьби з захворюванням призначаються для кожного пацієнта індивідуально. Лікування ні в якому разі не повинно бути поверхневим, так як не вилікувана лівошлуночкова недостатність призводить до серйозних ускладнень.
Якщо ж медикаментозна терапія не покращує стан хворого, рекомендується проведення хірургічної операції. Це може бути кардиоміопластика або установка імплантату – посудини, що зможе поліпшити кровообіг і роботу судинної системи в цілому.
Обидві операції мають певними ризиками. Але в разі сприятливого результату хворого чекає позитивний терапевтичний ефект. Результат буде помітним через кілька місяців після хірургічного втручання або післяопераційного відновлення. При цьому остаточне рішення залишається за пацієнтом. І в такому випадку складно обійтися без консультації досвідченого лікаря-кардіолога.
Для того щоб лівошлуночкова недостатність не стала проблемою в літньому віці, потрібно вести здоровий спосіб життя, не зловживати алкоголем, курінням, кава, енергетиками, займатися спортом, який не лише розвиває витривалість, але й зміцнює серцевий м’яз. Дуже важливо частіше бувати на свіжому повітрі, менше переживати, позитивно мислити, вживати тільки здорову їжу. Дотримуючись цих правил, організм буде довго залишатися міцним і здоровим.
