Різкі скачки тиску, пов’язані з завидною регулярністю, прийнято називати гіпертонією. При порушенні функціонування серцево-судинної системи частіше всього проявляється стійке підвищення артеріального тиску, яке може утворитися в будь-якому віці. Розглядаючи глобальне поширення даної патології, яка спричиняє серйозні ускладнення (інвалідність, летальний результат), медична наука активно розробляє медикаментозні препарати, які ефективно знижують АТ.
Гіпертонія у літніх людей – стан, ускладнюється несумісність лікарських препаратів, проявом побічних дій, фармакодинамічні особливостями, це виведення, всмоктування, метаболізм. Велику роль відіграє розвиток хронічних хвороб, що вражають внутрішні органи і системи життєдіяльності.
Як протікає хвороба у літньому віці?
Якщо говорити про різких скачках тиску, вони виступають пристосувальною, захисною реакцією організму, мета якої полягає у підтримці нормального кровообігу у всіх тканинах, органах. Серця з віком доводиться докладати певних зусиль для проштовхування кров’яних мас за структурно зміненим артеріях, венах.
З часом еластичність і тонус судин знижуються, а холестеринові бляшки зменшують їх внутрішній просвіт. Нирками виробляється менше реніну, який бере участь у регулюванні тиску.
У той же час альдостерон, що виробляється залозами, активізується і утримує надлишок натрію в організмі. Саме натрій має здатність утримувати рідину, значно збільшуючи кількість циркулюючої рідини. Невтішний підсумок – високий кров’яний тиск.
Важливо! Головною метою терапії гіпертензії у людей похилого віку виступає запобігання таких ускладнень як інфаркти, інсульти. Велике значення має поліпшення якості життя.
Показники артеріального тиску
При вимірюванні АТ визначається показник верхнього (систолічного) рівня. При скороченні серцевих шлуночків (систола) кров надходить у судини. Останні надають певний опір кровотоку, що і являє собою систолічний тиск. В нормі цей показник варіюється в межах 100 – 140 мм рт. ст. Що стосується нижнього діастолічного тиску, воно відповідає показниками діастоли (період розслаблення міокарда), норма дорівнює 70 – 80 мм рт. ст.
Прийнято визначати нормальні показники артеріального тиску у людей поважного віку:
| Категорія | Показник мм рт. ст. |
| Від 80 до 90 років | 140/90 |
| Від 70 до 80 років | 140/85 |
| Від 60 до 70 років | 130/80 |
Важливо! Діагностичний критерій, який вказує на наявність гіпертонії у людей старше 60 років – наявність показника більш 155/95 мм рт. ст. Стрибок до позначки 170 передбачає надання невідкладної швидкої допомоги.
Необхідно знати ряд факторів, що сприяють появі нестабільного тиску в похилому віці:
- Наявність атеросклеротичних бляшок, що покривають внутрішню частину судин.
- Різке зниження рівня альдостерону, що виробляється наднирковими залозами.
- Гіпоксія тканин.
- Погіршення еластичності судин.
- Надмірна вага.
- Зміна плинності крові.
- У жінок – клімакс.
- Метаболічна симптоматика.
- Спосіб життя, що веде до гіподинамії.
- Шкідливі звички у вигляді куріння, алкоголізму.
Про основні симптоми і причини
Гіпертонія у літньому віці звичайно проявляється кількома стадіями:
- Найбільш легка – 1-я стадія. Виражені симптоми виникають вкрай рідко. Позначки артеріального тиску не перевищують 160/90 мм рт. ст., виявляються періодично.
- Помірна – 2-я стадія. Високий АТ утримується на показниках 180/100 мм рт. ст. протягом тривалого часу.
- Важка – 3-я стадія, вона проявляється високими показниками тиску до 180/100 мм рт. ст., які погано знижуються і утримуються на позначених цифрах.
Складність протікання гіпертонії у літніх пацієнтів полягає в тому, що її важко виявити через відсутність яскравих ознак на перших двох стадіях. Скарги стають регулярними, коли патологічні перетворення зачіпають органи-мішені, проявляють чутливість по відношенню до різкої зміни ПЕКЛО. В першу чергу це нирки, серце, головний мозок.
Порушення з боку серцевого м’яза:
- При незначних фізичних навантаженнях або в стані спокою прояв задишки.
- Прискорене серцебиття.
- Оніміння кінцівок, що супроводжується набряком, імовірно кистей і стоп.
- Больовий серцевий синдром.
Порушення з боку ЦНС:
- Тяжкість в окремих частинах голови, потиличні болю, вушний шум.
- Розбіжність «картинок» в очах, запаморочення.
- Різке зниження пам’яті, загальна слабкість.
- Тремтіння в кінцівках.
- У горизонтальному положенні (нічний або денний сон) підскакує тиск, в результаті чого погіршується загальний стан.
Порушення з боку нирок:
- Скупчення зайвої рідини.
- Розлади диуретической спрямованості.
- Нудота, пастозність обличчя, шкіра стає рихлою і набряклою.
- Больові відчуття в зоні попереку.
Якщо має місце раптове підвищення тиску, а стійкий ангіоспазм супроводжується світлими спалахами перед очима, мигтінням мушок, крововиливом у сітківку, зниженням зору, можна стверджувати про виявлення тяжкого ступеня хвороби.
Коли ураженню піддаються внутрішні органи, відбувається збій кровообігу в нирках, головному мозку, в коронарної системі. В такій ситуації можливий розвиток серцевої або ниркової недостатності, інфаркту або інсульту.
Ліки для зниження тиску
При виборі гіпотензивних препаратів варто звертати увагу на побічні дії. Практика показує, що лікарська терапія переноситься нормально, у літніх людей спостерігається ефективність використання медикаментозних препаратів. Так, ризик утворення інсультів скорочується більш ніж на 30%, патології з боку серця і судинної системи проявляються на 40% рідше.
Щоб привести в норму ПЕКЛО і по можливості запобігти появі побічних ефектів, необхідно знижувати середню призначеного дозування ліків, яка згодом збільшується до досягнення позитивного терапевтичного дії. Обов’язково проводиться динамічний контроль кров’яного тиску при лікуванні.
Прийом діуретиків
Стандартно гіпертонічна хвороба передбачає використання літньою людиною сечогінних засобів. Дані медикаменти відрізняються хімічною структурою, однак їх об’єднує властивість по виведенню з організму зайвої кількості рідини.
Особливості дії:
- Зниження кількості внутрішньосудинної вологи.
- Відновлення електролітного та водного обміну.
- Зниження чутливості судинних стінок по відношенню до гормонів.
Діуретики зменшують серцевий навантаження, забезпечують стабілізацію АТ, запобігаючи тим самим прогресування ускладнень.
Особливості тіазидів
Якщо діагностовано гіпертензія, в першу чергу пацієнту призначаються препарати, які є похідними бензотіадіазіна. До таких можна віднести Металозон, Діхлотіазід, Індапамід, Индал, Клопамид.
Сечогінні препарати, що відносяться до даної групи, допомагають позбавитися від сильних коливань АТ, надаючи помірну дію на систему кровообігу. Вони нормально всмоктуються через ШКТ, виявляють підвищену біодоступність, підтримують структуру судинних стінок. Якщо має місце гіпертензія, діуретики призначаються в початкових або навіть занижених дозуваннях, підлягають тривалому застосуванню.
З побічних дій варто відзначити порушення на електролітному рівні. У такій ситуації підвищується вироблення магнію і калію, результатом чого стає висока концентрація сечовини в крові. Коли ж натрій виробляється у недостатній кількості, настає зневоднення організму.
Особливості петльових діуретиків
Подібні медикаменти використовуються, коли починається прояв високого тиску. Вони впливають на ниркові канальці, що мають петлеподібну форму. До таких належить:
Фуросемід.
- Етакринова кислота.
- Буметанид.
- Пиретанид.
Вплив цих ліків базується на нормалізації тиску в лівому серцевому шлуночку, розширення венозного русла, підтримці клубочкової фільтрації, активізації ниркового кровотоку.
Вони характеризуються нормальним всмоктуванням через травний тракт, піддаються метаболічним процесам в печінці. Петльові діуретики не рекомендується використовувати в якості препаратів для тривалого лікування гіпертензії, так як вони відрізняються коротким, але вираженою дією на організм. Якщо настав гіпертонічний криз, або ж призначені діуретики не показали позитивного результату, вони стануть оптимальним варіантом.
З побічних ефектів варто відзначити:
Прийом бета-блокаторів
Дані препарати протягом багатьох десятиліть успішно застосовуються при виявленні гіпертонії. До сучасним і вдосконалених засобів даної групи варто віднести Небіволол, Лабеталол, Пелипролол, Карведилол. Під час проведення терапії на основі бета-блокаторів усувається негативний дію нервової системи (вегетативної) на функції серця. При цьому знижується кисневе голодування, в судинах знижується периферичний тонус.
Людям у літньому віці рекомендується приймати діуретики. Але коли спостерігається порушення роботи серця, зокрема інфаркт міокарда, ішемія, в комплексну терапію підключається дана група медикаментів. З побічних дій варто відзначити:
Прийом інгібіторів АПФ
Дія даних медикаментів спрямовано на блокування ферменту, який сприяє утворенню в організмі активного ангіотензину (провокатор гіпертонії). Серед найпоширеніших інгібіторів АПФ Фозиноприл слід зазначити, Спираприл, Каптоприл, Еналаприл. Дані препарати покращують кровообіг, знімають сильні навантаження з серцевого м’яза.
Що стосується початкового дозування, коли ПЕКЛО стрибає, воно підбирається суворої індивідуальності. Зазвичай лікування «стартує» з мінімальних доз, які поступово збільшуються до досягнення очікуваного терапевтичного ефекту.
Коригування здійснюється лікуючим лікарем, який регулярно порівнює показники кров’яного тиску. Як монопрепарат описувані медикаменти у пацієнтів літнього віку використовуються вкрай рідко.
Позитивний результат лікування досягається при використанні АПФ паралельно з діуретиками, бета-блокаторами. Інгібітори характеризуються рядом побічних дій, зокрема це алергічні прояви, занадто низький тиск. Уникнути таких ситуацій допоможе тільки грамотне визначення дози ліків.
Прийом антагоністів кальцію
Дана група препаратів запобігає потраплянню кальцієвих іонів в серцеві судини і тканини. Коли в цих структурах збільшується кількість кальцію, що проявляється гіперчутливість до гормонів, підсилюється скорочувальна функція, відповідно, підскакує ПЕКЛО. Антагоністи кальцію відрізняються менш вираженим антигіпертензивним дією в порівнянні з описаними вище препаратами. Однак під їх впливом у більшості випадків запобігає появі інсультів.
Часто застосовуються – Амлодипін, Тиропамил, Фалипамил, Дилтіазем. Їх не рекомендується використовувати для лікування гіпертонії при порушеннях роботи серця. З побічних дій відзначена брадикардія, тахікардія, недостатня провідність внутрішньошлуночкового характеру.
Народні засоби
Якщо протягом дня скаче тиск, в результаті чого значно погіршується самопочуття, варто паралельно з лікарськими препаратами скористатися порадами народної медицини. Але перед початком прийому будь-яких відварів, настоянок потрібно обов’язково проконсультуватися з лікарем. Категорично заборонено самостійне припинення лікування медикаментами, які утримують показники АТ в межах вікової норми.
Якщо підскочив тиск, дозволяється пройти курс лікування за допомогою натурального виноградного соку. Його варто вживати щодня по 200-400 мл, протипоказання – цукровий діабет.
Кора тутовника у подрібненому вигляді (1 ст. л.) заварюється в 0,5 літрах води. Коли відвар настоїться, вживати по 100 мл перед їдою кілька разів в добу.
Корисною є вітамінна суміш з одного лимона, кураги, меду і волоських горіхів (таких інгредієнтів знадобиться по 200 мг). Все збивається в блендері, приймається за 30-60 хвилин перед їжею по 1 ст. л.
Столовий буряк – не тільки смачний, але і корисний продукт. Вхідні в її склад компоненти ефективно справляються з гіпертонічними нападами. Якщо щодня приймати свіжовичавлений буряковий сік, змішаний з водою (50 мл на 50 мл), можна нормалізувати рівень гемоглобіну, також ефективно розщеплюються жирові тканини, кров збагачується киснем.
У домашніх умовах її корисно вживати в їжу з невеликою кількістю меду, особливо для людей похилого віку, так як відбувається зміцнення судинних структур, попереджається набряклість.
Добре себе зарекомендувала настоянка з лушпиння цибулі і спирту, в яку додається соняшникову олію.
Профілактика
Гіпертонічна хвороба проявляється в будь-якому віці, підлягає обов’язковому лікуванню. Для цих цілей розроблено і створено величезну кількість медичних засобів.
Однак не варто забувати про профілактичні заходи – це корекція харчування, здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок, помірне фізичне навантаження.
Важливо, щоб в організм потрапляла достатня кількість мікроелементів і вітамінних комплексів. Сіль у раціоні має бути присутнім у мінімальній дозі.
Тиск може підвищуватися при ходьбі, незначних фізичних навантаженнях, у спокійному стані і навіть під час сну. Причиною гіпертонії у літніх людей виступають різні симптоми. Необхідно своєчасно їх виявляти та проходити належне лікування.
