Лікування гіпертонії у літніх людей, артеріальної гіпертензії

Гіпертонію прийнято вважати звичайним явищем після 60 років. Майже кожен другий осіб цієї вікової категорії – гіпертонік. Хвороба може бути застарілою або з’явитися лише з роками. Вона ніяк не повинна вважатися нормою, ні в якому віці. Ускладнення, які виникають з вини хронічно підвищеного тиску, часто бувають причиною смерті або значно погіршують якість життя. У літніх людей лікування гіпертонії має свої особливості. Непросто підібрати індивідуальний препарат такому пацієнту. Як правильно впливати на захворювання, чому лікарська терапія може бути небезпечною для людини у віці?

Зміст статті

• Фізіологічні зміни в організмі
• Особливості гіпертонії літніх
• Сприятливі фактори
• Лікування
• Небезпеки
• Препарати

Фізіологічні зміни в організмі

Літній вік – це життєвий період зі своїми особливостями. Змінюється все: внутрішній світ людини, її ставлення до життя, оточуючих людей і собі. Іншим стає його здоров’я: організм старіє, зношується, все більше дають про себе знати старі захворювання, до них додаються нові. Літня людина стає розсіяним, забудькуватим, часом йому важко обходитися без сторонньої допомоги. У зв’язку з віковими змінами люди стають більш схильними до впливу факторів, що провокують гіпертонічну хворобу.

Гіпертоніки похилого віку схильні “кидатися в крайності”. Одні занадто стурбовані своїм здоров’ям і схильні перебільшувати, знаходити проблеми там, де їх немає. Такі пацієнти без кінця ходять по лікарях і на всі скаржаться. Інші навпаки, ставляться до себе надто недбало, намагаються не звертати уваги на «дріб’язкові симптоми», часом затягнути їх в лікарню просто неможливо. Така людина звертається до лікаря тільки в самих критичних ситуаціях, коли зробити вже нічого не можна. У кращому випадку, ситуацію з трудом вдається взяти під контроль. Але це тимчасово. Як тільки пацієнт відчує себе краще, він знову перестає дотримуватися розпоряджень лікаря. Літня людина часто забуває прийняти ліки вчасно, може переплутати одне з іншим або вибрати неправильну дозування.

Старіючі люди часто стають більш упертими, дратівливими, ворчливыми, створюючи тим самим для себе постійні стресові ситуації. Вони не хочуть підлаштовуватися під інших людей і змінювати свій усталений життєвий уклад. Їм важко відмовитися від улюбленої їжі, кинути звички, змусити себе зайнятися фізкультурою, скинути вагу.

Всі ці фактори створюють труднощі в лікуванні людей цієї категорії. Для успішної боротьби з хворобою необхідний комплексний підхід, особливо в літньому віці, коли треба враховувати не тільки прояв гіпертонії, але й інші захворювання.

Щоб здійснювати лікування артеріальної гіпертензії у літніх, треба мати уявлення про те, що відбувається в старіючому організмі, як змінюються судини, як функціонує серцевий м’яз. Ось перелік основних змін, які впливають на підвищення кров’яного тиску:

Судинні зміни.

• Стінки судин втрачають свою здатність розтягуватися і стискатися за необхідності, стають жорсткими і ламкими. Порушуються їх функції та будова. Вони вже не в змозі пристосуватись до перепадів тиску, з-за їх крихкості виникає небезпека розривів і крововиливів.
• Просвіт всередині судин звужується. Викликається це різними причинами: відкладення холестерину і кальцію на стінках, утворенням тромбів.
• Ендотелій (інтиму судин) – це шар клітин, розташованих усередині стінок, який відповідає за скорочувальні руху м’язової тканини судин. В нормі він реагує на будь-які подразники розслабленням і стисненням судинної системи, але розвиток атеросклерозу пошкоджує цей шар, і регуляція тонусу судин порушується.

Зміни в серцевому м’язі.

• Збільшується лівий шлуночок.
• Потовщується серцева стінка.
• Розвивається аритмія.
• Серцеві клапани стають жорсткими.
• М’язова тканина атрофується.
• Розміри і вага серця спочатку збільшуються (до 80 років), а потім зменшуються.
• Кардіоміоцити (клітини серцевої м’язової тканини) замінюються фіброзної (сполучної) тканиною, розвивається кардіосклероз, знижується скорочувальна здатність міокарда.
• Серце працює неекономічно: чим більше гіпертрофія м’яза, тим наполегливіше він змушений працювати.

Порушення в роботі нирок і надниркових залоз.

• Знижується продукування реніну – ниркового гормону, що відповідає за регуляцію артеріального тиску.
• Збільшується вироблення альдостерону. У результаті в організмі накопичується натрій, нирки затримують рідину, виникають набряки.
• Зменшується маса і об’єм нирок.

Крім перелічених змін, що впливають на підвищення тиску в похилому віці, організм зазнає ряд інших патологічних порушень:

• сповільнюються обмінні процеси;
• знижується вміст рідини в організмі, кров стає в’язкою;
• перебудовується травна система (поживні речовини гірше розщеплюються і всмоктуються);
• знижується активність вироблення різних ферментів;
• збільшується кількість жирових відкладень;
• зменшується м’язова маса;
• погіршується кровообіг в органах.

Всі ці процеси роблять лікування гіпертонії у літніх людей досить складною справою. Призначені ліки втрачають ефективність свого впливу з-за того, що не можуть у належній кількості в потрібний час поширитися по організму і засвоїтися їм.

Особливості гіпертонії літніх

Гіпертонія у літньому віці має ті ж симптоми, що і в будь-якому іншому:

• головний біль;
• нудота;
• запаморочення;
• задишка, біль у грудях;
• порушення серцевого ритму;
• втома;
• дратівливість;
• поганий сон;
• зниження концентрації уваги;
• погіршення зору.

До цих симптомів приєднуються ознаки інших захворювань. І тут вже перед лікарем стоїть непросте завдання: розібратися, чи є захворювання наслідком запущеної гіпертонії, або вони є першопричиною хронічного підвищення показників на тонометрі. І в тому, і в іншому випадку обмежуватися лікуванням однієї гіпертонії недостатньо. Доведеться принагідно лікувати і ряд інших патологій.

Страждають від гіпертонічної хвороби такі органи: серце, нирки, очі, судини, головний мозок. Захворювання їх, як правило, супроводжують гіпертонічну хворобу в літньому віці.

Причиною симптоматичної гіпертонії (розвивається як симптом основного захворювання) у літніх частіше всього бувають наступні патології:

• ішемічна хвороба нирок, вона викликає порушення циркуляції крові в органі;
• цукровий діабет та інші захворювання, що виникають із-за збою ендокринної системи;
• серцеві захворювання;
• судинні патології;
• порушення роботи центральної нервової системи.

Підвищення тиску в літньому віці зазвичай зводиться до підвищення верхніх показників тиску (систолічних) від 160 і вище. Тому гіпертонію літніх називають ізольованою систолічною патологією. Нижні показники (діастолічні) при цьому або не змінюються, або зменшуються (90 і менше).

Окремо варто згадати про таке явище, як псевдогипертония. При цьому прилад для вимірювання тиску показує завищені цифри, хоча в реальності рівень тиску нижче. Відбувається це через кальцієвих відкладень на стінках судин. Вони заважають манжети тонометра пережимати артерії, що і викликає неправильні показання.

Розпізнати псевдогипертонию можна з таких симптомів:

• Людина не відчуває ознак високого тиску.
• Хворий почуває себе погано, але турбують його симптоми гіпотонії, що не відповідає показанням тонометра.
• Проведене лікування нібито підвищеного тиску не дає жодних результатів, але свідчення тонометра наполегливо говорять про присутність патології.

Для діагностування такого стану використовують тест Ослера. Суть його в наступному: манжету надягають на руку, накачують повітрям, і потім перевіряють пульс. Якщо промацати його вдається, чого бути не повинно при нагнітанні повітря в манжету, то діагноз підтверджується.

Багатьом літнім людям відомо й таке поняття як «помилкова гіпертонія» або синдром «білого халата». У таких випадках у людини констатують неіснуюче захворювання. Пояснюється це тим, що при відвідуванні лікаря людина нервує, відчуває напругу, хвилювання, від цього тиск різко зростає і перевищує допустимі норми. Відбувається це не разово, а регулярно, при кожному візиті до лікаря. Лікувати таку гіпертонію не потрібно, якщо в звичних для особи умовах тонометр показує нормальні значення.

Сприятливі фактори

Крім причин, що викликають захворювання в будь-якому віці, є специфічні фактори, які характерні саме для людей похилого віку:

• Вікові зміни в серцево-судинній системі.
• Гормональна перебудова у жінок під час клімаксу.
• Фонові захворювання нирок, ендокринної, нервової або серцево-судинної системи.
• Лікарська гіпертонія (виникає з-за того, що літні люди багато хворіють і змушені весь час приймати різні ліки), її провокують побічні ефекти прийнятих коштів.
• Уповільнення обміну речовин.

Інші чинники також впливають на ризик розвитку гіпертонії у літніх. Ця вікова категорія набагато менш рухлива, більш схильна до повноти, менш стійка до стресів. Будь перенапруження, розумове або фізичне, відразу відбивається на рівні тиску.

Всі ці фактори треба враховувати при розробці схеми, по якій буде проводитися лікування гіпертонії у літніх людей.

Лікування

Лікування літньої людини з гіпертонічною хворобою вимагає особливого підходу.

• Першим ділом треба провести ретельне обстеження на предмет наявних додаткових захворювань.
• Треба виключити «помилкову» патологію і «псевдогипертонию».
• Оцінити вікові зміни серцево-судинної системи та інших органів, які можуть вплинути на засвоєння лікарських засобів.
• Наступний крок – визначити стадію розвитку захворювання, а також його форму (злоякісна або доброякісна).
• Врахувати індивідуальні особистісні особливості людини: його налаштованість на лікування, готовність слідувати інструкціям, здатність самостійно контролювати прийом медикаментів (дози, час прийому і вид препарату).

Лікар повинен слідувати певним принципам, проводячи лікування гіпертонічної хвороби у літніх:

• Важливе значення має індивідуальний підбір дози для кожного пацієнта. Починати рекомендується з мінімальної кількості препарату і збільшувати його поступово, лише при наявності достатніх на те підстав.
• Після розпочатого лікування необхідно слідкувати за станом хворого, виявляти в нього всі підозрілі симптоми. Якщо самопочуття пацієнта погіршиться, ліки слід негайно замінити.
• Знижувати рівень тиску до нормальних показників треба обережно і повільно. Повинно пройти кілька місяців, щоб ефект був досягнутий. Специфіка зрілого віку обумовлює низьку швидкість всмоктування, розподілу та виведення лікарських речовин та повільне вплив на організм. Форсувати події ні в якому разі не можна, щоб не погіршити ситуацію.
• Вимірювати тиск потрібно в двох положеннях тіла: сидячи і лежачи.
• В окремих випадках знижувати тиск до нормальних показників не рекомендується (наприклад, при ішемічній хворобі серця), цифрові значення тонометра для таких пацієнтів завжди повинні бути трохи завищені.

Лікування гіпертонії в літньому віці, повинне бути різноплановим і включати в себе такі методи:

• медикаментозну терапію;
• процедури електрофорезу та лазеротерапії;
• прийом кисневих коктейлів;
• електросон;
• дієтичне харчування;
• лікування аромотерапією;
• виконання комплексу вправ;
• застосування вуглекислих і сульфітних ванн.

Крім цього, пацієнт після консультації з лікарем може використовувати фітотерапія (лікування рослинами).

Обов’язковою умовою успішного лікування гіпертонії стане корекція способу життя: відмова від шкідливих звичок, позбавлення від зайвої ваги, уникнення психоемоційних перевантажень, збільшення фізичної активності, нормалізація сну, дотримання розумного балансу між працею та відпочинком.

Небезпеки

До лікування медикаментами треба поставитися з особливою увагою. Неправильно підібраний препарат може викликати серйозні погіршення здоров’я. Кожен препарат має побічними ефектами, які можуть негативно впливати на різні органи і системи людини похилого віку. У поважному віці організм ослаблений відбуваються в ньому незворотними процесами старіння. До того ж, до 60 років вже є цілий набір захворювань, які теж треба лікувати. Не всі лікарські препарати поєднуються один з одним. Тому треба ретельно продумувати схему лікування і склад призначуваних препаратів.

Не так давно ще стояло питання про те, чи треба взагалі лікувати гіпертонію в літньому віці. Серйозні побоювання були викликані вищепереліченими чинниками. Лікарі боялися лікуванням нашкодити старіючому організму ще більше. Пропонувалося використання немедикаментозних засобів, а також спостереження за станом хворого.

І все ж, лікування повинно проводитися неодмінно, грамотний підхід до призначення спеціально підібраних препаратів може значно поліпшити якість життя і зробити її більш тривалою.

Препарати

Лікування гіпертонії в літньому віці здійснюється такими групами препаратів:

Група препаратів
Назва
Чиниться дія
Побічні ефекти і протипоказання

Діуретики (сечогінні) «Индап», «Гідрохлортіазид»

Сприятливо впливають на серце та судини; знижують небезпеку розвитку інсульту,ішемічної хвороби; перешкоджає затримці рідини в організмі

Добре переносяться пацієнтами літнього віку; у поодиноких випадках можливі запаморочення, нудота, втрата свідомості Альфа-адреноблокатори «Прозазин», «Доксазозин», «Альфузозин»

Призначають літнім чоловікам з гіперплазією передміхурової залози доброякісного характеру), препарати зупиняють ріст аденоми простати, знижують тиск

Побічні ефекти: сильне зниження тиску, аритмія, головне болі, нудота, безсоння, втрата свідомості за різкої зміни положення тіла. Протипоказання: хвороби нирок, атеросклероз, порушення кровообігу в головному мозку, брадикардія

Бета-блокатори

«Атенолол», «Анаприлін», «Метопролол»

Рекомендовані людям похилого віку, які перенесли інфаркт, ефективні при запорі, цирозі печінки Протипоказання: брадикардія, бронхіальна астма, цукровий діабет Антогоністи іонів кальцію «Ніфедипін», «Амлодипін», «Кордафен» Купірування гіпертонічного кризу, профілактика порушень мозкового кровообігу Побічні ефекти: брадикардія, кашель, головний біль, блювання, запаморочення Інгібітори АПФ «Аналаприл», «Каптоприл», «Периндоприл» Призначають для зниження тиску при порушенні роботи нирок, препарат сприятливо впливає на нервову систему, стимулює розумові процеси

Побічні ефекти незначні: кашель, висип, головний біль, знижений тиск; зазвичай препарати добре переносяться

Лікування гіпертонії в літньому віці має певні складності, але відмовлятися від терапевтичних заходів не варто. Правильно підібрані препарати допоможуть людині похилого років довше залишатися активним і не втрачати здатність насолоджуватися життям. Важливу роль у подоланні проблем зі здоров’ям після 60 відіграє допомога і підтримка близьких людей, а також позитивний настрій самого пацієнта.