Кардіологія        21 Березня 2018        1606         Коментарі Вимкнено до Ліки, таблетки і препарати при серцевій недостатності

Ліки, таблетки і препарати при серцевій недостатності

Серцевою недостатністю називають патологічний стан м’язового органу, що супроводжується зменшенням частоти і сили його скорочень. Нормальний кровообіг при цьому порушується. Щоб уникнути ускладнень, потрібно своєчасна діагностика і лікування симптомів таблетками.

Зміст статті

  • Класифікація і симптоми
  • Групи препаратів
  • Принцип медикаментозної терапії
  • Прогноз

Класифікація і симптоми

Виділяють кілька варіантів перебігу захворювання у лівих і правих камерах серця, в залежності від швидкості наростання симптомів:

  • гостра серцева недостатність;
  • хронічна серцева недостатність.

Симптоми у гострій фазі хвороби наростають в короткий термін і досягають максимуму за кілька годин, а іноді і хвилин. У процес втягуються обидві камери серця. При хронічному перебігу недостатність розвивається поступово, у тяжких випадках уражаються всі органи.

Гостра серцева недостатність у лівому шлуночку розвивається за кількома варіантами – це серцева астма та набряк легенів. Перший має такі симптоми:

  • Задишка. Спочатку вона відчувається тільки при фізичній активності, а потім і в спокійному стані. У момент виникнення задухи утруднюється вдих (інспіраторний характер). При прогресуванні стану пацієнт відчуває його і в нічний час, часто від цього прокидається.
  • Страх смерті.
  • Серцебиття.
  • Пітливість.
  • Кашель з важко відокремлюваної мокротою.
  • При набряку легенів пацієнти відчувають те ж саме, що і при серцевій астмі, але приєднуються додаткові симптоми. Шкіра обличчя і тіла стає синього відтінку, дихання шумне, клекотливе і чутне на відстані. При набряку легень з рота виділяється рожеве мокротиння.

    При гострій недостатності у правому шлуночку виникають застійні явища (легеневе серце). Основна ознака – поява роздутих вен на шиї, які краще стають помітними під час вдиху. Особа і кінчики пальців пацієнта стають синюшного відтінку. Задишка з’являється на вдиху, наростають набряки. Спочатку вони практично непомітні і тимчасові. При прогресуванні захворювання набряки тривало зберігаються та поширюються на обличчя, ноги та область живота.

    Серцева недостатність є наслідком хронічних захворювань. Вона вражає камери серця окремо, або обидві одночасно. Ознаки хвороби пов’язані з недостатнім надходженням в тканини кисню і порушенням харчування органів. Симптомами хронічного ураження правих камер є:

  • Прогресуюча задишка.
  • Вимушене положення сидячи з опорою на руки об край ліжка.
  • Кінці пальців товщають і набувають форми барабанних паличок.
  • Шкіра стає синюшного кольору.
  • При правошлуночковій недостатності з’являються набряки, що швидко наростають. Пацієнти відзначають, що стали рідше мочитися, відзначають тяжкість у правому боці (збільшення печінки). При порушенні кровообігу в головному мозку порушується пам’ять, змінюється психіка.

    Групи препаратів

    Лікувати серцеву недостатність необхідно комплексно. Для цього існує цілий ряд препаратів, які підбираються індивідуально для кожного пацієнта, залежно від стану. Препарати, ефективні від серцевої недостатності, ділять на наступні групи:

    • інгібітори АПФ;
    • бета-адреноблокатори;
    • сечогінні;
    • антагоністи альдостерону;
    • блокатори рецепторів ангіотензину;
    • серцеві глікозиди;
    • нітрати;
    • препарати калію;
    • антикоагулянти.

    Призначають не всі кошти відразу з числа перерахованих груп. При виборі лікуючий лікар враховує стан пацієнта і симптоми.

    Інгібітори АПФ. Лікарські препарати, які входять до групи інгібіторів АПФ (“Каптоприл”,”Лізиноприл”,”Еналаприл”), спрямовані на полегшення струму крові. Це досягається шляхом розслабляючого впливу на стінки кровоносних судин. В процесі лікування нормалізується артеріальний тиск і знижується навантаження не серцевий м’яз. Інгібітори АПФ, в поєднанні з сечогінними, підсилюють дію останніх.

    Завдання препаратів полягає в прискоренні виведення зайвої рідини. Ліки зменшує ймовірність виникнення інсульту та інфаркту міокарда. У гіпертоніків препарати при серцевій недостатності здатні різко знижувати тиск, яке пов’язане з наявністю в крові великої концентрації ринина (нирковий фермент, який надає судинозвужувальний ефект).

    Бета-блокатори. Будь-який засіб з групи бета-блокаторів (“Бісопролол”, “Метопролол”) здатне не тільки знижувати тиск, але і уповільнювати пульс. Завдяки наданню подвійного ефекту, ризик смерті від серцевої недостатності зменшується. Таблетки не можна пити самостійно, адже вони мають особливості, які необхідно враховувати. Вживають їх тільки після отримання рецепту від лікаря.

    Препарати для лікування серцевої недостатності з числа бета-блокаторів мають здатність частково відновлювати м’язові волокна серця.

    Сечогінні засоби. Щоб зменшити затримку зайвої рідини в тканинах, пацієнти, що приймають діуретики. До числа сильних засобів відносяться «Фуросемід» і «Етакринова кислота». За короткий час вони можуть вивести кілька літрів води, а так само зменшити вираженість задишки. Щоб зберегти калій і не порушити роботу серця, одночасно призначають таблетки, що зберігають важливий мікроелемент («Триамтерен», «Спіронолактон»). Середньою тривалістю дії володіє «Індапамід» і «Гідрохлортіазид».

    Антагоністи альдостерону. Ліки при серцевій недостатності з числа антагоністів (“Верошпірон”, “Альдактон”) прописуються, коли складно контролювати захворювання. У важкій стадії необхідно продовжити життя пацієнта та зменшити вираженість симптомів. Лікування серцевої недостатності повинно включати додатковий прийом калію. Це пов’язано з імовірністю зменшення його концентрації, що може спричинити за собою порушення роботи серцевого м’яза і закінчитися смертю. Щоб підтримати її роботу, нерідко антагоністи поєднують з діуретиками, що зберігають калій.

    Блокатори рецепторів ангіотензину. За механізмом дії вони нагадують інгібітори АПФ, тільки у них відсутня побічний ефект, що проявляється сухим кашлем. Блокатори «Валсартан», «Лосартан» поліпшують функцію нирок, стан серцевого м’яза при недостатності та гіпертрофії.

    Лікуючий лікар призначає таблетки з групи блокаторів рецепторів ангіотензину при непереносимості інгібіторів АПФ.

    Серцеві глікозиди. Таблетки не тільки покращують роботу серця і сприяють кращій переносимості фізичних навантажень, але додатково підсилюють сечовидільну функцію. До серцевих глікозидів відносяться «Дигоксин», «Дигітоксин».

    Нітрати. Таблетки з групи нітратів («Нітрогліцерин», «Сустак») усувають застійні явища у венах, розширюють артерії серця, ніж усувають дефіцит крові, яка живить тканини.

    Препарати калію. Медикаментозне лікування серцевої недостатності повинно включати препарати калію. Мікроелемент допомагає в роботі провідної системи, регулює артеріальний тиск. Найчастіше для лікування захворювання використовується «Панангін», «Аспаркам» і «Калію оротат».

    Антикоагулянти. При порушенні роботи серця підвищується ймовірність тромбоутворення в його камерах. Деякі таблетки з цієї групи протипоказані пацієнтам, у зв’язку з особливостями захворювання. Зазвичай призначають непрямі антикоагулянти, але пацієнт зобов’язаний контролювати показники згортання крові. При перевищенні дози або наявності протипоказань, ці засоби можуть викликати поява кровотеч.

    Принцип медикаментозної терапії

    Лікування серцевої недостатньою є складним процесом. Необхідно враховувати принципи, прийняті на основі призначення таблеток. Вони включають в себе:

  • Поліпшення якості життя пацієнта завдяки впливу на провідні симптоми хвороби.
  • Захист органів, які будуть дивуватися при серцевій недостатності.
  • Скорочення терміну перебування в стаціонарі.
  • Подовження тривалості життя.
  • Щоб цього домогтися, пацієнту необхідно бути готовим довічно і щодня приймати таблетки, суворо дотримуючись рекомендацій лікаря.

    Лікування симптомів серцевої недостатності таблетками – процес, що вимагає дисципліни від самого пацієнта. Часто препарати треба приймати строго в призначений час, не пропускаючи. Ліки полегшують стан пацієнта і значно покращують якість життя. Основними симптомами, які порушують самопочуття і погіршують прогноз, є:

    • задишка;
    • серцевий кашель;
    • тахікардія.

    Якщо препарат був правильно підібраний з урахуванням особливостей хворого, то тривалість життя збільшиться, зменшиться ризик виникнення ускладнень.

    Лікуючий лікар підбирає таблетки, які впливають не на задишку, а на її причину – серцеву недостатність. Ефективність у зменшенні прояви надають наступні засоби:

  • Інгібітори АПФ, які розширюють кровоносні судини, полегшують просування по ним струму крові.
  • Бета-блокатори, які збагачують тканини киснем. Це дозволяє значно знизити навантаження на серце, зменшити частоту його скорочень.
  • Сечогінні препарати використовуються, щоб вивести зайву воду з організму, також вони попередять ризик набряку легенів.
  • Препарати цих груп призначаються відповідно до тяжкості захворювання, з урахуванням протипоказань.

    Поява кашлю при хворобах серця і органів дихання пов’язано з різними механізмами. Тому і препарати для лікування відрізняються. Основне завдання терапії – зменшити застійні явища. Медикаментозне лікування включає в себе:

  • Сечогінні засоби, які виведуть зайву воду і зменшать застій крові.
  • Протикашльові засоби («Глауцин», «Кодеїн»), але їх призначають не у всіх випадках.
  • Вазодилататори, які розширюють судини і знижують у них тиск («Атаканд», «Лозартан»).
  • При появі кашлю, а тим більше – кровохаркивания, займатися самолікуванням не рекомендується. Пацієнт повинен пройти додаткове обстеження для уточнення місця розриву судин.

    Для лікування тахікардії, в якості основних засобів, застосовують серцеві глікозиди. Вони збільшують викидання крові серцем і замеляют його ритм. При неефективності таблеток їх міняють на ті, які найбільше підходять даному пацієнтові. Додатково призначають препарати калію, бета-блокатори.

    Прогноз

    Прогноз для життя залежить від тяжкості стану. Найчастіше пацієнти звертаються за допомогою вже в запущеній стадії захворювання. При своєчасному візит до лікаря та виконання усіх рекомендацій, ризик смерті зменшується до 30% всього числа хворих. Якщо хворий починає лікуватися на першій стадії, то стан вдається стабілізувати медикаментозним способом. Як і при будь-якому захворюванні, у випадку з серцевою недостатністю важливо своєчасне призначення препаратів і точність дотримання всіх рекомендацій лікаря.

    При виявленні того чи іншого відокремленого симптому, не варто робити поспішні висновки і приймати серйозні серцеві препарати, не порадившись з кардіологом. Дійсно, процес здачі аналізів і постановки діагнозу може затягнутися, але це варто того, щоб не експериментувати зі своїм здоров’ям.