У сучасних умовах вже неможливо проводити ефективне лікування хворих кардіологічного профілю старими методами. Тому коронарографія судин серця стала справжнім проривом в області діагностики серцевих і судинних патологій. Даний метод дозволяє дізнатися про процеси, що відбуваються в головній серцевої артерії, про характер її поразки і ступеня зміни цього важливого судини.
Завдяки достовірної діагностики, медики тепер мають можливість вивчати механізми ішемічної хвороби серця (ІХС), а також розробити максимально ефективну стратегію лікування. Це особливо актуально для вирішення питання про проведення шунтування судин і встановлення стентів. Вчасно зроблена операція запобігає розвитку необоротних процесів в серцевому м’язі, тобто практично виключає ризик розвитку інфаркту.
Де можна отримати направлення
Даний метод досить складний і вимагає спеціально підготовленого медперсоналу і певних умов. Як правило, обстеження серця та судин здійснюється за підтримки рентгена, із застосуванням контрастної речовини в спеціалізованих клініках після обов’язкової консультації кардіохірурга. Процедура призначається як у плановому порядку, так і за екстреними свідченнями.
Лабораторне дослідження
Перед відвідуванням вузького спеціаліста пацієнта в поліклініці за місцем проживання необхідно пройти наступні види обстеження:
Апаратні методи обстеження
Крім результатів лабораторних досліджень лікаря для призначення коронарографії потрібні ще й такі дані:
- висновок про проходження флюорографічного обстеження, яке відображає не лише стан легеневої тканини, але також дає уявлення про контури серця і його параметрах;
- електрокардіограма (ЕКГ) – в динаміці це дослідження дає можливість виявити стійку ішемію, наявність перевантажень в різних відділах, дасть висновок про серцевому ритмі;
- ультразвукова діагностика (Узд) серця відображає візуально роботу клапанів, великих судин, а також дозволяє виявити гіпертрофовані ділянки серцевого м’яза.
Лікар може призначити й інші, необхідні за медичними показаннями, види досліджень. Пройдене в повному обсязі обстеження в умовах поліклініки зручно тим, що значно скорочує час очікування укладення кардіохірурга після консультації у профільному центрі.
Особливість методу
Коронарні артерії є головними магістралями організму, за якими кисень та поживні речовини транспортуються до серця. Дані судини мають складну анатомічну будову, а при порушенні їх функцій розвиваються такі тяжкі захворювання, як стенокардія, аритмія, стеноз, коронарна недостатність та інші серцеві патології.
Суть коронарографії полягає в дослідженні великих судин шляхом введення спеціального діагностичного катетера, який підводиться до однієї з живлять серце пацієнта артерій. Через катетер в порожнину судини вводиться контрастний компонент, а потім робиться рентгенівський знімок, на якому відображаються наступні зміни:
- звуження артеріального русла;
- місця локалізації проблемних зон;
- характер патологічних змін;
- ступінь зменшення просвіту і його протяжність;
- параметри ураженої ділянки.
В результаті проведеного з контрастним речовиною обстеження вдається виявити не тільки наявність атеросклеротичних бляшок і визначити місця спазмів судини, але також вроджені аномалії, про яких багато хворі раніше навіть не підозрювали. Дана процедура допомагає правильно оцінити ситуацію і виробити прийнятну для конкретного пацієнта програму лікування.
Які різновиди внутрішньосудинної діагностики існують
КТ коронарографія відноситься до найбільш безпечним, не інвазивним методом обстеження. Щоб перевірити стан судин, необхідна наявність сучасної апаратури. Тому не всі лікувальні заклади можуть використовувати дану методику, яка відрізняється високою точністю кінцевого результату.
Селективно-інтервенційний метод є першим, впровадженим в широку практику варіантом вивчення русла коронарних судин. Сьогодні даний метод, який в професійних колах відомий, як коронароангіографія (КАГ), дуже активно використовується. На відміну від інших методик даний спосіб дозволяє одночасно з діагностичними заходами проводити лікування. Пацієнт в процесі проведення маніпуляції знаходиться у свідомості і може спілкуватися з персоналом.
МР-коронарографія проводиться в основному з науковою метою. Вкрай рідко здійснюється дослідження судин з допомогою ультразвуку. Тому судити про результативність цих двох методик поки складно.
Підготовка до обстеження
Внутрішньосудинна діагностика – це сполучена з певними ризиками процедура. Тому до неї необхідно добре підготувати пацієнта. Хворому обов’язково:
- роблять ЕКГ та ехокардіографію;
- беруть проби на наявність вірусів;
- визначають групу крові;
- на розсуд лікаря призначаються консультації інших фахівців.
На підготовчому етапі лікар збирає детальну інформацію про перенесені пацієнтом раніше захворюваннях і хронічних патологій. Дуже важливо з’ясувати, чи є у людини алергія на медичні препарати.
Важливо! При наявності серйозних порушень коронарографія судин серця без додаткового обстеження не проводиться.
Як готують до процедури пацієнта
Слід пам’ятати, що правильна підготовка хворого до проведення обстеження в чому впливає на результат. Приблизно за тиждень, а краще за 10 днів до призначеної дати обстеження пацієнт повинен припинити прийом препаратів, що знижують згортання крові (аспірин). Можливість застосування інших засобів обговорюється з лікарем. Оскільки скасування спеціальних препаратів для діабетиків небажана, такі хворі повинні узгодити цей момент з ендокринологом, щоб фахівець запропонував іншу схему лікування.
Маніпуляція проводиться натщесерце, тому пацієнту рекомендується напередодні її проведення відмовитися від вечері. Вранці йому категорично забороняється приймати будь-яку їжу і пити. При необхідності місце введення катетера ретельно виголюють. Хворому слід сказати про те, що процедура досить небезпечна, тому необхідно до неї морально підготуватися.
Правильно спланований підготовчий етап допоможе хворому адекватно поводитися під час обстеження, а фахівці зможуть сконцентруватися на самому процесі.
Добре, якщо пацієнт в процесі маніпуляції буде співпрацювати з персоналом. Це допоможе вчасно виявити можливі ускладнення і прийняти відповідні заходи.
Послідовність проведення процедури
Хоча процедура вважається малотравматичной, для її проведення потрібні певні умови. Її роблять поетапно в такому порядку:
Якщо є свідчення медиків та згода хворого, в процесі обстеження проводиться встановлення стентів — судинних ендопротезів. У ході процедури і після вивчення знімків лікар отримує об’єктивну картину всіх змін і може дати актуальні рекомендації хворому щодо тактики лікування.
Режим хворого після обстеження
На заключному етапі катетер видаляють, а на місце його введення накладається спеціальна пов’язка або шви. Пацієнту призначається постільний режим, що щадить дієта, рекомендується рясне пиття, щоб контрастний склад добре виводився з організму.
Нерідко після коронарографії хворий скаржиться, що болить рука або нога. Ці явища зазвичай проходять через кілька днів, але до таких скарг медичний персонал зобов’язаний ставитися уважно, щоб запобігти імовірнісні ускладнення.
Якщо місце проколу продовжує кровоточити і хворіти, про це необхідно сказати лікарю. Протягом декількох днів після обстеження хворому не рекомендуються фізичні навантаження.
Свідчення
Привід для призначення кардіохірургом коронарографії – це ситуації, при яких потрібно уточнююча діагностика:
- інтенсивні болі в області загрудины;
- моніторинг стану раніше встановлених шунтів або стентів;
- у разі мало результативною медикаментозної терапії при стенокардії;
- при серйозному порушенні серцевого ритму;
- коли планується операція на серці, напередодні її проведення призначається обстеження;
- після перенесеного інфаркту, особливо в тих ситуаціях, коли у хворого реєструються напади стенокардії;
- якщо інші види обстежень дають підстави підозрювати наявність ІХС;
- для підтвердження діагнозу ішемічної хвороби серця;
- при серцево-легеневої реанімації;
- якщо є ознаки, що вказують на недостатнє харчування міокарда.
Слід зауважити, що при підозрі на гострий інфаркт міокарда діагностика судин серця здійснюється в екстреному режимі. Процедура часто призначається пацієнтам з групи ризику, а також при серцевих патологій, які потребують цілому комплексі діагностичних заходів.
В яких випадках діагностика судин серця не призначається
Хоча за оцінками фахівців коронарографія є відносно безпечною маніпуляцією, існує ряд причин, коли її не можна робити. Приводом для перенесення або навіть скасування діагностики можуть стати такі фактори:
- якщо у хворого алергія на контрастний компонент;
- підвищена температура;
- виражена анемія;
- гострі інфекційні процеси будь-якого походження;
- виразкова хвороба в стадії загострення;
- погані показники згортання крові;
- недостатній вміст в крові солей калію;
- цукровий діабет;
- ниркова та серцева недостатність;
- гіпертонія, яка не піддається медикаментозному лікуванню.
Крім перерахованих факторів існують і такі протипоказання, як надлишкова маса тіла і похилий вік.
Звичайно, в кожному окремому випадку медикам доводиться вирішувати питання про доцільність проведення судинної діагностики з урахуванням індивідуальних особливостей хворого, його стану і тяжкості захворювання.
Потенційні ризики та ускладнення
Медики перед обстеженням судин серця методом коронарографії зважують всі ризики, і тільки за життєвими показаннями призначають його пацієнтові. Але хворий теж повинен ретельно продумати свою згоду. Йому слід постаратися докладно дізнатися про саму методику, про те, які наслідки можуть бути після її проведення. Незважаючи на те, що результат заходу в основному позитивний, існує ризик розвитку таких ускладнень:
- порушення серцевого ритму;
- прояви алергічного характеру;
- тромбоз коронарної судини;
- запалення в місці пункції;
- інфаркт міокарда – вкрай рідко.
Зустрічаються поодинокі випадки розриву досліджуваної судини, але ймовірність подібного ускладнення дуже низька (на 100 тисяч обстежуваних припадає лише один випадок).
Висновок
Завдяки коронарографії великих судин серця, вітчизняним медикам вдалося врятувати тисячі життів. Маючи на озброєнні цей передовий метод дослідження, вони тепер можуть виявляти серцеві патології на ранніх стадіях. Після проходження обстеження кожен хворий отримує висновок фахівця і його рекомендації щодо подальшого лікування.
