Кардіологія        22 Березня 2018        2552         Коментарі Вимкнено до Кардіогенний набряк легень: симптоми і невідкладна допомога

Кардіогенний набряк легень: симптоми і невідкладна допомога

Як свідчить медична статистика, серцеві патології при несприятливому перебігу процесу часто ускладнюються загрожують життю хворого станами. Так нерідко на тлі інфаркту, серцевої недостатності та вад розвивається кардіогенний, або, як його часто називають медики — гемодинамічний набряк легенів. Кардіогенний набряк легенів – це вкрай важкий стан, при якому внаслідок припинення нормального газообміну порушується дихальна функція.

Всі ці явища супроводжуються накопиченням рідини в легенях. Вивести хворого з критичного стану вдається не завжди, а часто тільки після цілого комплексу невідкладних заходів.

За яким механізмом відбувається розвиток набряку

Відомо, що серце в людському організмі виконує важливу місію – орган перекачує збагачену киснем кров по артеріях до інших органів і систем. В силу різних причин, а найчастіше це бувають хвороби серця, відбувається збій у роботі цього природного насоса. Саме в цей момент, як по ланцюжку, запускається механізм патологічного процесу: недостатність кровообігу тягне за собою виникнення застійних явищ, а це обертається тим, що стінки капілярів та лімфатичних судин вже не мають можливості утримувати рідину. Вона починає заповнювати альвеоли (структурна одиниця легеневої тканини).Поступово скупчилася рідина витісняє повітря з легеневих тканин.

Медики даний процес, який у міру розвитку призводить до утрудненого дихання, позначають терміном «випіт рідини».

Чим більше легені заповнюються транссудатом, тим інтенсивніше розвивається кисневе голодування. Дихання стає неможливим і, як свідчить статистика, в 40% випадків врятувати хворого не вдається.

Основні причини і супутні фактори

Головна причина, здатна спровокувати розвиток кардіогенного легеневого набряку — це декомпенсовані (кінцева фаза розвитку основного захворювання) патології серця. Як вже зазначалося, цей стан часто доводиться спостерігати при інфаркті, серйозних порушеннях серцевого ритму.

Крім перерахованих факторів, процес може розвинутися на тлі наступних станів у хворого:

  • пухлини одного з передсердь;
  • запалення аорти;
  • при стенозі мітрального клапана;
  • міокардиту;
  • кардіоміопатії;
  • при лівошлуночкової недостатності серця, в гострій стадії свого розвитку;
  • кардіосклерозу;
  • ендокардиту (бактеріальної етіології).

Деякі відхилення внутрішньоутробного розвитку також можуть стати причинами критичного стану. У числі подібних патологій: дефекти міжшлуночкової перегородки, незакритий аортальний проток.

Нерідко причиною виникнення кардіального набряку стають такі супутні фактори:

  • недостатність коронарного кровопостачання (коли порушується здатність лівого шлуночка нормально скорочуватися);
  • гіпертонічна хвороба, ускладнена кризом (при високому АТ зростає опірність судин великого кола);
  • вади серця (ведуть до перевантаження обсягу кров’яного потоку);
  • блокування струму крові на рівні легеневих вен, аорти або лівих відділів серця.

Клінічні прояви

Оскільки заповнення легеневої тканини рідиною при гемодинамическом набряку відбувається поступово, для кожного етапу характерні свої особливості. Розрізняють чотири стадії:

  • Диспноэтический період. На цьому етапі спостерігаються такі симптоми, як сухий кашель на тлі утрудненого дихання, приступи ядухи. При аускультації (прослуховування) в легенях відзначаються слабкі хрипи.
  • Ортопноэтическая фаза характеризується процесом подальшого накопичення в структурі легкого транссудату. Хворий скаржиться на слабкість, запаморочення. На цьому етапі сухий кашель змінюється на вологий. Дихання хворого частішає, а шкірні покриви стають блідими.
  • Гострий етап клініки. Досягається максимальний обсяг накопиченої в легенях рідини (до 50% від обсягу самого легкого). Кашель на цьому етапі стає болісним для пацієнта, з’являється виділення зі слизом і домішкою крові. По мірі наростання клініки з’являються свисти і хрипи, які чути на відстані. Хворий вже не в змозі дихати в лежачому положенні.
  • Важка, а часто — термальна стадія. Хворий довго кашляє, дихання у нього стає переривчастим. Разом з кашлем відходять з дихальних шляхів пінисті виділення рожевого кольору (що говорить про наявність крові). Такий стан, що свідчить про переповнення рідиною легенів, стає причиною смерті хворого. Тому що настає саме той піковий момент, коли людина може просто захлинутися.
  • Інші ознаки

    Крім перелічених симптомів, характерних для кожного періоду прогресування кардіогенного набряку, можуть спостерігатися також і інші прояви:

    • Рясне виділення поту.
    • Страх смерті, панічний стан хворого.
    • Вирячені очі.
    • Нестача повітря, особливо в горизонтальній позиції.
    • Ціаноз, посилюється у міру розвитку ситуації.
    • Різке падіння артеріального тиску, ниткоподібний пульс.
    • Набухання шийних вен.
    • Відчуття дискомфорту в грудях при спробі потерпілого зробити вдих.

    Важливо! Якщо спостерігаються описані ознаки, необхідно терміново дзвонити в екстрену медичну службу. Зволікання в подібній ситуації загрожує незворотними наслідками.

    Особливості перебігу гемодинамічного набряку

    При стрімкому розвитку подій дуже швидко настає коматозний стан, з якого вивести хворого важко, а дуже часто і неможливо. Тому від перебігу патологічного процесу багато в чому залежать клінічні прояви кардіального набряку. Переважно зустрічаються такі форми його розвитку:

  • При блискавичній формі йде стрімке наростання клініки. Часто протягом декількох хвилин доводиться спостерігати летальний результат.
  • Близько години розвивається гострий набряк легенів. Якщо вдається правильними діями зупинити цей процес, тоді можна врятувати життя хворого.
  • Затяжна форма набряку може тривати до двох діб, розвиваючись на тлі поступового загострення ХСН.
  • Для підгострого набряку характерне чергування періодів наростання та спаду вираженості клінічної симптоматики.
  • Важливий момент! При поступовому розвитку кардіогенного набряку у хворого в нічні години відзначається задишка (до 30 в хвилину), сухий нав’язливий кашель, утруднення на вдиху. Такими симптомами зазвичай проявляє себе інтерстиціальний набряк, для якого характерно скупчення крові в самої тканини легкого, але без проникнення в структуру альвеол.

    Методи діагностики

    Якщо симптоми яскраво виражені, вже при первинному огляді пацієнта фахівець може імовірно діагностувати гемодинамічний набряк легенів. Правильність діагнозу значною мірою допоможуть підтвердити отримані від самого хворого дані про наявну у нього серцевої недостатності. Для визначення єдино правильної тактики лікування діагностика повинна бути проведена в максимально стислі терміни.

    З цією метою йому призначаються лабораторні та апаратні види дослідження:

    • береться сеча на вміст білка, креатиніну, сечовини;
    • робляться обов’язково печінкові проби;
    • визначаються біохімічні показники крові: про наявність інфаркту міокарда дозволяють судити зміни показників: тропонина і КФК (креатинфосфокінази);
    • коагулограма дає уявлення про згортання крові;
    • рентгенологічне дослідження показує межі серця, видно на знімку також зони ураження;
    • при ультразвуковій діагностиці виявляються області гіпокінезії серцевого м’яза та інші порушення.
    • з допомогою електрокардіографії (ЕКГ) медики можуть точно встановити інфаркт легені та інші патології, здатні призвести до серцевої недостатності.

    Додаткове обстеження

    Разом з цими видами обстеження вимірюється АТ: на початковому етапі воно може різко підвищитися, але пізніше знизитися практично до нормальних показників або нижче.

    Проводиться пульсоксиметрія, що показує зниження нормальної концентрації кисню в крові. Також лікар уважно вислуховує легені хворого. Про прогресування процесу в негативну сторону будуть свідчити жорстке дихання і велика кількість вологих хрипів.

    Для точної постановки діагнозу в обов’язковому порядку здійснюється відмінна діагностика, що дозволяє визначити точний характер патології.

    Класифікація відмітних характеристик

    Оскільки за своїм клінічним проявам кардіогенний та некардіогенний набряк легенів дуже схожі, у наведеній нижче таблиці відображено їх відмінні особливості.

    Параметри оцінки Кардіогенний Некардіогенний
    1. Особливості анамнезу На фоні серцевих патологій. Провокують розвиток захворювання, не пов’язані з діяльністю серця.
    2. Джерело хвороби Застійні явища через порушення кровообігу, підвищення тиску в судинах. Порушення цілісності судинних стінок.
    3. Характер перебігу По мірі розвитку процесу клініка посилюється. З’являється раптово.
    4. Результати R -графії Збільшені розміри серця, рівномірний розподіл набряку щодо центру. Нормальні параметри серця, набряк розподіляється по периферії.
    5. Показання ехокардіографії Дисфункція лівого шлуночка. Функції серцевого м’яза нормальні.
    6. Легенева катетеризація — підсумки Тиск у легеневій артерії>18 мм ртутного стовпа. Показники тиску в легеневій артерії нижче 18 мм.

    Важливо! Враховуючи серйозність ситуації, що загрожує життю пацієнта, всі види діагностики, а також аналіз стану хворого проводиться виключно в стаціонарних умовах.

    Ймовірність ускладнень

    По мірі прогресування гемодинамічного набряку легень всі органи відчувають нестачу кисню. Внаслідок гіпоксії гинуть клітини головного мозку. Без надання хворому людині кваліфікованої допомоги дуже швидко може настати смерть.

    Крім самого негативного результату наслідки критичній ситуації можуть носити наступний характер:

    • рецидиви набряку легень;
    • деформація структурної складової бронхіол і альвеол;
    • пневмосклероз;
    • порушення функцій нирок і печінки;
    • кардіогенний шок;
    • вторинні пневмонії (запалення легенів).

    Особливу увагу! Зазначені ускладнення можуть розвинутися протягом перших хвилин, тому вже при початкових ознаках кардіогенного набряку слід діяти дуже оперативно.

    Екстрена допомога

    Якщо погіршення стану людини відбулося будинку, родичі зобов’язані негайно звернутися в службу швидкої допомоги. Потерпілому ще до приїзду бригади медиків повинна бути надана грамотна невідкладна допомога, спрямована на збереження всіх важливих функцій організму хворого.

    Для цього потрібно виконати наступне:

  • Посадити пацієнта, при цьому всі кінцівки повинні бути вільно опущені вниз.
  • Відкрити вікна або дверей, щоб забезпечити приплив свіжого повітря.
  • При необхідності видалити слиз з ротової порожнини, пінисті виділення.
  • У приміщенні, де знаходиться хворий, не повинно бути багатолюдно, тому треба попросити сторонніх покинути кімнату.
  • Всі ускладнюючі елементи одягу на потерпілому потрібно зняти або розстебнути.
  • Якщо хворий адекватний, йому потрібно дати під язик пігулку Нітрогліцерину, Фуросеміду.
  • Виконання даного алгоритму дій не тільки позитивно позначиться на стані хворого, але також полегшить роботу фахівцям швидкої допомоги. У подібній ситуації головне – не піддаватися паніці.

    Методи лікування

    Всі хворі з підозрою на гемодинамічний набряк легенів підлягають терміновій госпіталізації. Тільки в стаціонарі, перебуваючи під постійним медичним наглядом, людина з таким діагнозом може мати шанси на благополучне вирішення ситуації. Зазвичай таких пацієнтів до абсолютної стабілізації стану поміщають у відділення реанімації та призначають терапію, спрямовану на досягнення наступних цілей:

    • усунення ішемії;
    • нормалізації АТ;
    • ліквідацію дефіциту кисню в крові;
    • налагодження нормального функціонування серця, а особливо його лівого шлуночка.

    Суть комплексного підходу

    Щоб перераховані цілі були досягнуті з максимальною ефективністю, при лікуванні кардіогенного набряку легень застосовується комплексний підхід.

  • Для купірування больового синдрому пацієнту призначається розчин Морфіну.
  • Ліквідувати інтенсивне утворення пінистих виділень допомагають інгаляції з 30% спиртом.
  • Щоб знизити АТ, хворому дають гіпотензивні засоби.
  • Якщо гемодинамічний набряк легенів не обтяжений попереднім інфарктом, для запобігання бронхоспазмов внутрішньовенно вводиться розчин Еуфіліну.
  • Сечогінні препарати даються для зниження об’єму циркулюючої в організмі рідини, щоб зменшити її кількість усередині легенів.
  • Якщо патологічний процес прогресує, тоді хворого підключають до апарату штучної вентиляції легенів (ШВЛ). Для підтримки серцевої діяльності обов’язково проводиться інфузія лікарських розчинів, а також ведеться систематичний моніторинг життєво важливих показників роботи організму.

    При якому результаті терапію можна вважати ефективною

    Існує декілька критеріїв, які дозволяють судити про результативність проведених лікувальних заходів. Терапію можна вважати успішною, якщо:

    • хворий без ризику задухи може перебувати в лежачому положенні;
    • нормалізується колір шкірних покривів і слизових;
    • в легенях не прослуховуються вологі хрипи;
    • припиняється кашель;
    • йде на спад задишка;
    • приходить в норму дихальна функція.

    Важливо! Для запобігання рецидивів ситуації пацієнту рекомендовано залишатися в стаціонарі до повного одужання.

    Який прогноз

    Кардіогенний набряк легенів становить реальну загрозу життю людини. Подібний стан найчастіше вдається результативно лікувати тільки з використанням методів інтенсивної терапії.

    Вкрай рідко стан розвивається за сприятливому для пацієнта сценарієм. Статистичні дані свідчать, що лише в 30-50% випадків вдається зберегти хворому життя.

    Якщо ж набряк був спровокований гострим інфарктом, то смерть настає в 90% випадків. У чому прогноз залежить від таких факторів, як вік людини, ступінь тяжкості основного захворювання, діагностики, моменту початку лікувальної терапії.

    Важливо! Лікування таких станів необхідно здійснювати в належному обсязі – це одна з умов повного одужання. Важливо ще на початковому етапі визначити першопричину самої патології.

    Хто в групі ризику

    Деякі категорії хворих особливо схильні до ризику розвитку гемодинамічного набряку легень. Особливо це стосується літніх людей і тих, кому більше 45 років

    У таку групу також входять:

    • особи, які в силу різних причин часто опиняються в умовах стресу;
    • ті, хто зловживає спиртними напоями;
    • люди, що мають надлишкову вагу;
    • завзяті курці і любителі міцних алкогольних напоїв;
    • пацієнти, в анамнезі яких є будь-яка форма серцевої або судинної патології;
    • люди, схильні до малорухомому способі життя.

    Перераховані фактори ризику можуть і не стати основною причиною виникнення загрозливого для життя стану, але підвищити вірогідність його розвитку вони здатні.

    Профілактичні заходи

    У питанні профілактики повинен застосовуватися комплексний підхід. Багато в цьому напрямку хворий здатний зробити самостійно. Адже кардіогенний набряк легень спостерігається в основному у дорослих людей, яким нескладно дотримуватися в повсякденному житті наступних правил:

  • Організувати правильний режим харчування.
  • Вживати тільки корисні продукти.
  • Відмовитися від згубних звичок
  • Регулярно здійснювати прогулянки на свіжому повітрі.
  • Привести в норму масу тіла.
  • Уникати стресів і конфліктів.
  • Лікувати вчасно захворювання серця та судинні патології.
  • Звичайно, повністю застрахувати себе від хвороб не може жодна людина. Але, якщо уважно ставиться до свого здоров’я, а будь-яке захворювання лікувати, суворо дотримуючись лікарським рекомендацій, вдасться запобігти небезпечні для життя ускладнення. Кардіогенний набряк легенів (або легких) ніколи не розвивається сам по собі, йому часто передують патології, яким пацієнти просто не надають значення.

    Систематична профілактика та принципи здорового способу життя зведуть до мінімуму всі ризики. Підвищити шанси на виживання хворим людям допоможе своєчасно надана кваліфікована допомога.