Інструкція по застосуванню Энапа: від чого допомагає і які свідчення

Енап – лікарський засіб, діючим інгредієнтом якого є Еналаприлу малеат. Належить до класу інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (иАПФ). Застосовується для лікування всіх видів артеріальної гіпертензії, хронічної серцевої недостатності та при деяких ниркових захворюваннях, викликаних ендокринними патологіями.

Це добре вивчена і достатньо безпечний засіб. Енап полягає у списку найважливіших медикаментів від ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я).

Зміст статті

• Механізм дії
• Показання та особливості застосування
• Як приймати препарат і в яких дозах?
• Протипоказання і побічні ефекти
• Висновки
• Відео по темі
• Коментарі

Механізм дії

У числі найважливіших факторів, що впливають на стан гемодинаміки, і, в особливості, артеріального тиску, є функціонування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Активація даної ланцюга біологічно активних речовин призводить до підвищення тиску, інгібіція – до зниження. Еналаприл блокує роботу ангіотензинперетворюючого ферменту, який перетворює неактивний ангіотензин І в діючий ангиотезин ІІ. Цей пептид володіє двома властивостями. По-перше, він викликає спазм кровоносних судин, збільшуючи периферичний опір. По-друге, він стимулює утворення і секрецію альдостерону – гормону, який перешкоджає виведенню води з організму, підвищуючи тим самим ОЦК (об’єм циркулюючої крові).

Таким чином, блокування АПФ призводить до зниження синтезу ангіотензину ІІ, а, отже, і до зменшення циркулюючого об’єму крові і периферичного опору судин, що тягне за собою падіння артеріального тиску. Це ж сприяє збільшенню фракції викиду, зменшення перед – і післянавантаження, що дозволяє знизити прояви серцевої недостатності, викликає регресію гіпертрофії шлуночків.

Крім цього, Енап здатний діяти і як діуретик, що досягається за допомогою двох механізмів. По-перше, за рахунок інгібування АПФ, що зменшує активність альдостерону, що сприяє затримці рідини. По-друге, завдяки блокуванню утилізації брадикініну, який, у свою чергу, стимулює синтез простагландинів, що мають вазодилатуючу (судинорозширювальну) та діуретичну (сечогінну) дію.

При цьому, володіючи гіпотензивною дією, Енап не зменшує мозковий кровотік. Ще однією перевагою є відсутність «синдрому відміни» – різкого зростання тиску після припинення використання препарату.

Показання та особливості застосування

Існують наступні показання до застосування Энапа:

• есенціальна артеріальна гіпертензія на всіх стадіях;
• реноваскулярна гіпертензія;
• симптоматична АГ;
• хронічна серцева недостатність;
• ішемічна хвороба (стенокардія, інфаркт);
• дисфункція лівого шлуночка (включаючи безсимптомну);
• мікроальбумінурія.

Дослідження показали, що препарат володіє хорошим ефектом для лікування АГ у дітей від 6 років, при цьому він досить безпечний. Терапія Еналаприлом зазвичай триває довго, скільки може знадобитися, навіть протягом всього життя (за винятком обставин, при яких необхідно відмінити ліки).

Як приймати препарат і в яких дозах?

Енап випускається в таблетках і у вигляді розчину для ін’єкцій.

Таблетки Энапа ковтають без розжовування, запиваючи звичайною питною водою. Їжа в цьому випадку не має значення, чи можна приймати ліки як до, так і після неї, головне, щоб це було систематично, в один і той же час. Забороняється робити перерви в лікувальному курсі. Якщо ви з якої-небудь причини пропустили прийом, необхідно випити таблетку якомога швидше, не змінюючи дози. Дозування повинен коригувати тільки лікар-кардіолог, залежно від стану хворого.

При артеріальній гіпертензії починають з 5 мг 1раз/добу. Перший раз хворим потрібне лікарське спостереження протягом не менше 2х годин. У разі необхідності, проводиться подальше коригування дози для досягнення необхідного клінічного результату. Через кожні 7-14 днів допускається додавати по 5 мг (як правило, зупиняються на 10-20 мг). Максимум добової дози становить не більше 40 мг. При цьому її можна розділити на дві частини.

Якщо пацієнт паралельно приймає діуретик, стартова доза зменшується до 2,5 мг/добу. Те саме буде і при наявності зниженого рівня натрію (менше 130 ммольл) або при підвищеному вмісті креатиніну (більше 140 мкмоль/л), а також при гіпертензії ниркового походження.

При наявності ниркових захворювань дозування призначається згідно з показниками кліренсу креатиніну (КК). При КК більше 30 стартують з 5 мг/добу, при КК менше 30 –з 2,5 мг/день. Якщо пацієнту проводять гемодіаліз, у відповідні дні дозу зменшують до 2,5 мг, а потім коригують за показниками тиску.

Для пацієнтів після 50 років характерно більш сильну та тривалу дію препарату, тому рекомендують починати з 1,25 мг 1 раз на добу.

Для терапії проявів серцевої недостатності ініціює доза дорівнює 2,5 мг/ 1раз на добу, потім її підвищують протягом 2-4 тижнів до клінічно ефективної (зазвичай до 10 мг/сут.). Максимальна добова не повинна бути більше 20 мг/2 рази.

При дисфункції лівого шлуночка показана стартова доза 2,4 мг/2 рази на доб., яку з часом підвищують до 10 мг/двічі на день.

Пам’ятайте, що правильно розрахувати дозу здатний тільки фахівець. Не варто займатися самолікуванням, це може викликати розвиток серйозних ускладнень.

Протипоказання і побічні ефекти

Еналаприл протипоказаний при таких станах:

• підвищена індивідуальна чутливість (також і до інших представників цієї групи);
• тяжкі алергічні реакції в анамнезі (пов’язані з раніше застосовуються иАПФ, идиопатические);
• період грудного вигодовування (лактації);
• гормональні патології (цукровий діабет)
• вагітність;
• хронічна або гостра недостатність нирок;
• порфірія;
• діти до 6 років.

Разом з прийомом ліків заборонено вживання алкоголю, так як при цьому Енап здатний викликати артеріальну гіпотензію.

Побічні дії Энапа виникають досить рідко, частіше при перевищенні дози або недотримання вказівок лікаря. Зазвичай вони проходять в легкій формі. Не варто лякатися такого великого списку – тут враховано навіть ті реакції, які розвиваються з дуже низькою ймовірністю, особливо на тлі інших захворювань.

З боку органів серцево-судинної системи можуть спостерігатися:

• гіпотензія;
• колапс, непритомність;
• кардіалгії стенокардитического характеру;
• порушення ритму.

Для нервової системи можуть бути характерні наступні симптоми:

• запаморочення, розлад сну;
• астенічний синдром;
• підвищена збудливість;
• порушення слуху, зору, відчуття рівноваги;
• вегетативні розлади;
• порушення слуху, зору, почуття рівноваги, шум у вухах;

З боку дихальної системи виникають:

• задишка, спазм бронхів, астма;
• кашель;
• фарингіт, риніт.

Для шлунково-кишкового тракту характерні:

• диспепсичні розлади, діарея чи запор;
• панкреатит, медикаментозний гепатит;
• підвищення рівня білірубіну (в т. ч. виникнення жовтяниці) і активності трансаміназ;

З боку сечостатевої системи:

• сечовий синдром;
• імпотенція, гінекомастія, зниження лібідо.

Дерматологічні та алергічні реакції:

• фотосенсибілізація, алопеція;
• шкірний висип;

Інструкція по застосуванню Энапа містить більший перелік побічних реакцій, ви можете ознайомитися з ними на листку-вкладиші.

Практично всі ці зміни слабко виражені, повністю оборотні і зникають після припинення прийому медикаменту або корекції дозування.

Не рекомендується використовувати даний препарат комбінації з наступними медикаментами:

• калійзберігаючі діуретики;
• протидіабетичні засоби;
• літієві препарати.

Висновки

Препарат Еналаприлу «Енап» ставитися до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, що володіє сильною гіпотензивною і незначним діуретичним дією. З успіхом застосовується для боротьби з усіма видами артеріальної гіпертензії, а також допомагає при хронічній серцевій недостатності, в комплексній терапії багатьох інших захворювань.

Протягом багатьох років препарат показав себе ефективним і безпечним засобом, за дуже рідкісними появи побічних дій. Правильна дозування і відповідальне виконання інструкцій лікаря сприяє успішному та нешкідливого лікуванню за допомогою даного ліки.