Діагноз «ішемічна хвороба серця, гостра фаза» відноситься до небезпечних станів, що загрожують життю і здоров’ю. Симптоми з’являються раптово, що важливо враховувати при виникненні стресової ситуації або надмірного фізичного навантаження. Знаючи ознаки, вдається швидко надати допомогу і уникнути ускладнень.
Зміст статті
- Опис патології
- Діагностика
- Види лікування
- Перша допомога хворому
- Ознаки загострення на ЕКГ
Опис патології
Під терміном гостра ішемічна хвороба серця (ІХС) розуміють ураження міокарда, що приводить до органічних або функціональних розладів при раптовому нестачі кровопостачання м’яза або його повним припиненням.
Найчастіше перші ознаки гострої ішемії в міокарді починають турбувати пацієнтів після 50 років. Спочатку вони з’являються тільки після надмірної та тривалої фізичного навантаження і стресу, а потім можуть виникати вже в спокої. До них відносяться:
- біль за грудиною;
- відчуття дискомфорту в області серця;
- утруднення дихання;
- безпричинне занепокоєння;
- поява страху смерті;
- поява здавлення в області грудної клітини;
- відчуття слабкості без видимих причин.
Першим і основним ознакою вважається біль в грудній клітці і відчуття дискомфорту. Вона найчастіше з’являється під час швидкої ходьби. Перші симптоми інтенсивні, вони змушують людину припинити рух і відпочити. Неприємні відчуття швидко проходять. Згодом вони з’являються частіше та відзначаються з більшою виразністю, порівняно з попередніми подібними станами.
Болі мають пекучий, стискаючий або задушливий характер. Вони тривають від 5 до 15 хвилин і потім зникають. Іноді у важкому стані тривалість збільшується до 30 хвилин. При появі неприємних відчуттів важливо своєчасно надати допомогу, щоб запобігти розвитку ускладнень.
Для больового синдрому характерно відчуття не тільки в області грудної клітки і серця. Біль іррадіює в шийну область, плече, передпліччя, лопатку, щелепу або кисть.
Ще однією особливістю гострої форми ішемії є задишка. Спочатку відчуття нестачі повітря з’являється тільки при фізичному навантаженні, а потім турбує і в спокійному стані. Крім цього, виникають перебої в серці, які відзначаються пацієнтами.
Гостра ішемія серця може нагадувати і інші захворювання. Багато її плутають з печією, за рахунок появи печіння за грудиною. Такий ознака вважається характерним для інфаркту міокарда, щоб запобігти його появі необхідно надати своєчасну допомогу.
Нерідко пацієнти пред’являють скарги на різку, нічим не вмотивовану слабкість, нездужання. Деякі відзначають появу надлишкового потовиділення, а іноді і блювоту, нудоту.
Діагностика захворювання
Гостра ішемія міокарда діагностується в умовах стаціонару, де перебувають кардіологічні хворі, або в диспансері. Для цього використовуються наступні заходи:
- опитування;
- огляд;
- лабораторні дослідження;
- інструментальні методики.
При опитуванні уточнюються всі симптоми, їх характер, виникнення та провокуючі фактори. Важливо встановити, чи є захворювання серця у родичів. Під час огляду визначається наявність або відсутність набряків, зміна кольору шкіри (блідий, ціанотичний або синій), порушення ритму серця при вислуховуванні.
Для хворих з такими захворюваннями обов’язково встановлюється лабораторний комплекс досліджень. Він включає в себе визначення рівня специфічних ферментів, які виявляються тільки в певні дні. Концентрація креатинфосфокінази може бути показовою тільки протягом 4-8 годин від початку нападу. Тропонин I визначається у строки 7-10 діб, а Тропонин Т – до 14 днів. У перші добу пацієнти обов’язково здають кров для встановлення концентрації Амінотрансферази, Міоглобіну і ЛДГ. Певні строки характерні за рахунок руйнування клітин серцевого м’яза (кардіоміоцитів) та викидання їх в кров.
Крім специфічних ферментів, при ІХС показано біохімічний аналіз крові. Обов’язково досліджується рівень холестерину, який стає основним сприяючим фактором для розвитку ішемії серця. Додатково зазначають концентрацію ліпопротеїдів, тригліцеридів, глюкози і ферментів, що відповідають за руйнування клітин – це АЛТ і АСТ.
Основним інструментальним методом дослідження, який виконується в обов’язковому порядку всім хворим, є ЕКГ. Вона дозволяє зареєструвати електричну активність серцевого м’яза і встановити ритм її роботи – нормальний або порушений.
Також пацієнти направляються на Ехокг. Вона дозволяє визначити розміри органу, стан клапанів, оцінити скоротність стінок. У деяких випадках хворих піддають стресовій кардіографії. Суть методу полягає у застосуванні ультразвуку для реєстрації ішемії серця. Для того щоб встановити такий діагноз, необхідна дозоване фізичне навантаження.
Додатково призначаються функціональні проби з навантаженням різної інтенсивності. Вони ефективні на ранніх стадіях захворювання, коли порушень в спокої ще немає. В якості навантаження використовують ходьбу, різноманітні тренажери (велосипед або бігова доріжка), або підйом по сходах. У процесі виконання рухів проводиться запис ЕКГ. Вона фіксує будь-які відхилення, які виникають навіть при невеликому вогнищі ураження серцевого м’яза. Застосування функціональних проб з навантаженням обмежена, якщо пацієнт не може виконати дії необхідної інтенсивності для того, щоб дослідження було показовим.
При добовому моніторуванні ЕКГ (холтерівське), виконується запис роботи серця протягом 24 годин. Для проведення дослідження необхідний апарат, який фіксують на поясі пацієнта або плечі. За добу портативний прилад зчитує інформацію, а пацієнт веде запис в індивідуальному щоденнику спостережень. В ньому він зазначає всі свої дії, які відбуваються протягом години. Якщо виникає зміна самопочуття – про це обов’язково ставиться відмітка.
Дані, отримані за допомогою моніторування, обробляються на комп’ютері і оцінюються кардіологом. Таке дослідження дозволяє виявити будь-які зміни, що відбуваються у міокарді. Цінність методу полягає в можливості встановлення причини і умов, які провокують появу симптомів.
Оцінити електричну провідність і збудливість серцевого м’яза можна за допомогою черезстравохідної ЕКГ. Суть методики полягає у введенні спеціального датчика через стравохід і реєстрації показників, які отримують без перешкод, що створюються грудною кліткою, підшкірно-жирової клітковиною і шкірними покривами.
У процесі діагностики ішемічної хвороби в гострій формі пацієнтам виконується коронарографія. З її допомогою контрастують судини, і потім визначають наявність або відсутність їх прохідності, ступінь. Часто такий метод використовується при вирішенні питання про необхідність операції при наявності у пацієнта ішемії. Для коронарографії існують певні обмеження, що накладаються при непереносимості контрасту, щоб виключити розвиток алергічної реакції.
Види лікування
Тактика лікування визначається формами ішемії в гострій стадії перебігу хвороби. Вона включає в себе наступні варіанти, які застосовуються для полегшення стану, зняття симптомів і поліпшення якості життя:
- немедикаментозний;
- медикаментозний;
- хірургічний.
Останній спосіб використовується при важких формах перебігу та наявності інших показань, які встановлюються кардіологом.
Основним етапом, з якого починають всі пацієнти, щоб уникнути раптового появи симптомів хвороби, вважається корекція режиму дня і харчування. Важливо так само обмежити фізичне навантаження, але повністю не переходити на малорухливий спосіб життя. Це веде до ожиріння, як предрасполагающему фактору хвороби.
При дотриманні дієти пацієнт повинен обмежити добове вживання солі (до 3 г). Важливо перейти на низькокалорійне харчування. По можливості обмежується копчена їжа, смажена, жирна і вуглеводи, які швидко засвоюються. До таких належать торти, тістечка, цукерки і борошняні вироби. Якщо у пацієнта є зайва вага, то добове надходження калорій зменшується.
Обов’язковим етапом при лікуванні ішемії є призначення лікарських засобів. Терапія виконується за схемою А, В, С, яка означає:
- антиагреганти;
- бета-адреноблокатори;
- статини (гіпохолестеринемічні засоби).
Якщо у пацієнта немає обмежень, то, залежно від показань, призначають сечогінні, нітрати та антиаритмічні препарати. Завдання антиагрегантной терапії полягає в розрідженні крові, перешкоджає тромбоутворенню. При використанні бета-блокаторів зменшується скоротливість серцевого м’яза, що дозволяє знизити її потребу в кисні. Статини зменшують концентрацію холестерину в крові.
Показанням для призначення діуретиків вважається наявність зайвої рідини в організмі. Це дозволяє полегшити роботу серця при ішемії. До зниження навантаження на нього призводять препарати, лікування якими необхідно при значному його напрузі. До числа таких засобів відносяться статини.
При відсутності ефекту від проведеної терапії використовується аортокоронарне шунтування. Його мета – відновлення кровотоку на ділянці з ішемією. За допомогою операції створюється обхідний шлях, щоб полегшувати доставку крові до міокарда. До малоінвазивних способів лікування відноситься коронарна ангіопластика. З її допомогою встановлюється в посудину стент, що дозволяє розширити просвіт судини для забезпечення достатнього рівня кровотоку.
Застосування хірургічного лікування дозволяє зберегти людині життя і продовжити її на 10 і більше років, при дотриманні всіх профілактичних заходів.
Перша допомога хворому
Надання першої медичної допомоги вимагає ішемічна хвороба серця, де гостра фаза вважається найнебезпечнішою. При її відсутності можливе перетворення вогнища з недостатнім кровообігом в нежиттєздатний ділянку, що закінчиться інфарктом міокарда. При появі у людини вищеперелічених симптомів викликають швидку допомогу. У хвилини її очікування виконуються наступні заходи:
Після приїзду швидкої допомоги виконуються заходи під контролем кардіолога, з подальшим транспортуванням хворого в кардіологічне відділення.
Ознаки загострення на ЕКГ
При запису ЕКГ під час нападу ішемії спостерігаються зміни, які відбуваються в кардиомиоцитах. До них відносяться:
У деяких випадках у здорових людей в молодому віці на ЕКГ з’являється високий зубець Т в грудних відведеннях.
Пацієнти, що мають ризик виникнення ішемії серцевого м’яза, повинні дотримуватися профілактичні заходи. Важливо уникати, по можливості, надмірного фізичного перенапруження і стресових ситуацій. При появі перших симптомів хвороби важливо почати лікування, щоб запобігти небезпечні ускладнення та зберегти працездатність.
