Гіпертонічна хвороба у дітей і підлітків, лікування первинної артеріальної гіпертензії у дитини

Дитячого зростаючого організму необхідний відпочинок і повноцінне харчування, адже будь-які перевантаження приносять великий стрес, який проявляється стрибками тиску. Гіпертонічна хвороба у дітей – не рідкість, і тому дуже важливо її вчасно розпізнати і почати терапію.

Зміст статті

• Причини
• Вікові групи
• Лікування
• Медикаменти

Причини

Підйом тиску полягає в реакції, яка створюється при виникненні стресової ситуації. В результаті починають вироблятися гормони вищими центрами нервової системи. Вони впливають на судинну стінку, яка спазмируется. Високий рівень альдостерону призводить до затримки в організмі натрію і води. Надалі відбувається накопичення рідини, яка в нормі повинна була виводитися нирками.

Кількість води в судинному руслі підвищується, це веде до збільшення тиску. З плином деякого проміжку часу відзначається згущення крові, звуження просвіту в судинах і потовщення їх стінок. Подібні зміни в організмі призводять до стійкого підвищення опірності судин. В результаті, артеріальна гіпертонія перетворюється в стабільну, а її стан вже набуває незворотного характеру. При прогресуванні захворювання стінки судин стають більш проникними, що призводить до розвитку змін в різних органах і тканинах.

Причинами гіпертонічної хвороби в дитячому віці є:

• зайва вага;
• неправильний спосіб життя;
• часті стреси;
• обтяжлива спадковість;
• прийом певних лікарських препаратів;
• хронічні захворювання.

На відміну від дорослих, діти не страждають атеросклерозом, і тому в число причин розвитку гіпертонії він не входить. Основну проблему становить зайву вагу, різні ступені ожиріння. Кожен рік фіксується до 20000 нових випадків появи надлишкової маси тіла у дітей. Ожиріння розвивається в будь-якому віці, але найчастіше воно характерно для міських дівчат у віці 10-13 років.

Додатково до цього, багато підлітки курять і вживають алкоголь. Негативний вплив надає і велика кількість солоної їжі. Гіпертонічна хвороба у дітей з’являється і при постійному впливі стресів. У групу ризику найбільше входять ті, хто має возбудимую нервову систему і неврівноважену психіку. У багатьох випадках серед юнаків та підлітків скачки настрою пов’язані з гормональною перебудовою при статевому дозріванні.

Якщо в сім’ї у найближчих родичів вже відзначалися випадки гіпертонічної хвороби, то, з великою часткою ймовірності, у дитини з’явиться те ж саме. Під впливом провокуючих факторів, захворювання може виникнути і в юнацькому віці. Особливо сильно спадковість передається по материнській лінії.

При лікуванні певними препаратами, важливо враховувати побічні ефекти і вік, з якого дозволяється їх давати дитині. Судинозвужувальні краплі для усунення закладеності носа при нежиті здатні підвищувати тиск, що провокує появу симптомів гіпертонії.

Після отримання травми черепа у деяких дітей тривало спостерігаються скачки тиску. Крім цього, враховуються і хронічні захворювання. Вважається, що гайморит і карієс здатні спровокувати симптоматику гіпертонії. З числа захворювань нирок негативний вплив на тиск відбивається при наявності в анамнезі гломерулонефриту, пієлонефриту. При патології серцево-судинної (недостатність клапана аорти, коарктація) і ендокринної систем (хвороба Іценко-Кушинга, феохромоцитома) обов’язково вимірюють тиск. Найчастіше у маленьких пацієнтів воно буде підвищено.

Вікові групи

Серед дітей різного віку клінічна картина буде виглядати однаково. Батьків має насторожити погана переносимість спекотної погоди. Це може проявлятися запамороченням або втратою свідомості. Часто діти скаржаться і на головні болі. Для раптового стрибка тиску характерно наявність крововилив в очах. Така реакція характерна при появі раптової стресовій ситуації, а після того, як дитина заспокоюється, тиск повертається в норму.

Додатковими ознаками є поява шуму у вухах, потемніння в очах або миготіння мушок. При ураженні головного мозку, судин, нирок або серця з’являються специфічні ознаки. Батьки починають відзначати погіршення пам’яті у дитини, розлад сну, задишку, прискорене серцебиття.

Тривале підвищення тиску при відсутності допомоги швидко призводить до ураження нирок, що характерно для дітей будь-якої вікової групи. У результаті відзначається почастішання сечовипускання і поява його в нічний час доби.

Для дітей виділено критичні показники артеріального тиску, які характерні для різної вікової категорії. Від 3-6 років воно повинно складати не більш 116/76 мм. рт. ст. При досягненні віку 6-9 років, показники дорівнюють 122/78 мм. рт. ст. Для більш старших дітей (10-12 років) рівень тиску не повинен перевищувати 126/82 мм. рт. ст. З 13 до 15 років воно складає не більше 136/86 мм. рт. ст. Дітям з 16 по 18 років встановлені рамки артеріального тиску не вище 142/92 мм. рт.ст.

При підвищенні показників до 140/90 мм. рт. ст зазначається наступна симптоматика:

• болі в області серця;
• почервоніння шкіри обличчя;
• нудота;
• блювання;
• тремор (тремтіння) кінцівок;
• надмірна пітливість;
• поява кровотечі з носа;
• набряклість обличчя і кінцівок.

При різкому стрибку тиску і високих його цифрах можуть з’явитися ознаки кризи. Для дітей будь-якого віку характерні певні ознаки, за якими його можна запідозрити. Якщо у дитини з’явився холодний піт, порушилася мова, погіршився зір, відзначається виражений головний біль і невмотивоване почуття тривоги, то це симптоми, які вимагають швидкого надання допомоги.

Лікування

Основною метою лікування гіпертонічної хвороби у дітей є досягнення нормалізації тиску і збереження його в межах нормальних значень. Це необхідно для зменшення ризику розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи. Якщо у дитини відзначається підвищення тиску, але воно залишається в межах норми, то рекомендують немедикаментозні способи терапії.

Лікарські препарати призначають у разі виявлення гіпертонії 1 ступеня тяжкості і невисокому ризику появи ускладнень. Якщо відзначається схильність до їхнього розвитку, то медикаменти використовуються одночасно з іншими способами лікування.

Гіпертонія у дітей лікується препаратами з урахуванням індивідуальних особливостей і наявності супутньої патології. Спочатку призначають мінімальні дозування для зниження ризику розвитку побічних ефектів. Доцільно збільшити кількість препарату на прийом тільки при гарній переносимості та недостатньому гіпотензивний дії. Якщо ефекту немає, то ліки замінюють іншим.

Рекомендується призначати препарати з тривалим дією (до 24 годин) при одноразовому прийомі. Прийнято оцінювати ефективність призначеної терапії після 10 тижнів від початку лікування. Мінімальна її тривалість при хорошому отриманні гіпотензивного ефекту повинна становити не менше 3 місяців.

Коли лікар правильно підібрав препарат для дитини після закінчення терапії, необхідно поступово знижувати дозування. Якщо тиск залишається стабільно нормальним, то його повністю відміняють. Необхідно проводити контроль ефективності 1 раз протягом 3 місяців.

Терапія без застосування медикаментів призначається всім дітям, незалежно від рівня тиску. Вона включає в себе:

• відмова від куріння і прийому алкоголю;
• зниження маси тіла при наявності надлишкової;
• оптимальна фізична навантаження;
• правильне харчування;
• фізіотерапія.

Для зменшення кількості зайвих кілограмів необхідна достатня фізична навантаження і певний раціон харчування. Для підтримки гарного самопочуття рекомендується дітям старше 5 років приділяти фізкультури з інтенсивним навантаженням півгодини, по 4 рази в тиждень. Це ходьба на лижах, швидкі піші прогулянки, рухливі ігри. Якщо дитина займається спортом, то встановлюються певні обмеження при наявності гіпертонії 2 ступеня тяжкості.

Підвищена збудливість нервової системи характерна для багатьох дітей і підлітків. У такій ситуації обмежують перегляд фільмів, що впливають на психіку. Батькам рекомендується категорично заборонити своїм дітям грати в комп’ютерні ігри. Щодня необхідні прогулянки на свіжому повітрі, краще всього, за кілька годин перед сном. Кімната, у якій спить дитина, має провітрюватися до 30 хвилин кілька разів за день. Це забезпечить швидке його засипання і міцний сон.

У підлітковому віці, якщо у дитини є шкідливі звички, важливо переконати відмовитися від них. Для цього рекомендується уникати ситуацій, при яких дитині хочеться покурити.

Батькам необхідно дати поради, щоб підтримати дитину в цьому, що значно полегшить відмова дитини від пристрасті до тютюну.

Однією з основних складових немедикаментозного лікування є правильне харчування. Дитяча артеріальна гіпертонія добре піддається корекції, якщо своєчасно почати дієтотерапію. У харчуванні повинні бути присутніми вітаміни, мікроелементи, жири, вуглеводи і білки, щоб забезпечити усім необхідним ростучий організм дитини. Важливо обмежити вживання солі, з урахуванням її наявності в продуктах. Добова кількість при гіпертонії – не більше 3 грам. У великій кількості вона затримує виведення рідини. Сіль надходить у судини і підвищує тиск на їх стінки. Так само необхідно обмежити добовий прийом рідини (не більше 2 літрів), залежно від рівня тиску.

З продуктів найбільш корисними вважаються варене м’ясо, кисломолочна продукція, овочі і фрукти у свіжому вигляді. Необхідно обмежити вживання газованих напоїв, смаженого, копченого і гострого, а так само консервів.

Додатково дитина має відвідати 10 процедур фізіотерапії. Залежно від стану та супутньої патології, використовується електрофорез, гальванізація або електросон. Масаж, голкорефлексотерапія та водні процедури призначаються при відсутності протипоказань. Для фітотерапії при гіпертонічній хворобі підійдуть трави, сечогінну (бруньки берези або листя брусниці) і заспокійливою дією (собача кропива, шавлія, валеріана або звіробій).

Медикаменти

Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків може мати як стійке збереження тиску, так і тимчасове. Її лікування має певні труднощі, пов’язані з особливостями застосування препаратів. Рекомендації з лікування гіпотензивними засобами практично відсутні для дітей. В даний час встановлені групи препаратів, якими повинні лікувати дитину з гіпертонічною хворобою та допустимі дозування. До них відносяться:

• бета-блокатори;
• інгібітори АПФ;
• сечогінні засоби;
• блокатори рецепторів ангіотензину;
• блокатори кальцієвих каналів.

Ліки з групи інгібіторів-АПФ ставляться до ефективних препаратів для лікування гіпертонії. Крім позитивного впливу на серцево-судинну систему, вони покращують роботу нирок. Якщо дівчина-підліток живе статевим життям, то кожні 8 тижнів рекомендується проводити тест на визначення вагітності. Найбільш поширеними засобами з даної групи вважається «Каптоприл», «Лізиноприл», «Раміприл».

Новим класом в лікуванні артеріальної гіпертонії вважаються ліки, що блокують рецептори ангіотензину. Вони призначаються дітям при досягненні 6 років. Порівняно з інгібіторами АПФ, кошти з даної групи не викликають кашель. Найчастіше, в дитячому віці призначається «Лозартан», «Кандесартан».

На даний момент застосування засобів з групи бета-блокаторів має обмеження. Це пов’язано з наявністю побічних ефектів, які в меншій мірі викликають інгібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензину. При їх призначенні кожні 4 тижні рекомендується виконувати ЕКГ для контролю роботи серцевого м’яза. Найбільш поширені препарати для терапії гіпертонічної хвороби в дитячому віці – це «Метопролол», «Пропранолол» і «Атенолол».

При досягненні дитиною віку 6 років, у схему лікування включаються кошти з класу блокаторів кальцієвих каналів. Найбільш поширеними з них є «Ніфедипін» і «Амлодипін». Обов’язкові в лікуванні гіпертонії сечогінні засоби. Терапію даними медикаментами починають з малих доз. Високі не використовуються, що пов’язано з ризиком приєднання ускладнень або побічних ефектів. Найбільш вагомими в лікуванні дитини з високим тиском вважаються «Гідрохлортіазид» або «Індапамід».

Якщо дитина має супутню патологію, то важливо враховувати певні обмеження, які накладаються для зниження ризику розвитку ускладнень. При наявності цукрового діабету протипоказані засоби з групи бета-блокаторів та діуретиків. Симптоми бронхіальної астми накладають заборону на використання при артеріальній гіпертонії у дитячому віці бета-блокаторів з класу неселективних.

Препаратами вибору при супутніх порушеннях кровопостачання в головному мозку є антагоністи кальцію. Ці кошти призначаються, якщо є в анамнезі хронічне захворювання нирок, а також діуретичні засоби та інгібітори АПФ.

Під час лікування діти і підлітки підлягають диспансеризації при наявності обтяженої спадковості і високим рівнем тиску. У стаціонарі лікування проводиться дитині при стійкому підвищенні показників, судинному кризі, поганий ефективності консервативної терапії. Тривалість перебування в лікарні становить близько 10 діб.

Виникнення перших ознак підвищення тиску повинно стати причиною для звернення до лікаря та проведення діагностики. Важливо своєчасно розібратися з причинами такого стану, щоб зменшити ризик розвитку ускладнень. Крім цього, уважне ставлення до здоров’я дітей дозволить зменшити можливість раннього появи гіпертонічної хвороби.