Гіпертонічна хвороба 2 ступеня: ризики та типи, симптоми і лікування

Підвищення тиску є самою першою скаргою, яку чує лікар від пацієнта, підозрюваної у захворюванні на гіпертонію. Тиск, що відрізняється від норми вище середнього, вказує на що починається патологію. Ефективне і своєчасне лікування допоможе уникнути розвитку ускладнень.

Зміст статті

• Причини виникнення
• Діагностика
• Симптоми
• Лікування
• Групи ризику
• Інвалідність при гіпертонії 2 ступеня

Причини виникнення

Гіпертонічна хвороба 2 ступеня є однією з найбільш поширених серцево-судинних хвороб. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, нею хворіє кожен третій дорослий.

Захворюванню властива прогресувати непомітно, з-за цього діагноз часто стає неприємним сюрпризом для пацієнта. Перед тим як дізнатися про захворювання, людина звертає увагу на періодичні перепади настрою, дратівливість, втома з ранку. Часте запаморочення, погіршення пам’яті свідчить про розвиток гіпертонії. Після невеликого відпочинку вони пропадають на невеликий час, після чого можуть прийняти постійний характер.

Незважаючи на те, що спочатку гіпертонія являє собою порушення роботи регулювання тиску судин, з часом вона сприяє розвитку захворювань внутрішніх органів, пізніше може з’явиться портальна гіпертензія. Серед захворювань, що призводять до швидкого летального результату, гіпертонія займає лідируючі позиції. Вона провокує стенокардію, інсульт.

Причини виникнення гіпертонії 2 ступеня багато хто пов’язує з фактом старіння організму. Багато людей в літньому віці дійсно стикаються з такою проблемою, проте вона може зустрічатися не тільки у людей похилого віку, але й у досить молодих. Підвищений артеріальний тиск може з’являтися в результаті:

• генетичної схильності;
• зниження еластичності стінок судин, судинної системи;
• малорухливого способу життя;
• вживання алкоголю, тютюнопаління та інших шкідливих звичок;
• ожиріння, наявності зайвої ваги;
• незбалансованого харчування;
• порушень, пов’язаних з сечостатевої системою;
• порушень, пов’язаних з роботою ендокринної системи;
• патологій під час вагітності;
• різних пухлин;
• надмірного вживання солі;
• порушення роботи судинної системи;
• захворювань нирок;
• збоїв гормональної системи;
• низькій стресостійкості.

Легка форма захворювання зустрічається у багатьох мешканців індустріальних міст-мільйонників, де прискорений ритм життя призводить до підвищеного артеріального тиску. Припустимо лікування гіпертонії 2 ступеня лікарськими препаратами-інгібіторами АПФ, оскільки при підвищеному артеріальному тиску стресу піддається нервова система і велика частина внутрішніх органів, які на собі відчувають нестачу або надлишок припливу крові. Це сприяє лікуванню симптомів гіпертонія 2 ступеня. Неуважність до ознак, несвоєчасно розпочате лікування можуть привести до плачевних станів, таких як набряк мозку, легень. Також велика ймовірність розвитку інсульту або інфаркту у пацієнта. У зв’язку з цим багато цікавляться: як лікувати гіпертонію 2 ступеня? Метод терапії є ідентичним тому, що застосовується при лікуванні 1 ступеня, однак відрізняється дозуванням і кількістю застосовуваних медикаментів на день.

Лікарі розділять гіпертонію за ступенями ризику. До критерієм оцінки відносять:

• наявність факторів шкідливого впливу на здоров’я пацієнта;
• ймовірність безповоротної втрати функціонування головного мозку;
• можливість прояви дисфункцій в роботі внутрішніх органів пацієнта при зміні артеріального тиску.

Проте є ряд інших факторів, що провокують розвиток гіпертонії у людини. Це вік пацієнта, кількість міститься холестерину в крові, паління.

Діагностика

Для діагностування гіпертонії 2 ступеня вдаються до інструментального і физикальному методів. Лікар уважно вислуховує всі скарги пацієнта з приводу самопочуття, після чого проводить ряд обстежень, спрямованих на вимір і артеріального тиску. Після фіксування показників артеріального тиску протягом декількох тижнів, лікар робить висновок про ступінь гіпертонії і подальшому призначенні лікування пацієнта. Якщо спочатку в нього була виявлена гіпертонія 2 ступеня тяжкості, то діагностувати пізні мірою стає легше, виходячи з погіршуються показників артеріального тиску.

До методів физикальной діагностики гіпертонії 2 ступеня відносять такі:

• обстеження функціонування судин периферії;
• систематичне вимірювання артеріального тиску пацієнта;
• проведення перкусії судинного пучка;
• огляд шкіри пацієнта на наявність гіперемії і набряклості.

До інструментальним методам діагностики гіпертонії 2 ступеня відносять:

• УЗД печінки, нирок, підшлункової залози, залози ендокринної системи;
• ультразвукову діагностику серця;
• эхокардиограмму для виявлення гіпертрофії шлуночка серця;
• електрокардіограму;
• доплерографію.

Такі методики допомагають виявити основні симптоми і причини появи захворювання.

Гіпертонія має три ступені тяжкості:

• Гіпертонія 1 ступеня. Є початковою стадією захворювання, має легку форму, симптоми слабко виражені. Артеріальний тиск на цьому етапі гіпертонії становить в середньому 150-95 мм рт.ст.
• Гіпертонія 2 ступеня. Симптоми стають достатньо вираженими, з’являються головні болі, запаморочення, болі в грудях, проблеми зі сном. Артеріальний тиск у середньому становить 170-105 мм рт.ст.
• Гіпертонія 3 ступеня. Гіпертонія 3 ступеня є важкою формою гіпертонії, артеріальний тиск у середньому становить 180-120 мм. рт.ст. Найчастіше супроводжується такими захворюваннями як аритмія, хронічна серцева та ниркова недостатність. З’являється портальна гіпертензія.

Симптоми

При 1 ступеня гіпертонії артеріальний тиск посилюється до 150-95 мм рт.ст., має властивість бути постійним протягом достатньо тривалого періоду часу. Для зниження показників пацієнту потрібно створити сприятливі умови для поліпшення самопочуття.

Перші симптоми гіпертонії 1 ступеня часто не сприймаються пацієнтами як основний фактор ризику розвитку гіпертонії 2 ступеня, але більша частина пацієнтів звертається до лікарів зі скаргами на постійні головні болі, поганий сон, болі в грудях, періодичне погіршення зору. Відзначається наявність невеликих гіпертонічних кризів. Працездатність серця і нирок залишається в межах норми. Вони не мають ніяких пошкоджень, пов’язаних з гіпертонією.

Неоднозначність симптомів гіпертонії другій стадії ускладнює діагностування захворювання у пацієнта, оскільки підвищений тиск може бути пов’язано з великою кількістю інших проблем організму. При діагностуванні захворювання фахівці звертають увагу на головні симптоми гіпертонічної хвороби 2 ступеня. Це:

• Поява набряків обличчя і набряків повік, очей.
• Виникнення судинної сіточки на поверхні шкіри особи.
• Хворобливе пульсацію в скронях.
• Поява ниючих болів в потиличній частині голови.
• Недостатність бадьорості і припливу сил після нічного сну.
• Апатія і дратівливість.
• Набряки рук.
• Періодичне потемніння в очах, неможливість сфокусувати зір.
• Підвищене серцебиття при низьких фізичних навантаженнях.
• Проблеми з пам’яттю.

Лікування гіпертонії

Гіпертонія 1 стадії є найсприятливішою для лікування, оскільки слаборозвинена хвороба ще не справила сильного впливу на здоров’я пацієнта. Дотримання елементарних правил здорового харчування і відповідного способу життя можуть надати ефективний вплив на запобігання перших симптомів.

До лікування гіпертонії 1 ступеня відносять два методи лікування:

• традиційне, медикаментозне лікування;
• лікування засобами народної медицини.

Чи можна вилікувати гіпертонію? Лікування гіпертонічної хвороби 2 мірою не тільки сприяє підвищенню якості життя пацієнта, але перешкоджає ймовірності веління гіпертонічної кризи, інсульту або інфаркту міокарда.

До застосування медикаментозного методу лікування гіпертонії 2 мірою відноситься прийом таких ліків, які допоможуть боротися з першими причинними гіпертонії. Для цього фахівці рекомендують прийом нейростимуляторів або психотропних засобів для зниження стресу і артеріального тиску; седативні препарати для нормалізації обміну речовин тканин. До таких відносяться антидепресанти і транквілізатори. Нерідко вдаються до використання заспокійливих препаратів (валеріана), ліків, що містять бром, снодійного, препаратів, що містять магній.

Ще однією групою для медикаментозного лікування гіпертонії 1 ступеня є сечогінні препарати. Вони сприяють зниженню задерживаемой рідини в організмі, виведенню солей з нього.

Оскільки основною проблемою, пов’язаною з гіпертонією першого ступеня, є підвищений артеріальний тиск, нерідко доводиться використовувати групу препаратів, розраховану на ефективне зниження показників. Вони відносяться до групи судинорозширювальних ліків і мають периферичну дію, запобігаючи прогресування захворювання, які вивала портальна гіпертензія.

При нестачі ефективного застосування перелічених лікарських препаратів, лікарі вдаються до використання гіпотензивних засобів. Вони призначаються для стабілізації артеріального тиску і для запобігання прогресування захворювань серцево-судинної системи. До таких відносяться:

• бета-адреноблокатори;
• тіазидні діуретики;
• блокатори кальцієвих каналів;
• інгібітори АПФ.

Застосування тіазидних діуретиків попереджає ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Лікарі часто прописують такі тіазидні діуретики, як медикаменти «Торасемид», «Фуросемід», «Амілорид», «Хлорталідон», «Індапамід», «Гідрохлортіазид».

Використання бета-адреноблокаторів зменшує тиск за рахунок зниження частоти серцевих скорочень і викиду крові. Зазвичай приписуються при наявності ішемічного захворювання. Ці препарати здатні нормалізувати артеріальний тиск при аритмії серця, серцевої недостатності, тахікардії, стенокардії. До них відносять:

• «Лабеталол»;
• «Ацебутолол»;
• «Соталол»;
• «Пондолол»;
• «Бісопролол»;
• «Небіволол».

До функцій інгібіторів АПФ відносять зменшення ангіотензинперетворювального ферменту. Таке лікування призначають при перенесенні пацієнтом інфаркту міокарда, при серцевій недостатності, проблеми організму, що супроводжують діабет, при патології судин, які викликають портальну гіпертензію. Особливо рекомендуються ці препарати при наявності 3 ступеня гіпертонії у пацієнта.

Перед прийомом ліків, що належать до будь-якої з даних груп, обов’язково пройдіть консультацію у фахівця для призначення правильного дозування. Лікарі радять застосовувати комплексну терапію при постійному контролі артеріального тиску.

Дотримання дієти є одним з основних принципів лікування гіпертонії 1 ступеня, оскільки схема лікування вимагає, як мінімум, знизити рівень солі в крові.

Виходячи з цього, лікарі-дієтологи рекомендують категорично відмовитися від вживання солоної, жирної і смаженої їжі, а так само їжі, що містить легкі вуглеводи.

Лікування не передбачає зниження активного способу життя пацієнта. Легкі фізичні навантаження, що застосовуються в лікувальній фізкультурі, сприяють кращому засвоєнню медикаментозних препаратів організмом. Варто дотримується правильного режиму сну, уникати стресових ситуацій і відмовитися від шкідливих звичок.

Народні методи лікування, до використання яких вдавалися наші предки, являють собою засоби на основі трав з седативним ефектом, що допомагають боротися з високим тиском. Застосовується велика кількість настоїв з м’ятою, глодом, деревієм, з додаванням зеленого чаю, плодів шипшини і лимона, які являють собою відмінні засоби від гіпертонії.

Групи ризику

Артеріальна гіпертензія 2 клас ділиться на 4 групи ризику. Вони збільшуються по мірі прогресування симптомів. Патологія може призвести до гіпертонічного кризу, що сприяє швидкому ураження внутрішніх органів, які потрапили під вплив гіпертонії. Не менше страждає і нервна система, яка навіть в період нічного сну не може повністю відновитися через стресів, викликаних скачками тиску при артеріальній гіпертензії 2 ступеня.

Також виділяють доброякісну гіпертонію і злоякісну, що, в основному, залежить від активності перетворення гіпертонії з однієї стадії в іншу. При наявності злоякісної форми з активним розвитком, захворювання може призвести до летального результату, що пов’язують з потовщенням стінок посудини з-за підвищеного тиску в артеріях і швидкої перекачування крові по них.

Гіпертонія 2 ступеня, ризик 2. З’являється при атеросклерозі судин, який супроводжується частими болями в районі грудей. Це виникає у результаті браку крові надходить в коронарну артерію.

Дана патологія артеріальної гіпертензії 2 ступеня (ризик 2) відноситься до серцевих захворювань середнього ступеня прояву, оскільки з часом менше чверті пацієнтів мають ризик формування серцево-судинного порушення з великою небезпекою для життя.

Можливість встановлення діагнозу гіпертонія 2 ступеня (ризик 2) у хворого можлива тільки за умови, що на момент діагностування у пацієнта не було виявлено цукровий діабет, інсульт, ендокринна система не зазнавала змін. Надмірна вага пацієнта може нести небезпечні і незворотні наслідки для організму.

Гіпертонія 2 ступеня, ризик 3. Зазвичай діагностується у пацієнта паралельно з атеросклерозом, цукровим діабетом, деформованими судинами, до яких зазвичай і провидить розвинена форма гіпертонії. На тлі цих захворювань часто виявляється прогресуюча патологія нирок. При гіпертонії 2 ступеня (ризик 3) погіршується коронарний тиск, що в результаті призводить до ішемії або гіпертонічного кризу, який на тлі патології призводить до емоційної нестабільності пацієнта. Найчастіше гіпертонія другого типу (3) може призвести до інвалідності.

Гіпертонія 2 ступеня, ризик 4. При наявності комплексу захворювань, в який входить діабет, ішемія та атеросклероз, пацієнту діагностують гіпертонію 2 ступеня (ризик 4). Так само цей діагноз ставлять людям, які пережили інфаркт, незалежно від зони ураження.

У будь-якому випадку, фахівці в змозі спрогнозувати ступінь розвитку гіпертонії, що, в свою чергу, призводить до запобігання прогресування захворювання при наявності ефективного лікування. Вчасно проведена діагностика зменшує регулярність появи гіпертонічних кризів, що виникають на тлі патології.

Інвалідність при гіпертонії 2 ступеня

Гіпертонічна хвороба 2 стадії може послужити приводом дати людині групу інвалідності. При наявності стійкого порушення працездатності організму пацієнта, хворого на гіпертонію 2 стадії, пацієнта направляють на огляд до експертів, для уточнення всіх показників. На ступінь інвалідності впливають такі фактори як:

• стадія захворювання;
• кількість гіпертонічних кризів;
• умови роботи хворого.

Встановлення групи інвалідності пацієнту потрібно для успішного працевлаштування з особливими умовами роботи. Пацієнти, що одержали інвалідність з діагнозом: гіпертонія 2 ступеня, повинні допускатися до праці при врахуванні певних обмежень, в які входять:

• сильна вібрація і шум;
• фізичні навантаження;
• емоційне виснаження;
• велика висота;
• довгий робочий день.

При діагностуванні злоякісної гіпертонічної хвороби 2 стадії пацієнт отримує інвалідність другої групи, у зв’язку з непрацездатністю. Щоб підтвердити висновок, медична експертиза проводиться раз на рік. Присвоєння групи інвалідності пацієнту, хворому на гіпертонію 2 і 3 ступеня пов’язане з вимогою соціального захисту хворих, оскільки вона має обмеженість у працездатності.