Кардіологія        21 Березня 2018        187         0

Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії як прояви гіпертонічної хвороби

Гіпертонію не можна ігнорувати, особливо якщо спостерігається стійкий підйом тиску, яке не збивається або погано реагує на звичні засоби. У даній ситуації мова йде про артеріальної гіпертензії. Серед важких наслідків цього стану можна назвати такі, які часто несумісні з життям або сприяють інвалідності: ішемічна або геморагічна різновиди інсультів, інфаркт міокарда, гостра ниркова та серцева недостатність. Щоб уникнути подібних неприємностей, варто уважно вивчити фактори ризику артеріальної гіпертензії.

Зміст статті

  • Особливості вторинної гіпертонії
  • Фонові захворювання
  • Додаткові фактори ризику

Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії як прояви гіпертонічної хвороби

Особливості вторинної гіпертонії

Гіпертензія – стан, при якому тиск залишається підвищеним практично весь час, його показники досягають досить високих позначок, і навіть прийом медикаментів не завжди може прибрати цю проблему. Артеріальну гіпертензію варто відрізняти від власне гіпертонічної хвороби.

Гіпертонія – це, найчастіше, самостійне захворювання, яке протікає хронічно і має в якості одного з характерних ознак регулярне підвищення тиску. Гіпертензія – це синдром хвороби, причому не обов’язково пов’язаної з роботою серцево-судинної системи. Високі показники тонометра можуть бути викликані неполадками в нирках, щитовидній залозі, легенях. Гіпертонічна хвороба і артеріальна гіпертензія мають фактори ризику загального походження.

Якщо причину есенціальною (найбільш поширеною) гіпертонії неможливо встановити, то для появи гіпертензії завжди є чіткий певний привід. Своєчасно виявивши і усунувши його, можна повністю позбавитися від стабільного підвищення тиску. Досягнення повної перемоги над гіпертонічним захворюванням не представляється можливим.

Коли відзначається виникнення артеріальної гіпертензії на тлі головного захворювання, говорять про гіпертонії вторинного походження (або симптоматичної).

Якщо виникла артеріальна гіпертензія при гіпертонічній хворобі вторинної природи, вона має відмінні риси:

  • Патологічний стан часто виникає у молодому віці (20 років і раніше).
  • Присутні ознаки супутнього захворювання.
  • Підйом тиску відразу до високого рівня відрізняється раптовістю і швидкістю.
  • Відзначено характерний ріст тільки нижнього (діастолічного), або тільки верхнього (систолічного) тиску.
  • Людину переслідують часті панічні атаки (симпатоадреналовые кризи).
  • Не спостерігається результативної дії терапії, спрямованої на зниження тиску.

Крім вторинної гіпертонії, артеріальна гіпертензія може мати й інші фактори ризику.

Є безліч різних приводів, які сприяють виникненню патологічного стану:

  • Захворювання внутрішніх органів і систем, що приймають участь у формуванні кров’яного тиску.
  • Використання певних груп медикаментозних засобів та біологічно активних добавок.
  • Наявність обтяжуючих факторів при гіпертонічній хворобі (шкідливі звички, погане харчування, стреси).
  • Первинна гіпертонія 3 ступеня тяжкості.
  • Вагітність.
  • Неправильно підібране медикаментозне лікування.
  • Недотримання схеми прийому препаратів або повна відмова від них.
  • Невірне вимірювання тиску.

Фонові захворювання

Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії як прояви гіпертонічної хворобиПатологічні стану центральної нервової системи збільшують ймовірність ризику розвитку гіпертонії і часто викликають стійку артеріальну гіпертензію. Ці порушення можуть бути спровоковані травмами голови з ушкодженням головного мозку, пухлини, локалізовані в області мозку або його оболонок, ішемічною хворобою, енцефалітом, інсультом, підвищенням тиску всередині черепної коробки.

Синдромом Пенфилда називають стійке підвищення тиску, викликане кістами або пухлинами мозку або в зоні зорового бугра. Додатковими симптомами при цьому будуть судоми, погіршення зору (навіть сліпота), блювота, різка нестерпний головний біль, гіпертонічні кризи.

Гіпертензія, як результат травми голови (забій, струс), буде супроводжуватися запамороченням, порушенням рівності ходи, провалами в пам’яті, безсоння.

Менінгіт і енцефаліт – запальні захворювання інфекційної природи. Стійка гіпертензія в цьому випадку поєднується з лихоманкою, ознобом, блюванням, світлобоязню, блідістю шкірних покривів, почастішанням пульсу, розладами психіки, галюцинаціями, розсіяним увагою.

Інсульт – порушення кровообігу в головному мозку, що викликає гостру нестачу кисню і поживних речовин. Зауважити, що з людиною трапився «удар», можна за такими ознаками: параліч рук і ніг, оніміння і судоми в одній половині тіла, труднощі з говорінням і розуміння чужої мови, перекошене обличчя, подвоєння в очах, втрата рівноваги, блювання, холодний піт, слинотеча, почервоніння і набряклість обличчя.

До гемодинамическому типу відносять патологічні стану серцево-судинної системи, отримані від народження чи набуті в процесі життя: вроджене звуження аорти, недостатність аортального клапана, хронічна серцева недостатність, атеросклеротична дистрофія стінок аорти, тяжка аритмія, порок мітрального клапана. При виникненні артеріальної гіпертензії такого типу визначається переважне зростання систолічного тиску.

Гіпертонічна хвороба 3 ступеня створює високий ризик стійкого підвищення тиску, який не тільки повністю збити неможливо, але і не рекомендується. Показники тиску, навіть після прийому гіпотензивних засобів, повинні залишатися підвищеними. У зворотному випадку, стан хворого може значно погіршитися. Крім артеріальної гіпертензії, з’являються наступні симптоми: сплутаність свідомості, порушення мовлення, біль у серці, порушення рухової координації, хитка хода, проблеми із зором, кашель з домішкою крові.

Якщо тиск не збивається, людини госпіталізують, призначаючи строгий постільний режим і лікування під наглядом фахівців. В особливо важких випадках, коли виникає загроза життю хворого, потребують проведення хірургічної операції на серці або судинах.

Ендокринні захворювання займають не останнє місце в групі ризику виникнення артеріальної гіпертензії. Провокувати її поява можуть:

  • Синдром Кона (пухлина наднирника), який призводить до розвитку гипокалимии, тиск майже неможливо збити.
  • Гипертериоз (гіперфункція щитовидної залози – підвищене вироблення гормонів) або гіпотиреоз (недостатнє продукування гормонів щитовидної залози).
  • Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії як прояви гіпертонічної хворобиСиндром Іценко-Кушинга, при ньому уражається кірковий шар надниркових залоз, відбувається надлишкове вироблення глюкокортикостероїдів, змінюється зовнішній вигляд хворого: повнота поширюється на ділянку обличчя і тіла, а ноги і руки залишаються худими.
  • Гормональні перебудови в організмі захворюваннями не є, але для цих станів також притаманні певні ризики розвитку стійкого підвищення тиску. Гормональні збої бувають в період статевого дозрівання, або під час клімаксу (згасання репродуктивної функції).
  • Тиреотоксикоз – надлишкове виділення тироксину, велика кількість цього гормону викликає збільшення систолічного тиску.
  • Феохромоцитома – пухлина, що локалізується в мозковому шарі надниркових залоз, тисне на внутрішній шар органу, що провокує виділення гормону адреналіну; цей гормон, у свою чергу, викликає стійке звуження судин.

В загальних рисах описати вплив ендокринних захворювань на підвищення тиску можна так: відбувається зайве виділення гормонів, які викликають спазм судин, затримують в організмі кальцій і рідина. У зовнішності людини при гіпертонічній хворобі цього типу починають відбуватися специфічні зміни: розвивається повнота, посилено росте волосся на тілі.

До нефрогенному типу можна віднести різні захворювання нирок. Одне з них прийнято називати вазоренальної гіпертензії. Пов’язане воно з ураженням артерій, що проходять через нирки. Якщо кровотік в цих артеріях порушений, для його нормалізації в кров надходять речовини, які підвищують тиск, звужуючи судини. При гіпертонічної хвороби на тлі ниркових патологій викликати порушення кровопостачання можуть тромбози, атеросклеротичні явища, здавлювання ниркових артерій зовні пухлиною, вроджені патології стінок ниркових артерій.

Іншим патологічним станом, викликаним генетичною схильністю, є поликистозное освіта в нирках. Ця патологія порушує функцію органу і може сприяти виникненню такого небезпечного стану, як ниркова недостатність. Наявність множинних кіст порушує кровотік в нирках і викликає стійку гіпертензію.

У деяких випадках тривале підвищення артеріального тиску може бути викликане хронічним пієлонефритом, гломерулонефритом (запальні ниркові захворювання), вродженими аномаліями нирок, гідронефрозом, післяопераційним станом в результаті видалення однієї з нирок.

Додаткові фактори ризику

Симптоматична артеріальна гіпертензія часто стає результатом тривалого прийому деяких груп лікарських препаратів, побічною дією яких є звуження судин, підвищена в’язкість крові, затримка солі та рідини. До таких препаратів відносять, наприклад, гормональні контрацептиви для орального застосування, що мають у своєму складі естраген або прогестерон. Сюди ж входять нестероїдні препарати протизапальної спрямованості, судинозвужувальні краплі для лікування нежиті (з ефедрином, фенилэфрином), антидепресанти.

Артеріальна гіпертензія при вагітності – одна з ознак пізнього токсикозу. Зазвичай така патологія виникає не на порожньому місці: це означає, що до вагітності у жінки вже були проблеми з тиском, судинами або нирками. Проте в деяких випадках підвищення тиску спостерігається в перший раз саме з настанням вагітності (з середини або ближче до кінця терміну).

Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії як прояви гіпертонічної хворобиЧому виникає артеріальна гіпертензія при виношуванні дитини? На великому терміні нирки вже не можуть справлятися з покладеним на них навантаженням, з’являються набряки, у сечі виявляється білок. Такий стан називають гестозом вагітних. Гестоз провокує стійке підвищення тиску і порушення кровотоку в головному мозку. В кінцевому підсумку важка форма гестозу переходить у стадію прееклампсії, чому сприяє і порушення кровопостачання в плаценті.

Прееклампсія характеризується серйозними порушеннями в роботі нирок, серцево-судинної системи, центральної нервової системи. Якщо вчасно не вжити заходів, може розвинутися еклампсія – найтяжча форма пізнього гестозу. Проявляється вона судомним синдромом, помутнінням свідомості, комою.

Якщо тиск тримається довгий час і погано піддається лікуванню, можливо, ситуація викликана присутністю в житті хворого деяких факторів, не сумісних з «гіпертонічним» способом життя:

  • шкідливі звички;
  • грубе порушення рекомендованої дієти (багато солі, копченого, жирного, солодкого);
  • регулярна надбавка у вазі;
  • постійні стреси;
  • хронічне перевтома;
  • низька фізична активність.

Усунення всіх цих факторів може призвести до повернення тиску до нормальних показників.

Артеріальну гіпертензію, непіддатну медикаментозного лікування, може викликати некомпетентність лікаря. Якщо препарат не підходить пацієнту або обрана неправильна доза, тиск знизити не вдасться.Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії як прояви гіпертонічної хвороби

Для досягнення високого терапевтичного ефекту, зазвичай призначається декілька лікарських засобів, які треба приймати за певною схемою. Невдала комбінація препаратів, неправильна схема прийому теж не сприяють усуненню стійкого високого тиску.

Що ще може стати причиною артеріальної гіпертензії? Недбале ставлення пацієнта до прийому ліків, яке полягає в наступних діях:

  • самостійне зниженні дозування;
  • заміні одного препарату іншим без консультації лікаря;
  • вживання таблеток не регулярно, а час від часу;
  • повну відмову від прийому лікарських засобів.

Такий недобросовісний пацієнт на прийомі у лікаря часто ускладнює ситуацію, не надаючи повної інформації про систематичне порушення в прийомі лікарських засобів.

Іноді стойко підвищені показники пояснюються елементарно: людина неправильно вимірює тиск, або його тонометр несправний. Інший типовою помилкою при вимірюванні тиску може бути вживання напоїв або продуктів, підвищують тиск, безпосередньо перед процедурою вимірювання. До таких продуктів можна віднести: шоколад, міцний чай, кава.

Збираючись скористатися тонометром, не варто активно рухатися, вживати алкоголь, палити, варто привести в порядок психоемоційний стан. Тиск потрібно вимірювати сидячи, ноги ставити повністю на підлогу, руку розташувати в рівень з серцем. Крім того, існує таке поняття, як «гіпертонія білих халатів». Чоловік на прийомі у лікаря мимоволі відчуває певний стрес, хвилюється, переживає, що викликає підйом тиску.

Артеріальна гіпертензія – не захворювання, а прояв патології. Щоб її вилікувати, треба знайти причину, що викликала такий стан. Стійке підвищення тиску не завжди пов’язане з гіпертонічною хворобою. Людині з артеріальною гіпертензією необхідно пройти повне обстеження для виявлення прихованих недуг. Чим раніше це зробити, тим більше шансів на повне відновлення нормальних показників тиску.