Есенціальна гіпертензія – що це таке?

З-за поганої екології, підвищених стресів, неправильного харчування і малорухливого способу життя, патології серця і судин зустрічаються як у літніх людей, так і у молоді. Гіпертонічна хвороба вражає велика кількість населення і з часом переходить у стійку гіпертензію. Виділяється вторинна гіпертензія (утворюється на тлі наявних патологій і виступає лише симптомом захворювання) і первинна, або есенціальна гіпертензія (підвищення артеріального тиску, при якому відсутні явні ознаки патології інших органів).

Зміст статті

• Патогенез
• Особливості захворювання
• Лікування

Патогенез

Первинна гіпертензія – це захворювання хронічного характеру, яке супроводжується стійким підвищенням рівня артеріального тиску. Есенціальна артеріальна гіпертензія розвивається у 90-95% випадків усіх артеріальних гіпертензій. Хвороба являє собою стійке високе тиск з показниками від 140/90 мм рт. ст. і вище. При цьому патології або ураження інших органів і систем повністю відсутні. Морфологічні зміни впливають на роботу міокарда і судинної системи, провокуючи розвиток різних захворювань.

Підтримання нормального стану організму і динамічної рівноваги рівня кров’яного тиску здійснюється за допомогою судинного тонусу та їх нейрогуморальної регуляції, об’ємом циркулюючої крові та рівнем натрію в крові. При есенціальної (первинної) гіпертензії порушується регулює процес. Причин розвитку хвороби не знайдено.

Найчастіше захворювання піддаються люди віком від 30-40 років, при цьому жінки першими потрапляють під фактор ризику розвитку патології. Як і вторинна, первинна гіпертензія поділяється на стадії течії.

По ступеню тяжкості захворювання ділиться на:

• 1 ступінь.Показники в межах 140/90 – 159/99 мм рт. ст.
• 2 ступінь.Показники в межах 160/100 – 179/109 мм рт. ст.
• 3 ступінь.Показники перевищують рівень 180/110 мм рт. ст.

Первинна артеріальна гіпертензія за характеристиками ділиться на:

• I стадія. Характеризується періодичним підвищенням тиску в моменти психологічного або фізичного напруження. Ускладнення відсутні. Негативний вплив на інші органи відсутня.
• II стадія. Стабільно збільшений тиск, яке з легкістю піддається купіруванню з допомогою гіпотензивних препаратів. Під впливом хвороби можуть уражатися найчутливіші органи, так звані «органи-мішені». Небезпеки піддаються міокард, нирки, очі. Періодично проявляються гіпертонічні кризи.
• III стадія. Стійке дуже високий тиск, який знижується тільки комплексом кількох гіпотензивних фармацевтичних препаратів. Періодичність гіпертонічних кризів збільшується. Спостерігаються ускладнення хвороби: інсульт, інфаркт міокарда, нефропатія, серцева недостатність.

Розподіл стадій захворювання залежить від швидкості розвитку ускладнень, які негативно впливають на органи-мішені, порушуючи їх нормальне функціонування. Відштовхуючись від ступеня захворювання, лікар призначає раціональне лікування хвороби, яка проводиться тривалий час і вимагає постійних заходів.

Медики до сьогоднішнього дня не змогли визначити причину розвитку патології. Есенціальна гіпертензія не має взаємозв’язку з симптоматичним проявом. Вона розвивається як окреме захворювання при частому психоемоційному напруженні. Найбільше такого впливу піддаються люди, зайняті постійним розумовою працею або живуть у великих містах, де є величезна кількість джерел-провокаторів хвороби. Також розвитку її схильні підозрілі особи, у яких переважає підвищене почуття страху і тривоги.

З медичної точки зору це обумовлюється виплеском гормонів адреналіну і норадреналіну в кров’яне русло. Гормони впливають на судини, змушуючи їх перебувати в стабільно підвищеному тонусі, що провокує збільшення кров’яного опору, внаслідок чого підвищується рівень кров’яного тиску. Через звуження ниркових артерій порушується процес утворення речовин, які несуть відповідальність за регулювання обсягу крові в судинному руслі, зокрема, ренін та ангиотензиноген. Ці гормональні перебої порушують звичний ритм роботи нирок, внаслідок цього починає затримуватися натрій і рідину в організмі, що ще більше збільшує показники артеріального тиску на тонометрі.

При регулярному выплеске гормонів у кров цей процес повторюється, з часом розвивається стійка есенціальна гіпертензія.

Крім психосоматичного патогенезу есенціальної артеріальної гіпертензії, на виникнення захворювання впливають інші фактори:

• Генетична схильність.
• Велике вживання в раціоні кухонної солі, яка провокує затримку рідини в організмі.
• Підвищений рівень поганого холестерину в крові, який сприяє виникненню холестеринових відкладень на стінках судин, звужує їх просвіт.
• Гіподинамія (недолік рухливості в звичайному ритмі життя).
• Неправильне харчування.
• Цукровий діабет.
• Наявність надлишкової ваги.
• Шкідливі звички (алкоголь, куріння).
• Вегетосудинна дистонія.

Також на розвиток гіпертонічної хвороби впливає клімакс у жінок, в період якого порушується вироблення гормонів в організмі. В період первинної гіпертензії хворий піддається величезному ризику настання гіпертонічних кризів. Їх поява спостерігається після впливу наступних факторів:

• Сильний психоемоційний напруга.
• Вплив зовнішнього середовища (відбувається при дуже високій температурі і вологості повітря).
• При відсутності лікування хвороби або нераціональної терапії (така ситуація відбувається при самолікуванні або ігноруванні лікарських рекомендацій).

Своєчасне звернення до лікаря та дотримання всієї призначеної терапії знизить ймовірність розвитку ускладнень і допоможе позбутися від патології.

Особливості захворювання

Варто відзначити, що есенціальна гіпертонія не має якийсь відмінною симптоматики, яка могла б виділити її, поряд з вторинною гіпертензією. Часто хворі роками не відчувають зовсім ніяких ознак діагнозу «гіпертензія», що дає їй можливість розвиватися і здобувати вищу ступінь тяжкості.

Для точного підтвердження діагнозу медики проходять ретельний відбір можливих зв’язків хвороби з іншими патологіями органів або систем (особливо, ендокринної). Тільки після повного виключення всіх різновидів симптоматичної артеріальної гіпертензії, встановлюється точний діагноз хвороби.

У третини хворих спостерігаються неспецифічні симптоми, які супроводжують захворювання:

• Сильний шум у вухах, який виникає з нізвідки, при ранковому підйомі або різкій зміні положення тіла.
• Запаморочення при патології відчувається як переднепритомний стан.
• Довготривала давить біль в частині потилиці, яка має в більшій частині дратівливий характер і підриває психоемоційний фон.

У хворих часто спостерігається періодична поява мушок перед очима. Це пов’язано з порушенням нормального кровотоку, який з часом може призвести до спазмування очних судин, а пізніше – до повної сліпоти.

В доповнення до списку перерахованих вище симптомів, виявляється підвищення тиску до 130-140/90-95 мм рт. ст., яке набуває хронічного характеру. Під впливом гіпотензивних препаратів показники не зменшуються нижче цієї позначки.

При появі вищезазначених ознак слід пройти повний медичний огляд і провести комплексну діагностику, так як виявити захворювання дуже важко. Щоб діагностувати патологію і затвердити діагноз «артеріальна гіпертонія» або стійка гіпертензія, слід здати такі аналізи:

• Аналіз сечі вказує на перебої в роботі нирок і допомагає відсіяти можливі форми симптоматичної гіпертензії.
• Загальний аналіз крові допоможе знайти ознаки запальних процесів в організмі хворого.
• Біохімічний аналіз крові дає можливість виявити рівень всіх мікроелементів у складі крові та виявити можливі патологічні зміни.
• ЕКГ і ехокардіографія допомагають визначити зміни в серцевих шлуночках.
• Рентген на ранній стадії розвитку хвороби не дасть ніякої інформації. А ось на важкій стадії будуть чітко видні зміни в лівому шлуночку міокарда.

• Дослідження очного дна за допомогою офтальмоскопа допоможе виявити зміни в очних судинах.
• Ультразвукове дослідження нирок дасть інформацію про зміни в їх структурі, що є симптоматичним ознакою первинної гіпертензії.

Основним фактором для діагностики есенціальної гіпертензії є визначення гіпотрофії шлуночка, так як дане захворювання є явною ознакою активно розвивається гіпертензії.

Відмітною ознакою патології є часті гіпертонічні кризи, які можуть свідчити про наявність злоякісної гіпертензії (прискорене протягом патології зі стрімко прогресуючими наслідками). Якщо це твердження підтверджено медичними дослідженнями, хворому не слід зволікати з лікуванням. Злоякісна гіпертензія має ряд важких ускладнень, серед яких ймовірний набряк мозку, який обіцяє летальним результатом хвороби.

Лікування

Лікування есенціальної гіпертензії проводиться комплексно. Медики поєднують медикаментозну терапію і повну коригування звичного порядку життя.

Розпорядок хворого коригується за таким вимогам:

• Повне утримання від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю).
• Обмеження на вживання кухонної солі до 6 г на добу.
• Нормалізація харчування (виключення жирної, смаженої, солоної, гострої їжі і прянощів).
• Правильне розподіл фізичної активності (помірні навантаження раціональні для віку і типажу хворого).

В комплекс лікування входять немедикаментозні методи, серед яких найбільш ефективними вважаються:

• фітотерапія;
• психотерапія;
• аутотренінг;
• електросон;
• голкорефлексотерапія.

Перераховані вище методи є ефективними на ранніх стадіях захворювання. Тривалий перебіг хвороби вимагає медикаментозної терапії, яка з допомогою гіпотензивних препаратів сприяє зниженню рівня артеріального тиску.

У боротьбі з гіпертензією призначаються:

• Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту сприяють нормалізації виведення натрію і рідини з організму, а також захищають від можливого ураження органів-мішеней («Лизигамма», «Престанс», «Зокардис»).
• Бета-адреноблокатори та антагоністи кальцію знижують судинний опір, що сприятливо впливають на судинний тонус («Беталок», «Амлодипін», «Фелодипін»).
• Діуретики сприяють збільшенню виведення рідини з організму («Арифон», «Верошпірон»).

На початкових стадіях додається один з препаратів у маленьких дозах. При важких тиск купірується суміщеними гіпотонічними засобами. При наявності ускладнень (стенокардії, серцевої недостатності, інфаркту) призначаються нітрати, статини та антиагреганти.

Есенціальна гіпертонія – це важке захворювання, яке може викликати ряд серйозних ускладнень перебігу та наслідків хвороби. Тому при найменших змінах рівня артеріального тиску необхідно звернутися за допомогою до кваліфікованого медика. Він зможе встановити точний діагноз хвороби і вчасно призначити адекватне лікування.