Внутрішньочерепна гіпертензія у дітей – це досить поширене захворювання, яке впливає на загальний стан здоров’я. Відсутність адекватної медичної допомоги призводить до порушення функцій структур головного мозку, різних інших наслідків. До них відносять порушення зору, неврологічні розлади або раптову зупинку дихання.
Зміст статті
- Доброякісна патологія
- Причини
- Ознаки
- Гіпертензія мозку у немовлят
- Діагностика
Доброякісна патологія
Нормальним внутрішньочерепним тиском називається рівномірний розподіл його на судини, що визначає рівновагу між обсягом спинно-мозкової рідини, кровообігом у головному мозку та його тканинами. Під впливом зовнішніх або внутрішніх чинників воно змінюється, але самостійно повертається в норму. Деякі процеси, що відбуваються в організмі, здатні призвести до збільшення тиску і виникнення внутрішньочерепної гіпертензії.
В нормі у немовляти близько 50 мл. церебро-спінальної рідини (ліквору), а в підлітковому віці – до 150 мл. Вона надає невеликий тиск на структури головного мозку. Він належить до органів досить чутливою до різних зовнішніх впливів. Тому завдання ліквору і полягає в пом’якшенні впливу сторонніх чинників на ділянки головного мозку.
Існує таке поняття як доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія у дітей. Під нею розуміється стан, особливістю якого є підвищення тиску в порожнині черепа. Всі симптоми нагадують пухлину в головному мозку, але при дослідженні спинно-мозкової рідини рівень лейкоцитів і білка знаходиться в межах норми. При КТ або МРТ шлуночки мають звичайні розміри, розташування і форму. По-іншому подібний стан називається помилкової пухлиною.
Причини
Причини, які провокують підвищення тиску в порожнині черепа, діляться на кілька груп. До них відносяться наступні:
- об’ємне утворення в порожнині черепа.
- підвищення кровонаповнення головного мозку, пов’язане з судинними проблемами.
- набряк тканини, пов’язаний з різними захворюваннями.
- порушення нормальної циркуляції ліквору.
При наявності об’ємного утворення в тканинах головного мозку відбувається поступове здавлювання структур. Згодом спостерігається поступове збільшення внутрішньочерепного тиску з характерною симптоматикою. До цих утворень відносять пухлина, аневризма, гематому, кісту, абсцес.
Наступну групу становить судинна патологія в головному мозку. Надлишок крові в його тканинах пов’язаний з підвищеним припливом, що спостерігається при високій температурі тіла або перебуванні в умовах підвищеної концентрації вуглекислого газу. Зазначається те ж саме при утрудненому відтоку, що характерно для дисциркуляторної енцефалопатії (хронічна патологія головного мозку на тлі недостатнього припливу крові до тканин), і порушення відтоку по венах.
Поява набряку в тканинах можливо при травмі, енцефаліті, інсульті, ураженні печінки або інтоксикації. Порушення нормальної циркуляції ліквору виникає при його надмірному утворенні, утрудненні зворотного всмоктування (абсорбції).
Ознаки
Череп являє собою обмежений простір і будь-яке збільшення структур головного мозку призводить до підйому тиску. Результатом стає здавлювання з порушеннями різного ступеня тяжкості і симптомами різної вираженості. Наростання симптоматики і збільшення структур головного мозку призводить до їх зміщення і вклинення у великий потиличний отвір в порожнині черепа. Це тягне за собою появу інтракраніальних групи ускладнень, що загрожує життю дитини.
В дитячому віці, чим менше дитині років, тим довше можуть бути відсутні специфічні симптоми підвищеного внутрішньочерепного тиску. Це пов’язано з більшою еластичністю і піддатливістю швів між кістками і м’якістю тканин. 
Для дітей всіх віків характерні наступні ознаки гіпертензії, що виникає в порожнині черепа:
Для дітей до 3 років характерна не властива їм гіперактивність, ходіння навшпиньки, порушення психічного розвитку, уваги.
Швидке наростання гіпертензії здатне спровокувати розвиток важких ускладнень з боку багатьох систем організму. У деяких випадках, залежно від тяжкості стану або ступеня вираженості процесу, стрімке протягом закінчується розвитком коми.
Хронічна форма внутрішньочерепної гіпертензії відрізняється від гострого варіанту порушенням загального стану дитини. Батьки відзначають поява дратівливості, розлади сну, залежність від погодних умов, а так само поява швидкої психічної та фізичної стомлюваності. Внутрішньочерепна гіпертензія у дітей може протікати і з явищами кризів. Для них характерне різке виникнення головного болю, блювоти, а іноді тимчасова втрата свідомості.
Якщо підвищення внутрішньочерепного тиску пов’язане з порушенням струму ліквору, то діти старшого віку скаржаться на появу відчуття туману перед очима, двоїння та зниження різкості зору. Дитина до року при появі тієї ж причини гіпертензії починає постійно вередувати, стає дратівливою, плаче, відмовляється від грудей. Після прийому їжі відзначається блювота фонтаном.
Гіпертензія мозку у немовлят
Внутрішньочерепна гіпертензія у дитини грудного віку виявляється набагато яскравіше, ніж після 1 року життя. Характерні наступні особливості:
Повинні насторожити батьків часті зригування, додатково до якого приєднується постійний плач і схильність дитини до опускання голови вниз.
Діагностика
Щоб встановити факт підвищеного внутрішньочерепного тиску, використовується комплекс досліджень. У нормі воно знаходиться на позначці від 70 до 200 мм вод. ст. Вже на етапі внутрішньоутробного розвитку проводиться ретельна діагностика плода для визначення гіпоксії. Потім відразу після народження в перинатальному центрі проводиться огляд, щоб виключити наявність гідроцефалії. Після виписки з пологового будинку обов’язковими є планові відвідування дільничного педіатра. На даному етапі мама може поділитися побоюваннями, які пов’язані зі станом її малюка. Гіпертензія головного мозку встановлюється на основі наступних досліджень:
- огляд офтальмологом;
- рентгенографія черепа;
- ЕХО-энцефалография;
- люмбальна пункція;
- КТ або МРТ;
- нейросонографія;
- УЗДГ мозкових судин.
Діти з підозрою на підвищений внутрішньоочний тиск в обов’язковому порядку обстежуються офтальмологом. На прямої офтальмоскопії досліджується очне дно через попередньо розширений зіниця з використанням крапель. Гіпертонія у порожнині черепа встановлюється при наявності набряку зорових нервів. Крім них виконується огляд жовтої плями, судин, доступні відділи сітківки.
На рентгенографії кісток черепа (краниографии) встановлюється наявність або відсутність пошкоджень, пов’язаних з вродженими причинами, травмами та хірургічними втручаннями. Особливістю методики є виконання оглядових знімків в 2-х проекціях. Щоб отримати прицільні знімки, важливо фіксувати голову дитини в потрібному положенні за допомогою спеціальних підкладок або пов’язок. При наявності порушення попередньо проводиться седативна терапія. Надмірна рухова активність робить неможливим отримання якісних знімків.
ВІДЛУННЯ за допомогою ультразвуку дозволяє виявити патологічне утворення в тканинах головного мозку, що є причиною високого внутрішньочерепного тиску. Щоб уникнути перешкод, перед дослідженням, шкіра голови на місцях установлення датчиків змащується контактним гелем. Таке дослідження проводиться дітям у важкому стані, ослабленим. Внутрішньочерепна гіпертензія призводить до атрофічних процесів у тканинах головного мозку і погіршення провідності нервових імпульсів, що і фіксується датчиками апарату для ВІДЛУННЯ.
Щоб визначити наявність гіпертензії, проводиться люмбальна пункція. Голку вводять на рівні поперекового відділу в епідуральний простір. Процедура призначається обов’язково при підозрі на наявність травми, інфекційного захворювання. Правильна поза дитини, яку необхідно прийняти – це лежачи на боці з приведеними до живота колінами. Для зменшення хворобливості перед процедурою виконується знеболення. По швидкості витікання ліквору судять про тиск. Щоб точно виміряти його, використовується голка і водяний манометр. Після забору ліквору дитині необхідно давати пити багато води і забезпечити постільний режим на 3-4 години в положенні на животі.
КТ і МРТ належать до неінвазивних методів діагностики патології будь-якого органу. Вони дозволяє пошарово розглянути тканини і знайти процес, який є причиною підвищення внутрішньочерепного тиску у дитини.
Перевагою є відсутність неприємних відчуттів при виконанні процедури. Одним з поширених способів обстеження на предмет виявлення вродженої патології нервової системи є нейросонографія. Для отримання результатів вона проводиться через джерельце. При наявності екстрених показань нейросонографію проводять у першу добу після народження. Перевага дослідження полягає в можливості проведення методики у дітей, які перебувають у важкому стані.
Стандартне дослідження передбачає розташування датчика для ультразвуку на велике тім’ячко. Чим менше його розміри, тим менший ділянку вийде розглянути за допомогою нейросонографії.
Додатковим методом у дітей вважається УЗДГ судин голови, в основі якого лежить застосування ультразвуку.
При проведенні процедури можна отримати зображення пошкодженої судини, але немає можливості встановити причину порушень. Перед тим як дитині проводиться дослідження, в день УЗДГ відміняють лікарські препарати крім тих, які йому життєво необхідні.
Тривалість процедури зазвичай займає до 30 хвилин. Після її закінчення лікар отримує дані про швидкості проходження крові по артеріях, що живлять тканини головного мозку і венах, завдання яких полягає у здійсненні її відтоку.
Підвищений внутрішньочерепний тиск веде до розвитку небезпечних ускладнень для здоров’я дитини. Клінічні симптоми можуть бути виражені неяскраво, що важливо враховувати і вчасно надати допомогу. Залежно від причини, ознаки внутрішньочерепної гіпертензії наростають повільно або швидко, їх необхідно вчасно вилікувати.
