Діуретики при гіпертонії та серцевої недостатності: натуральні сечогінні препарати і таблетки

Одними з поширених патологій є серцева недостатність і гіпертонія. Частіше захворювання діагностуються серед населення похилого віку. У пацієнта спостерігаються серйозні проблеми зі здоров’ям, які можуть стати причиною смерті без своєчасного і правильного лікування. Діуретики при гіпертонії та серцевої недостатності використовуються в комплексі з іншими препаратами і засобами, що знижують прояви патологій.

Зміст статті

• Властивості
• Основні групи
• Список петльових діуретиків
• Натуральні діуретики

Властивості

Гіпертонія є небезпечним захворюванням, тому що сприяє розвитку серцевої недостатності, інфаркту, інсульту та інших патологій внутрішніх органів, які небезпечні не тільки для здоров’я, але і для життя людини. Артеріальна гіпертензія супроводжується підвищеним тиском у судинах, що може стати причиною утворення аневризм та інших проявів, які несуть не меншу небезпеку. У випадках, коли гіпертонічні напади спостерігаються часто, пацієнтам необхідно приймати сильнодіючі препарати для нормалізації показників.

Коли діагностована артеріальна гіпертензія, захворювання і продовжує розвиватися, хворому потрібно комплексне лікування. Метою такої терапії, поряд із зниженням показників, є усунення симптоматики та лікування первинних причин розвитку хвороби. Для лікування використовується список препаратів, які володіють різним дією. Також відрізняється їх склад та основні властивості. Діуретики є одними з основних використовуються препаратів. Вони надають сечогінну дію, внаслідок чого виробляється очищення організму від зайвих солей і рідини.

Через деякий час (що залежить від загального стану здоров’я і сприйнятливості) після початку прийому препаратів організм звикає, і зайва рідина починає виводитися природним шляхом, що також впливає на зниження тиску.

Діуретики при гіпертонії та серцевої недостатності діляться на види, кожен з яких володіє різним ефектом і побічною дією. Але лікування гіпертонічної хвороби діуретиками більш доцільно, ніж використання сучасних препаратів, які володіють довгим списком протипоказань. Одним з основних переваг діуретиків є невисока вартість, яка поєднується з високою ефективністю.

При серцевій недостатності і гіпертонії часто спостерігаються ускладнення, ризик прояву яких знижується з початку прийому сечогінного препарату. За статистикою, діуретики при гіпертонії та серцевої недостатності допомагають знизити ризик виникнення інсульту на 40%, а інфаркту – на 15%.

Основні групи

Препарати при серцевій недостатності з сечогінною дією розділені на групи, що мають різний вплив. Сечогінний засіб при гіпертонії повинне бути сильнодіючих, щоб швидко знизити артеріальний тиск. Регулярний прийом тривалий час протипоказаний, тому що висока ймовірність нанесення шкоди здоров’ю.

Люди, які страждають від тиску, часто намагаються підібрати препарат самостійно, що робити протипоказано.

Сечогінні препарати призначають тільки лікарі після обстеження, виявлення причин. Існує 3 основних класу препаратів, які мають досить велику кількість відмінностей між собою. Основним є досягнення сечогінного ефекту шляхом впливу на різні органи.

Назва класу
Властивості препаратів

Петльові Препарати цього класу найчастіше використовуються для надання термінової допомоги при гіпертензії. Виділення сечі відбувається в короткий строк і в великих обсягах, за допомогою впливу на нирки. Часто використовується для лікування серцевої недостатності важкої форми і сильної набряклості. Тривалість лікування препаратами з класу петльових не повинна бути тривалою, щоб уникнути нанесення шкоди здоров’ю. Швидкодіючі препарати з сечогінним ефектом мають ряд протипоказань, які необхідно уточнити у лікаря перед початком прийому. Тіазидні Дія препарату спрямована на дистальні канальці нирок. Швидкість дії препаратів вважається середньою, але варто враховувати, що ліки цього класу сприяють розширенню судин. Всмоктування препарату відбувається досить швидко, а ефект зберігається тривалий час. Сечогінні препарати при високому тиску тіазидного класу часто призначаються лікарями, бо як пацієнту достатньо приймати по 1 таблетці протягом доби. Лікування препаратами цього класу безпечніше для організму, ніж використання петльових. Осмотичні Препарати осматического класу вважаються слабодействующими, хоча вони не менш ефективні, ніж тіазидні. Видимий результат від лікування з’являється лише через 14 днів після початку прийому, але зберігається досить довго – близько 60 днів. Препарати цього класу є найбільш щадними для організму, так як мають меншу кількість побічних дій.

Сечогінний при гіпертонії необхідно приймати регулярно, тому що під його дією в організмі контролюється вміст рідини, що допомагає уникати набряків і тримати показник артеріального тиску в нормі.

Список петльових діуретиків

Назва препарату
Форма випуску
Показання до застосування
Протипоказання
Побічні дії
Інструкція до застосування

«Фуросемід» Таблетки по 40 мг. В ампулах по 2 мл для ін’єкцій. Препарат призначається при сильній набряклості, що є симптомом серцевої недостатності, гіпертонії і гіпертензії. Також при захворюваннях нирок, печінки, легенів, набряк мозку і так далі. Призначення препарату проводиться в тому випадку, якщо основне лікування антагоністами альдостерону не чинили потрібного ефекту. Препарат заборонено приймати: При гострих захворюваннях нирок. При порушенні відтоку сечі хронічної і гострої форми. Під час вагітності та лактації. При індивідуальній непереносимості лактози. У віці до 3 років. При дефіциті лактози в організмі. При схильності до алергічних реакцій на компоненти, що знаходяться в складі Швидке зниження артеріального тиску, головний біль і сильне запаморочення, спрага і сухість в роті. Блювотні позиви, блювота, загальна слабкість організму. Сонливість і погіршення зорових і слухових функцій. Запор або діарея, помутніння розуму, озноб. Приймати таблетки необхідно в ранковий час до прийому їжі, можна пережовувати і запивати великою кількістю води. Слідуючи інструкції, добова норма для дорослої людини не повинна перевищувати 1500 мг, але точне дозування і тривалість курсу необхідно уточнювати у лікаря. «Бритомар» Таблетки по 5 мг, 10 мг. Артеріальна гіпертензія. Набряклість, яка може бути симптомом будь-якого порушення діяльності організму. Анурія. Кома і прекома печінки. Будь-які порушення відтоку сечі. Індивідуальна непереносимість галактози. Недостатність лактози в організмі. Алергічна реакція на компоненти препарату. Гломерулонефрит у гострій формі Вагітність. Вік менше 18 років. З дотриманням обережності дозволено приймати препарат жінкам, які годують груддю. Основними побічними діями є: сонливість, запаморочення і головний біль, часте сечовипускання. Поліурія (збільшення утворення сечі), ніктурія (сечовипускання відбувається частіше в нічний час доби). Рідше відзначається загальна слабкість організму, підвищена стомлюваність, почервоніння обличчя. Знижується стійкість до стресових ситуацій. Приймати таблетки можна незалежно від часу прийому їжі, не розжовуючи, запивати слід достатнім об’ємом води. Дозування має відмінності, залежно від тяжкості та виду захворювання. Точну добову дозу може визначити тільки лікар після медичного обстеження. У разі, якщо був пропущений прийом ліків, не слід приймати подвійну дозу за один раз. «Буфенокс» Таблетки по 0,001 гр. Ампули з розчинником по 2 мл Набряклість, викликана застоєм рідини в організмі внаслідок серцевої недостатності. Гіпертонія під час нормальних показників тиску. Набряк при цирозі печінки. Будь-які захворювання нирок. Набряклість в період вагітності. Печінкова недостатність гострої форми. Цукровий діабет. Подагра. Перші 1,5 триместру вагітності. Після тривалого прийому може спостерігатися гипокалемія (знижується вміст калію), алкалоз. Швидка стомлюваність і слабкість, посилення спраги. Рідко спостерігається розлад травлення. Прийом препарату проводиться в ранковий час до прийому їжі. Дозування підбирається індивідуально лікарем залежно від загального стану здоров’я і тяжкості захворювання.

Також можуть призначатися не менш ефективні таблетки при гіпертонії класу петльових:

• «Етакринова кислота».
• «Фурсемид».
• «Лазикс».
• «Диувер».

Назва препарату
Форма випуску
Показання до застосування
Протипоказання
Побічні дії
Інструкція до застосування

«Діхлотіазід» Таблетки по 25 мг, 100 мг. Гіпертензія. Набряклість, не залежно від причини прояву. Псоріаз. Нефрит. Невроз. Цироз печінки. Серцева недостатність. У профілактичних цілях від каменів жовчному міхурі. Препарат заборонено приймати в таких випадках: Підвищена чутливість до складу препарату. Цукровий діабет у важкій формі. Подагра. Анурія. Гіпонатріємія. В період лактації і перший триместр вагітності. Підвищене відчуття спраги. Діарея або запор. Нудота, блювання, підвищена стомлюваність і слабкість організму. Серце починає битися частіше. Погіршення зору, зниження потенції. Больові відчуття в м’язах. Добовий прийом препарату для зниження артеріального тиску не повинен перевищувати 50 мг, як прописано в інструкції. Бажано приймати препарат в ранковий час доби. При тривалому використанні препарату необхідно включити в раціон велика кількість продуктів з високим вмістом калію. «Індапамід» Таблетки 2,5 мг. Порошок. Препарат використовується для комплексного лікування гіпертензії у дорослих пацієнтів. Також показанням до призначення є серцева недостатність. «Індапамід» заборонено вживати у віці молодше 18 років. У періоди загострення захворювань печінки і нирок. В період лактації та вагітності. Недостатній рівень лактози в організмі. Непереносимість лактози. Алергія на компоненти складу препарату. Втрата апетиту, блювання і нудота. Діарея або запор, сонливість. Млявість, відчуття тривоги, апатичне стан. Кашель, часте сечовипускання в нічний час. І свербіж шкірних покривів. Прийом препарату проводиться одноразово на добу з ранку не залежно від часу прийому їжі. Лікарський засіб потрібно ковтати не розжовуючи. Запивати не більше 0,5 склянки рідини. Слідуючи інструкції, добова доза препарату не повинна перевищувати 2,5 мг (1 таблетка). «Гідрохлортіазид» Таблетки по 25, 100 мг. Препарат може використовуватися для лікування, як самостійний засіб, так і в комплексі з іншими препаратами. Набряклість не залежно від причини. Для контролю поліурії при цукровому діабеті. Цукровий діабет у важкій формі. Алергічні реакції на складові препарату. Заборонено вживати у віці до 2 років. Анурія. Подагра. Перший триместр вагітності. Хвороба Аддісона. Після тривалого прийому препарату знижується рівень вмісту в крові кальцію, калію та магнію, внаслідок чого відчувається сухість у роті, спрага. Підвищена стомлюваність, сплутаність свідомості. Знижується стійкість до стресових ситуацій. Головний біль і запаморочення, помутніння в очах. Прийом проводиться після прийому їжі. Максимально допустима добова норма по інструкції не повинна перевищувати 100 мг, але такий прийом дози призведе до втрати натрію.

Серед класу тіазидних виділяють:

• «Бендрофлуметиазид».
• «Гидрофлуметиазид».
• «Хлорталідон».

У класі осмотичних діуретиків частіше використовується тільки один препарат – «Маніт».

Назва препарату
Форма випуску
Показання до застосування
Протипоказання
Побічні дії
Інструкція до застосування

«Маніт» Розчин, розлитий по скляним флаконом об’ємом 200, 400 мл Медичний препарат призначається при набряку мозку. Після перенесення травм внаслідок чого стало підвищуватися внутрішньочерепний, внутрішньоочний тиск. Серцева недостатність. Гіпертонія і гіпертензія. Індивідуальна непереносимість. Заборонено вводити препарат при ураженнях нирок у важкій стадії. В період вагітності і лактації. Пацієнтам, чий вік перевищує 65 років. Нудота, блювання. Сухість у роті, постійне відчуття спраги. Прискорене серцебиття. Слабкість. Сухість шкірних покривів. Розчин призначений для краплинного введення. Перед введенням розчин необхідно нагріти до 36С, що відповідає температурі тіла людини. Дозування визначається лікарем в залежності від медичної картини захворювання.

Інші препарати:

• «Сечовина».
• «Ацетат калію».
• «Гліцерин».

Натуральні діуретики

Народні сечогінні засоби при гіпертонії затребувані, особливо серед прихильників нетрадиційної медицини. У більшій кількості випадків люди помилково припускають, що сечогінний чай не здатний завдати шкоди здоров’ю. Насправді, навіть природні діуретики можуть нашкодити організму, тому до вибору засобу слід підходити ретельно.

Настої і відвари, виготовлені в домашніх умовах, в основному володіють слабким ефектом, але часто цього цілком достатньо.

Список трав з сечогінною дією:

• Перцева м’ята.
• Брусничні листя.
• Чай, заварений на основі нирок.
• Медуниця.
• Корінь лопуха.
• Бруньки берези.
• Мучниця.

Народні засоби з сечогінною дією:

У літній час року для виведення зайвої рідини можна вживати огірки, дині, кавуни. Для досягнення кращого результату потрібно зробити розвантажувальний день, протягом якого потрібно є тільки їх.

Навесні як діуретика рекомендується використовувати березовий сік.

Великою популярністю користується журавлина, так як не тільки допомагає вивести надлишки рідини з тканин, але і надає протимікробну дію.

Помідори можна використовувати як сечогінний, тільки якщо відсутні захворювання нирок.

Лимон виводить рідину і допомагає боротися з піском у жовчному міхурі та нирках.

Свіжа полуниця допоможе знизити показник тиску, вивести «шкідливий» холестерин і рідина, зняти набряки.

Селера і петрушка додатково очищають нирки.

Буряк є одним з найбільш сильних діуретиків природного походження.

Сік моркви і сам овоч виводять надлишок рідини і сприяють усуненню запальних процесів в нирках.

Сечогінною дією володіє компот, приготований з яблучної шкірки. Приймати такий компот слід замість чаю.

При використанні діуретиків будь-якого походження необхідно дотримуватись дозування і тривалість прийому. Важливо пам’ятати, що виведення великої кількості рідини з організму здатне призвести до зневоднення, виснаження, дефіциту кальцію, магнію, калію. Також важливо не займатися самолікуванням, а проходити медичне обстеження, після якого лікар визначить, які препарати слід приймати, пропише дозування і тривалість прийому. Навіть народні сечогінні засоби рекомендується використовувати тільки після консультації у фахівця.