Високий артеріальний тиск з наполегливою течією характерно для ураження органів, що регулюють його рівень. Щоб уникнути виражених змін до них, необхідна глибока діагностика симптоматичної артеріальної гіпертензії та призначення лікування.
Зміст статті
- Обов’язкові дослідження
- Додаткові аналізи
- Диференціальна діагностика
Обов’язкові дослідження
Для встановлення діагнозу пацієнту необхідно пройти комплекс обстежень, який включає в себе обов’язкові та додаткові дослідження. Перша група включає в себе:
- аналіз крові;
- аналіз сечі;
- УЗД серця;
- ЕКГ;
- огляд очного дна.
У число додаткових обстежень для встановлення діагнозу входить наступний комплекс:
- УЗД судин, нирок, щитовидної залози та органів черевної порожнини;
- ангіографія судин;
- КТ або МРТ;
- рентгенографія органів грудної клітки;
- визначення концентрації С-реактивного білка;
- збір сечі на бактериурию;
- визначення кількості протеїнурії.
В залежності від симптоматики, яка турбує пацієнта, кардіологом призначається певний перелік досліджень, необхідний для встановлення вторинної гіпертензії.
Аналіз крові. При підозрі на симптоматичну гіпертензію, щоб встановити діагноз, виконують забір крові на загальний аналіз і біохімічний. У першому випадку визначають рівень эротроцитов, гемоглобіну, лейкоцитів, гематокриту і тромбоцитів. При біохімічному дослідженні важливі показники глюкози, холестерину, калію, тригліцеридів, креатиніну та сечової кислоти. Забір крові проводиться вранці строго натщесерце. При визначенні глюкози, якщо показники перевищують норму, рекомендовано повторно здати аналіз на толерантність. Якщо при вторинному дослідженні рівень глюкози залишиться високим – встановлюється діагноз «цукровий діабет». Крім загального аналізу крові виконується і біохімічний. При гіпертонії найбільш цікаві показники, що впливають на органи-мішені.
Холестерин визначає кількість ліпідів у сироватці крові. Його високий рівень вважається показником стану судинної стінки, яка може вражатися атеросклерозом при надмірному відкладенні. Існує хороший і поганий холестерин. Першим називають ліпід, має високу щільність, і в нормі його завдання полягає в транспорті певних сполук у печінку. Холестерин з низькою щільністю вважається основним фактором ризику для розвитку атеросклеротичного ураження судин.
Тригліцериди – такий же показник обміну жирів, і при підозрі на артеріальну гіпертензію їх рівень обов’язково визначається при біохімічному дослідженні крові. Вони присутні в печінці, що надходять з їжею, потім здатні переходити в судини і відкладатися у вигляді бляшок в різних органах. Це поступово призводить до підвищення тиску і розвитку діагнозу артеріальної гіпертензії.
Креатинін – з’єднання, що відбиває стан скелетної мускулатури і функцію нирок. Якщо його рівень перевищує допустимі значення, то це вважається ознакою ниркової недостатності, і розвиток гіпертензії на такому тлі дуже характерно.
Рівень сечової кислоти відноситься до додаткових показників для оцінки роботи нирок. Подібне з’єднання надходить в організм з певною їжею у вигляді пуринів. У нормі невеликий надлишок після цього виділяється з сечею. При порушенні обміну пуринових підстав, концентрація сечової кислоти значно перевищує допустимий рівень, що є результатом ураження нирок.
Велике значення має хімічний елемент калій, який знаходиться всередині клітин. Його завдання полягає у проведенні нервових імпульсів і здійснення м’язового скорочення. Якщо процеси виведення калію порушуються, стає його багато або мало, то з’являються патологія серцевої діяльності і приєднується гіпертензія.
Аналіз сечі. Дослідження показників в сечі застосовується з метою оцінки стану при підозрі на симптоматичну гіпертензію, викликану ендокринної патології, серцево-судинної або нирковою. В аналізі сечі визначається вміст білку, наявність еритроцитів і лейкоцитів в осаді, бактерій, солей, а так само циліндрів. Обов’язковим є підрахунок кількості глюкози, що міститься в матеріалі і кетонових тел.
Кардіограма. Під час реєстрації ЕКГ вдається визначити гіпертрофію стінки передсердя або шлуночка, а також порушення серцевого ритму і його провідності. Для підтвердження симптоматичної гіпертензії пацієнт направляється на додаткові дослідження, включаючи Ехо-КГ серцевого м’яза.
Огляд очного дна. Щоб оцінити стан очного дна, використовують офтальмоскоп. При наявності артеріальної гіпертензії, з його допомогою виявляються звужені артеріоли, розширені вени. При оцінці співвідношення між ними спостерігається значне зменшення діаметра перше. Офтальмолог зазначає при патології наявність венозного застою.
УЗД серця. При огляді серця оцінюються його порожнини, товщина стінок, стан клапанного апарату, наявність порушень рухової активності м’язового шару, можливу патологію кровотоку в ньому. Для діагностики гіпертрофії методика є більш чутливою, порівняно з ЕКГ.
Додаткові аналізи
УЗД судин. При огляді судин оцінюється ступінь прохідності та наявність атеросклеротичних бляшок, які є фактором ризику для гіпертензії, що пов’язано з ускладненням кровотоку. При аномаліях, наявність сечокам’яної хвороби, кровообіг у судинах нирок погіршується, що призводить до стрибків тиску. При патології в органах черевної порожнини, нерідко одним із симптомів стає гіпертензія. У деяких випадках такий ознака характерний і для захворювань щитовидної залози.
Ангіографія судин. Для оцінки стану кровотоку в нирковій тканині виконується ангіографія, яка відноситься до рентгенологічних способам обстеження. Для проведення процедури необхідно контрастне речовина, без якої огляд стане неможливим. Ангіографія дозволяє побачити звуження або іншу патологію, яка буде призводити до гіпертензії. Оцінюється не тільки стан судин, але і органів, лімфообіг.
Комп’ютерна томографія. Одним з додаткових досліджень, коли необхідна діагностика симптоматичної артеріальної гіпертензії, є магнітно-резонансна томографія. Залежно від симптомів (крім підвищеного тиску), пацієнт направляється на процедуру для виконання знімка. З його допомогою можна встановити діагноз при наявності патології в будь-якому органі.
Рентгенографія органів грудної клітки. Даний метод діагностики дозволяє розібратися з причинами артеріальної гіпертензії, якщо є патологія в легенях. Як правило, пацієнти скаржаться на задишку, серцебиття. Оглядовий знімок виконується в 2-х проекціях, а потім отримані дані оцінюються фахівцем.
Визначення концентрації С-реактивного білка. У пацієнтів з симптоматичною гіпертензією є ризик підвищення рівня С-реактивного білка. Він відноситься до медіаторів запальної реакції, чим і проявляються багато захворювань, які призводять до підвищення тиску.
Визначення кількості протеїнурії. Для виключення або підтвердження ниркової патології, як основної причини симптоматичної гіпертензії, обов’язково визначається кількість білка в сечі. Перевищення нормальних значень – це прояв нефротичного синдрому, який об’єднує ознаки, характерні для ураження тканини нирок.
Диференціальна діагностика
Підвищення тиск – риса, характерна для багатьох захворювань. Для встановлення точного діагнозу необхідно проведення комплексного обстеження. Диференціальна діагностика симптоматичних артеріальних гіпертензій проводиться між такими захворюваннями:
Деякі патологічні стани протікають малосимптомний, що ускладнює діагностичний пошук.
При встановленні діагнозу і причини гіпертензії, ниркова патологія зустрічається частіше за інших. Захворювання пов’язане з порушенням кровотоку в тканинах нирок або утрудненням відтоку сечі. Клінічна картина, що має таку природу, що проявляється підвищенням температури тіла, наявністю осаду при дослідженні сечі. У завдання етапів діагностичного пошуку включено наступне:
Наявність у пацієнта симптомокомплексу у вигляді лихоманки, високого тиску і болю в животі і суглобах дає можливість запідозрити захворювання, не пов’язане з нирками (періартеріїт). Якщо до гіпертензії додаються тільки набряки, то така симптоматика вважається характерною для діагнозу гломерулонефрит.
При наявності патології, пов’язаної з ураженням ендокринних органів, прийнято виділяти симптоматичну гіпертензію, що протікає з явищами кризів, м’язової слабкості та змінами в аналізі сечі, ожирінням, а також наявністю пухлиноподібного утворення в черевній порожнині.
Виникнення криз з явищами м’язової тремтіння, підвищеним серцебиттям, блідістю, сильним потовиділенням, дозволяє припускати наявність феохромоцитоми. Вона часто зустрічається серед пацієнтів з симптоматичною гіпертензією. Приєднання подібної симптоматики на тлі підвищеної температури, швидкого схуднення і сильних болів в області живота, збільшує ризики виникнення даної патології. У деяких випадках захворювання перебігає на тлі нормальної температури тіла, але з непритомністю та підвищеним тиском.
Якщо хвора пред’являє скарги на порушення менструального циклу, різке збільшення маси тіла, то подібні ознаки вказують на синдром Іценко-Кушинга. Підкріплюється діагноз приєднанням свербежу, сильної спраги і прискореним, рясним сечовиділенням (поліурія).
При підозрі на первинний альдостеронизм у пацієнта характерною ознакою є зниження вмісту калію в крові. На консультації він поскаржиться лікаря на виражену м’язову слабкість і болі, похолодання в кінцівках, судоми. Клінічна картина пов’язана з низькою концентрацією калію в крові. Особливість діагнозу – поява сухості в роті, підвищена спрага, часті і рясні сечовипускання (поліурія), у тому числі в нічний час (ніктурія).
Артеріїт – захворювання з ураженням аорти та її гілок. Виділені певні критерії, наявність яких дозволяє судити про наявність даної патології і встановити діагноз. До них відноситься:
Деяких хворих починають турбувати головні болі, які часто з’являються, носові кровотечі і значно частіше вони скаржаться на швидку стомлюваність і судоми в кінцівках.
Симптоматичне підвищення тиску, що має нервову природу, пов’язане з ураженням головного або спинного мозку при розвитку енцефаліту, пухлини або отримання черепно-мозкової травми. Для пацієнтів з гіпертензією типові головні болі, запаморочення, судоми, болі в області живота. Для підтвердження діагнозу хворі направляються на ангіографію і магнітно-резонансну томографію.
Деякі захворювання протікають з нетиповою клінічною картиною і слабкою вираженістю симптомів. Тому при підвищенні тиску пацієнта необхідно повністю обстежити, щоб не пропустити патологію. Важливо враховувати, що зустрічаються випадки, коли артеріальна гіпертензія з’являється під впливом декількох причин. Своєчасно розпочате лікування, одразу після встановлення діагнозу, покращує якість життя і подовжує працездатність людини.
