Атеросклеротичне ураження може охоплювати всі судини людського організму. Однак, церебральний атеросклероз головного мозку розглядається як окремий підвид цього захворювання. Це пов’язано з тим, що дана патологія має характерні риси, які відрізняють її від ураження інших артерій. Вона відіграє вагому роль у розвитку специфічних порушень роботи центральної нервової системи і призводить до появи характерних симптомів, що і дозволяє відрізнити її від інших форм атеросклерозу. Їй присвоєно код за МКХ 10 167.2.
Для сучасної медицини питання атеросклерозу залишається вкрай актуальним, адже він є одним з факторів, що призводять до розвитку інших хвороб, наприклад:
- Артеріальної гіпертонії.
- Ішемічної хвороби серця.
- Ниркової недостатності.
- Гострого порушення мозкового кровообігу.
- Дисциркуляторної енцефалопатії.
Це цікаво! Незалежно від того, які уражаються артерії, в основі цієї хвороби лежить один механізм.
На жаль, як і багато інші захворювання серцево-судинної системи, церебральний атеросклероз неможливо вилікувати до кінця.
Патогенез атеросклеротичного ураження
На жаль, точні причини даної патології досі залишаються невідомими. На ранніх етапах атерогенезу відбувається порушення захисної функції судинного ендотелію, що призводить до проникнення в артеріальну інтиму ліпідних молекул. Слідом за ними в судинну стінку починають мігрувати лейкоцити, розвивається місцева запальна реакція, яка тягне за собою більш тяжкі наслідки.
Відбувається загибель клітин ендотелію, проліферація і міграція нових лейкоцитів. Починається перебудова міжклітинної речовини. Спочатку в артеріях з’являються ліпідні плями, які з часом ростуть і перетворюються в бляшки. Вони являють собою скупчення ліпідних молекул і лейкоцитів, які оточені сполучною тканиною. Від просвіту судин бляшку відокремлює сполучнотканинна покришка.
На пізній стадії артерії звужуються і пропускають менший об’єм крові за одиницю часу. Це призводить до того, що тканини, які ними кровоснабжаются, недоотримують необхідну їм кількість кисню і поживних речовин. В результаті цього розвивається хронічна ішемія органів, яка і призводить до появи симптоматики. Це називається стенозуючий атеросклероз.
Це важливо! Атеросклеротична бляшка відрізняється за будовою від судинної стінки, тому з часом навколо неї починають утворюватися тромби.
Їх появі сприяє порушення ламінарного кровотоку в ділянці бляшки. З часом тромби можуть майже повністю перекривати просвіт артерії. Однак, набагато більш небезпечною є ситуація, коли тромб утворюється біля бляшки з тонкою, нестабільною «покришкою». Така бляшка може легко розірватися, в результаті чого тромб відривається від стінки і разом з вмістом бляшки просувається по судині, поки повністю її не закупорить.
В результаті цього розвивається гостра ішемія, що призводить до загибелі тих тканин, які раніше кровоснабжались ураженою судиною.
У разі ураження судинного русла головного мозку розвивається інсульт.
Клінічна картина
Особливість церебросклероза в тому, що він розвивається поступово, і перші етапи проходять без симптомів, тому багато хто пацієнти навіть не підозрюють, що вони хворі. Клініцисти виділяють кілька стадій розвитку патології:
- Німий етап. Склероз артерій виражений мінімально, симптоми відсутні.
- Перша стадія. Стеноз не критичний, рідко перевищує 30-35% просвіту. Проявляється функціональними порушеннями, симптоми непостійні.
- Стеноз 2 ступеня. Бляшка закриває близько половини посудини. На цьому етапі є як функціональні, так і органічні зміни в нервовій тканині. Симптоми стабілізуються, частина з них стають постійними.
- Стеноз 3 ступеня. Відбувається субтотальна оклюзія артерії, в результаті чого розвивається виражена ішемія нервової тканини. Симптоми прогресують, більшість присутні постійно.
На ранніх етапах основними ознаками є неврастенія, підвищена дратівливість, слабкість. Пацієнти відзначають проблеми з концентрацією уваги, посидючості і працездатністю. Їх думки плутаються, вони не можуть надовго зосередитися на виконанні одного завдання, зрідка порушується навіть пам’ять. Також пацієнтів може турбувати шум у вухах, часте запаморочення, іноді – біль в голові.
З прогресуванням захворювання у пацієнтів розвиваються більш серйозні порушення. У них виникає пригнічений настрій, депресія, можлива поява тривожно-маревних розладів і навіть галюцинацій. На цьому етапі вже є органічні ознаки ураження нервової тканини.
Це важливо! Вже на цьому етапі у частини пацієнтів спостерігаються початкові прояви деменції і енцефалопатії.
Одне з проявів наступаючої деменції – емоційна лабільність. Пацієнти мають нестійкий настрій, яке легко змінюється під дією незначних факторів. Люди починають панікувати, плакати або, навпаки, радіти і сміятися з-за незначних приводів. Зазвичай переважають негативні емоції – пацієнти бояться, легко впадають у депресію, відчувають тривогу за незрозумілих приводів. Часто це пов’язують з віковими змінами особистості, однак далеко не завжди причина в старості.
Лікарі також зазначають, що люди, які страждають на атеросклероз церебральних артерій, часто скаржаться на порушення сну. Безсоння може турбувати їх вже з початкових етапів хвороби, однак рідко хто надає цьому значення. Також на безсоння списують інші неприємні симптоми, думаючи, що поганий сон — це їх причина, а не один з наслідків.
Запам’ятайте! На пізніх стадіях спостерігаються виражена деменція, зміна особистості зі зміною поведінки, пристрастей та звичок.
Хворі можуть скаржитися на сенестопатии – незвичайні, часто химерні відчуття. Якщо уражаються артерії, які живлять мозок, у пацієнтів розвивається атаксія, нестійка хода, запаморочення та інші вестибулярні порушення.
Діагностичний пошук при церебральному атеросклерозі
На жаль, це захворювання не має яскраво виражених специфічних симптомів. Тому діагностика церебрального атеросклерозу може бути багатоетапним. Часто потрібна консультація відразу декількох фахівців:
Основний фахівець, який ставить діагноз в цьому випадку – це, звичайно, невролог. Однак, саме кардіолог повинен дати свою оцінку про стан серцево-судинної системи.
Важливо! Лікування повинно бути призначено, виходячи із загального виведення цих фахівців.
Для того щоб верифікувати діагноз, використовується цілий ряд інструментальних методик. Пацієнтам призначають ультразвукове дослідження серця і судин шиї. За потреби його доповнюють доплерівським скануванням – воно дозволяє оцінити рівень і швидкість кровотоку у позачерепних судинах.
Завдяки цьому лікарі отримують можливість оцінити розміри атеросклеротичних бляшок, виявити їх місце розташування, оцінити ступінь звуження артеріального просвіту. Для того щоб вивчити стан судинного басейну всередині черепної коробки, застосовують спеціально модифіковану методику УЗД – транскраніальну доплерографію.
Найбільш повну інформацію про стан судин і їх прохідності дає ангіографія. Це рентгенологічний метод, при якому в кров пацієнта вводиться контрастна речовина, після чого виконується знімок. Цей метод особливо корисний, коли є нестенозирующий атеросклероз, який особливо важко діагностується.
Для вивчення стану нервової тканини і уточнення зони уражень після інсультів використовується комп’ютерна томографія.
Це цікаво! Найбільш точною вважається магнітно-резонанская томографія, однак цей метод застосовують рідко через його дорожнечу і великого часу очікування.
Проводиться також лабораторна діагностика. У пацієнтів береться загальний і біохімічний аналіз крові, за допомогою яких визначається ліпідний профіль. Лікарі дивляться, який рівень холестерину в крові у хворих, і як саме він розподілений по фракціям. Результати цього обстеження визначають призначення тих чи інших препаратів надалі.
Лікувальна тактика
Церебральний атеросклероз – це хронічне захворювання, яке неможливо вилікувати повністю. Основна мета лікування – знизити рівень холестерину в крові, зупинити прогресування атеросклерозу. Вдало підібрані препарати дозволяють навіть домогтися деякого регресу атеросклерозу, однак дуже важливо, щоб пацієнт повністю розумів важливість цих заходів і цілком допомагав лікарям. Адже неможливо лікувати хворого, якщо він сам цього не хоче.
Дуже важлива роль належить модифікації способу життя. Хворим рекомендована спеціальна дієта. Пацієнтам слід відмовитися від вживання жирної, смаженої їжі. Також можна використовувати при готуванні багато приправ, особливо – солі. Слід їсти більше фруктів, овочів. Страви бажано готувати парені або тушковані. Небажано зловживати жирним м’ясом, перевагу потрібно віддавати індичці, курятині, простим видів риби. Також важливо відмовитися від алкоголю та куріння. Ці шкідливі звички вкрай негативно позначаються на стані здоров’я людей з атеросклерозом.
Сам атеросклероз не є причиною смерті. Однак поява бляшок підвищує ризик розвитку тромбів і наступних інсультів, які і можуть призводити до летального результату через кілька років від початку захворювання. Тому пацієнтам, які страждають від церебрального атеросклерозу, також можуть призначатися антитромбоцитарні препарати.
Церебральний атеросклероз судин головного мозку — підступна хвороба. Вона починається поступово, не проявляючись вираженими симптомами на ранніх етапах. Найчастіше пацієнти мають неспецифічні скарги, тому необхідні ретельне обстеження і точна діагностика. Лікування ж потребує не лише правильного діагнозу, але і зацікавленості пацієнта у власному благополуччі.
Проте якщо пацієнт буде слідувати рекомендаціям лікаря, то можна говорити про сприятливому прогнозі – найчастіше вдається досягти стабілізації стану, зменшення кількості скарг і поліпшення загального самопочуття хворих.
