Біль у спині, біль у серці, різко віддає в лівий бік

Захворювання серцево-судинної системи і викликані ними ускладнення є основною причиною смертності серед молодих людей. Поява ниючий біль в області серця, що віддає в спину – характерна ознака кардіальних і некардіальних патологій. Проведення диференціальної діагностики на ранніх етапах пояснюється різною тактикою лікування. Інфаркт міокарда, аневризма, аневризма аорти, аритмії високого класу супроводжуються загрозою для життя людини, тому вимагають невідкладної терапії, тоді як хронічні патології хребта дозволяють проведення планового лікування.

Зміст статті

• Причини виникнення болю в спині
• Як відрізнити кардиалгию, яка віддає в спину, від болю іншого походження?
• Які методи діагностики допоможуть встановити причину болю?
• Лікування пацієнтів з больовим синдромом в спині?
• Висновки
• Відео по темі
• Коментарі

Причини виникнення болю в спині

Особливості чутливої іннервації грудної клітини обумовлені великою кількістю внутрішніх органів і близьким розташуванням магістральних нервових пучків.

Крім того, в медицині існує поняття перехрещування зон зовнішньої і вісцеральної (від внутрішніх органів) чутливості з формуванням областей Захар’їна-Геда. Тому поява різкого болю в серці з боку спини може бути обумовлено наступними станами:

• травма шиї, грудної клітки або хребта з защемлення нервових волокон;
• захворювання стравоходу: пухлини, дивертикули (патологічні випинання м’язової стінки), стриктури (звуження, викликані перенесеним запаленням), варикозне розширення вен або розрив (перфорація) стінки;
• грижа стравохідного отвору діафрагми;
• остеохондроз – дегенеративно-дистрофічне захворювання з ураженням міжхребцевих дисків і хребців. Характеризується патологічним розростанням кісткової тканини, посиленою навантаженням на хребет з розвитком корінцевого больового синдрому, найчастіше в грудному відділі і попереку;
• міжреберна невралгія – больові відчуття, які виникають по ходу нерва (найчастіше в міжреберних проміжках), пов’язані з механічним впливом: спазмований м’яз або розростання кісткової тканини тисне на нервове волокно, дратуючи його;
• інфаркт міокарда – гостре стан, що характеризується некрозом (відмиранням) частини м’язової маси серця, внаслідок порушення кровоплину у вінцевих судинах. Найчастіше виникає після відриву атеросклеротичної бляшки, розвитку тромбу (кров’яного згустку) або спазму артерії;
• аневризма, аневризма аорти – порушення цілісності судинної стінки, пов’язане з просочуванням крові між шарами і подальшою деструкцією артерії. Патологія характеризується гострим приступом, при якому болить серце і віддає в спину.
• стенокардія – варіант ішемічної хвороби серця, яка характеризується нападом здавлює болі за грудиною з іррадіацією в спину, лопатку і ліву руку після фізичного навантаження. Порушення виникає внаслідок транзиторного зменшення кровотоку в коронарних судинах;
• гострий бронхіт, трахеїт – запальні захворювання слизової оболонки дихальних шляхів.

У пацієнтів літнього віку, з викривленнями хребта, цукровий діабет, кардіоваскулярні патології мають атиповий перебіг: найчастіше серце болить з боку спини.

Як відрізнити кардиалгию, яка віддає в спину, від болю іншого походження?

Кардіалгія («cardia» – серце, «algia – біль) – болюче відчуття в області грудної клітини, пов’язане з серцевими захворюваннями різної етіології. Пацієнтам, у яких болить серце і спина, проводиться первинна диференціальна діагностика для визначення невідкладності і специфічності медичної допомоги.

Враховуються показники:

• зв’язок нападу болю з фізичним навантаженням. Поява болю, задишки, і посиленого серцебиття після вправ свідчить про серцевої патології. Виникає біль в спині і серце після різкого повороту тулуба або голови найчастіше пов’язана з защемленням нервів;
• дихального акту: патології дихальної системи характеризуються посиленням больового синдрому на вдиху і при кашлі;
• прийому їжі: посилення болю спостерігається при вживанні гарячої, холодної та твердої їжі у хворих з патологією стравоходу;
• характеру болю: гострий колючий – при стенокардії, постійна інтенсивна ріжуча – властива для аневризми аорти, тупий біль протягом тривалого часу – для хронічних запальних та незапальних захворювань серця;
• зони іррадіації: поширення неприємного відчуття в ліву руку, лопатку і нижню щелепу характерні для інфаркту, локалізація у верхній правій частині грудної клітки – для розшаровуючої аневризми аорти.

Крім того, береться до уваги анамнез (історія розвитку) захворювання, наростання клініки і супутні симптоми.

Для захворювань стравоходу характерними є дисфагія (порушення ковтання), відчуття стороннього тіла за грудиною, печія, наліт на язиці.

Міжреберна невралгія характеризується сталістю больового синдрому: інтенсивність не знижується вночі, на відміну від остеохондрозу. Також відзначається порушення чутливості при вираженому здавлювання нерва: протягом декількох годин може онеметь кінцівку. Різке защемлення нервового корінця обумовлює характерну позу хворого: нахилившись вперед, пацієнт дотримується рукою за один бік (уражена сторона).

Гострі серцеві патології (стенокардія та інфаркт міокарда) відрізняються несподіваним виникненням болю, найчастіше зліва від грудини. Додатково відзначається порушення ритму серця (тахікардія), втрата свідомості, відчуття страху смерті, виражена задишка.

Які методи діагностики допоможуть встановити причину болю?

Ефективність лікування залежить від постановки правильного діагнозу, тому використовується клінічний огляд лікаря, а також додаткові інструментальні та лабораторні методи дослідження:

• електрокардіографія (ЕКГ) – метод реєстрації електричної активності серця, який використовується для діагностики стенокардії та інфаркту міокарда. Найбільш інформативною є запис під час гострого нападу болю;
• ехокардіографія (ЕХО-КГ) – ультразвуковий метод візуалізації камер серця та магістральних судин. Застосовується для діагностики аневризми аорти, вад клапанного апарату і порушень гемодинаміки після інфаркту;
• рентгенографія органів грудної клітки використовується для діагностики переломів ребер, гострого бронхіту. Дослідження черевної порожнини із застосуванням контрасту дозволяє встановити діагноз грижі стравохідного отвору діафрагми. Не проводиться жінкам під час вагітності із-за шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на розвиток плода;
• рентгенографія хребта у шийному, грудному і поперековому відділах – для діагностики травматичних пошкоджень або остеохондрозу;
• фіброгастродуоденоскопія – ендоскопічний метод візуалізації порожнистих органів шлунково-кишкового тракту, який дозволяє оцінити зміни слизової оболонки стравоходу і шлунка.

Лабораторна діагностика передбачає визначення підвищеної кількості лейкоцитів (неспецифічних маркерів запалення) і тропонинов (різко підвищені – маркер інфаркту міокарда).

Лікування пацієнтів з больовим синдромом в спині?

Призначення терапії проводиться лікуючим лікарем після аналізу результатів досліджень та постановки коректного діагнозу.

При сильній невралгічного болю призначаються такі препарати:

• нестероїдні протизапальні засоби: диклофенак, німесил, моваліс (гелі для місцевого застосування, порошок для приготування перорального розчину);
• діуретики – для зняття набряку (фуросемід, гідрохлортіазид, спироналоктон);
• зниження м’язового спазму – мідокалм;
• поліпшення обмінних процесів: вітаміни групи В (нейрорубін).

При кардіалгії (стенокардія або інфаркт) застосовується наступна тактика лікування:

• судинорозширювальні засоби: нітрогліцерин – по 1 таблетці під язик;
• антиагреганти препарати (знижують в’язкість крові): ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель, тикагрелор;
• киснева терапія.

При інфаркті застосовуються антикоагулянтні засоби (гепарин, еноксипарин у дозі), відновлення кровотоку через ушкоджену ділянку проводиться за допомогою черезшкірного коронарного втручання (постановка стента).

При болях іншого походження, в залежності від діагнозу, застосовується наступна схема терапії:

• гострий бронхіт і трахеїт: жарознижуючі та протикашльові препарати. Інгаляції з розчинами антисептиків. При необхідності – антибактеріальна терапія;
• аневризма, аневризма аорти: термінове хірургічне втручання;
• захворювання стравоходу: антисекреторні препарати (ранітидин, пантопрозол); розриви, дивертикули і грижі вимагають оперативного лікування.

Пацієнтам, у яких біль у спині віддає в серці, неспецифічне лікування починається після виключення гострої ішемії міокарда, розшарування аорти або розриву стравоходу.

Висновки

Поява болю з локалізацією в області грудини може бути викликано патологіями серця, а також структур, розташованих ззаду від перикарда. Визначення основної причини з допомогою деталізації больового синдрому (характеру, інтенсивності, іррадіації і зв’язку з диханням, фізичними навантаженнями і прийомом їжі) дозволяє вибрати подальшу діагностичну тактику.

Найчастіше, біль у даній локалізації характерна для ішемії міокарда або пошкодження нервових волокон. Хворим, у яких ниє серце чи спина, призначаються підтверджують певний діагноз інструментальні та лабораторні процедури, після чого підбирається адекватна терапія, спрямована на ліквідацію не тільки симптоми, але й причини появи болю.