Артеріальна гіпертензія при пієлонефриті

Пієлонефрит – це захворювання, яке вражає нирки. Полягає воно у запальному процесі, викликане патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами. У людей, у яких є пієлонефрит, гіпертензія присутній дуже часто. У 40% пацієнтів є стійке підвищення артеріального тиску, так як його показники залежать не тільки від роботи серцево-судинної системи, але і від нирок. Порушення роботи цього парного органу можуть навіть призвести до гіпертонічного кризу.

Зміст статті

• Причини нефрогенній гіпертензії
• Взаємозв’язок патологій
• Симптоми
• Лікування

Причини нефрогенній гіпертензії

Щоб нирки нормально виконували свої функції, повинен бути нормальний рівень тиску в судинах, що ведуть до них. Саме для цього органи і виробляють гормон ренін. Він регулює показник тиску, тільки якщо всі процеси в нормі. Якщо кровотік в нирках знижується, то ренін продукується у великій кількості. Він здатний взаємодіяти з іншими гормональними речовинами, які виробляє організм. І ця взаємодія призводить до звуження судин, затримці рідини та натрію в організмі. В результаті відбувається порушення циркуляції крові, і проявляється підвищений тиск.

Однією з причин прояви гіпертензії може стати яскраво виражений пієлонефрит. Даний запальний процес призводить до того, що відбувається ураження основних структур органу, а саме – його судин. Тканини виснажуються, в результаті послаблюються процеси, завдяки яким виробляються депресорні речовини. Саме вони здатні знижувати тиск. Всі ці патологічні зміни і призводять до стійкої гіпертензії при ураженні нирок.

Досить часто стабільна гіпертензія при хронічному пієлонефриті виникає через ішемічного процесу в нирках, так як при цьому спостерігається склероз судин, що активно прогресує.

Слід зазначити, що крім механізмів розвитку даної патології, які описані вище , можуть бути й інші причини підвищення артеріального тиску при пієлонефриті:

• Коарктація аорти.
• Аневризма, локалізована на ниркової артерії.
• Атеросклеротичне ураження ниркових артерій, яке також може призвести до ішемічним процесів.
• Емболія судин.
• Гломерулонефрит.
• Сечокам’яна хвороба.

Все це може не лише спричинити пієлонефрит з підвищеним тиском, але і значно ускладнити перебіг патології.

Взаємозв’язок патологій

Слід зазначити, що артеріальна гіпертензія – це ускладнення пієлонефриту. Ці стани розвиваються внаслідок ниркової недостатності і нефроангиосклероза. При гострому пієлонефриті гіпертензія не проявляється лише при хронічному.

Пієлонефрит хронічного типу може бути двостороннім і одностороннім. І в тому, і в іншому випадках виявляється артеріальна гіпертензія. Іноді вона стає злоякісною. Це означає, що артеріальний тиск досягає досить високих показників. Особливістю є те, що значно збільшується діастолічний показник. Крім прогресування пієлонефриту, при злоякісному перебігу гіпертензії очікуються й інші ускладнення.

Підвищення артеріального тиску відбувається в період загострень хронічного пієлонефриту, або має хронічний характер.

Особливостями перебігу цих спільних патологій є різке погіршення самопочуття пацієнта, при цьому збільшується набряклість і серцеві симптоми наростають.

Вся складність спільного перебігу пієлонефриту і гіпертензії полягає в утрудненому лікуванні, так як консервативна терапія неефективна.

Симптоми

Симптоматика гіпертензії на тлі пієлонефриту не багато в чому відрізняється від звичайної гіпертонічної хвороби. Бувають випадки, коли у людини симптомів запалення нирок зовсім немає.

Найчастішими ознаками є:

• Набряклість обличчя.
• Блювотні позиви.
• Різке погіршення загального самопочуття.
• Тремор кінцівок.
• Підвищення температури тіла.
• Больовий синдром локалізована в області попереку.

Ще будуть спостерігатися порушення роботи сечового міхура. До них можна віднести часті позиви до сечовипускання, при цьому будуть відчуватися різі та печіння. Також сеча може змінювати колір, у ній може бути домішка крові, з’являється різкий запах.

Якщо пієлонефрит протікає в латентній формі, то людини будуть турбувати нудота і блювота, постійні головні болі, локалізовані в задній частині голови, запаморочення. При незначних фізичних навантаженнях з’являється задишка і дискомфорт за грудиною. Такі симптоми найбільш схожі на гіпертонічну хворобу, і якщо є тільки такі ознаки, діагностика ускладнюється. Іноді у пацієнтів до цими симптомами додається ще біль в попереку. При такому симптомі лікар вже при попередньому фізикальному огляді зможе припустити пієлонефрит.

Нефрогенная артеріальна гіпертензія може протікати в декількох формах:

• Латентною. Це стан, при якому у людини проявляються слабко виражені симптоми, спостерігається слабкість, є системне підвищення температури тіла, підвищення тиску.
• Рецидивуючої. При цьому захворювання у людини проявляє себе періодами – загостреннями і ремісіями. Симптоми при загостренні яскраво виражені: сильні болі в спині, значне підвищення температури, порушення сечовидільної функції, артеріальна гіпертензія при цьому проявляється сильним головним болем і запамороченням.
• Гіпертензивної. Це стан, при якому яскраво виражені лише симптоми гіпертонічної хвороби, і ніяких ознак пієлонефриту немає. Серед симптомів спостерігаються головні болі, задишка, серцева астма і кардіалгія. Також частим проявом такої форми захворювання є гіпертонічний криз, тому досить часто лікування призначають від гіпертонії, а це означає, що основну патологію і причину симптомів не усувають.
• Анемічної. Цей стан проявляється анемічним синдромом. Гіпертензивні симптоми не виражені, на них людина може навіть не звернути уваги.
• Азотемической. Ця форма характерна, коли є вже хронічна недостатність нирок.

Якщо ниркова гіпертензія не лікується вчасно, то стан може ускладнитися і почнуть проявлятися інші симптоми. Вони свідчать про таких патологіях:

• Бактериотоксическом шоці.
• Гіпертонічної хвороби.
• Ниркової та серцевої недостатності.
• Паранефриті.

Бактериотоксический шок – це часте ускладнення пієлонефриту, при цьому проявляється гнійне ураження, яке розвивається дуже швидко. Гній, що міститься в органах, дуже токсичний для здорових тканин. Досить часто такі хворі потрапляють в лікарню, там їм проводять реанімаційні заходи.

Ниркова недостатність досить легко піддається лікуванню, цей процес звернемо. Коли в результаті цього стану знижуються фільтраційні можливості нирок, то виявляється набряклість, блювота, сильні больові відчуття в області спини, загальна слабкість.

При паранефриті у людини больові відчуття в області попереку, сильне нездужання, озноб, висока температура тіла, розвивається анемія.

Також при цьому проявляється підвищений артеріальний тиск.

Лікування

Щоб правильно поставити діагноз і призначити адекватне лікування, лікар повинен направити пацієнта на комплексну діагностику. В даному випадку вона складається з лабораторних аналізів, УЗД нирок, радинуклеидной ренографії.

Терапія ниркової гіпертензії повинна полягати в:

• Прийом лікарських засобів для усунення запального процесу в нирках.
• Застосування препаратів, які покращують метаболічні процеси і функціонування нирок.
• Симптоматичне лікування гіпотензивними препаратами.
• Обов’язкова при цьому дієта.

Особливо важливо і при гіпертензії, і при будь-яких інших захворюваннях нирок, відкоригувати образ життя. Потрібно повністю відмовитися від алкоголю і куріння, при ожирінні необхідно скинути зайву вагу, мінімізувати вживання солі. Тільки дотримуючись цих правил, медикаментозне лікування дає максимальний ефект.

Терапія від підвищеного артеріального тиску при пієлонефриті така ж, як і при гіпертонічній хворобі. Але препарати приймаються безперервно. Дозування встановлює лікар індивідуально, так як збиватися тиск повинен поступово. Різкі стрибки дуже небезпечні.

Гіпотензивні препарати при пієлонефриті повинні призначатися комплексом. Часто призначаються 2-3 препарату, які мають різний механізм дії. При цьому враховується, чи є вже ускладнення з боку серцево-судинної системи. Встановлюється схема їх прийому. Монотерапію призначають, якщо у пацієнта початкова стадія гіпертензії, і при цьому немає ніяких поразок серцево-судинної системи. Призначаються низькі дози препарату, це потрібно, щоб не допустити прояву побічних дій. Іноді гіпотензивну ліки підбирають кілька разів.

Якщо у пацієнта в анамнезі є цукровий діабет, протеїнурія, хронічна ниркова недостатність, і при цьому ще показник артеріального тиску вище 160/100 мм рт. ст., то терапія комбінованого типу призначається відразу. У цьому випадку один гіпотензивний препарат не дасть очікуваного ефекту.

Гіпертензія При пієлонефриті лікується препаратами, які мають пролонговану дію, зазвичай це засоби, які діють протягом 24 годин.

Препарати, які призначаються при артеріальній гіпертензії:

• інгібітори АПФ;
• блокатори рецепторів ангіотензину;
• блокатори кальцієвих каналів;
• діуретики;
• бета-адреноблокатори і альфа-адреноблокатори.

Які саме групи препаратів застосовувати при комплексній терапії – вирішує тільки лікар, виходячи з індивідуальних особливостей організму і результатів обстеження. Але найбільш часто при запаленні нирок призначають інгібітори АПФ, блокатори кальцієвих каналів, блокатори рецепторів ангіотензину, так як саме вони надають ще й нефропротекторна дія.

Крім гіпотензивних препаратів призначаються засоби, які надають свою дію на запальний процес. При цьому слід усунути інфекцію, налагодити процес уродинаміки верхніх сечовивідних шляхів, а також поліпшити кровообіг у нирках. Деяким хворим потрібно приймати препарати, як при загостренні пієлонефриту, так і в ремиссионный період.

Обов’язковими засобами при цьому є антибактеріальні, але їх теж підбирають вкрай обережно. Потрібні ліки широкого спектру дії, не токсичні для нирок, і при цьому засіб має виводитися з організму через сечу. У гострому періоді антибіотики знімають запальний процес, і тим самим чинять ще легкий антигіпертензивний ефект.

Іноді при затягнутому пієлонефриті доводиться видалити нирку, за умови, що друга нормально функціонує. Але бувають і важкі випадки, коли проводять двобічну нефректомію з подальшою пересадкою здорової нирки.

Артеріальна гіпертензія при пієлонефриті – це виражений симптом, і з цим станом потрібно боротися комплексно. При цьому не можна просто приймати гіпотензивні препарати, важливо усунути основну причину, з якої підвищується тиск. Для цього слід пройти комплексне обстеження. Не можна самостійно призначати собі лікування, це може бути чревате видаленням нирки.